Document No. 121081074

Справа № 991/7273/24

Провадження 1-кс/991/7303/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але не довше строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, та визначити заставу у сумі 10 000 000 грн, за умови внесення якої покласти на підозрюваного строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;

- наявні ризики, передбачені пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з викладених у клопотанні підстав, додатково зауважив на зібраних органом досудового розслідування доказах, що свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та на наявності зазначених у клопотанні ризиків.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4, просили відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши на недоведенні зібраними органом досудового розслідування доказами факту причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому дій, відсутності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення та можливість застосувати до підозрюваного інший більш м`який запобіжний захід, такий як особиста порука.

Захисник наголосив, що місцем проживання ОСОБА_4 є АДРЕСА_2, як зазначає сторона обвинувачення.

Крім того, захисник клопотав про долучення до матеріалів справи даних, що характеризують підозрюваного ОСОБА_4 .

Окрім того, до суду надійшли заяви ОСОБА_12, ОСОБА_13 та захисника ОСОБА_5 про бажання взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_4 .

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи та пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в сумі 10 000 000 грн виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам та чи є такий розмір застави помірним для підозрюваного, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у випадку їх встановлення; 4) обґрунтованість розміру застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42024110000000146 від 15.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За версією сторони обвинувачення, заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з виконувачем обов`язки Генерального директора державного підприємства (далі - ДП) «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 одержав від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого є Міністерство енергетики України, до ДП «Волиньвугілля» (код ЄДРПОУ 32365965), засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України.

На підставі наказу Міністерства енергетики України від 11.09.2023 № 276 «Про підпорядкування структурних підрозділів апарату Міністерства енергетики України та розподіл обов`язків між керівним складом Міністерства», заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7 наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у відношенні до діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваження) відносно керівництва таких підприємств, у тому числі щодо ДП «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

У лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Разом з тим, у лютому - березні поточного року (більш точна дата на даний час не встановлена, проте не пізніше 25.03.2024) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_7, вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та довіреною особою ОСОБА_7 - ОСОБА_9 з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу на зберігання з можливістю використання вугільно видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками домовленості на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покладалася роль пособників, а саме забезпечення комунікації з ОСОБА_10 з питань одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшу її передачу ОСОБА_7 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, 25.03.2024 в ресторані «ВАО» за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10, що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18.07.2024 у ресторані за адресою: АДРЕСА_4, довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_7 - ОСОБА_9, під час обговорення з ОСОБА_10 можливості передачі вугільно видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», озвучив узгоджену з ОСОБА_7 умову такої передачі обладнання, а саме надання ОСОБА_10 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами по 250 000 доларів США кожна.

22.07.2024 ОСОБА_7 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_10 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину.

Під час зустрічі, яка відбулася 22.07.2024 у ресторані «ВАО» за адресою: АДРЕСА_3, між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США, через значні розміри, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» буде передаватися ОСОБА_10 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США щотижнево опосередковано через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 інформацію щодо узгодження з ОСОБА_10 порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США упродовж наступних 5 тижнів. ОСОБА_7 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання злочинних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_9, 25.07.2024 довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв в приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

На наступний день, тобто 26.07.2024 об 11 год 54 хв ОСОБА_8, виконуючи свою роль пособника, кошти, які одержав від ОСОБА_11 передав у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: АДРЕСА_5, у пакеті червоного кольору ОСОБА_9 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на одержання неправомірної вигоди, під час зустрічі між ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яка відбулася 03.08.2024 у ресторані «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70, ОСОБА_9, діючи з відома та за згодою ОСОБА_7, повідомив ОСОБА_10, що наступну частину неправомірної вигоди, у зв`язку із тим, що ОСОБА_8 перебуває за межами м. Києва, необхідно передати наближеній до ОСОБА_9 особі - ОСОБА_14 .

Таким чином, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до своєї злочинної діяльності залучили також ОСОБА_4 .

На виконання злочинних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_9, довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 03.08.2024 о 17 год 23 хв в автотранспорті на парковці торгового центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_6, передав довіреній особі ОСОБА_9 - ОСОБА_4 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_4 поїхав на зустріч з ОСОБА_9 в ресторан «Fenix» за адресою: АДРЕСА_7 та передав одержані від ОСОБА_11 кошти ОСОБА_9 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на одержання неправомірної вигоди, 08.08.2024 ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10, що наступну частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_4 .

На виконання злочинних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_9, довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 10.08.2024 у період з 13 год 15 хв по 13 год 20 хв в припаркованому автотранспорті за адресою: АДРЕСА_8, передав довіреній особі ОСОБА_9 - ОСОБА_4 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_4 поїхав на зустріч з ОСОБА_9 в ресторан «Фабіус», за адресою: АДРЕСА_9, де під час зустрічі останніх, органом досудового розслідування злочинна діяльність була припинена шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня, з метою припинення злочинної діяльності також були затриманні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За викладених обставин, за версією слідства, ОСОБА_4 у період з 03.08.2024 по 10.08.2024 спряв заступнику Міністра енергетики України ОСОБА_7, який за попередньою змовою з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та ОСОБА_9, одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу вугільно видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 200 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 8 198 000 грн, та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

10.08.2024 о 17 год 50 хв ОСОБА_4 затримано в порядку п.п. 1, 3 ст. 208 КПК України, з огляду на те, що особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

11.08.2024 о 12 год 24 хв ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-заявою ОСОБА_11 від 15.04.2024 щодо незаконних дій ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 30-31);

-протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 15.04.2024, від 01.08.2024, який повідомив про обставини передачі ним трьох частин неправомірної вигоди, зокрема двох ОСОБА_4, по 100 000 доларів США кожна (т. 1, а. с. 33-35, 42-46);

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.07.2024, який пояснив обставини, за яких йому висунули умови щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля» та обставини зустрічей із ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (т. 1, а. с. 36-39);

-розпорядженням КМУ від 01.09.2023 № 764-р «Про призначення ОСОБА_7 заступником Міністра енергетики України» (т. 1, а. с. 79);

-протоколами від 03.08.2024 за результатами огляду матеріалів кримінального провадження № 42023110000000353 від 17.10.2023, зокрема:

?протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю. Під час проведення НСРД зафіксовано розмову 25.03.2024 між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, у ході якої ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_7 вказує ОСОБА_10 на необхідність надання неправомірної вигоди (т. 1, а. с. 95-96);

?протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю. Зокрема під час проведення НСРД зафіксовано розмову 28.03.2024 між ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_10 за передачу обладнання (т. 1, а. с. 97-98);

-протоколом огляду від 07.08.2024 мобільного телефону ОСОБА_10, у ході якого зафіксовано надходження від ОСОБА_7 повідомлення 22.07.2024 про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину (т. 1, а. с. 101-103);

-протоколом від 22.07.2024 за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю, за результатами якого зафіксовано розмову 22.07.2024 у ресторані за адресою: АДРЕСА_3 між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, в ході якої ОСОБА_9 повідомляє про досягнуту домовленість з ОСОБА_10 про передачу неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США упродовж наступних 5 тижнів (т. 1, а. с. 104-109);

-протоколом від 25.07.2024 за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю, за результатами яких зафіксовано розмову 24.07.2024 у ресторані за адресою: АДРЕСА_3 між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, під час якої вони обговорюють плани з одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 110-113);

-протоколом від 25.07.2024 огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 114-116);

-протоколом від 25.07.2024 за результатами проведення НСРД, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, у ході якого зафіксовано факт передачі ОСОБА_11 25.07.2024 у приміщенні готелю «Україна» ОСОБА_8 першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США (т. 1, а. с. 117-118);

-протоколом від 26.07.2024 за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю, за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 з ОСОБА_16 при передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США (т. 1, а. с. 119-124);

-протоколом від 07.08.2024 за результатами проведення НСРД, а саме спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, під час яких зафіксовано як 26.07.2024 ОСОБА_8 кошти, які одержав від ОСОБА_11, передав у приміщенні ресторану «МОССО» у пакеті червоного кольору ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 125-131);

-протоколом від 03.08.2024 огляду та вручення грошових коштів залученій особі до проведення НСРД, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 132-135);

-протоколом від 03.08.2024 за результатами проведення НСРД, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, у ході якого зафіксовано факт передачі ОСОБА_11 03.08.2024 в автотранспорті на парковці торгового центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_6, ОСОБА_4 другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США (т. 1, а. с. 136-138);

-протоколом від 04.08.2024 за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю, за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 . з ОСОБА_4 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США (т. 1, а. с. 139-140);

-протоколом від 04.08.2024 за результатами проведення НСРД, а саме спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, під час яких зафіксовано як 03.08.2024 ОСОБА_4 одразу після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_9 (т. 1, а. с. 141-144);

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.08.2024, відповідно до якого 10.08.2024 ОСОБА_11 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 151-154);

-протоколом обшуку від 10-11.08.2024 в автомобілі «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, у ході якого виявлено та вилучено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США, зокрема попередньо ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 222-242);

-протоколом обшуку від 10-11.08.2024 в будинку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 в, у ході якого виявлено та вилучено кошти у сумі 2000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема попередньо ідентифіковані 20 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 209-221);

-протоколом обшуку від 11.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_10, у ході якого виявлено та вилучено кошти у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна (т. 1, а. с. 195-208);

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.

Варто зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Отже, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

При цьому, слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_4 склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За наведених підстав слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки зібрані в ході досудового розслідування докази об`єктивно свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в повідомленні про підозру від 11.08.2024.

Крім того, за результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про відсутність в наданих до клопотання матеріалах ухвал, на підставі яких надавалися дозволи на проведення НСРД, документи щодо розсекречування протоколів за результатами проведених НСРД тощо, оскільки захист насправді пред`являє до оцінки наданих стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Варто зазначити, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає вірогідним з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим за вчинення інкримінованого корупційного кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».

Варто врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема матеріалами кримінального провадження задокументовано одержання безпосередньо ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у сумі 200 тисяч доларів США, при загальній сумі одержаної неправомірної вигоди - 300 тисяч доларів США. Водночас, як зазначив прокурор у судовому засіданні, органом досудового розслідування наразі виявлено та вилучено лише 142 тисячі доларів США, місцезнаходження інших коштів не встановлено. Тому, існує ризик, що невіднайдені кошти продовжують перебувати у володінні підозрюваних або у довірених їм осіб, та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, слід зауважити, що ОСОБА_4 вчинив злочин у співучасті з заступником Міністра енергетики України ОСОБА_7, що вказує на його зв`язки на найвищих рівнях в органах державної влади, які він може використати для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Поряд з цим слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (FХ780127, виданий 06.11.2019 та дійсний до 06.11.2029), що дає йому змогу покинути територію України, здача якого у випадку покладення на підозрюваного такого обов`язку, не зможе в повній мірі запобігти ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії підозрюваний може вчиняти і на території України.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику втечі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

На підтвердження наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема із залученням до одержання неправомірної вигоди співучасників, вказує на вжиття заходів конспірації вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, про вказане свідчать відомості протоколу від 18.07.2024 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи з використанням аудіо-, відеоконтролю, за результатами якого зафіксовано розмову 18.07.2024 у ресторані за адресою: АДРЕСА_4 між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, у ході якої ОСОБА_9 надає вказівку всім забрати телефони. Після зазначеної фрази якість запису значно погіршилася (т. 1, а. с. 99-100).

Слідчий суддя зауважує, що фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі й підозрюваним.

Тож такий ризик береться слідчим суддею до уваги та визнається спроможним.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

При цьому слушними є доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 з метою протидії досудовому розслідуванню має можливість випливати на осіб, які можуть бути допитані в межах даного кримінального провадження у якості свідків з обставин передачі обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», насамперед через ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які мають тісні зв`язки з представниками найвищих органів влади країни.

Тож вказаний ризик слідчим суддею визнається доведеним.

Водночас слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження прокурора про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Як зазначає сторона обвинувачення та вбачається з протоколу обшуку від 10.08.2024, у межах кримінального провадження зафіксовано, що ОСОБА_4 10.08.2024 поруч з рестораном «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_9, вийняв з автомобіля, яким він користується, та передав іншій особі три картонні коробки, які були поміщені в автомобіль «KIA Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 . При подальшому проведенні обшуку даного автомобіля виявлено вищезазначені три картонні коробки, у яких перевозилися кошти у загальній сумі 9 769 020 грн.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 жодних офіційних доходів не має, прокурор дійшов висновку, що вказане може свідчити про причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, із наданих слідчому судді матеріалів не вбачається, що описані події стосуються обставин, зазначених в повідомленні про підозру ОСОБА_4, а саме одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення дій щодо передачі вугільно видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого є Міністерство енергетики України, до ДП «Волиньвугілля», засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України.

Більше того, відповідно до даних витягу з ЄРДР, зазначені прокурором обставини передання ОСОБА_4 коробок із грошовими коштами в сумі 9 769 020 грн ОСОБА_17 не є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024. Відтак, безпідставними є твердження сторони обвинувачення про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки таке не слідує з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження.

Варто додати, що ч. 2 ст. 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

За наведеного, існування вказаного ризику не знайшло свого підтвердження, а тому не може братися до уваги слідчим суддею.

Разом з тим, слідчий суддя зважає на особисту ситуацію (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, який має постійне місце проживання в АДРЕСА_2, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має сина - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітню дочку - ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів сторони захисту - проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_20, має сестру, якій встановлено першу групу інвалідності та яка має потребу в постійному догляді.

Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення порушує питання застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Поряд з цим, до слідчого судді звернулися громадяни:

- ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що є братом підозрюваного, підполковником Головного управління розвідки, має грамоти та подяки від Президента України, відомчі нагороди;

- ОСОБА_13, який в судовому засіданні повідомив, що є народним депутатом України VІІ скликання, наразі депутат Львівської обласної ради поточного скликання, проживає неподалік від місця проживання підозрюваного в с. Гора, повідомив, що з ОСОБА_4 здійснювали благодійну допомогу з перших днів повномасштабного вторгнення РФ;

- ОСОБА_5, який водночас є й захисником підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024,

заявили про бажання взяти підозрюваного ОСОБА_4 на поруки та зазначили, що готові та мають змогу забезпечити дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ст. 180 КПК України).

Суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні; наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та/або інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у тому числі особистої поруку, як про це просять ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5, не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею під час судового розгляду, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості внесення застави.

Таким чином, при визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.

Сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу просить визначити заставу в сумі 10 000 000 грн, який значно перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на те, що обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, розмір завданих збитків вказують на нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Однак, слідчий суддя бере до уваги надані прокурором відомості про відсутність у підозрюваного за період з 2021 по 2024 роки офіційних доходів, про що свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (т. 1, а. с. 270-272) та накладення відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області на підставі постанови від 05.08.2013 арешту на все майно, що належить ОСОБА_4, у межах суми звернення стягнення - 10 210 545,31 грн.

Одночасно, як було зазначено прокурором під час судового засідання, ОСОБА_7 проживає в будинку, що на праві власності належить цивільній дружині підозрюваного ОСОБА_4, що не було спростовано стороною захисту. Вказаний факт може свідчити, що наявність в підозрюваного відкритого виконавчого провадження може бути мотивом та причиною, через яку ОСОБА_4 уникає можливості отримання офіційних доходів та набуття об`єктів нерухомого та рухомого майна на своє ім`я, оскільки вказане може бути звернуто в порядку примусового виконання.

Водночас визначаючи підозрюваному розмір застави, який перевищує наявні у нього активи та поточні доходи, слідчий суддя бере до уваги також розмір грошових коштів, які становлять предмет злочину та частина з яких наразі не відшукана органом досудового розслідування, характер суспільного інтересу до вчинення такого злочину в умовах воєнного стану та, зокрема суб`єктів вчинення, серед яких заступник Міністра енергетики України, виключний цинізм вчинення такого корупційного кримінального правопорушення, що полягає в бажанні отримати неправомірну вигоду за вчинення дій щодо передачі вугільно видобувного обладнання, яке розташовано в східній частині України та через збройну агресію РФ може вибути із фактичного володіння держави.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставин) підозрюваного - підтвердження майнового стану, наявності постійного місця проживання, наявність на утримані неповнолітньої дитини, позитивні характеристики, у тому числі й виявлення бажання взяти ОСОБА_4 на поруки, участь у благодійності. Поряд з цим суд враховує процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 7 000 000 гривень, яка хоч і перевищує межі, визначені ст. 182 КПК України, проте не є явно непомірною для підозрюваного, з огляду на його майновий стан.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 7 000 000,00 гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з огляду на обставини вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, який є особливо тяжким, характеру та суспільних наслідків кримінального правопорушення, суспільного інтересу, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним для підозрюваної особи.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного наступних обов`язків, про які просить сторона обвинувачення, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Київської області (а не міста Черкас, як зазначив старший детектив, з огляду на встановлене в ході судового розгляду місце проживання останнього) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Слід зауважити, що кримінальне провадження на даній стадії не встановлює вину особи, а лише досліджує можливу наявність у діях такої особи ознак кримінального правопорушення, тому має бути забезпечено такий ступінь втручання у права та свободи особи, що відповідатиме рівню доведеності обставин кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання старшого детектива про застосування запобіжного заходу.

Запобіжний захід застосовується до ОСОБА_4, з урахуванням часу затримання особи.

У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.

У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 08 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 000 000,00 грн (сім мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб.

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1