- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/7196/24
Провадження 1-кс/991/7224/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024 у справі № 991/3482/24 про застосування до нього запобіжного заходу, строк дії яких продовжено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 у справі № 991/5226/24, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4, які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання та просила задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та не долучення прокурором доказів, які б свідчили, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати. У той же час просили врахувати належну поведінку ОСОБА_4, який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки. Окрім того захисники наголошували на тому, що покладені на ОСОБА_4 обмеження в пересуванні в межах країни є надмірним обтяженням, враховуючи постійну необхідність виїжджати за межі Києва та області у робочі поїздки та відрядження, тому просили змінити покладений на ОСОБА_4 обов`язок не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_21, організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 493,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, що стало можливим внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Ринкова вартість земельних ділянок на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 291 122 287 грн, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК в Сумській області.
Крім того, за вищевказаних обставин ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_21, вчинили незакінчений замах на організацію заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 291 земельною ділянкою загальною площею 3281,9152 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 190 341 832 гривні.
Отже, за версією слідства ОСОБА_4, як організатор, керували спільно з ОСОБА_15 та ОСОБА_11 вчиненням злочину, здійснювали загальне керівництво діями інших співучасників злочину та розробляли плани дій співучасників вчинення злочину.
23.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України..
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4, підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 75 700 000,00 грн та покладенням у разі її внесення ряду процесуальних обов`язків.
26.04.2024 підозрюваний ОСОБА_4 звільнений з-під варти із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 26.04.2024.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024 (справа №991/3482/24) вказану ухвалу слідчого судді від 26.04.2024 залишено без змін.
18.06.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків до 18.08.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Таким чином, оскільки строк дії обов`язків закінчується 18.08.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.
Водночас прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 8 місяців, тобто до 23.12.2024, з огляду на те, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому завершити досудове розслідування до спливу строку покладених на підозрюваного обов`язків не видається можливим, тому просила продовжити обов`язки підозрюваному ще на два місці.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин, у тому числі: завершити проведення судової земельно-оціночної експертизи від 11.03.2024 про встановлення вартості 7 земельних ділянок, сформованих за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», які передані у приватну власність; завершити проведення 4 (чотирьох) комплексних судових телекомунікаційних та комп`ютерно технічних експертиз від 16.10.2023 та 31.05.2024 з метою подолання логічного захисту та копіювання інформації з 2 мобільних терміналів підозрюваного ОСОБА_22, мобільного терміналу вилученого у житлі підозрюваного ОСОБА_19, мобільного терміналу вилученого у житлі ОСОБА_23 - пов`язаної з підозрюваним ОСОБА_4 особи; завершити проведення 12 (дванадцяти) судово почеркознавчих експертиз від 20.05.2024 з метою встановлення того, чи власники землі підписали та виконали рукописні записи у документах, що стали підставою для отримання у власність земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також у договорах оренди з ТОВ «АФ Довіра 2008»; провести допити ряду осіб, у тому числі, підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_15 та ОСОБА_14, бенефіціарного власника ТОВ «АФ Довіра» ОСОБА_21, його рідного брата - ОСОБА_24 та батька - ОСОБА_25, службових осіб Держгеокадастру та Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, керівника та працівників ПП «Ромни-Проект», інших осіб, зокрема, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_27, а також 1190 власників земельних ділянок, сформованих за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», 277 експертів органів Держгеокадастру, які здійснювали погодження проєктів землеустрою та близько 60 державних реєстраторів, які здійснювали державну реєстрацію права власності та оренди на земельні ділянки, сформовані за рахунок землі державних підприємств.
Окрім того в рамках кримінального провадження необхідно провести тимчасовий доступ до речей і документів, провести огляди та інші слідчі дії, виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які також необхідно вручити підозрюваним.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Інкриміновані ОСОБА_4 злочини, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК України, є особливо тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесені до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду безвідносно до стадії кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя враховує відсутність перешкод у ОСОБА_4 для виїзду за межі території України, незважаючи на встановлені обмеження для військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, зумовлені введенням в Україні воєнного стану.
Так, згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанови КМУ від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» в редакції від 03.04.2024 наявність у ОСОБА_4 трьох неповнолітніх дітей дає безперешкодну можливість перетинати кордон в будь-який час.
Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення такого. При цьому, як вбачається із матеріалів клопотання та підтвердив сам підозрюваний, він неодноразово здійснював виїзди за кордон в умовах воєнного стану.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи та проживання). Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 здано на зберігання наявний у нього паспорт громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за межі території України. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, приховати документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. У ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що співучасники злочину вживали заходів щодо приховання документів, які посвідчують право постійного користування ДП «ДГ «Іскра». При цьому, сторона обвинувачення вказує, що у ході досудового розслідування не встановлено частини наказів ГУ ДГК в Сумській області, за допомогою яких було реалізовано план вчинення злочину. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінується роль організатора у вчиненні кримінальних правопорушень, існують обґрунтовані підстави вважати, що він може як безпосередньо, так і використовуючи неформальні зв`язки із іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованих йому злочинів, вчинити дії, спрямовані на приховання, спотворення чи знищення документів, які мають зазначення для кримінального провадження, створення нових документів з метою штучного надання своїм діям правомірного вигляду. Відтак, існують достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, ОСОБА_4, будучи народним депутатом України, головою Комітету ВРУ, Міністром аграрної політики та продовольства України, набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій. Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або шляхом використання набутих зв`язків впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1- 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість вчинити всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та виконати вимоги ст.ст.290, 283 КПК України до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії таких обов`язків матиме найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про кожен виїзд за межі м. Києва та Київської області; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4, які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Поряд з цим, врахувавши доводи підозрюваного та його захисників, слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, саме у такій редакції: повідомляти слідчого, прокурора або суд про кожен виїзд за межі Сумської області.
З урахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 14.10.2024 включно.
З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити частково.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про кожен виїзд за межі м. Києва та Київської області;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, іншими підозрюваними у даному кримінальному проваджені: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4, які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 до 14.10.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1