- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/3859/24
провадження № 11-сс/991/428/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 22.05.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
12.06.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22.05.2024 р. (т. 1 а.с. 174-187).
Ухвалою судді-доповідача від 13.06.2024 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 1 а.с. 189).
Ухвалою колегії суддів від 26.06.2024 р. вказане клопотання задоволено та поновлено адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали від 22.05.2024 р. (т. 1 а.с. 224-225).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погоджене з прокурором САП ОСОБА_10, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучений в ході обшуку мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, який належить ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про арешт майна детективом не доведено наявність підстав вважати, що вилучений у ОСОБА_7 телефон є доказом кримінального правопорушення, або ж підлягає спеціальній конфіскації чи можливій конфіскації майна. Тобто, в розумінні ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучений телефон. Окрім того, ані у клопотанні про арешт майна, ані в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного доказу того, що він відповідає критеріям речового доказу, та не досліджено можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні. Наголошує, що у межах даного провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а у самому клопотанні наведені голослівні припущення щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, натомість, останній не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яким розслідується дане провадження.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначив, що у даному провадженні не встановлено жодного факту, що діяння, про яке зазначається у клопотанні детектива, було вчинене. Жодної фіксації порушення митних правил щодо вивезення тютюнових виробів, які б стосувалися учасників провадження, також немає. Відтак, наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Прокурор ОСОБА_10, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив провести апеляційний розгляд за його відсутності та зазначив, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон, оскільки органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про можливу причетність останнього до обставин, які розслідуються, оскільки він є водієм автомобіля, в якому переміщувались тютюнові вироби, та який у подальшому був затриманий правоохоронними органами Угорщини. Зокрема, у вилученому у ОСОБА_7 мобільному телефоні виявлено листування з особами, які ймовірно причетні до вчинення злочину, а також встановлено факти видалення такого листування. Відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги, на думку прокурора, відсутні (т. 2 а.с. 7-11, 26-28).
Власник майна - ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_8, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.
За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_11, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «Чоп (Тиса)»; 2) ОСОБА_12, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_13, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «Дякове» («Халмеу»).
Зокрема, ОСОБА_14 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_15 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску м. Чоп «Тиса» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.
Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_22 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_23 - ОСОБА_24, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_25 - ОСОБА_26, дружина працівника МЗС України ОСОБА_27 - ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7, ОСОБА_22 .
За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «Чоп (Тиса)» у напрямку «виїзд».
02.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7, в результаті якого вилучено мобільний телефон iPhone 13 Pro Max та два кур`єрські листи.
Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що у ході проведення обшуку ОСОБА_7 добровільно надав мобільний телефон iPhone 13 Pro Max та повідомив пароль доступу до нього. У ході огляду вказаного телефону у галереї виявлено фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_19 . При цьому, у додатку «Signal» виявлено листування із абонентом « ОСОБА_32 », який 22.02.2023 року надіслав ОСОБА_7 фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20 . Таким чином, у ході обшуку встановлено, що мобільний телефон iPhone 13 Pro Max використовувався ОСОБА_7 для спілкування з особами, причетними до даного провадження, що дає можливість встановити схему контактів між ними, а також містить інші відомості щодо діяльності ОСОБА_7, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у провадженні. Відтак, за твердженням детектива, вилучений телефон може містити відомості, які підлягають доказуванню у провадженні, в тому числі листування між можливими співучасниками, а отже, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України. Отже, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону з метою подальшого проведення його детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи.
Окрім того, у ході обшуку детективами вилучено два кур`єрські листи представництва МЗС України у м. Львові від 07.04.2023 р. на прізвища ОСОБА_34 та ОСОБА_7 . Оскільки вказані листи можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються у провадженні, детективом прийнято рішення про їх вилучення.
Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільний телефон iPhone 13 Pro Max заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, він є одним з водіїв мікроавтобусів, які перетинали державний кордон України на автомобілях з дипломатичними номерами, в яких перевозились тютюнові вироби. Окрім того, згідно протоколу обшуку від 02.05.2024 р., у мобільному телефоні ОСОБА_7 наявна інформація щодо безперешкодного перетину державного кордону України транспортними засобами. Викладене обумовлює потребу органу досудового розслідування у подальшому проведенні його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься, у тому числі відновити видалену інформацію. За таких обставин, надання ОСОБА_7 паролю від телефону не свідчить про відсутність підстав для вилучення цього терміналу мобільного зв`язку, позаяк не виключає наявності інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України. Вилучений у ОСОБА_7 телефон може бути використаний як доказ для встановлення обставин, які підлягають доказуванню згідно з ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, кола осіб, причетних до його вчинення, послідовності їх дій, та відповідає критеріям речового доказу.
Разом з тим, на переконання слідчого судді, наведені висновки не поширюються на вилучені у ОСОБА_7 два кур`єрські листи, оскільки сторона обвинувачення не навела доводів, що ці документи були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або зберегли собі його сліди. Також, вони не були об`єктом протиправних дій та не належать до грошей чи цінностей, набутих протиправним шляхом. За таких обставин, відсутні підстави для накладення на них арешту. Натомість, вилучені документи не мають ознак майна, а отже у їх арешті немає практичної необхідності, вони долучаються слідчим, прокурором до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в цих матеріалах протягом усього часу кримінального провадження. З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на документи, які не є майном (об`єктом цивільного права), не відповідатиме правовій природі цього процесуального інституту, адже не пов`язане з оцінкою правомірності втручання у право власності.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України за обставин, наведених у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, з наявної в матеріалах справи копії постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (т. 1 а.с. 215-216).
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (т. 1 а.с. 25-27); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (т. 1 а.с. 23-24); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (т. 1 а.с. 28-87); протоколу обшуку від 02.05.2024 р. (т. 1 а.с. 106-110), та інших матеріалах провадження.
Зокрема, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_14 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_14 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_14 з ОСОБА_15, ОСОБА_14 з ОСОБА_13, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_7, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання ним та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (т. 1 а.с. 59-66).
Також, з матеріалів провадження вбачається, що у 01.01.2023 року до 23.01.2024 року ОСОБА_7 неодноразово перетинав державний кордон України в ПП «Чоп-Тиса» як водій, при цьому користуючись автомобілями з номерними знаками НОМЕР_3, НОМЕР_4. Під час перетину кордону в підставах зазначалось «Шлях» та «Водій дипломатичної установи» (т. 1 а.с. 31-47).
29.11.2023 року о 12:19 з території України виїхав автомобіль з номерним знаком НОМЕР_4, водій ОСОБА_7, пасажир ОСОБА_35 . У подальшому вказаний автомобіль було затримано правоохоронними органами Угорщини (т. 1 а.с. 43). При цьому, автомобілями з номерними знаками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 за період 01.01.2023 року до 23.01.2024 року при перетині кордону як водії користувались ОСОБА_29, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_22, а підставами перетину кордону у їх документах зазначено «Водій дипломатичної установи». У ході досудового розслідування встановлено, що вказані транспортні засоби використовувалися для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно особи, яка не має жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені ним обставини дають підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як арешт його майна.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які встановлюються під час даного провадження. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини, зокрема: 02.05.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку, в якому проживає ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у його користуванні (т. 1 а.с. 88-93). 02.05.2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_7 добровільно надав детективам свій мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, у ході огляду якого виявлено фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_19 . При цьому, у додатку «Signal» виявлено листування із абонентом « ОСОБА_32 », який 22.02.2023 року надіслав ОСОБА_7 фотокопію наказу голови Івано-Франківської ОВА про надання дозволу на виїзд за межі України ОСОБА_7, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20 Рішення про вилучення телефону прийнято у зв`язку із наявністю на ньому листування, яке має значення для досудового розслідування, та неможливістю скопіювати видалену інформацію (т. 1 а.с. 94-105). 03.05.2024 року постановою детектива визнано, серед іншого, телефон речовим доказом (т. 1 а.с. 106-110). 16.05.2024 року з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, постановою детектива призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу, предметом якої є вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон (т. 1 а.с. 144-147).
Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_7 під час обшуку, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефону, на який накладено арешт, ознакам речового доказу. При цьому, надання ОСОБА_7 паролю до цього телефону не свідчить про відсутність підстав для його вилучення, оскільки у ході обшуку детективи не змогли скопіювати необхідну інформацію з технічних причин. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження. У подальшому, детективом у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних призначено відповідну експертизу.
Колегія суддів враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилученому телефоні, може мати значення для досудового розслідування, а також існує необхідність у відновленні інформації, яка можливо була видалена. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження.
Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Що стосується ухвали слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучені у ОСОБА_7 документи, колегія суддів зазначає про сумнівність викладених у ній аргументів, а також посилання слідчого судді на судову практику у інших провадженнях, яка уособлює виключно правову позицію іншої колегії суддів у інших провадженнях, яка не є преюдиційною. Водночас, прокурором апеляційну скаргу в цій частині не подано, а відтак, підстави для перегляду ухвали слідчого судді в цій частині у колегії суддів відсутні.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки в межах, що підлягають апеляційному перегляду, є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4