- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/16/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10
прокурора ОСОБА_11
представника потерпілого -
Регіонального відділення
Фонду державного майна України
по Київській, Черкаській та
Чернігівській областях ОСОБА_12
представника потерпілого -
Державного підприємства
«Міжнародний аеропорт
«Бориспіль» ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_9 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду справи № 991/4073/21 за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504від 18 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Обвинувачену ОСОБА_6 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Частково задоволено цивільний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про відшкодування матеріальної шкоди та стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 10 996 758 (десять мільйонів дев`ятсот дев`яносто шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. У решті вимог відмовлено.
Не погодившись з указаним рішенням, обвинувачена ОСОБА_6, захисники ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами та доповненнями, у яких просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.
За вказаними апеляційними скаргами відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання на них заперечень.
13 серпня 2024 року під час розгляду колегією суддів відповідних апеляційних скарг захисник ОСОБА_9 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України звернувся до суду із заявою про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду поданих апеляційних скарг, оскільки у нього є сумніви щодо їх неупередженості. Зокрема, захисник стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи суддями у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року, де адвокат ОСОБА_17 є захисником ОСОБА_5, та суддями в кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11 квітня 2024 року, де адвокат ОСОБА_17 є підозрюваним, перестали бути безсторонніми та неупередженими після того, як під час розгляду клопотання прокурора в кримінальному провадженні № 52024000000000171 за очевидної відсутності технічних запобіжників та законодавчих гарантій, розуміючи, що прокурор ОСОБА_18 є прокурором в обох кримінальних провадженнях, недбало надали стороні обвинувачення можливість безперешкодного та безслідного доступу, вилучення та огляду адвокатської таємниці, а саме: спільної комунікації, інформації та файлів всіх адвокатів та всіх обвинувачених в кримінальному провадженні № 52019000000000504, у тому числі тих, які на цьому етапі сторона захисту не розкривала та не збиралася розкривати стороні обвинувачення.
Крім того, суддя ОСОБА_3 також допустив висловлювання щодо можливої помсти адвокату ОСОБА_16, яким продемонстрував свою обізнаність про позапроцесуальне спілкування щодо кримінального провадження № 52019000000000504 з детективами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суддями Вищого антикорупційного суду. Таке висловлювання судді ОСОБА_3 та його впевнене припущення, що антикорупційні органи можуть мститися адвокатам у відповідь на законні юридичні дії, я та інші адвокати сприйняли як можливу погрозу стороні захисту в кримінальному провадженні № 52019000000000504.
Відповідними діями судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали очевидну перевагу стороні обвинувачення у кримінальному провадженні № 52019000000000504, повністю зруйнували стратегію й тактику захисту та грубо порушили завдання кримінального провадження, загальні засади змагальності сторін, таємниці спілкування, верховенства права, законності, а також конвенційні права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за статтями 6, 8 Конвенції.
Заслухавши пояснення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтримали заяву про відвід, пояснення прокурора ОСОБА_11, який заперечував проти її задоволення, пояснення представників ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які вирішення цього питання залишили на розсуд суду, перевіривши доводи вказаної заяви колегія суддів дійшла таких висновків.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою забезпечення дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід колегії суддів, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (ст. 81 КПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44). Тобто, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді чи колегії суддів.
Захисником не наведено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості складу суду та не надано жодного доказу, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яким чином своєю поведінкою виразили прихильність чи упередженість до учасників провадження або існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості суддів.
Здійснення суддями судового контролю за діями органів досудового розслідування, прокурора на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою захисника у вчиненні кримінального правопорушення, який здійснює захист особи в іншому кримінальному провадженні, що розглядається цими суддями по суті, кримінально процесуальним законом не заборонено.
Така участь суддів у розгляді одного кримінального провадження та здійснення судового контролю в іншому не вказує на їх можливу упередженість у жодному з кримінальних проваджень.
Питання судді ОСОБА_3 до прокурора про те, чи не є кримінальне переслідування захисника ОСОБА_16 помстою за здійснення ним захисту обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні не вказує на упередженість судді, а спрямоване на перевірку обґрунтованості підозри захисника у вчиненні кримінального правопорушення.
Більше того, колегія суддів за участі ОСОБА_3, ОСОБА_2 за апеляційними скаргами сторони захисту частково скасувала оскаржувану ухвалу слідчого судді та суттєво зменшила захиснику ОСОБА_16 розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наведені захисником в обґрунтування заяви по відвід обставини є надуманими та не містять передбачених статтями 75, 76 КПК України підстав для відводу суддів, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_9 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду справи № 991/4073/21 за апеляційними скаргами на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3