- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/7571/24
Провадження № 1-кс/991/7603/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши питання підсудності клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про проведення експертизи, надання тимчасового доступу до документів та отримання зразків для експертизи, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2021 року за № 62021000000000862,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть порушеного питання
1.1. 14 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду звернувся адвокат ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 з клопотанням про проведення експертизи, надання тимчасового доступу до документів та отримання зразків для експертизи, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2021 року за № 62021000000000862.
Також 23 серпня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Так, ухвалою від 16 серпня 2024 року Апеляційна палата відмовила у відкритті провадження за клопотанням прокурора, позаяк вирішення питання щодо розгляду по суті заяв, клопотань чи скарг, поданих під час досудового розслідування, або залишення їх без розгляду, повернення тощо, належить до виключної компетенції слідчого судді суду першої інстанції, до якого вони надійшли.
ІІ. Мотиви судді
2.1. Дослідивши надані захисником ОСОБА_2 матеріали, а також матеріали розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора, слідчий суддя дійшла наступного висновку.
2.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті.
У примітці до ст. 45 КК України визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 216 КПК України передбачено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України або у п. 1 цієї частини.
2.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
2.3.1. З огляду на положення ч. 1 ст. 33-1 КПК України, примітки до ст. 45 КК України, слідчий суддя у першу чергу вважає за необхідне проаналізувати витяг з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні на предмет складів статей КК України, які зазначені у наведених нормах.
Згідно витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 жовтня 2021 року за № 62021000000000862, наразі він налічує 13 записів, серед яких:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України - за фактом вчинення службовими особами підприємств приватного сектору економіки у змові зі службовими особами ПАТ «Центренерго» закінченого замаху на заволодіння грошовими коштами ПАТ «Центренерго» в особливо великих розмірах (запис 1);
- за ч. 2 ст. 364 КК України - за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства енергетики України, низки державних і приватних підприємств при безоплатному споживанні електричної енергії, під час здійснення видобутку вугільної продукції, чим завдані збитки на суму 180 млн грн., що спричинило тяжкі наслідки (запис 2);
- за ч. 5 ст. 191 КК України - за фактами привласнення та розтрати державних грошових коштів в особливо великих розмірах на загальну суму понад 50 млн грн. під час укладання та виконання договору постачання вугілля шляхом завищення вартості та об`ємів постачання (запис 3);
- за ч. 1 ст. 209 КК України - за фактом можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом при реєстрації контрагентами податкових накладних без фактичного постачання товару на адресу підприємства приватного сектору економіки (запис 5);
- за ч. 5 ст. 191 КК України - за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами державних підприємств при сприянні службових осіб Міністерства енергетики України на користь ряду взаємопов`язаних підприємств приватного сектору економіки, що призвело до розтрати (запис 6);
- за ч. 3 ст. 209 КК України - за фактом незаконного застосування службовими особами приватного сектору економіки податкової пільги, що призвело до заниження сум податку на додану вартість та фактичного ненадходження її до бюджету (запис 11);
- за ч. 3 ст. 209 КК України - стосується незаконного набуття майна, одержаного злочинним шляхом, службовими особами приватного сектору економіки внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України (доведення до стійкої фінансової неспроможності), та здійснення фінансових операцій щодо перерахування на рахунки ТОВ «Укрдонінвест» дивідендів та вчинення відповідних правочинів з купівлі-продажу майна на загальну суму понад 991 млн грн. (запис 13).
2.3.2. У записах 1, 2, 3, 5, 6, 11 відсутня інформація про повідомлення про підозру жодній особі, тобто вони є фактовими. Попри зазначення у витягу з ЄРДР відповідних складів злочинів, які можуть свідчити про підсудність Вищому антикорупційному суду, відсутність інформації про (1) осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (підозрюваних), або (2) підтверджену експертизою суму збитків у кримінальному провадженні не дозволяє слідчому судді ідентифікувати це провадження як таке, що відповідає п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Так, відсутність підозрюваних не дозволяє ідентифікувати це кримінальне провадження як таке, що стосується злочинів, вчинених особами, передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Відсутність підтвердженої експертизою суми збитків також не дозволяє визначити розмір предмета кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди на рівні, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчий суддя наголошує, що у своєму клопотанні захисник помилково ототожнює «короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» як частину витягу з ЄРДР з обставинами, достеменно встановленими у ході досудового розслідування. Так, короткий виклад обставин є орієнтовною неперевіреною інформацією про можливе вчинення кримінального правопорушення, яка є підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР і реєстрації кримінального провадження. Сама по собі згадка у витязі з ЄРДР про можливе вчинення кримінального правопорушення відповідною службовою особою Міністерства, державного підприємства та про суму можливих збитків достеменно не свідчить про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду за цими критеріями, а лише орієнтує орган досудового розслідування на належну перевірку фактів, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення або виявлених самостійно.
З тих самих підстав слідчий суддя не бере до уваги відомості з витягу з ЄРДР, датовані 07 жовтня 2021 року, відповідно до яких підставою для внесення до ЄРДР став факт вчинення службовими особами підприємства приватного сектору у змові з суддею господарського суду міста Києва умисних, протиправних дій, направлених на незаконне стягнення з ПАТ «Центренерго» грошових коштів у розмірі понад 717 млн грн. Так, витяг з ЄРДР, датований 07 серпня 2024 року і чинний станом на дату постановлення цієї ухвали, свідчить, що у ході досудового розслідування викладені у заяві ПАТ «Центренерго» відомості про вчинення злочину суддею господарського суду міста Києва не підтвердились, отже підстав для віднесення цього кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду за критерієм, визначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, немає.
2.3.3. Що стосується запису 13 у витязі з ЄРДР, то у ньому повідомлено про підозру низці осіб, зокрема ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
З повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 17 травня 2024 року вбачається, що всі підозрювані у межах цього епізоду є службовими особами підприємств приватного сектору економіки, що також унеможливлює віднесення цього кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду за критеріями, визначеними п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
2.3.4. За наведених обставин, у слідчого судді немає жодних підстав вважати, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07 жовтня 2021 року за № 62021000000000862, відповідає жодній з ознак, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України і, відповідно, є підсудним Вищому антикорупційному суду.
Додатково правильність цієї позиції підтверджується постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень та об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 09 травня 2024 року, якою підслідність відповідних об`єднаних кримінальних правопорушень була визначена за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
2.3.5. Слідчий суддя звертає увагу, що інформації, яка зазначена у витязі з ЄРДР, недостатньо для висновку вважати, що кримінальні правопорушення, які мають попередню кваліфікацію за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1, 3 ст. 209 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду. Обставини, про які йде мова у п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, мають підтверджуватись належними документами. Сам по собі витяг з ЄРДР не визначає підсудності кримінального провадження суду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про проведення експертизи, тимчасовий доступ до документів та отримання зразків для експертизи, подане адвокатом ОСОБА_2, не підлягає розгляду у Вищому антикорупційному судді, тому підлягає поверненню адвокату.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
Повернути адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, клопотання про проведення експертизи, тимчасовий доступ до документів та отримання зразків для експертизи
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1