- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/6812/24
Провадження № 1-кп/991/87/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 серпня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
його захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 від 10.01.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вергуни Черкаського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 06.08.2024 призначено відкрите підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні 19.08.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Обґрунтування клопотання
Суть доводів захисника про невідповідність обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а саме п. 3, 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, та наявність підстав для його повернення прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України зводиться до такого.
1. Конструкція ст. 190 КК України передбачає, що цим кримінальним правопорушенням певній особі завдано шкоди, однак обвинувальний акт, у порушення п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, не містить анкетних відомостей потерпілого у кримінальному провадженні.
2. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, які прокурор вважає встановленими, є ідентичним викладу обставин злочину, передбаченого ст. 369 КК України, та не містить відомостей про те, 1) яким чином обвинувачений ОСОБА_4 мав заволодіти коштами ОСОБА_6, 2) чому не мав наміру їх передати депутатам Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області та відповідному селищному голові за прийняття рішення про передачу в оренду земельних ділянок підконтрольній ОСОБА_6 юридичній особі. У зв`язку з чим стороні захисту незрозуміло, у чому полягає суб`єктивна сторона інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, та на підставі яких доказів прокурор доводитиме винуватість ОСОБА_4 .
Захисник вважає вказані недоліки суттєвими та такими, що перешкоджають призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання та просив суд повернути обвинувальний акт прокурору.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання захисника. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, та відсутні підстави для його повернення.
Мотиви та висновки суду
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Стаття 291 КПК України містить вичерпний перелік вимог, які ставляться до обвинувального акта.
Так, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто суд має право, а не обов`язок прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.06.2018 у справі № 520/8135/15-к.
Щодо відповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України
Пункт 3 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що в межах кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 1) ОСОБА_6 не звертався до сторони обвинувачення про залучення його до провадження як потерпілого та відповідно рішення про визнання останнього потерпілим не приймалось, 2) ОСОБА_4 інкримінується вчинення замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, тому таким кримінальним правопорушенням не завдано шкоди.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для зазначення в обвинувальному акті анкетних відомостей потерпілого.
Щодо відповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України
Пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Тобто кримінальне процесуальне законодавство вимагає зазначення в обвинувальному акті зокрема трьох складових щодо висунутого обвинувачення, а саме: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули обвинувачення); 2) правової кваліфікації (формули обвинувачення); 3) формулювання обвинувачення.
Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) є правовою моделлю кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Вказане твердження узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.11.2016 (№ 5-328кс16).
Аналіз положень п. 13 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 110, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України дає підстави стверджувати, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора.
Водночас саме прокурор уповноважений затверджувати чи відмовляти в затвердженні обвинувального акта, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта, самостійно складати обвинувальний акт, звертатись з ним до суду та надалі підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати останнє або висувати додаткове обвинувачення в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 4 ст. 22, п. 13, 14, 15 ч. 2 ст. 36 КПК України).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, положення Кримінального процесуального кодексу України не наділяють суд повноваженнями до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України.
Можливі недоліки викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Як пояснив прокурор під час розгляду клопотання, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 369 КК України, є практично однаковим, оскільки сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 одним діянням вчинив два злочини, що утворюють ідеальну сукупність.
Повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну викладу фактичних обставин кримінального правопорушення порушить загальні засади кримінального провадження, зокрема диспозитивність, змагальність та може розцінюватись як втручання суду в дискреційні повноваження прокурора чи як прояв обвинувального ухилу суду.
Суд вважає, що зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини у своїй сукупності дають уявлення щодо обставин кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Сформульоване обвинувачення в достатній мірі інформує обвинуваченого як про підстави обвинувачення, так і про його характер.
Підготовче судове засідання в судовому провадженні є самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
У підготовчому судовому засіданні суд не надає оцінки обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а лише вирішує питання чи обвинувальний акт відповідає вичерпним вимогам Кримінального процесуального кодексу України та чи не містить він недоліків, які б перешкоджали призначенню на його підставі судового розгляду.
Питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діянні особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Сторона захисту не позбавлена можливості під час судового розгляду спростовувати позицію прокурора та доводити перед судом відсутність у діянні обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, неправильну кваліфікацію останнього тощо. Водночас прокурор має право в порядку ст. 338 КПК України змінити обвинувачення в суді.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024відповідає вимогам, передбаченим п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Щодо відповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 вимогам кримінального процесуального законодавства
Судом встановлено, що 01.08.2024 детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 склав, а прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України.
Обвинувальний акт містить всі структурні елементи, визначені ст. 291 КПК України, та до нього долучені передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Суд не вбачає наявності в обвинувальному акті таких недоліків, які перешкоджають призначити на його підставі судовий розгляд.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для повернення обвинувального акта прокурору, а тому слід відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 110, 291, 314, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 від 10.01.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1