Document No. 121069346

Справа № 991/6684/24

Провадження 1-кс/991/6713/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані в одне провадження клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 та клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 05.08.2024 надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_8, погоджене прокурором ОСОБА_9, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 (справа № 991/6684/24, провадження № 1-кс/991/6713/24). Клопотання призначено до розгляду на 06.08.2024.

Крім того, до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 (справа № 991/6731/24, провадження № 1-кс/991/6760/24). У клопотанні, поданому в порядку ст. 201 КПК України, захисниками порушено питання зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби або шляхом зменшення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу до розміру від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатниї осіб (від 242 240 грн до 908 400 грн) із застосуванням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи, що у вищенаведених клопотаннях учасниками провадження порушені питання щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, тобто вони подані стосовно однієї і тієї ж особи - підозрюваного ОСОБА_4, в одному й тому ж кримінальному провадженні, стосуються застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тому з метою забезпечення швидкого судового розгляду, під час якого кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки та забезпечення оперативності судового провадження, слідчий суддя, з урахуванням думок учасників, які не заперечували проти об`єднання, дійшов висновку про необхідність об`єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи № 991/6684/24, провадження № 1-кс/991/6713/24.

За такого, слідчим суддею здійснюється судовий розгляд об`єднаних в одне провадження клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, та клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну застосованого запобіжного заходу.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 199 КПК України, старший детектив Національного бюро ОСОБА_8, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9, просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 3 964 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 002 992 грн, та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що детективами Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024 за підозрою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024, в межах строку досудового розслідування. Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду від 18.07.2024 зазначене рішення залишено без змін.

При цьому, як зазначає старший детектив, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати та враховуючи те, що дія застосованого запобіжного заходу закінчується 09.08.2024, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 201 КПК України, сторона захисту порушує питання щодо необхідності більш ретельно розглянути можливість застосувати до ОСОБА_4 більш м`які варіанти запобіжних заходів, зокрема, нічний домашній арешт або як альтернативний запобіжний захід утриманню під вартою заставу у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням відповідних процесуальних обов`язків.

Так, на переконання захисників, при визначенні розміру застави суд в першу чергу має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, а вже потім - інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисники посилаються на наступні обставини, що визначають майновий стан підозрюваного. У власності підозрюваного знаходиться 3/8 квартири, загальною площею 71,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира є місцем проживання сім`ї підозрюваного та в ній також проживає мати підозрюваного - ОСОБА_12, 1932 р. н.

Загальна вартість даної квартири згідно звіту про оцінку від 19.06.2024 складає 1 027 290 грн., відповідно вартість його частки (3/8) складає 342 430,16 грн.

Відповідно до висновків про оцінку у власності дружини підозрюваного - ОСОБА_13 перебуває квартира та гараж по АДРЕСА_2, вартість яких складає 1 659 761 грн. (квартира) та 179 880 грн. (гараж).

Отже, загальна вартість належного підозрюваному та його дружині нерухомого майна складає 2 524 501,32 грн.

Автомобіль, що належить підозрюваному - марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO номерний знак НОМЕР_1 - був вилучений в ході обшуку 13.06.2024 та поміщений на майданчик для утримання транспортних засобів.

Крім того, на думку сторони захисту, стосовно ОСОБА_4 також доцільно розглянути питання щодо застосування домашнього арешту, виходячи з того, що останній перебуває під вартою з 13.06.2024, тобто більше місяця, однак за цей час заставу за нього не внесено, що свідчить про непомірність розміру застави як для підозрюваного, так і для його родини.

Водночас захисники посилаються на міцні соціальні зв`язки ОСОБА_4, зокрема, він одружений з 1982 року, постійно проживає разом із дружиною, на його утриманні знаходиться мати, яка потребує догляду підозрюваного. Сам же ОСОБА_4 страждає на цукровий діабет, серцеву хворобу.

Враховуючи зазначене, захисник просить змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, на домашній арешт у нічний час доби або зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане старшим детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу в розмірі 12 002 992 грн.

Зазначив, що наразі встановлені попередньою ухвалою слідчого судді ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, продовжують існувати.

Одночасно прокурор долучив копію постанови від 05.08.2024 про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 13.09.2024, та розписки про отримання копії клопотання підозрюваним ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_6, а також протокол відмови від захисника ОСОБА_7 .

У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну застосованого запобіжного заходу, прокурор просив відмовити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечила проти клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 та підтримала подане нею клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному на більш м`який.

Захисник звернула увагу слідчого судді на відсутності передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду нівелюється міцними соціальними зв`язками останнього; ризик знищення, переховування документів відсутній, оскільки ОСОБА_4 обіймає посаду начальника Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, тому не має доступу до речей та документів, що перебувають у володінні Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та Нижнього Дунаю; ризик можливого впливу на свідків не підтверджується будь-якими відомостями та документами.

За наведеного, захисник вважає за можливе змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід на інший, більш м`який, наприклад, цілодобовий домашній арешт або зменшити альтернативний запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 зазначив про недоведеність повідомленої ОСОБА_4 підозри, в основу якої покладено покази свідка ОСОБА_14, що не мають для суду наперед будь-якого значення до проведення допиту цього свідка у судовому засіданні, а також зауважив на відсутності ризиків, про які зазначає сторона обвинувачення.

Таким чином, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про продовження дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та вирішити питання щодо застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі. У разі, якщо слідчий суддя не побачить підстав для зміни запобіжного заходу, сторона захисту просить визначити розмір застави, виходячи з вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію своїх захисників та просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши доводи та пояснення сторін судового провадження, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Встановлено, що слідчою групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024 за підозрою, серед інших, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, 15.04.2024 ФОП ОСОБА_14, який надає послуги вантажних перевезень автомобільним транспортом, звернувся до начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та Нижнього Дунаю (надалі - БУВР) ОСОБА_10 з пропозицією передачі йому в платне користування об`єкт нерухомості, що перебуває на балансі БУВРу та розташований на території Старокозацької об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, а саме: уздовж автодороги «Е-87» сполученням «Одеса-Татарбунари-Ізмаїл-Рені» під розвиток бізнесу у сфері вантажоперевезень (облаштування сучасного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури у вигляді автостоянки для вантажівок).

Розуміючи економічну привабливість для ОСОБА_14 отримання у користування для бізнесу зазначеного об`єкту нерухомості, ОСОБА_10 у період з 23.04.2024 по 26.04.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) залучив до протиправної діяльності начальника Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства (надалі - БД МУВГ) ОСОБА_4, на що останній надав свою згоду. На ОСОБА_4 покладено залучити до неправомірних дій голову Старокозацької сільської ради ОСОБА_11, із яким ОСОБА_4 має міцні зв`язки.

11.05.2024 ОСОБА_10, з метою реалізації злочинного плану, під час телефонної розмови підтвердив ОСОБА_14, що ОСОБА_4 спілкувався з головою Старокозацької сільської ради ОСОБА_11 і останній надав їм свою згоду на участь у протиправній діяльності, пов`язаній з передачею заявнику у користування майнового комплексу.

У подальшому, 28.05.2024 о 13:25 год ОСОБА_14, діючи за вказівками ОСОБА_10 та за попередньою телефонною домовленістю з ОСОБА_4, прибув до м. Білгород-Дністровський Одеської області, де у дворі житлового будинку по АДРЕСА_3 зустрівся з останнім. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 повідомив про всі деталі майбутньої передачі ОСОБА_14 майнового комплексу разом із земельною ділянкою, а також висловив вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди окремо кожному з учасників, що будуть задіяні до вказаної незаконної діяльності.

У той же день близько 14:00 год з метою підтвердження справжності злочинних намірів ОСОБА_4 разом із ОСОБА_14 у кафе «Фієста» по вул. Шевченка, 48 у м. Білгород-Дністровський Одеської області зустрілись із ОСОБА_11, який підтвердив ОСОБА_14 свою згоду на участь у протиправній діяльності, пов`язаній з передачею у фактичне користування майнового комплексу разом із земельною ділянкою, що наразі перебуває на балансі БУВРу, завіривши, що передаватиме майновий комплекс лише йому під виглядом проведення конкурсної процедури за участі залучення штучних (формальних) конкурентів, яку скасує у разі прийняті участі у ній реальних претендентів на майно.

04.06.2024 ОСОБА_10 призначив ОСОБА_14 зустріч у кафе «Домус» у м. Одесі по вул. Івана та Юрія Лип, 11а, де ОСОБА_10 та ОСОБА_11 оголосили ОСОБА_14 кінцевий порядок дій щодо передачі в користування бажаного майнового комплексу разом із земельною ділянкою, що перебуває на балансі БУВРу.

Вийшовши із приміщення кафе «Домус», ОСОБА_10 конспіруючи власні дії, словами та конклюдентними діями (рухами) висунув вимогу про необхідність передачі наступного тижня неправомірної вигоди у сумі 20 000 дол США особисто йому за вжиття ним службових повноважень, а також суму неправомірної вигоди у розмірі 20 000 дол США через нього і залученого ним посередника ОСОБА_4 для ОСОБА_11 за прийняття ним рішення з передачі окремих приміщень комплексу в оренду ФОП ОСОБА_14

13.06.2024 о 13:13 год, ОСОБА_14 прибув у м. Білгород-Дністровський Одеської області, де біля виїзду у двір житлового будинку по АДРЕСА_3 зустрівся з ОСОБА_4 . У ході даної зустрічі ОСОБА_4, з метою якнайшвидшого одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_11 повторно запевнив заявника, що усі попередні домовленості щодо передачі «Комплексу будівель та споруд № 3» у користування ФОП ОСОБА_14 будуть виконані та одержав від ОСОБА_14 неправомірну вигоду у розмірі 20 000 дол США для ОСОБА_11 за виконання вказаних вище дій.

13.06.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в одержанні, за попередньою змовою із ОСОБА_11 та ОСОБА_10, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі в сумі 20 000 дол США, що за курсом встановленим Національним банком України на вказану дату склало 808 882 грн, для передачі ОСОБА_11, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Дослідженими доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Натомість суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024, в межах строку досудового розслідування. Одночасно підозрюваному визначено заставу у розмірі 3 964 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 002 992 гривень.

Ухвалою колегії суддів Одеського апеляційного суду від 18.07.2024 ухвалу слідчого судді від 14.06.2024 залишено без змін.

Водночас суддею Одеського апеляційного суду висловлено окрему думку у справі № 947/18762/24, та зауважено, що слідчий суддя, не оцінивши всіх обставин провадження в їх сукупності, визначив підозрюваному ОСОБА_4 непомірний розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу при обранні тримання під вартою, у зв`язку із чим, на переконання судді апеляційного суду, апеляційна скарга захисника підлягала частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою необхідно було задовольнити клопотання слідчого частково та застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 09.08.2024, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави в якості альтернативного запобіжного заходу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 грн.

Сторона обвинувачення наголошує, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлено необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування.

Зокрема у даному кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження, необхідно провести або ж завершити ряд слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: допитати службових осіб БУВРу та Старокозацької сільської ради щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень; призначити судову лінгвістичну експертизу; розсекретити всі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновки експертиз комп`ютерної техніки та програмних продуктів, призначити додаткові експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів; отримати висновок фоноскопічної експертизи; отримати висновок портретної експертизи; забезпечити проведення та отримати висновок товарознавчої експертизи; оглянути речові докази; визначити остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, наявність або відсутність достатніх доказів для повідомлення про підозру іншим особам; отримати матеріали, що характеризують особу підозрюваних.

За доводами сторони обвинувачення, обставинами, що перешкоджали здійснити вищевказані процесуальні дії раніше, є зміна 25.07.2024 підслідності у кримінальному провадженні, необхідність отримати всі матеріали кримінального провадження та провести велику кількість слідчих і процесуальних дій, завантаженість експертів експертних установ, необхідність дотримання послідовності проведення певних процесуальних/слідчих дій, зокрема проведення огляду вмісту мобільних телефонів можливе лише після проведення комп`ютерних експертиз тощо.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, здійснювалось слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 від 25.07.2024 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

05.08.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_15 до трьох місяців, тобто до 13.09.2024.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні лише, починаючи з 25.07.2024 та не всі матеріали досудового розслідування, зокрема речові докази, на даний час передані із СУ ГУНП в Одеській області.

Водночас твердження захисника ОСОБА_5 про неможливість допитати службових осіб Старокозацької сільської ради, оскільки така сільська рада наразі не існує, а функції місцевого самоврядування на території с. Старокозацьке здійснює Старокозацька територіальна громада, не заслуговують на увагу, оскільки очевидно, що орган досудового розслідування має намір провести допит саме тих службових осіб, які працювали в сільській раді на момент вчинення інкримінованих підозрюваним злочинів.

За наведеного, на переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування й інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема підозрюваний обіймає посаду начальника Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, внаслідок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, якими він може скористатись з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Оцінюючи наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що при проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Відтак, ОСОБА_4 використовуючи своє службове становище як начальника Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства, може знищити, сховати речі і документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Тож такий ризик визнається слідчим суддею спроможним.

На переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.

Вартим уваги є й те, що після набуття статусу підозрюваного, ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

Водночас наразі тривають заходи щодо встановлення осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, зокрема орган досудового розслідування зазначає про необхідність здійснити допити службових осіб БУВРу та Старокозацької сільської ради.

Таким чином, не виключено використання ОСОБА_4 знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення службової діяльності, що надасть підозрюваному можливість впливати на свідків, а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови від дачі показань на його користь, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Водночас слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Тобто ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

За таких обставин, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, який одружений, має постійне місце проживання в Одеській області, проживає з матір`ю - ОСОБА_12, 1932 р.н., яка в силу похилого віку та стану здоров`я потребує піклування, позитивні характеристики ОСОБА_4, надані Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, ТВК «Курган», Української православної церкви.

Захисники посилаються на наявність у підозрюваного таких захворювань як цукровий діабет, гіпертонічна хворобо, однак слідчому судді не надано доказів на підтвердження того, що під час перебування підозрюваного в Одеському слідчому ізоляторі у нього погіршився стан здоров`я, та підозрюваному не можливо забезпечити надання належної медичної допомоги та лікування в умовах його утримання під вартою.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й домашній арешт, про який просить сторона захисту, не зможе запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею під час судового розгляду, а тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити застосований щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Старший детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання просили визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 3 964 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 002 992 грн, зауваживши, що з урахуванням соціально-майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_4, застава у визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірі, про яку просить захисник ОСОБА_6 у своєму клопотанні, не здатна забезпечити належної поведінки підозрюваного, оскільки не є для нього значною.

Слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 14.06.2024, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Окрім того, нових вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, слідчому судді не надано.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

Слідчий суддя бере до уваги наведені стороною захисту доводи на спростування твердження сторони обвинувачення щодо достатнього для внесення застави в розмірі 12 002 992 грн майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї.

Так, загальна сума доходу ОСОБА_4 за основним місцем роботи за 2023 рік склала 515 753,44 грн.

Сім`ї ОСОБА_4, у тому числі його дружині - ОСОБА_13 та дочці - ОСОБА_16 на праві спільної власності належить квартира, загальною площею 71,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При чому зазначений об`єкт нерухомості використовується як місце проживання підозрюваного та членів його родини. Відповідно до висновку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.06.2024, загальна вартість даної квартири складає 1 027 290 грн.

Крім того, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», 2019 року випуску, вартість якого відповідно до поданої ОСОБА_4 щорічної декларації за 2023 рік, станом на момент придбання складає 1 067 228 грн, а також «LEXUS RX 350», 2012 року випуску, вартістю 875 000 гривень.

Дружині підозрюваного - ОСОБА_13 також належить:

- гараж НОМЕР_2, площею 47,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до висновку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.06.2024, загальна вартість гаража складає 179 880 грн.

- трикімнатна квартира, площею 117,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідно до висновку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.06.2024, загальна вартість квартири складає 1 659 761 грн.

Слідчий суддя погоджується з доводами захисників щодо недоцільності враховувати при оцінці майнового стану підозрюваного належну дочці ОСОБА_16 1/2 частку квартири у м. Києві, оскільки остання одружена та проживає окремо від батьків із своєю сім`єю, до якої входить її чоловік та двоє малолітніх дітей.

Водночас, прокурор посилається на той факт, що дружина підозрюваного, яка не мала власних статків 16.01.2018 набула 50 % у статутному капіталі ПТП «НАФТОСЕРВІС», код ЄДРПОУ 20923913, вартістю 7 341 350 грн.

Із наданих захисником змін та доповнень до статуту ПТП «НАФТОСЕРВІС» вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_13 є засновниками цього підприємства ще з 2012 року.

Водночас основним активом ПТП «НАФТОСЕРВІС» є курортний готель « ІНФОРМАЦІЯ_4 », адреса нерухомого майна: АДРЕСА_4, який з огляду на військову агресію з боку рф, зазнав пошкоджень та наразі не працює.

Згідно довідки № 11 від 18.06.2024 ПТП «НАФТОСЕРВІС», з 2022 не працює, доходів не отримує, заробітна плата ОСОБА_13 з березня 2022 року не нараховувалася. Відповідно до балансової довідки станом на 18.06.2024, активи підприємства становлять 2 226 461,41 гри, що складається з вартості його необоротних активів (належного товариству нерухомого майна).

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine) від 13.01.2022, зазначається, що при встановленні у «виключних випадках» більшого розміру застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможність сплатити визначений розмір застави.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення. Однак, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі, що буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання підозрюваного встановленню істини у кримінальному провадженні, а також запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 1350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 087 800,00 грн, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Тож, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а захистом не спростовано, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожною вимогою; не відлучатися із міста Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду); повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю (суд) про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, судовими експертами; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому обов`язок, визначений у п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного саме в такі редакції: «не відлучатися із міста Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду)», з огляду на місце проживання та місце роботи останнього.

Таким чином, клопотання захисників та старшого детектива підлягають задоволенню частково.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4 на строк до 13.09.2024 включно, тобто в межах строку досудового розслідування у кримінальному проваджені №12024160000000557.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7, 9, 197, 199, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисників та старшого детектива задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю міста Арциз Одеської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_6, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 13.09.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 087 800,00грн (чотири мільйони вісімдесят сім тисяч вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді (суду) за кожною вимогою;

- не відлучатися із міста Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді (суду);

- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю (суд) про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, судовими експертами;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 13.09.2024 включно.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1