- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 991/6146/24
Провадження №11-сс/991/532/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Цвіткове, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
1.Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста гривень).
Покладено строком на два місяці на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
2) не відлучатися за межі міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ;
5) утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження з підозрюваною ОСОБА_21, а також свідками: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
7) носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя за наслідком дослідження матеріалів провадження прийшла до переконання, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, та можливу причетність ОСОБА_6 до цих кримінальних правопорушень, що є достатнім для виправдання подальшого розслідування.
За наслідком судового розгляду слідчий суддя встановила наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_6 спроб переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Водночас, під час розгляду клопотання прокурором не було доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам.
Слідчий суддя зазначила, що із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення звернулась після спливу майже місяця після повідомлення про підозру, не навівши при цьому жодного факту невиконання покладених на ОСОБА_6, як на підозрюваного, процесуальних обов`язків. Також не наведено жодних обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_6 після отримання підозри вчиняв дії, спрямовані на переховування чи ухилення від досудового розслідування, або на знищення чи приховання речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, або намагався вплинути на свідків та інших осіб.
Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження та особу підозрюваного, його матеріальний стан, слідчий суддя прийшла до висновку, що запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у 908 400 грн, яка розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінальних правопорушень та не є завідомо непомірною для нього.
2.Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 змінити в частині суми застави та обрати ОСОБА_6 заставу у розмірі, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме не більше 302 800 грн.
Зазначає, що додані до клопотання детектива документи не підтверджують обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри. Зокрема, протоколи допитів свідків не містять показань, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_6, інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_33 взагалі використовували фразу «на мою думку», що не може свідчити про вину в діях ОСОБА_6 .
Зміст наданих детективом протоколів НСРД також не дає підстав стверджувати про протиправність дій ОСОБА_6 .
Посилання детектива на висновок судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні як на обґрунтування розміру завданої шкоди, є передчасним, оскільки така експертиза поведена по встановленим органом досудового розслідування матеріалам та даним, відтак є припущенням.
Матеріали клопотання та висновки слідчого судді не підтверджують наявність жодного із встановлених ризиків.
ОСОБА_6 був обізнаний про існування актуального кримінального провадження ще з квітня 2023 року після проведення обшуку за місцем його роботи, після чого він неодноразово допитувався як свідок. Фінансовий стан ОСОБА_6 не дає підстав стверджувати про наявність активів, достатніх для переховування.
Відвідування ОСОБА_6 у 2018 та 2019 роках АР Крим не може слугувати обґрунтуванням існування ризику переховування.
За час здійснення досудового розслідування, тобто з 2022 року, проведено безліч обшуків, вилучені документи та мобільні телефони, що виключає існування ризику знищення, спотворення речей та документів ОСОБА_6 .
Щодо ризику впливу на свідків, захисник вказує, що усі свідки вже допитані та на їх показаннях ґрунтується клопотання детектива. Відтак вплив на них неможливий.
Застосований розмір застави є непомірним для ОСОБА_6, оскільки його дохід від роботи не дозволяє внести обрану слідчим суддею суму. Зазначає, що застава у розмірі не більше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, хоч і перевищує річний дохід ОСОБА_6, однак таку суму родина підозрюваного зможе позичити, взяти в кредит в банківській установі або ж продати щось із майна.
Прокурор ОСОБА_8, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді обставинам кримінального провадження, прохає ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити.
Вважає, що слідчий суддя вірно встановила всі три ризики, про які зазначав прокурор, але неналежно їх врахувала при застосуванні запобіжного заходу.
Ризик переховування підсилюється тяжкістю інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а також фактом перетину ним державного кордону в напрямок АРК у 2018 та 2019 році.
Учасники організовано групи застосовували засоби конспірації для спілкування, зокрема використовували додаток Threema, що також свідчить про актуальність цього ризику.
Хоча в ході досудового розслідування здійснено низку процесуальних та слідчих дій, але дотепер слідство триває та докази збираються.
Крім того, в ході слідства одержано низку доказів, зокрема за наслідком проведення НСРД, які підтверджують що ОСОБА_6 вчиняв дії, спрямовані на знищення доказів, а також незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею не було взято до уваги розмір майнової шкоди, заподіяної державі, а запобіжний захід у вигляді застави не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвість цього кримінального провадження.
3.Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисника, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту, наполягали, що застосований до підозрюваного розмір застави є непомірним. Заперечували проти апеляційної скарги прокурора як безпідставної.
Прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, що передбачені ст.178 КПК.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині обґрунтованості підозри.
Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022100060001389 від 14.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст, 209, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України (т. 1 а.п. 37-44).
25.06.2024 ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, а саме: в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою та службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки (т. 1 а.п. 43-71).
За версією слідства, ОСОБА_9, який з 01.02.2018 по 17.06.2020 займав посаду начальника виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» Філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» (далі - ВСП), не пізніше вересня 2021 року, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, утворив стійке об`єднання - організовану групу, до якої увійшли службові особи Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») та інші невстановлені особи.
ОСОБА_9, з метою реалізації свого злочинного плану, залучив свого племінника ОСОБА_10, який на той час виконував обов`язки начальника ВСП, ОСОБА_6, який виконував обов`язки заступника начальника ВСП, ОСОБА_21, яка працювала на посаді економіста з матеріально-технічного забезпечення ВСП, а також ОСОБА_11 - старшого майстра дільниці ремонту колійних машин № 1 І групи.
За змістом повідомленої підозри, організовану групу було створено з метою протиправного, безоплатного заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення Філією публічних закупівель робіт та/або послуг, а також подальшого укладання на підставі цих закупівель ВСП договорів про проведення ремонтних робіт вузлів та деталей до колійних машин із підконтрольними ОСОБА_9 та іншим особам суб`єктами господарської діяльності - ТОВ «АЛПІ ГРУП», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».
Здійснення злочину забезпечувалось шляхом реалізації єдиного плану з розподілом функцій між залученими учасниками, який, зокрема, передбачав: а) ініціювання ВСП необхідності проведення Філією публічних закупівель; б) подання контрольованими організованою групою підприємствами цінових пропозицій до публічних закупівель, що оголошувалися Філією; в) спільну участь контрольованих організованою групою підприємств у відповідних публічних закупівлях; г) укладення у межах реалізації єдиного злочинного плану службовими особами ВСП договорів із контрольованими ОСОБА_9 та іншими особами суб`єктами господарської діяльності; д) вчинення службовими особами ВСП службового підроблення офіційних документів щодо нібито виконання договорів та забезпечення таким чином проведення безтоварних операцій щодо організації начебто ремонтних робіт.
ОСОБА_6 з 17.09.2020 призначено в.о. заступника начальника ВСП, який на підставі довіреності, виданої керівником Філії, мав право на вчинення правочинів, укладання, зміну та розірвання будь-яких договорів.
Роль ОСОБА_6 у реалізації спільного умислу полягала у створенні умов для проведення філією «ЦРЕКМ» закупівель робіт та/або послуг на проведення ремонтних робіт, в т.ч. шляхом складання аналізу кон`юнктури ринку рівня цін на підставі комерційних пропозицій, одержаних від контрольованих ОСОБА_9 та іншими особами підприємств; безпосередньому укладанні договорів про проведення ремонтних робіт із контрольованими ОСОБА_9 та іншими особами підприємствами; вчиненні службового підроблення офіційних документів щодо створення видимості виконання договорів шляхом зловживання своїм службовим становищем, документального оформлення безтоварних операцій про ймовірно проведені ремонтні роботи вузлів та деталей до колійних машин; звітування, погодження своїх дій з ОСОБА_9 щодо здійснення оформлення ремонтних робіт з боку ТОВ «АЛПІ ГРУП», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».
За версією органу досудового розслідування, в результаті укладення договорів між ВСП та ТОВ «АЛПІ ГРУП» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21152 від 06.12.2021), ТОВ «Автоматик ЕКО» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21121 від 09.11.2021), ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21120 від 09.11.2021), ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21122 від 09.11.2021) та безпідставного перерахування коштів цим підприємствам Державі в особі АТ «Укрзалізниця» завдано збитки на загальну суму 17 116 118,48 грн.
На думку слідства, передумовою для залучення ОСОБА_9 до злочинного плану ОСОБА_6 з метою заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» була наявність службового становища останнього та його зв`язків як в.о. заступника начальника ВСП, а у подальшому - заступника начальника ВСП (т. 9 а.п. 163, 164).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.
Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника, дослідивши наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6, погоджується із висновками слідчого судді та вважає, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених негласних слідчих (розшукових) дій.
Так, свідок ОСОБА_16, яка є директором ТОВ «Алпі Груп», повідомила, що державну реєстрацію вказаного суб`єкта господарювання вона не здійснювала, в травні 2021 року втратила паспорт громадянина України. Про факт створення ТОВ «Алпі Груп» їй нічого не відомо, жодних угод з АТ «Укрзалізниця» та її структурними підрозділами не укладала (протокол допиту від 16.02.2024, т. 8 а.с. 90-106).
Показання щодо здійснення державної реєстрації за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності надали свідки ОСОБА_17 (засновник ТОВ «Алпі Груп»), ОСОБА_19 (засновник та директор ТОВ «Автоматик ЕКО»), ОСОБА_18 (засновник та директор ТОВ «Вестер ЛТД»), ОСОБА_20 (засновник та директор ТОВ «Інкам Стайл»).
Свідки ОСОБА_24, яка є економістом на ВСП, та ОСОБА_28, яка є головним бухгалтером, у протоколі допиту від 07.12.2023 пояснили, що техніко-економічне обґрунтування щодо доцільності проведення ремонтів вузлів колійних машин в сторонніх організаціях підписано ОСОБА_24 у робочому кабінеті ОСОБА_21 та на її прохання, що може свідчити про те, що засідання комісії носило формальний характер. Крім того, свідок ОСОБА_24 повідомила, що ініціатива звернення до ТОВ «Механічний завод «РЕМПРОМДЕТАЛЬ», ТОВ «ІСТ ТАЕРС», ТОВ «АЙЕР-СКАЙ» та інших з метою отримання цінових пропозицій та аналізу кон`юнктури ринку виходила від в.о. заступника начальника ВСП ОСОБА_6 та ОСОБА_10, якими і було підписано цей аналіз (протоколи допитів, т. 9 а.п. 34-40,41-48).
В матеріалах клопотання детектива наявний протокол від 24.09.2021 № 88 комісії з розгляду матеріалів на послуги з ремонту вузлів колійних машин, що підписаний ОСОБА_6, відповідно до якого комісією вирішено звернутись до Філії з проханням про проведення торгів на закупівлю послуг (т. 9 а.п. 221-222). Водночас, із показів свідка ОСОБА_24, що наведені вище, з високою ймовірністю вбачається, що таке засідання комісії мало формальний характер.
Свідок ОСОБА_15, який є водієм, повідомив, що не здійснював жодних перевезень, зазначених у відповідних ТТН, автомобіль, що вказаний у ТТН, йому не належить та ніколи не використовувався. Підписи у ТТН йому також не належать, за цими ТТН жодних перевезень не здійснював, що може свідчити про фіктивність укладених угод (протокол допиту від 16.01.2024, т. 8 а.п. 192-200).
Наявні в матеріалах провадження показання свідків можуть підтверджувати факти реєстрації учасниками організованої групи господарських підприємств без мети здійснення ними реальної господарської діяльності з метою подальшого укладанням між ВСП та ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «Вестер ЛТД» та ТОВ «Інкам Стайл» договорів про надання неіснуючих послуг та документального оформлення із ними безтоварних операцій.
Крім того, досліджені матеріали НСРД доволі однозначно вказують на те, що ОСОБА_6 був обізнаний про мету створення злочинної організації та свою роль у ній як в.о. заступника начальника ВСП за викладених у письмовому повідомленні про підозру обставин.
Зокрема, в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.03.2023 щодо ОСОБА_10 зафіксоване його спілкування 30.01.2023 із ОСОБА_6, в якому абоненти узгоджують між собою версію для надання пояснень співробітникам служби безпеки АТ «Укрзалізниця» під час перевірки на ВСП. (т. 5 а.п. 59-64).
Також, за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.04.2023 щодо ОСОБА_34 зафіксоване її спілкування по аудіо-відеозв`язку з ОСОБА_6 щодо оформлення актів звірки взаєморозрахунків по ТОВ «АЛПІ ГРУП», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ», де ОСОБА_21 звертала увагу ОСОБА_6 на необхідність звірки документів по контрагентам. На що ОСОБА_6 повідомив, що ці документи не підходять, оскільки вони написані однаковим почерком (однією людиною) і їх потрібно переробити. У подальшому ОСОБА_6 у аудіоповідомленні вказав, що «хай буде Алпі. Там краща печатка. На інші хай хоч ручку змінять. Десь синьою, десь чорною, але різним почерком» (т. 5 а.п. 72)
У протоколі огляду від 21.06.2024, в якому зафіксовано листування між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, наявне листування за 20.02.2024 (за версією слідства під час перебування ОСОБА_6 на нараді в АТ «Укрзалізниця», де ймовірно заслуховувалися обставини поточного ремонту вузлів колійних машин на підставі укладених договорів з ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Вестер ЛТД», ТОВ «Автоматик ЕКО» і ТОВ «Інкам Стайл»), де ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_6 «треба довести, що все ремонтувалось!», «Щоб вони не казали!», на що ОСОБА_6 відповів «На тому і стою» (т. 6 а.п. 89).
У протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.04.2023 щодо ОСОБА_6 зафіксоване спілкування 05.04.2023 із ОСОБА_11, в якому ОСОБА_6 доповідав про наслідки його спілкування із працівниками апарату АТ «Укрзалізниця» під час перевірки та зазначає, що «сказав як і треба було сказать», «як ОСОБА_35 мені вчора розказував», «зараз з Ромою буду балакать що я їм там понарозказував» (т. 5 а.п. 65-67), що може свідчити про чітку обізнаність ОСОБА_6 із метою злочину та його підзвітність ОСОБА_9 під час здійснення членами організованої діяльності щодо укладених договорів про надання неіснуючих послуг.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів зауважує, що наведені докази можуть свідчити про саму подію кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6 .
В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи такими, що не відповідають дійсності. Захисник стверджує, що протоколи допитів свідків не містять показань, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_33 при допиті використовували фразу «на мою думку», що не може свідчити про об`єктивність зазначених свідчень, а зміст НСРД не дає підстав стверджувати про протиправність дій ОСОБА_6 . Висновок експерта про встановлення нібито заподіяних збитків був зроблений за тими даними, що були нібито встановлені органом досудового розслідування, відтак носять характер припущень.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.
Оцінка ролі ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, доведеність його участі у цьому кримінальному провадженні під час реалізації спільного умислу із заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в наслідок укладання із підконтрольними юридичними особами договорів із подальшим безпідставним перерахуванням грошових коштів, та зокрема, встановлення самого факту реальності укладених договорів та дійсності виконання ремонтних робіт з вузлів колійних машин, доцільності надання таких послуг тощо мають бути предметом оцінки судом під час розгляду обвинувального акта по суті. Однак на даному етапі досудового розслідування доводи захисника, наведені в апеляційній скарзі, не свідчать про очевидну необґрунтованість підозри ОСОБА_6, а надані детективом докази були враховані як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції з точки зору ймовірності існування самої події злочину, так і причетності до нього певних осіб.
З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В свою чергу, прокурором висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підозри в апеляційній скарзі під сумнів не ставились.
Відтак доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 відхиляються колегією суддів.
Щодо встановлених слідчим суддею ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановила наявність трьох ризиків, наведених детективом у клопотанні, передбачених п.п 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі не погоджується з висновками слідчого судді в частині оцінки ризиків з точки зору їх впливу на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що наявність трьох ризиків обумовлює необхідність обрання саме найсуворішого запобіжного заходу. Отже сам факт існування встановлених слідчим суддею ризиків прокурором не оспорюється.
В свою чергу сторона захисту не погоджуються з існуванням жодного із них.
При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає, що він існує у тій мірі, щоб зважити на його наявність. Суд враховує, що міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винним, може бути тим визначальним фактором при врахуванні наявності такого ризику.
При цьому посилання прокурора на посилення зазначеного ризику внаслідок перетину ОСОБА_6 державного кордону в сторону АР Крим у 2018 та 2019 року після його анексії, безумовно, враховуються колегію суддів, але не є таким, що має перевагу для застосування до особи саме такого запобіжного заходу, про який прохає прокурор.
Спростовуючи ризик переховування, захисник посилається на те, що про здійснення актуального кримінального провадження ОСОБА_6 був обізнаним ще з квітня 2023 року через проведення обшуку за місцем його роботи та неодноразовий допит в якості свідка. Вважає, що за цей час ОСОБА_6 мав можливість вчинити дії, спрямовані на переховування, втім не вчиняв їх, що свідчить про відсутність такого ризику.
Водночас колегія суддів переконана, що саме після набуття ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у вчиненні корупційного злочину, за яке передбачене покарання у вигляді реального позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна без можливості застосування заохочувальних заходів кримінально-правового впливу, ризик переховування стає нагальним, а ймовірність призначення покарання може бути вагомим аргументом для прийняття рішення про переховування. Відтак цей ризик є актуальним та доведеним на даному етапі кримінального провадження.
Оцінюючи ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, колегія суддів враховує, що вплив може полягати у здатності особи завдяки її авторитету, особистим якостям, дружнім чи іншого роду стосункам, вносити певні суттєві корективи у показання таких осіб. Колегія суддів приймає до уваги характер взаємовідносин між підозрюваним та свідками у цьому провадженні, що вбачається із матеріалів НСРД, які можна охарактеризувати як робочі, а деякі як дружні. Отже цілком ймовірним є можливість спонукання свідків з боку підозрюваного допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності, в тому числі шляхом викривлення ними свідчень. Крім того, відповідно до наданих детективом відомостей, ОСОБА_6 дотепер працює на Філії АТ «Укрзалізниця» (т.1 а.п. 93), що підсилює ймовірність існування цього ризику
Більше того, ризик впливу на свідків з метою викривлення їх показань зберігається до моменту безпосереднього їх сприйняття у судовому засіданні під час судового розгляду або в порядку ст. 225 КПК.
Відтак, керуючись своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.
Ризик знищення, приховування, спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, обґрунтовується наявними матеріалами клопотання, зокрема, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 09.03.2023 та 25.04.2023 (т. 5 а.п. 59-64, 72).
Крім того актуальність зазначеного ризику є нагальною із врахуванням стадії досудового розслідування, зокрема з огляду на відносно недавнє повідомлення ОСОБА_6 про підозру (25.06.2024), що також може спонукати підозрюваного на вчинення дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема на знищення наявних у нього доказів, або тих, про існування яких він обізнаний.
Оцінюючи вид запобіжного заходу, що застосований до ОСОБА_6, із яким не погоджуються ані сторона захисту, ані прокурор, колегія суддів приходить до такого.
Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, про який прохає прокурор, є домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов`язання.
Втім за наслідком розгляду клопотання перед слідчим суддею прокурор не довів, що лише найсуворіший запобіжний захід - тримання під вартою на цьому етапі кримінального провадження здатний запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за наслідком якого, ймовірно, завдано збитків державі в особі АТ «Укрзалізниця» на суму понад 17 млн. грн.
В той же час, інкримінований ОСОБА_6 злочин, за версією слідства, був вчинений організованою групою осіб, щонайменше п`ятьом із яких повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні, що виключає ймовірність заволодіння цими коштами одноособово ОСОБА_6 .
Сторона захисту на підтвердження необхідності застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із ізоляцією підозрюваного від суспільства, посилається на виключно належну процесуальну поведінку ОСОБА_6, на його беззаперечну явку на кожний виклик до детектива, а матеріальний стан підозрюваного не є таким, що здатний забезпечити переховування.
Колегія суддів враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, наявність постійного місяця роботи, позитивну характеристику та погоджується із висновками слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім та належим запобіжним заходом, який слід застосувати до ОСОБА_6, з огляду на наявність трьох ризиків та обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Щодо розміру застави
За наслідком судового розгляду слідчий суддя оцінила майновий стан підозрюваного та прийшла до висновків, що застава у розмірі 908 400 грн пропорційно співвідноситься із обставинами кримінального правопорушення та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Сторона захисту та прокурор не погоджуються із такими висновками.
Доводи захисника відносно непомірності розміру застави, визначеної для ОСОБА_6, зводяться до відсутності у нього майна та доходів, які б дозволяли внести обрану суму.
На противагу цьому прокурор посилається на наявність у власності ОСОБА_6 автомобіля, земельної ділянки та житлового будинку, що, на його думку, свідчить про фінансову спроможність внести заставу у 3 423 223,60 грн, про яку прохав детектив у клопотанні. При цьому обґрунтовуючи саме такий розмір, детектив посилався на пропорційність завданих збитків із розрахунку 1/5 частини від загальної шкоди у 17 116 118,48 грн.
Оцінюючи доводи апеляційний скарг в цій частині, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває існування демократичних інститутів та фінансову стабільність держави, безпосередньо впливає на підтримку України з боку країн - партнерів. Відповідно, до осіб, які підозрюються у вчинені корупційних кримінальних правопорушень мають застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжні заходи, які максимально гарантують належну процесуальну поведінку особи, що в свою чергу має сприяти досягненню завдань кримінального провадження. А тому безумовно, сума застави, що застосовується в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_6, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від будь-яких намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Водночас, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду, а орієнтирами можуть бути майновий стан підозрюваного та розмір завданих державі збитків.
Як зазначалось вище, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Сума ймовірно завданих збитків внаслідок злочинних дій складає 17 116 118,48 грн.
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав у власності дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_36 перебуває земельна ділянка, кадастровий номер 7120355700:01:001:0213, площею 0.15 га, та житловий будинок на цій земельній ділянці загальною площею 37 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене нерухоме майно набуто ОСОБА_37 19.10.2021 на підставі свідоцтва про право на спадщину. У власності підозрюваного ОСОБА_6 з липня 2021 року перебуває автомобіль Ауді А3, 2001 року випуску. Відомостей про наявність у власності подружжя Бакглаги іншого майна матеріали клопотання не містять.
З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційного злочину, а також враховуючи ступінь втручання, здійснення якого допускається законодавцем під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження в кримінальних провадженнях за підозрою осіб у скоєнні корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначеним на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу.
Враховуючи матеріальний стан ОСОБА_6, відсутності у його власності та членів його родини дороговартісного майна, набуття якого можна було пов`язати із наявністю іншого неоприбуткованого джерела доходу, наявність постійного місця роботи, колегія суддів доходить переконання, що визначений слідчим суддею розмір застави у 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 908 400 гривень, на даному етапі кримінального провадження, з одного боку не буде явно непомірним для ОСОБА_6, а з іншого - здатен запобігти встановленим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під загрозою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання таких обов`язків. В свою чергу, розмір застави, запропонований стороною захисту, не буде відповідати наведеним критеріям пропорційності.
Таким чином, доводи апеляційний скарг в цій частині колегія суддів вважає непереконливими.
Висновки суду
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів, оцінивши в сукупності матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала клопотання про застосування запобіжного заходу, обставини, що характеризують особу підозрюваного, його ймовірну роль у вчиненні інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено рішення, яке цілком відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Водночас, доводи апеляційних скарг адвоката ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому їх слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4