- Presiding judge (HACC) : Kryklyva T.H.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
справа № 991/5408/24
провадження № 1-кп/991/67/24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисників, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000270 від 03.06.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
1.1. 21.06.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.06.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
ІІ. Формулювання обвинувачення
2.1. Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4, не пізніше грудня 2018 року, був залучений Особою_1 до очолюваної ним організованої групи та, здійснюючи наперед визначені Особою_1 функції пособника щодо сприяння у вчиненні злочину іншими співучасниками організованої групи, вчинив у складі організованої групи кримінальне правопорушення за таких обставин.
Так, організована група під керівництвом Особи_1 у складі начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Особи_2, начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Київській області Особи_3, начальника управління державного земельного кадастру Особи_4, начальника відділу у Фастівському районні Головного управління Держгеокадастру у Київській області Особи_5, а також Особи_6, Особи_7, Особи_8 та Особи_9 у період з березня 2018 по січень 2019 роки у місті Києві та місті Фастів Київської області, в результаті активних, цілеспрямованих та узгоджених дій, з використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок у порядку ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, оформили на наперед визначених та підконтрольних їм осіб земельні ділянки, сформовані у масиві земель, що перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та встановили контроль над цими земельними ділянками, використовуючи раніше оформлені довіреності з можливістю розпорядження земельними ділянками.
Вищезазначеними злочинними діями, здійснено заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на підставі державного акту серії КВ № 0002 від 13.12.1995 на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, вартістю 714 769 489,25 гривень, що згідно частини 4 примітки до ст. 185 КК України, в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, організованою групою під керівництвом Особи_1 вчинено правочини із земельними ділянками, здобутими внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за таких обставин.
Так, у березні 2018 року Особа_1, визначивши об`єктом своєї злочинної діяльності земельні ділянки у АДРЕСА_3, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, площею 1057,3619 га, розробив злочинний план щодо заволодіння цими землями шляхом протиправного використання механізму безоплатної приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності наперед визначеними та підшуканими особами, які мали бути прямо чи опосередковано підконтрольні Особі_1.
З метою незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від продажу земельних ділянок, на заволодіння яких були спрямовані злочинні дії, у період з березня по грудень 2018 року, Особа_1 вчиняє активні дії щодо пошуку покупців.
У липні 2018 року до складу організованої групи Особа_1 залучив Особу_9, на якого були покладені функції пособника з організації підготовки та подання документів від імені наперед визначених фізичних осіб, що будуть задіяні у злочинній діяльності як отримувачі земельних ділянок, пошук таких підконтрольних осіб та оформлення ними довіреностей щодо представлення їх інтересів учасниками організованої групи Особа_7 та Особа_8 під час укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, одержаними злочинним шляхом.
Діючи згідно визначених функцій пособника у складі організованої групи та в її інтересах, Особа_9, з метою надання засобів та створення умов для подальшої легалізації майна одержаного злочинним шляхом, у період з липня по листопад 2018 року, здійснив пошук близько 261 фізичних осіб, на яких у подальшому оформлювалися земельні ділянки та організував видачу ними довіреностей (у тому числі у порядку передоручення одних представників на інших) щодо представлення інтересів цих осіб Особою_7 та Особою_8 під час укладення правочинів щодо розпорядження земельними ділянками. У процесі зазначеної протиправної діяльності, Особа_ 9 надсилає Особі_6, який входив до складу очолюваної Особою_1 організованої групи, персональні дані наперед визначених осіб із зазначенням їх прізвища, ім`я, по батькові, індивідуального податкового номеру для перевірки Особою_6 та встановлення наявності у власності вказаних осіб земельних ділянок, а відтак можливості безоплатної приватизації земельних ділянок у порядку ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України.
У подальшому, під час затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок у власність службовими особами Головного управління, Особа_1, не пізніше грудня 2018 року, з метою отримання неправомірної вигоди від протиправної діяльності у складі очолюваної ним організованої групи, залучив до протиправної діяльності ОСОБА_4, на якого поклав функції пособника щодо пошуку осіб зацікавлених у подальшому придбані земельних ділянок, оформлення яких здійснювалося на підконтрольних Особі_1 осіб та досягнення домовленостей щодо розміру неправомірної вигоди за результатами укладання цих правочинів.
ОСОБА_4, будучи матеріально зацікавленим діяти на користь організованої групи, що контролювалася Особою_1, погодився з пропозицією останнього сприяти у протиправній діяльності учасникам організованої групи та відведеною роллю пособника у цій групі. Зокрема, ОСОБА_4, діючи в інтересах Особи_1 та виконуючи відведену йому роль пособника у складі організованої групи, пов`язаної із заволодінням земельними ділянками, через підконтрольного йому ОСОБА_7, який не входив до складу організованої групи, організував зустріч, яка мала місце 17.12.2018 в адмінбудинку ПСП «Агрофірма «Світанок» за адресою: АДРЕСА_4 із директором цього підприємства ОСОБА_8 та його власником ОСОБА_9 .
Діючи згідно попередньо визначених Особою_1 домовленостей та функцій, ОСОБА_4 під час зустрічі із ОСОБА_9 та ОСОБА_8, повідомив, що представляє інтереси фізичних осіб, що мають статус учасника бойових дій та отримали, а також продовжать отримувати у власність земельні ділянки на території м. Фастова Київської області зі складу земель, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», повідомивши, що підприємство-землекористувач було ліквідоване, та висловив пропозицію щодо придбання представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» зазначених земельних ділянок загальною площею біля 1000 га за ціною 3400 доларів США за 1 га, при цьому в ході бесіди, ОСОБА_4 гарантував представникам ПСП «Агрофірма «Світанок» передачу Головним управлінням іншої частини земельних ділянок на підконтрольних йому осіб у максимально короткий проміжок часу. Представники ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_9 і ОСОБА_8, не будучи обізнаними із злочинними планами Особи_1 та ОСОБА_4, погодились із пропозицією останнього та у період з січня по лютий 2019 року між представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» та Особою_7, Особою_8, які діяли з метою отримання неправомірної вигоди членами організованої групи та ОСОБА_10, яка діяла згідно наданих Особою_1 вказівок, укладено 462 договори купівлі- продажу земельних ділянок загальною площею 919, 34 га, за таких обставин.
Після заволодіння земельними ділянками, Особа_1 на виконання плану злочинної діяльності, пов`язаної із легалізацією майна здобутого злочинним шляхом, на початку грудня 2018 року розпочав активні дії щодо створення для цього відповідних умов.
Діючи з метою створення умов для легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, Особа_7 та Особа_8, продовжуючи протиправну діяльність у складі очолюваної Особою_1 організованої групи, отримавши копії наказів Головного управління «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», у період з 22.12.2018 по 28.01.2019 забезпечили реєстрацію прав власності на 462 земельні ділянки з метою подальшого розпорядження цими земельними ділянками від імені власників та укладання договорів купівлі-продажу.
Після реєстрації права власності на земельні ділянки та встановлення контролю над ними, на підставі раніше виданих довіреностей, якими надавалися Особі_8 та Особі_7 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками на території Київської області, Особа_1 визначив порядок укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, здобутих внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи, що станом на кінець грудня 2018 року продовжувалася протиправна діяльність учасників організованої групи у складі службових осіб Головного управління щодо надання у власність земельних ділянок наперед визначеним та підконтрольним особам про що було відомо всім учасникам організованої групи, Особа_1 вирішив вчинити правочини із земельними ділянками у декілька етапів, в залежності від готовності необхідних документів для укладання відповідних договорів та довів до Особи_7 та Особи_8 їхні функції виконавців щодо укладення з представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» договорів купівлі-продажу земельних ділянок від імені осіб, на яких ці ділянки було оформлено.
Продовжуючи злочинну діяльність спрямовану на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, Особа_1 через підконтрольних йому суб`єктів оціночної діяльності ТОВ «Центр розвитку будівництва та архітектури» (код за ЄДРПОУ 40514568) та ТОВ «Естейт-Експерт» (код за ЄДРПОУ 41382310) організував проведення ними оцінки земельних ділянок, за заздалегідь заниженою вартістю, що більше ніж у 26 разів було менше від ринкової, з метою зменшення видатків з оплати обов`язкових страхових внесків при укладенні правочинів.
Діючи згідно попередньо визначених Особою_1 функцій пособника у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_4 безпосередньо та через підконтрольного йому ОСОБА_11, довів до представника ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_8, порядок та умови укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, згідно яких останньому надсилалися відомості щодо осіб з якими планувалося укладання правочинів, загальна площа земельних ділянок та сума коштів з розрахунку вартості за 1 га в розмірі 3400 доларів США, порядком передачі коштів від представників ПСП «Агрофірма «Світанок» до представників осіб, які отримали у власність земельні ділянки.
Не будучи обізнаними із злочинними намірами учасників організованої групи щодо легалізації майна одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, не усвідомлюючи, що земельні ділянки, які були предметом договорів купівлі-продажу, набуті внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, погодилися із пропозиціями ОСОБА_4 щодо умов укладання правочинів та загальної ціни земельних ділянок.
Дотримуючись заздалегідь визначеного Особою_1 порядку легалізації майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, Особа_7 та Особа_8, діючи з метою отримання неправомірної вигоди за результатами своєї протиправної діяльності у складі організованої групи, у період з 03.01 по 14.01.2019 уклали з представниками ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_8 та ОСОБА_12 договори купівлі-продажу земельних ділянок посвідчених приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5, які зареєстровані у реєстрі за номерами: з 2 по 14, з 16 по 22, з 24 по 55, з 57 по 99, з 101 по 237, з 241 по 278, з 293 по 370.
Продовжуючи свою протиправну діяльність щодо легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, Особа_7 та Особа_8, діючи з метою отримання неправомірної вигоди за результатами своєї протиправної діяльності у складі організованої групи, у період з 21.01. по 12.02.2019 уклали з представником ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_12 договори купівлі-продажу земельних ділянок посвідчених приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6, які зареєстровані у реєстрі за номерами: з 220 по 260, з 263 по 281, 318, 701, 702, 862.
Діючи з метою надання майну, здобутому злочинним шляхом, легального походження від нібито законної діяльності, Особа_1 у період з 15 по 29.01.2019 організував вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження такого майна та володіння ними, джерела їх походження, залучивши до виконання вказаних дій Особу_7 та Особу_8, на яких поклав роль виконавців злочинної діяльності.
Зазначений вид легалізації майна здобутого злочинним шляхом, згідно розробленого Особою_1 протиправного наміру, полягав в укладенні Особою_7 та Особою_8 на підставі довіреностей від імені осіб, на яких оформлено земельні ділянки, договорів купівлі-продажу, на підставі яких земельні ділянки переходили у власність підконтрольним Особі_1 особам та у подальшому вказані ділянки реалізовувалися ПСП «Агрофірма «Світанок».
Так, Особа_7 та Особа_8, діючи у складі організованої групи згідно визначених Особою_1 функцій, з метою приховування незаконного походження земельних ділянок, здобутих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, володіння ними, джерела походження цих земельних ділянок, тобто факту незаконно набуття земельних ділянок зі складу земель, що перебували у користуванні державного підприємства, 15 та 29.01.2019 уклали з ОСОБА_15, яка діяла в інтересах Особи_1, договори купівлі-продажу земельних ділянок посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_7, які зареєстровані у реєстрі за номерами: з 15 по 50 та з 124 по 134.
У подальшому Особа_1 через підконтрольну йому ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності від ОСОБА_15 щодо розпорядження земельними ділянками щойно набутими у власність, з метою отримання неправомірної вигоди від реалізації майна, одержаного злочинним шляхом, укладено з представником ПСП «Агрофірма «Світанок» ОСОБА_12 договори купівлі-продажу земельних ділянок посвідчених приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_6, які зареєстровані у реєстрі 23.01.2019 за номерами: з 282 по 317 та 06.02.2019 за номерами: з 703 по 713.
За результатами укладених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, одержаних внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, Особа_1 та іншими особами, які входили до складу організованої групи отримано неправомірну вигоду в розмірі 3 125 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 06.02.2019, складала 84 262 812,5 грн.
Всього організованою групою під керівництвом Особи_1 укладено 462 договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 919,34 га, здобутих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вартістю 714 769 489,25 гривень, що згідно частини 2 примітки до ст. 209КК України перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.
2.2. За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України, тобто в пособництві у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а саме вчиненні правочину з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі.
ІІІ. Відомості про угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим
20.06.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.
В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та наведено перелік його обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме:
- надавати під час судового розгляду правдиві показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом цього кримінального провадження;
- надання під час судового розгляду правдиві викривальні показання щодо осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, які є предметом кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000841 від 29.11.2017.
Крім того угода містить обов`язок здійснення ОСОБА_4 внеску на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») протягом 30 днів після затвердження угоди у розмірі 5 000 000 грн та 2 500 000 грн упродовж року.
Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.
Зокрема, вони дійшли домовленості про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та є підставою для застосування ст. 69 КК України: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень; викриття інших співучасників організованої групи; перебування на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); перерахування застави у розмірі 5 000 000 грн на підтримку Збройних Сил України; внесення добровільного внеску на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») у розмірі 5 000 000 грн протягом 30 днів та 2 500 000 грн упродовж року після затвердження угоди.
Також при укладенні угоди ураховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, його вік, стан здоров`я та інші обставини, які його характеризують.
Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, не встановлено.
Угодою визначені наступні вид та розмір покарання, які підлягають призначенню ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України із урахуванням положень ст. 65, 66, 69 КК України ? позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та без конфіскації майна.
При цьому сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та запропонували суду визначити тривалість іспитового строку в 3 (три) роки та покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, на розсуд суду.
Окрім зазначеного, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
IV. Позиції учасників судового провадження
4.1. Щодо укладених угод
4.1.1. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив добровільність свого наміру щодо укладення угоди та просив суд її затвердити. Наголосив, що ініціатива укласти угоду виходила від нього. Зазначив, що він у повному обсязі підтверджує викладені в обвинувальному акті обставини, погоджується з формулюванням обвинувачення, зазначеним в угоді, і беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Повідомив, що йому було відомо про отримання організатором майна (земельних ділянок) незаконним шляхом, однак, незважаючи на це, погодився бути пособником у його відмиванні з огляду на бажання збагатитись у такий спосіб. Вказав, що його роль полягала у пошуку покупця згаданого майна єдиним масивом. Після досягнення домовленості з покупцем його участь у вчиненні інкримінованого злочину припинилась.
4.1.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, підтримав і просив суд її затвердити. Наголосив на тій обставині, що в обвинуваченого перебуває на утримання троє малолітніх дітей, а роль ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення була незначною.
4.1.3. Захисник обвинуваченого ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_6, також підтримав укладену угоду та просив суд її затвердити. Додатково повідомив про те, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним, оскільки самостійно прийняв рішення укласти угоду про визнання винуватості і це рішення ним прийнято вже після того як його ділова репутація була підірвана. Наголосив, що на момент здійснення досудового розслідування в основному кримінальному провадженні ОСОБА_4 перебував за кордоном, однак попри його кримінальне переслідування він добровільно повернувся до України. Суспільний інтерес в укладенні угоди захисник вбачав у сприянні його підзахисним у викритті детективами схем, які використовувались основними фігурантами під час вчинення цих кримінальних правопорушень та розвантаженні судових та правоохоронних органів.
4.1.4. Прокурор угоду про визнання винуватості підтримала та просила суд про її затвердження. Повідомила, що ініціатива її укладення виходила від ОСОБА_4 і воно відбулось у присутності захисника. На її думку, ефективність угоди полягає у пришвидшенні досудового розслідування в основному кримінальному провадженні та судового розгляду у цьому провадженні. Також затвердження угоди сприятиме викриттю інших співучасників, чиї дії спричинили завдання великої шкоди, попередить вчинення нових кримінальних правопорушень іншими особами, а також посприяє фінансуванню Збройних Сил України. Підтвердила добровільність укладення угоди та дачу викривальних показань обвинуваченим відносно себе та інших учасників, а також його належну поведінку під час досудового розслідування. Просила суд урахувати форму участі ОСОБА_4 та відведену йому роль, яка, на переконання прокурора, вказує на істотне зниження суспільної небезпечності вчиненого.
Також прокурор повідомила, що кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке передувало легалізації майна, наразі перебуває на стадії завершення досудового розслідування, а саме ознайомлення сторін з матеріалами, до яких їм надано доступ, у порядку ст. 290 КПК України.
4.2. Щодо вирішення питань, передбачених ч. 5 ст. 474 КПК України
4.2.1. Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому запевнив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та дав згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання. Запевнив, що передбачені угодою зобов`язання, у тому числі фінансового характеру, не є обтяжливими для нього і будуть реалізовані після затвердження угоди за рахунок власних заощаджень.
V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність
Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність
Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода містять формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, та правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому суд бере до уваги, що в силу вимог ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі.
З огляду на те, що ч. 3 ст. 209КК України в редакції Закону України № 361-IX від 06.12.2019 пом`якшує кримінальну відповідальність, застосуванню підлягає її чинна форма викладу.
Крім того зазнали змін й ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 209КК України. Якщо попередня редакція містила примітку, яка надавала визначення предикатного діяння, а диспозиція була сформульована таким чином, що вказувала на те, що відповідальність за легалізацію могла настати лише за наявності вироку за предикатний злочин, то чинна редакція вказує на психічне ставлення суб`єкта до вчинюваної ним дії з відмивання майна і конкретизує: «якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом».
Ураховуючи зазначене, суд констатує, що сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 . Зокрема, це виявляється у посяганні злочинної поведінки обвинуваченого на ті суспільні відносини, які становлять об`єкт інкримінованого кримінального правопорушення, форми участі обвинуваченого, спрямованості та реалізації його умислу, усвідомлення ним джерела походження відповідного майна та способу його одержання, а також інших значущих для кваліфікації за відповідною статтею КК України обставинах.
Таким чином, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді, обставини, викладені в обвинувальному акті, а також їх підтвердження обвинуваченим ОСОБА_4 дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.
Як встановлено з пояснень сторін, угода про визнання винуватості була укладена за ініціативою обвинуваченого та за участі його захисників.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.
В силу положень ч. 6 ст. 12 та КК України та ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209КК України, є особливо тяжким злочином, віднесеним до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена прокурором лише в разі завдання шкоди державним чи суспільним інтересам, а у випадках, коли кримінальним правопорушенням завдано додатково (факультативно) шкоду фізичній особі - також за умови надання потерпілим письмової згоди прокурору на її укладення.
Виходячи зі змісту обвинувального акта, організованою групою було укладено 462 договори купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 919,34 га, здобутих внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вартістю 714 769 489,25 грн (т. 1, а.с. 3-34).
Ураховуючи, що згідно зі встановленими органом досудового розслідування обставинами шкоду було завдано суспільним інтересам, оскільки земельні ділянки виділялись із земельного фонду України, який відповідно до ст. 13 Конституції України належить Українському народу, суд констатує дотримання у цьому випадку вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.
5.2. Щодо відповідності умов угод інтересам суспільства
Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
Так, за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого.
Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
В угодах наявність суспільного інтересу обґрунтована (1) забезпеченням швидкого судового провадження, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 ; (2) викриттям інших учасників організованої групи, які за ієрархічною структурою займали у ній більш високе, керівне становище; (3) сприянню якнайшвидшому притягненню до відповідальності причетних осіб та відшкодуванню завданих збитків; (4) запобіганням на майбутнє повторному вчиненню кримінальних правопорушень, як обвинуваченим ОСОБА_4, так і іншими особами; (5) перерахуванням застави та внесенням добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України.
У контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає у припиненні на майбутнє можливим фактам з відмивання майна, здобутого злочинним шляхом, яке передбачає залучення в економіку незаконно отриманого майна, що загалом підриває нормальне функціонування фінансової системи, засади добросовісної конкуренції, порядок здійснення господарської діяльності. Тому затвердження угоди у цьому кримінальному провадженні забезпечить притягнення до відповідальності причетних до такої діяльності осіб, а також сприятиме усвідомленню іншими особами караності таких діянь та формуванню у суспільства стійкої правосвідомості.
Також затвердження угоди істотно скорочує часовий проміжок від моменту скоєння кримінального правопорушення до ухвалення підсумкового рішення судом, зменшує строки судового розгляду, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а також витрати на забезпечення судового процесу, знижує навантаження на судові органи та прокуратуру.
Отже, із урахуванням того, що укладення угоди у цьому кримінальному провадженні сприятиме викриттю інших учасників організованої групи, матиме вплив на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, сприятиме прагненню суспільства до правослухняної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, то суд вважає, що за таких обставин цілі та завдання кримінального провадження будуть досягнуті при мінімальних затратах ресурсів.
До того ж, на думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до ОСОБА_4, враховуючи беззаперечне визнання ним своєї вини. На переконання суду, характер та роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, його ставлення до скоєного та сприяння здійсненню судового розгляду вказує на його бажання виправитись.
Також суд позитивно оцінює бажання обвинуваченого перерахувати внесену заставу у розмірі 5 000 000 грн та здійснити добровільний внесок на загальну суму 7 500 000 грн на потреби Збройних Сил України. Наведені обставини підтверджують доцільність затвердження цієї угоди з урахуванням викликів сьогодення, які вказують на першочергову потребу у фінансовому забезпеченні оборонної сфери нашої країни, що відповідатиме суспільним запитам.
5.3. Щодо відповідності умов угод вимогам закону в частині призначення покарання
За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.
Так, зі змісту угод вбачається, що при узгодженні сторонами покарань ОСОБА_4 було враховано і дотримано:
1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; конкретні обставини, зокрема, роль обвинуваченого; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують;
2) положення ст. 69 КК України щодо призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. Зокрема, було враховано, що згідно з вимогами ст. 69 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, а також непризначення додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, не допускається у випадку засудження особи за корупційний злочин.
Відповідно до примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 209КК України, до корупційним законодавцем не віднесене. Отже, з огляду на положення ст. 69 КК України для призначення особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, необхідно дотримання наступних критеріїв, визначених законом про кримінальну відповідальність.
Зокрема, зміст ст. 69 КК України передбачає можливість: (1) призначення особі основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, (2) перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, (3) непризначення додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове.
Сторони дійшли висновку щодо одночасного призначення обвинуваченому ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі нижчого від найнижчої межі, встановленої в ч. 3 ст. 209КК України, та непризначення йому додаткових покарань ? позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та конфіскації майна.
В силу вимог ч. 2, 3 ст. 52 КК України, а також з огляду на структуру санкції ч. 3 ст. 209КК України, позбавлення волі є основним покаранням, а позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та конфіскація майна ? є обов`язковими додатковими покаранням.
Отже, закон не містить чіткого припису й не забороняє суду призначати ОСОБА_4 на підставі ст. 69 КК України основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України, з одночасним непризначенням додаткового покарання, передбаченого санкцією частини статті Особливої частини КК України як обов`язкового.
При цьому підставами застосування ст. 69 КК є декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину й особа винного. Обставинами, що пом`якшують покарання, слід вважати такі, що зазначені в ст. 66 КК України, а також інші подібні обставини, наявні в справі.
Суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, оскільки щиросердно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, негативно оцінив свою злочинну поведінку, надав відносно себе викривальні показання, висловив бажання виправити ситуацію, продемонстрував готовність понести передбачене угодою покарання.
Крім того, на підтвердження того, що ОСОБА_4 не переховувався від слідства і добровільно повернувся до України, дізнавшись про існування кримінального провадження, де він виступав пособником у вчиненні злочину, суду надано витяг про перетин ним державного кордону (т. 2, а.с. 135-137).
Отже, з огляду на це, а також на ту обставину, що прокурор підтвердила надання ОСОБА_4 добровільної допомоги слідству шляхом повідомлення правоохоронним органам обставин, які мають важливе значення для викриття злочинної діяльності як його самого, так і інших співучасників, суд вважає доведеним факт його активного сприяння у розкритті злочину.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові ВС у справі № 591/2221/19 (провадження № 51-4503км19), при призначенні більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), необхідно враховувати наявність зв`язку між пом`якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця.
Суд бере до уваги участь ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України. Зокрема, урахуванню підлягає його роль пособника, яка знайшла свій прояв у пошуку осіб, зацікавлених у подальшому придбанні земельних ділянок, оформлення яких здійснювалося на підконтрольних організатору осіб та досягнення домовленостей щодо розміру неправомірної вигоди за результатами укладення цих правочинів.
Також суд зважає на ту обставину, що ОСОБА_4 вчиняв протиправні дії вже після заволодіння організатором земельними ділянками незаконним шляхом та припинив протиправну діяльність після узгодження їх вартості та процедури оформлення, в яких безпосередньої участі не приймав.
Крім того береться до уваги статус ОСОБА_4, який не є службовою особою та вчинив згадане кримінальне правопорушення як загальний суб`єкт. Тобто його дії не були пов`язані ані зі службовою, ані з будь-якою іншою професійною діяльністю.
З огляду на наявність зв`язку між роллю ОСОБА_4 та встановленими пом`якшуючими покарання обставинами, суд доходить висновку, що останні істотно знижують ступінь суспільної тяжкості вчиненого. Водночас, поведінка обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, його вік, відсутність судимостей, позитивна характеристика за місцем проживанням, перебування на утриманні трьох малолітніх дітей, істотно знижує його суспільну небезпечність, а отже дозволяє суду затвердити передбачене угодою покарання.
Стосовно бажання перерахування обвинуваченим застави та внесення добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України ? ці обставини не є такими, що пом`якшують покарання, оскільки є перспективними, тобто такими, які виникнуть у майбутньому;
3) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з огляду на його призначення з урахуванням ст. 69 КК України на рівні 5-ти років позбавлення волі та невіднесення до корупційних;
4) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинуваченого обов`язків у зв`язку з його звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;
5) положення ст. 77 КК України щодо неможливості призначення за ч. 3 ст. 209КК України конфіскації майна у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням. З огляду на це посилання на ст. 69 КК України в частині непризначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді конфіскації майна є зайвим;
6) особа обвинуваченого: його позитивна характеристика (т. 1, а.с. 164), перебування на утриманні трьох малолітніх дітей (т. 1, а.с. 159-162).
Отже, із урахуванням цього у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.
5.4. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб
Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угод порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
5.5. Щодо добровільності укладення угоди
Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив суду свій намір щодо укладення угоди та просив суд її затвердити.
Прокурор вказала на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку сторони обвинувачення, так і з боку обвинуваченого.
На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою.
5.6. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 зобов`язується:
- співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017, шляхом надання під час його судового розгляду правдивих викривальних показань щодо осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень (п. 6 угоди);
- перерахувати заставу у розмірі 5 000 000 грн на підтримку Збройних Сил України (пп. 5 п. 3 угоди);
- зробити внесок на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (Проєкт UNITED24 «Армія Дронів») протягом 30 днів після затвердження угоди Вищим антикорупційним судом у розмірі 5 000 000 грн та упродовж року після затвердження угоди ? 2 500 000 грн (п. 8.3 угоди).
Суд вважає, що з огляду на зміст наданих у підготовчому судовому засіданні пояснень, обвинувачений ОСОБА_4 може надати викривальні показання у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017.
Щодо можливості виконання обвинуваченим інших зобов`язань, зокрема перерахунку застави та здійснення добровільного внеску на підтримку Збройних Сил України, суду надано: довідку про доходи родини ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 101), довідки про рухоме та нерухоме майно, яке перебуває у власності родини ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 134, 141-145).
Ці докази підтверджують спроможність несення ОСОБА_20 взятого угодою фінансового тягаря.
Таким чином, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань доведена.
5.7. Висновки
З урахуванням вищенаведених обставин суд констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
З огляду на вказане суд приходить до висновку про необхідність її затвердження шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди
6.1. Цивільний позов
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні відсутній.
6.2. Арешт
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
18.08.2023, 22.08.2023 та 11.09.2023 слідчими суддями Вищого антикорупційного суду накладались арешти на майно обвинуваченого ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_21, а також пов`язаних з ним осіб ? ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Вказані арешти підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю підстав для продовження дії цих заходів забезпечення кримінального провадження.
6.3. Застава
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000 грн.
18.08.2023 заставу за ОСОБА_4 у розмірі 5 000 000 грн було внесено ОСОБА_21 (т. 1, а.с. 237).
Однією з умов угоди є перерахунок внесеної за обвинуваченого застави на підтримку Збройних Сил України.
17.07.2024 заставодавець звернулась з заявою, в якій не заперечувала проти перерахунку коштів в сумі 5 000 000 грн, раніше внесених нею в рахунок застави, на підтримку Збройних Сил України (т. 1, а.с. 238).
З огляду на таке волевиявлення заставодавця та умови угоди, суд вважає за можливе перерахувати зазначені кошти на потреби армії.
6.4. Доля речових доказів
У зв`язку з тим, що речові докази суду не надавались, суд не вирішує їх долю з огляду на положення ч. 9 ст. 100 КПК України.
6.5. Процесуальні витрати
Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
Доказів на підтвердження існування процесуальних витрат суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 373-376, 469-475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000270 від 03.06.2024.
2. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, та на підставі угоди про визнання винуватості призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
3. На підставі ч. 2 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 15.08.2023 по 18.08.2023 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
4. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 05 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
5. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
6. Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 (справа № 991/7239/23), скасувати.
Перерахувати Національному банку України (МФО 300001, рахунок № НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: допомога ЗСУ) суму сплаченої застави у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн, яка була внесена ОСОБА_21 на рахунок Вищого антикорупційного суду відповідно до квитанції № ПН357 від 18.08.2023 за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, банк отримувача - Державна казначейська служба України, АДРЕСА_3, номер рахунку IBAN НОМЕР_2, призначення платежу - застава за ОСОБА_4 .
7. Арешт, накладений:
- 11.09.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7588/23 на майно обвинуваченого ОСОБА_4, його дружини ОСОБА_21, а також пов`язаних з ним осіб ? ОСОБА_22 та ОСОБА_23, на:
частку у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» (ЄДРПОУ 42621783), зі статутним капіталом 100 грн, що належить ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНКОПП НОМЕР_3 ;
частини майна, належного ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» (ЄДРПОУ 42621783), а саме об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0160 площею 0,1754 га, 3223155400:03:028:0159 площею 0,0219 га, 3223155400:03:028:0158 площею 0,1538 га, 3223155400:03:028:0157 площею 0,2747 га, 3223155400;03:028:0156 площею 0,1611 га, 3223155400:03:028:0155 площею 0,2379 га, 3223155400:03:028:0154 площею 0,2136 га, 3223155400:03:028:0153 площею 0,2252 га, 3223155400:03:028:0152 площею 0,1747 га, 3223155400:03:028:0151 площею 0,1633 га, 3223155400:03:028:0150 площею 0,218 га, 3223155400:03:028:0149 площею 0,2079 га, 3223155400:03:028:0148 площею 0,1712 га, 3223155400:03:028:0147 площею 0,2187, 3223155400:03:028:0144 площею 0,1876 га, 3223155400:03:028:0143 площею 0,1853 га, 3223155400:03:028:0142 площею 0,1663 га, 3223155400:03:028:0141 площею 0,1294 га, 3223155400:03:028:0140 площею 0,1424 га, 3223155400:03:028:0139 площею 0,1362 га, 3223155400:03:028:0138 площею 0,0618 га, 3223155400:03:028:0137 площею 3,8451 га, 3223155400:03:028:0136 площею 0,2084 га, 3223155400:03:028:0135 площею 0,1735 га, 3223155400:03:028:0001 площею 0,1701 га, 3223155400:03:028:0126 площею 0,2584 га, 3223155400:03:028:0125 площею 0,8873 га, 3223155400:03:028:0124 площею 0,0229 га, 3223155400:03:028:0121 площею 1,1852 га, 3223155400:03:028:0082 площею 0,0883 га, 3223155400:03:028:0072 площею 0,0446 га, 3223155400:03:028:0057 площею 4,8135 га, 3223155400:03:028:0051 площею 2,0128 га, 3223155400:03:028:0047 площею 3,0058 га; будинку охорони - літ.А (реєстраційний номер 2167055332231) за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлової будівлі (Елінг) (реєстраційний номер 2242763932231) площею 38,3 м2 за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Старокиївська, буд. 59в; нежитлової будівлі (Елінг) (реєстраційний номер 2242763932231) площею 38,3 м2 за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Старокиївська, буд. 59г;
частини майна ТОВ «ТІКЕТС КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 39354514), а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:04:001:0487 площею 0,9521 га, 3220888000:04:001:0486 площею 0,5754 га, 3220888000:04:001:0488 площею 0,2767 га, 3220888000:04:001:0440 площею 2,2549 га, 3220888000:04:001:0438 площею 1 га, 3220888000:04:001:0405 площею 0,9893 га, 3220888000:04:001:0407 площею 0,6289 га, 3223155400:03:028:0160 площею 0,1754 га;
частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Українська консалтингова компанія» (ЄДРПОУ 31989629) з статутним капіталом 17 000,00 грн, що належить ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНКОПП НОМЕР_4 ;
нежитлову будівлю (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), належну ТОВ «Українська консалтингова компанія» (ЄДРПОУ 31989629), площею 1094,4 м2 за адресою: АДРЕСА_9 ;
- 18.08.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7221/23 на майно обвинуваченого ОСОБА_4, а саме на мобільний телефон iPhone 12 А 2403 з маркуванням на лотку для сім-карти « НОМЕР_6 »;
- 22.08.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі № 991/7221/23 на майно обвинуваченого ОСОБА_4, а саме:
земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0065 площею 0,5211 га, 3223155400:03:028:0071 площею 0,2921 га, 3223155400:03:028:0076 площею 0,25 га, 5320484400:00:004:1566 площею 134 га, 5320484400:00:004:0389 площею 6,8735 га, 1822380800:21:000:0124 площею 10 га, 3220882600:04:006:1624 площею 0,11 га, 3222485200:05:001:5005 площею 2 га, 3222480800:08:002:5021 площею 1,9118 га, 3222480800:11:004:5005 площею 1,3604 га, 3222480600:03:008:5012 площею 1,5001 га;
автомобіль Mercedes-Benz GLS 350, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7, VIN-код: НОМЕР_8 ;
частку в статутному капіталі ТОВ «ТІКЕТС КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 39354514) на суму 333,33 грн, що становить 33,33 % статутного капіталу товариства;
частку в статутному капіталі ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» (ЄДРПОУ 42621783) на суму 50 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства;
частку в статутному капіталі АТ «КВС» (ЄДРПОУ 44420987) на суму 4 100 000 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства, ? скасувати.
8. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
9. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
10. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
СуддяОСОБА_1