- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/5563/24
Провадження №11-сс/991/489/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023, запобіжного заходу у вигляді застави,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2024 року: частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 ; застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн.; покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки; в іншій частині клопотання детектива відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2024 у справі № 991/5563/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023.
11 липня 2024 року захисник подала доповнення до апеляційної скарги.
Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала не може вважатись вмотивованим судовим рішенням в розумінні ст. 370 КПК України, а мотиви, викладені в ній, такими, що відповідають випадкам, підставам та процедурі, встановленим законом в розумінні ст. 12 КПК України.
На думку сторони захисту:
-відсутні об`єктивні дані, докази та відомості, які б мав довести прокурор та зобов`язаний був встановити слідчий суддя для того, аби застосувати будь-який запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 ;
-до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри;
-у матеріалах клопотання відсутні відповідні процесуальні документи на підставі яких були проведені обшуки та негласні слідчі (розшукові) дії, що свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них, як на обґрунтування підозри;
-до безпосереднього допиту ОСОБА_9 в судовому засіданні, його показання не мають жодної доказової сили та не можуть обґрунтовувати повідомлення особі про підозру;
-додатки, долучені до клопотання про застосування запобіжного заходу, не є документами в розумінні ст. 99 КПК України, а тому, неналежними є недопустимими доказами;
-під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя допустив неповноту і однобічність з`ясування обставин справи та невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, тобто не дотримався покладеного на нього обов`язку перевірити обґрунтованість підозри особи;
-ані клопотання детектива, ані ухвала слідчого судді не містять будь-яких фактичних відомостей, щодо реального існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як і відповідних належних, допустимих та достовірних доказів, які б їх підтверджували;
- ОСОБА_5 не збирався і не збирається переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а навпаки зацікавлений вести свій звичайний уклад життя. Не існує жодної обставини, яка б дала підстави вважати, що ОСОБА_5 може мати чи має намір переховуватися або ж ухилятися від виконання процесуальних обов`язків;
-до клопотання не додано жодного доказу, з якого вбачалася б неналежна процесуальна поведінка ОСОБА_5, намагання вчинити протиправні дії або перешкоджати здійсненню кримінального провадження;
-ухвала слідчого судді не містить жодного обґрунтування, чому саме такий розмір застави буде гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та на підставі якого слідчий суддя призначив заставу у розмірі, яка значно перевищує визначену законом, враховуючи, що ОСОБА_5 не має значного майнового стану;
-зв`язку з накладенням обов`язку не відлучатися із м. Полтава без дозволу слідчого, прокурора або суду, ОСОБА_5 знаючи про призначені судові засідання у справах, які стосуються його прав та обов`язків, не може прибути і взяти в них участь, оскільки має дотримуватись обов`язку не відлучатися за межі м. Полтава без відповідного дозволу.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_5, його захисник ОСОБА_6 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, частинами 2, 4 ст. 3684 КК України.
В межах цього кримінального провадження розслідуються факти завдання шкоди Мукачівській територіальній громаді на суму 74 954 300 грн, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
В межах зазначеного кримінального провадження 25 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України, а саме: у пособництві у зловживанні службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; в організації складання оцінювачем завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, що вчинене за попередньою змовою групою осіб; в організації одержання особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, що вчинене за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 18-37).
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновком слідчого судді та вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Разом із цим, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
25 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України (том 1, а.с. 18-37).
З матеріалів провадження вбачається, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, про підозру у яких йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи:
- протокол огляду відкритих ресурсів від 11.09.2023, згідно з яким оглянуто, зокрема, відомості про керівництво МРР, структуру, склад постійно діючої комісії № 8, Регламент МРМ від 03.12.2020, постанови, якими ОСОБА_10 зареєстровано Мукачівським міським головою та визнано переобраним Мукачівським міським головою, розпорядження, з яким ОСОБА_11 призначено на посаду начальника відділу комунальної власності та земельних відносин управління міського господарства Мукачівської міської ради (далі - ММР) та його посадову інструкцію (том 2, а.с. 1-33);
- протокол огляду від 16.11.2023, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон, що належить ОСОБА_12, у якому виявлено, зокрема, листування ОСОБА_13 із ОСОБА_14 через яку він керував голосуванням на сесії міської ради щодо земельних питань, у тому числі зазначає про необхідність пакетного голосування; спілкування ОСОБА_13 в месенджерах із ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо намірів будівництва житлової нерухомості на земельній ділянці (том 2, а.с. 34-76);
- заява від 15.02.2023 до Мукачівської міської ради, відповідно до якої директор ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_17 звертається із наміром викупити земельну ділянку та просить надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та укладання договору про сплату авансового внеску (том 2, а.с. 60)
- рішення ММР від 04.07.2023 № 1077/36-23 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М» (том 2, а.с. 62);
-протокол (рішення) №1/30-11/12 учасників (засновників) ТОВ «Універсал-М» від 30.11.2012, відповідно до якого затверджено відступлення частки ОСОБА_13 на користь ОСОБА_12 та договору № 1 від 29.11.2012 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, згідно якого ОСОБА_13 продав частку в статутному капіталі на користь його дружини ОСОБА_12 (том 2, а.с. 63, 64);
- протокол зборів засновників ТОВ «Універсал-М» від 10.07.2023 № 3, на якому прийнято рішення викупити земельну ділянку та надати повноваження директору товариства ОСОБА_17 на підписання від імені товариства Договору про сплату авансового внеску (том 2, а.с. 65);
- договір про сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни викупу земельної ділянки від 17.07.2023, укладеному між Мукачівською міською територіальною громадою в особі ММР, в особі Мукачівського міського голови - ОСОБА_10, та ТОВ «Універсал-М», в особі ОСОБА_17, відповідно до умов якого нормативно-грошова оцінка Земельної ділянки становить 28 278 274,25 грн. (том 2, а.с. 73-74);
- рішення ММР №1214/36-23 «Про уповноваження ОСОБА_11 на вчинення дій від імені юридичної особи ММР» від 25.07.2023 (том 2, а.с. 76 т. 2);
- протоколи огляду від 26.09.2023 та додаткового огляду від 13.05.2023 під час якого оглянуто веб-ресурс публічних закупівель «Прозорро», а саме відомості про проведення відкритої закупівлі на замовлення ММР із назвою «Послуги з проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності несільськогосподарського призначення, виготовлення звітів про її оцінку та надання рецензій на звіти», переможцем у якій визнано ТОВ «Біном Груп», зокрема оглянуто документи, що підтверджують кваліфікацію оцінювача ОСОБА_18, копію договору № від 10.08.2023 про виготовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, установчі документи ТОВ «Біном Груп» (том 2, а.с. 77-102);
- протокол обшуку від 10.10.2023 за місцем знаходженням ТОВ «Біном Груп», відповідно до якого оцінювачі ТОВ «Біном Груп», зокрема ОСОБА_18 та рецензент ОСОБА_19 знаходяться в одному кабінеті, під час обшуку виявлено печатку ФОП ОСОБА_19, а також документи щодо грошової оцінки Земельної ділянки ( том 2, а.с.103-105);
- протокол огляду від 21.11.2023, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон, вилучений за місцем проживання ОСОБА_5, у якому виявлено спілкування в месенджерах між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, зокрема, останній надсилає повідомлення 03.08.2023, що у цей день будуть документи та кошти, а ОСОБА_5 підтверджує, що посилку отримав (том 2, а.с. 107-109);
- протокол огляду від 01.11.2023, відповідно до якого оглянуто образу мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11, у якому виявлено спілкування в месенджерах між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 щодо направлення рахунку на оплату на суму 16 000 грн (том 2, а.с. 110-112);
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2024, відповідно до якого останній зазначив, що на прохання ОСОБА_11 перерахував 16 000 грн на рахунок ФОП Филь та, що такі кошти та реквізити рахунку надав йому ОСОБА_11 (том 2, а.с. 113-115);
- протокол огляду від 01.02.2024 руху, відповідно до якого оглянуто рух коштів та встановлено, зокрема, надходження 16 000 грн на рахунок ОСОБА_19 від ОСОБА_9 (том 2, а.с. 116-122);
- протокол огляду поштових скриньок від 31.01.2024, в якому зафіксовані відомості щодо надсилання ОСОБА_20 електронних листів на електронні скриньки ТОВ «Біном Груп» ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх пересилання на електронну пошту ОСОБА_18 НОМЕР_1 (том 2, а.с.123-126);
- протокол від 25.12.2023 огляду Картки пам`яті ADATA 128Gb, на якій знаходиться образ мобільного телефону Samsung GSM_SM-A725F_DS Galaxy A72, що належить ОСОБА_19, в якому містяться відомості щодо надання вказівок оцінювачам проведення оцінок із заздалегідь визначеними результатами (том 2, а.с. 133-146);
- Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,0206 га кадастровий номер 2110400000:01:001:0482, 03.15, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_1 », складеному 14.08.2023, який виконано оцінювачем ОСОБА_18 та визначено вартість Земельної ділянки 319,33 грн (том 2, а.с. 147-189);
- протокол огляду образу «SSD_KINGSTON_50026B72630CD677_120GB.e01» /магнітний накопичувач інформації Kingston 120GB SHFS37A/120G/730/9904447 - 724.F00G, НОМЕР_2 від 21.02.2024, вилученого під час проведення обшуку ТОВ «Біном Груп», яким зафіксовано, окрім іншого, що у розпорядженні оцінювача ОСОБА_18 були релевантні об`єктів порівняння із Земельною ділянкою (том 2, а.с. 190-201);
- протокол огляду картки пам`яті Kingston microSDHC 64GB, на яку в ході обшуку за адресою розташування ТОВ «Біном Груп» було записано файли з мережевого диску від 21.02.2024, яким підтверджується виготовлення 15.08.2023 рецензії на звіт про оцінку земельної ділянки (том 2, а.с. 202-212);
- протокол огляду від 12-16.10.2023, в якому зафіксований огляд мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max A2893, серійний номер: НОМЕР_3, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_5, мобільного телефону Apple iPhone 12 A2403, серійний номер: НОМЕР_6, IMEI 1: НОМЕР_7, IMEI 2: НОМЕР_8, мобільного телефону Apple iPhone 11 A2221, серійний номер: НОМЕР_9, IMEI 1: НОМЕР_10, IMEI 2: НОМЕР_11, які було вилучено під час проведення обшуку 10.10.2023 за адресою: АДРЕСА_2, у яких виявлено листування та періодичні дзвінки між ОСОБА_13 та ОСОБА_10, а також висловлення домовленостей між вказаними особами обговорення голосування (том 2, а.с. 213-223;
- висновок експерта №6/1-7/1 від 29.01.2024, яким підтверджується, що Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки 2110400000:01:001:0482 підписано ОСОБА_18 (том 2, а.с. 224-227;
- протокол огляду образів «GOODRAM_IRP-SSDPR-S25B-240_GSA031108.e01», «TOSHIBA HDWD110_68C6MV4MS3XD.e01», скопійованих в ході обшуку Мукачівської міської ради (робоче місце ОСОБА_11 ) від 21.02.2024, в якому зафіксовано виготовлення 11.08.2023 ОСОБА_11 проекту рішення ММР, тобто до фактичного отримання ним Звіту про оцінку земельної ділянки (том 2, а.с. 228-231);
- протокол огляду від 01.12.2023, відповідно до якого оглядався оптичний диск, вилучений у ТОВ «Нова пошта», яким підтверджується факт отримання ОСОБА_11 відправлення, яким, ймовірно, направлялись звіт та рецензія, лише 21.08.2023 /а.с. 232-234 т. 2/;
- протокол огляду від 22.11.2023, відповідно до якого оглядався образ мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_21, у якому виявлено листування між ОСОБА_21, ОСОБА_10 та ОСОБА_22 щодо надання ТОВ «Універсал-М» розтермінування оплати за земельну ділянку (том 2, а.с. 243-244);
- протокол обшуку в приміщенні ММ від 25.04.2024, в якому зафіксовано відсутність заяв від ТОВ «Універсал-М» з питань розтермінування оплати за Земельну ділянку, а також відсутність в автоматизованій системі Докпроф відомостей (вхідного номеру) про надходження до ММР Звіту, виготовленого ТОВ «Біном Груп» (том 2, а.с. 245-249);
- протокол № 24 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, згідно з яким питання щодо продажу Земельної ділянки було розглянуто лише 17.08.2023, тобто в день голосування на сесії міської ради (том 3, а.с. 4-9);
- протокол № 37 засідання 37-ї позачергової сесії Мукачівської міської ради від 17.08.2023, який містить відомості про відсутність голосування про прийняття в цілому пунктів 22-61 порядку денного, та про не набрання необхідної кількості голосів (том 3, а.с. 13-31);
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 09.05.2024, в якому зафіксований огляд, зокрема системи «ВІЧЕ», скопійованої під час проведення обшуку в приміщенні ММР, відповідно до якого встановлено, що фактичне голосування за пакет рішень, в тому числі п. 58 щодо продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 для ТОВ «Універсал-М двічі о 13:31 та 13:33 17.08.2023, що ставився ОСОБА_10 на голосування, двічі не набирав необхідної кількості голосів, відтак в розумінні п. 6 ст. 3.2.1 Регламенту вважався не прийнятим (том 3, а.с. 32-40);
- протокол огляду від 16-18.10.2023, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон, що належить ОСОБА_13, у якому виявлено листування та дзвінки із ОСОБА_10 щодо організації особистих зустрічей, а також листування з батьком ОСОБА_10 щодо організації зустрічі ОСОБА_13 в період між засіданнями сесії міської ради (17-22.08.2023) (том 3, а.с. 41-93);
- протокол № 37 продовження пленарного засідання 37 позачергової сесії ММР 8-го скликання від 22.08.2023, згідно з яким прийнято п. 58 порядку денного та ухвалено рішення продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку №2110400000:01:001:0482 (том 3, а.с. 117-124;
- рішення № 1276/36-23 від 22.08.2023 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М», відповідно до якого визначено вартість земельної ділянки, в сумі 9 645 700 грн без ПДВ, вирішено продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку з розстроченням платежу на 6 місяців (том 3, а.с. 125);
- договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу від 01.09.2023, укладеним між ММР, в особі ОСОБА_11, та ТОВ «Універсал-М», в особі директора ОСОБА_17 (том 3, а.с. 126-133);
- висновок експерта № 149/7 від 08.01.2024 за результатами проведення земельно-оціночної експертизи, відповідно до якого експерт зробив висновок, що ринкова вартість земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 станом на 10.08.2023 та 01.09.2023, з урахуванням того, що земельна ділянка відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови», складала 84 600 000 грн (том 3, а.с. 134-173).
А тому, доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами та документами.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що роздруківки «документів», які містяться в матеріалах провадження, не є ні оригіналами, ні належним чином завіреними копіями, а тому не можуть використовуватися для встановлення та/або спростування жодного факту чи обставини у цьому кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, додані до клопотання матеріали не скріплені підписом детектива НАБУ.
Згідно вимог п. 2 ст. 171 КПК України, до клопотання про арешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Недотримання у тій чи іншій мірі вимог щодо посвідчення копій процесуальних документів не може свідчити про їх неналежність та недопустимість.
Безпідставними є й доводи щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про необ`єктивність, недостовірність та недопустимість окремих доказів є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих детективом НАБУ до поданого клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також скорочені строки розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу, колегія суддів переконана, що слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги показання, зафіксовані у протоколах допиту свідків (зокрема ОСОБА_9 ) на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри. Згідно ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак сторони відповідне клопотання не заявляли, а слідчий суддя необхідності у їх допиті не встановив. З огляду на те, що відомості в протоколах допиту свідків узгоджуються з іншими матеріалами провадження, підстав для їх відхилення колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що у матеріалах клопотання відсутні відповідні процесуальні документи на підставі яких були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, що свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них на обґрунтування підозри. Адже згідно вимог ст. 256 КПК України, протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
При цьому, згідно п. 5.30 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту про недопустимість посилання слідчого судді на протоколи, зокрема - проведення негласних слідчих (розшукових) дій без окремих додатків, з врахуванням відповідних особливостей стадії провадження не грунтується на вимогах КПК України.
Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_5 процесуального статусу підозрюваного, а тому колегія суддів не перевірятиме такі обставини.
Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання детектива НАБУ на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у даному випадку є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.
Обґрунтовуючи клопотання орган досудового розслідування послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України.
Кримінальне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 358 КК України, передбачає основне покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років, кримінальне правопорушення, визначене ч. 2 ст. 364 КК України - у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, кримінальне правопорушення, визначене ч. 4 ст. 368-4 КК України - у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368-4 КК України передбачають додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а ч. 4 ст. 368-4 КК України - ще й у вигляді конфіскації майна.
Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що у підозрюваного ОСОБА_5 :
-є чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (том 1, а.с. 38), що свідчить про потенційну можливість виїхати за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
-наявні достатні фінансово-майнові ресурси, що свідчить про наявність можливості довгий період переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується, що у випадку відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу, зокрема - у вигляді застави, у підозрюваного ОСОБА_5 залишається реальна можливість вільної зміни свого місця проживання/перебування, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (зокрема майнового стану) підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, переховування від органів досудового розслідування та/або суду можливе як за кордоном так і в межах України.
Наведені вище обставини дають достатні підстави стверджувати про наявність встановленого слідчим суддею ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ЗалужнОСОБА_23 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Окрім того, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що:
-через наявність авторитету як одного із засновників ТОВ «Біном Груп», ОСОБА_5 може впливати на працівників зазначеного товариства, зокрема, на його керівника ОСОБА_24, оцінювача ОСОБА_18 ;
-характер спілкування підозрюваного із ОСОБА_19 (том 2, а.с. 108) свідчить про довірливі відносини між ними, а отже підозрюваний може впливати і на ОСОБА_19, зокрема, шляхом узгодження процесуальної поведінки.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо необхідності обмежити підозрюваного ОСОБА_5 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення. Про наявність даного ризику, зокрема, свідчать наступні відомості:
- 03.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ч. 1, 4 ст. 368-4 КК України про те, що особи, які надають публічні послуги, а саме оцінювачі ОСОБА_5 та ОСОБА_19, діючи за попередньою змовою між собою отримали від депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_25 неправомірну вигоду в розмірі 38 000 грн за організацію виготовлення завідомо підробних звітів про оцінку, а також про те, що 17.08.2023 депутат Черкаської обласної ради ОСОБА_25 надав таку неправомірну вигоду (том 1, а.с. 98). Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у зазначених кримінальних провадженнях (том 1, а.с. 99);
- матеріалами кримінального провадження підтверджується переказ ОСОБА_25 на рахунок ОСОБА_5 коштів у розмірі 38 076 грн (том 4, а.с. 15-18), а також укладення між Уманською міською радою та ТОВ «Біном Груп» договорів від 14.08.2023 та 21.08.2023 про закупівлю послуг проведення експертної грошової оцінки та виготовлення останнім таких звітів (том 1, а.с. 91-96).
Вищенаведені ризики та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу (особистого зобов`язання та особистої поруки), оскільки це не відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Щодо доводів сторони захисту про очевидну непомірність розміру застави для підозрюваного ОСОБА_5, то колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо майнового стану підозрюваного та, відповідно, можливість його використання для внесення застави. Окрім того, згідно ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчим суддею було враховано відомості про сімейний та майновий стан ОСОБА_5, а також суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він підозрюється. А тому, з урахуванням доведених у судовому засіданні ризиків, застава у розмірі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд також враховує той факт, що розслідуване кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному розмірі, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Інші підстави для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначені стороною захисту у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків слідчого судді.
Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним, вмотивованим і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 липня 2024 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 запобіжного заходу у вигляді застави, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3