- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/6171/24
Провадження № 1-кс/991/6205/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
представника ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3,
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «БК КБР», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022,
установив:
17.07.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «БК КБР», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022030000000061 від 20.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 5 ст. 191 КК України. До 16.09.2022 досудове розслідування здійснювалось слідчою групою слідчого відділу УСБУ у Волинській області, за процесуального керівництва прокурорів Волинської обласної прокуратури.
У липні 2022 року прокурор Волинської обласної прокуратури звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно, належне ТОВ «БК КБР» (статутний капітал товариства у розмірі 2 000 000 грн, власником якого є ОСОБА_5, транспортні засоби та кошти, розміщені на банківських розрахункових рахунках, відкритих товариством). Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.07.2022 у задоволенні поданого клопотання відмовлено.
Ухвалою колегії суддів Волинського апеляційного суду від 21.07.2022 вказане вище судове рішення скасовано та накладено арешт на все зазначене вище майно, належне ТОВ «БК КБР», із забороною права відчуження, розпорядження та користування арештованим майном.
30.11.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду скасовано накладений ухвалою апеляційного суду від 21.07.2022 арешт на майно, власником якого є ТОВ «БК КБР», в частині заборони права користування переліченими в ухвалі транспортними засобами.
У кримінальному провадженні, на думку представника товариства, відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «БК КБР» належним йому майном, у зв`язку з чим підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відсутні.
Враховуючи викладене, представник ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів Волинського апеляційного суду від 21.07.2022 у справі № 161/8589/22, провадження № 11-cc/802/236/22, у зв`язку з тим, що у застосуванні цього заходу відпала потреба.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Представник ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба. Досудове розслідування щодо товариства не здійснюється, кримінальне провадження зупинено, а відомостей про вчинення юридичною особою кримінально протиправних діянь до Реєстру не внесено. Застосування такого заходу забезпечення як арешт майна унеможливлює подальшу діяльність підприємства. Наскільки йому відомо арешт був накладений з метою можливої конфіскації майна як виду покарання, у разі якщо до ОСОБА_6 будуть застосовані відповідні санкції, але, водночас, Нестерук не є власником арештованого майна, власником є юридична особа - ТОВ «БК КБР». Із цією метою (конфіскації майна) арештовано усе майно, зазначене у резолютивній частині ухвали апеляційного суду. Зауважив, що власником майна підприємства є ТОВ «БК КБР», до якого у кримінальному провадженні немає жодних претензій. Транспортні засоби арештовані з метою подальшої конфіскації, за наявності для того підстав. Відповідно до обставин цього кримінального провадження кошти за продаж бронежилетів отримало товариство. Додав, що питання скасування арешту стоїть лише в частині майна товариства, щодо статутного капіталу не заперечує залишити арешт.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна. Зазначив, що кримінальне провадження зупинено, ОСОБА_5 має статус підозрюваної особи у ньому, підозра повідомлена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна. ОСОБА_5 є одноосібним власником майна ТОВ «БК КБР», тому, з метою забезпечення виконання покарання було накладено арешт на майно товариства. Попередньо, у межах кримінального провадження № 22022030000000061, до виділення з нього матеріалів, розглядалося питання скасування арешту майна товариства, за результатами розгляду якого скасовано арешт в частині заборони правом користування транспортними засобами товариства, заборона відчуження залишилась. Зазначив, що саме ТОВ «БК КБР» було постачальником бронежилетів неналежної якості, які не відповідали відповідному класу захисту. Обґрунтування чому саме відпала потреба у подальшому арешті майна представник товариства у судовому засіданні не повідомив. Більш того, з кримінального провадження № 22022030000000061 було виділено матеріали досудового розслідування, якому присвоєно № 52023000000000613. Матеріали, які стосуються арешту, перейшли у нове кримінальне провадження. Зі змісту мотивувальної частини ухвали неможливо встановити з якою метою накладався арешт на майно товариства, але потрібно враховувати, що ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У п. 194 рішення по справі «Узан та інші проти Туреччини» від 05 березня 2019 року (Заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08 та 19316/08) Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що утримання майна, вилученого за рішенням суду в рамках кримінального провадження, має розглядатися з точки зору відповідності такого рішення закону держави-учасника, який регулює використання майна відповідно до загальних інтересів суспільства.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Представником ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3, на обґрунтування своєї позиції, до матеріалів клопотання додано:
- вступну та резолютивну частини ухвали Волинського апеляційного суду від 21.07.2022, якою накладено арешт на майно, з метою заборони права на відчуження, розпорядження та користування, належного ТОВ «БК КБР», а саме: 1) статутний капітал ТОВ «БК КБР» у розмірі 2 000 000 грн, власником якого є ОСОБА_5, 2) транспортні засоби, а також 3) розрахункові рахунки, відкриті у банківських установах.
Встановити мету накладення колегією суддів апеляційного суду арешту на вказане майно у цьому випадку не виявляється можливим, у зв`язку з відсутністю повного тексту ухвали суду;
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022, якою скасовано арешт, накладений ухвалою Волинського апеляційного суду від 21.07.2022, на майно, власником якого є ТОВ «БК КБР» (код ЄДРПОУ 40990651, адреса: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 43), в частині заборони права користування, а саме транспортних засобів, заборона відчуження та розпорядження вказаним майном залишилась;
- документи, які підтверджують повноваження директора ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3 .
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя встановив такі факти та обставини.
Арешт на майно ТОВ «БК КБР» накладено 21.07.2022 у межах кримінального провадження № 22022030000000061, в якому відповідно до змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.11.2022 розслідувались кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 113 та ч. 5 ст. 191 КК України (за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ «БК КБР» Н. та Р. бюджетними коштами в особливо великих розмірах у сумі 33 899 404,8 грн).
Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, повідомлено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Арешт на майно ТОВ «БК КБР» накладався, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та стягнення з товариства отриманої неправомірної вигоди. Юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, у цьому кримінальному провадженні відсутня, що у судовому засіданні підтвердив і прокурор ОСОБА_4 .
Також, необхідно враховувати той факт, що у матеріалах клопотання відсутні відомості про те, що інтереси підозрюваного ОСОБА_5 представляє адвокат ОСОБА_3, отже, останній немає повноважень на подання до суду клопотання про скасування арешту, який накладений на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (тобто, в частині арешту статутного капіталу товариства та транспортних засобів).
Окрім цього, у ході судового засідання прокурором зазначено, що досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, здійснюється у виділеному з кримінального провадження № 22022030000000061 провадженні під № 52023000000000613 від 13.12.2023. Зазначені обставини, у свою чергу, підтверджуються змістом постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 05.04.2024.
Матеріали, у тому числі ухвала Волинського апеляційного суду від 21.07.2022 про накладення арешту на майно ТОВ «БК КБР», згідно з поясненнями прокурора, виділені у кримінальне провадження № 52023000000000613 від 13.12.2023. У судовому засіданні представник ТОВ «БК КБР» ОСОБА_3 підтвердив, що йому відомо про факт виділення таких матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Отже, на цьому етапі досудового розслідування у слідчого судді відсутні повноваження щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 22022030000000061, враховуючи виділення частини матеріалів, зокрема й оскаржуваної ухвали слідчого судді, в інше провадження та здійснення в ньому досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «БК КБР», про скасування арешту майна задоволенню не підлягає, оскільки не доведено підстав, визначених ч. 1 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «БК КБР», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022030000000061 від 20.04.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1