- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/7787/24
Провадження № 1-кс/991/7819/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
21 серпня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Інформація у скарзі відсутня.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у скарзі відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1?6].
Представник скаржника ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про повернення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
21 серпня 2024 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ТОВ «АГРО БАНК» - ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зі змісту скарги видно, що 07 серпня 2024 року ТОВ «АГРО БАНК» звернулось до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2, 4 ст. 358 КК України та можливого вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора та слідчими Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 62020000000000682 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ст. 376, ст. 365, ст. 372 КК України. Проте, відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були.
У зв`язку з чим, представник скаржника звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій просить:
- визнати незаконною бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР;
- зобов`язати детективів НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості за заявою ТОВ «АГРО БАНК» про кримінальне правопорушення;
- зобов`язати детективів НАБУ розпочати досудове розслідування за заявою ТОВ «АГРО БАНК» про кримінальне правопорушення.
На підтвердження зазначених у скарзі обставин заявник долучив до неї наступні матеріали: копію заяви ТОВ «АГРО БАНК» про вчинення кримінального правопорушення з доказами направлення від 07.08.2024; копію листа Новоолексанрівської сільської ради №246/2-113 від 31.01.2024; копію листа Новоолексанрівської сільської ради №246/2-113 від 31.01.2024; копію листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 29-4-0.41-2034/2-24 від 02.04.2024; витяг з веб-сайту «Укрпошта»: відправлення з трек-номером № 4900100033114 тощо.
Слідчий суддя дослідив скаргу та додані до неї матеріали.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України: «Скарга повертається, якщо: 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог абз. 5-6 п. п. 1 п. 2 Розділу І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року): «До Реєстру вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність».
Зі змісту зазначених норм видно, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні та відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо) з метою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такої дії/бездіяльності як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Не повинно вноситися до ЄРДР повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у випадку, якщо викладені у ньому обставини не свідчать про існування ймовірності вчинення будь-якого кримінального правопорушення, та, якщо ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу з метою отримання зазначеного висновку, а також і у разі, якщо з його змісту неможливо встановити предмет або визначити попередню кваліфікації кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У своїй скарзі ОСОБА_2 просить внести відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358, 366, 376, 365, 372 КК України, які не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України.
Слідчий суддя також не бере до уваги інші зазначені в прохальній частині вимоги скарги, оскільки вирішення цих питань не віднесено до повноважень слідчого судді, передбачених КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню скаржнику.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 33-1, 214, 216, 303-304, 306, 372 КПК України, дійшов висновку про повернення скарги.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Скаргу на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути ОСОБА_2 .
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1