- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5456/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/492/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
22 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
заявника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2024 року про повернення скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та невчинення інших процесуальних дій,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 08.07.2024 апеляційною скаргою, поданою на підставі ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу, постановлену у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК (а. с. 10, 14, 16).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 повернуто його скаргу на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ та невчинення інших процесуальних дій.
3. Зазначене рішення мотивоване тим, що розгляд зазначеної скарги не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
4. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) до ЄРДР насправді внесені відомості за №42024000050000022 про вчинення кримінального правопорушення, але йому не було видано відповідний витяг, у зв`язку з чим він й оскаржив таку бездіяльність до слідчого судді; (2) оскаржувану ухвалу необхідно скасувати з огляду на незастосування закону, який підлягав застосуванню, а також через неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
4.2. ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів.
IV. Узагальнені позиції інших учасників судового провадження
5. Прокурор, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання не звертався. До початку судового засідання подав заперечення на апеляційну скаргу та просив провести її розгляд без його участі.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження
7. В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржувану ухвалу ОСОБА_6 отримав електронною поштою 02.07.2024, а у поштовому відділенні 06.07.2024.
7.1. Вирішуючи питання щодо своєчасності подання апеляційної скарги колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 115, ч. 1 ст. 117, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК.
7.2. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.
7.2.1. Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
7.2.2. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
7.2.3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні (ч. 7 ст. 376 КПК).
7.2.4. У відповідності до ч. 7 ст. 115 КПК якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
7.2.5. Ч. 1 ст. 117 КПК передбачає можливість прийняття судом рішення про поновлення процесуального строку у випадку його пропуску.
7.3. Зважаючи на те, що оскаржуване рішення слідчим суддею постановлено 25.06.2024 без виклику та за відсутності в судовому засіданні особи, яка її оскаржує (а. с. 10), то перебіг строку на його апеляційне оскарження розпочався для апелянта з наступного дня після отримання ним копії такого рішення.
7.3.1. Оскільки ОСОБА_6 отримав копію оскаржуваного рішення 01.07.2024 (а. с. 11), то перебіг строку на його оскарження для нього розпочався 02.07.2024 і завершувався 06.07.2024 (останній день, субота). Зважаючи на те, що субота є неробочим днем (постанова Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №991/6509/21), тому останнім робочим днем для звернення з апеляційною скаргою є понеділок 08.07.2024.
7.3.2. Ураховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 подав до суду в понеділок 08.07.2024 (а. с. 14, 16), то відповідне звернення до суду зі вказаною скаргою відбулося із дотриманням строків на апеляційне оскарження, а тому підстави для вирішення питання про його поновлення відсутні.
(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення
8. Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку щодо непідсудності даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, оскільки у поданій скарзі ОСОБА_6 вказував про ймовірне вчинення начальником ТУ ДБР у місті Києві ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України /далі - КК/, яке не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки не входить до переліку, визначеного ст. 33-1 КПК.
8.1. ОСОБА_6 заперечив проти висновків слідчого судді, зазначивши в апеляційній скарзі, що при постановленні ухвали судом не застосовано закон, який підлягає застосуванню та йому надано не правильне тлумачення, яке не відповідає його точному змісту.
8.2. В поданих запереченнях прокурор погодився з позицією слідчого судді.
8.3. За підсумками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо непідсудності Вищому антикорупційному суду провадження за скаргою ОСОБА_6 .
8.4. Так, суд апеляційної інстанції надає відповідну оцінку, ураховуючи, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК).
8.4.1. Перелік підстав, за яких у слідчого судді існує обов`язок повернути особі подану нею скаргу на бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача чи прокурора, яка згідно з ч. 1 ст. 303 КПК може бути оскаржена, наведений у ч. 2 ст. 304 КПК.
8.4.2. Так, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК). Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню (ч. 4 ст. 304 КПК).
8.4.3. Тобто ч. ч. 2, 4 ст. 304 КПК визначаються критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов`язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб, зокрема й САП, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК. У разі встановлення слідчим суддею на цій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК, він зобов`язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала.
8.4.4. У разі, якщо слідчий суддя в порядку ст. 306 КПК розгляне по суті скаргу, яка йому не підсудна, ураховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК, буде істотно порушено норми кримінального процесуального закону.
8.4.5. Тому, отримавши скаргу на бездіяльність слідчого (детектива), дізнавача, прокурора, зазначену в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, слідчому судді, виходячи із вищенаведених загальних підходів, слід вирішити чи підлягає така скарга розгляду саме слідчим суддею відповідного суду.
8.4.6. Таким чином, п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК встановлює не право слідчого судді, а його обов`язок повернути скаргу особі, яка її подала, за умови, що така скарга не підсудна слідчому судді суду, до якого її подано.
8.5. Правила, які відносять справи до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, у т. ч. за скаргами на невнесення відомостей до ЄРДР, визначаються ст. 33-1 КПК.
8.6. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК).
8.6.1. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК).
8.6.2. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка до ст. 45 КК).
8.7. Так, відповідно до п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
8.7.1. кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру"; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК);
8.7.2. розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК);
8.7.3. кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у п. 1 цієї частини (абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК).
8.8. Отже, до підсудності Вищого антикорупційного суду належить розгляд скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, якщо в ній одночасно вказані: (1) обставини вчинення хоча б одного з корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у статтях, наведених у примітці ст. 45 КК, чи передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК; (2) відомості, які можуть свідчити про існування хоча б однієї з умов, визначених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. За відсутності хоча б одного зі вказаних елементів розгляд скарги за правилами предметної підсудності не може здійснюватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
8.9. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності (п. 6 ч. 1 ст. 412 КПК).
8.10. Під час надання оцінки доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить із таких встановлених обставин, згідно з якими:
8.10.1. Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2024 зобов`язано уповноважену особу САП внести відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК, та надати заявнику витяг з ЄРДР (а. с. 2-3).
8.10.2. 24.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою та на підставі ухвали слідчого судді (а. с. 1).
8.11. Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся із заявою до САП - просив внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК, тобто такого, яке не відносяться до підсудності Вищого антикорупційного суду.
8.11.1. Адже, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК, не згадується у переліку, визначеному в ст. 33-1 КПК, як таке, що підсудне Вищому антикорупційному суду.
8.11.2. Із огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що у слідчого судді Вищого антикорупційного суду не було підстав для розгляду по суті скарги ОСОБА_6 .
8.12. Отже, слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 304 КПК прийняв законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення про повернення скарги ОСОБА_6 як такої, що не підсудна Вищому антикорупційному суду.
8.13. Варто також зауважити, що в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначив про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу з огляду на незастосування закону, який підлягав застосуванню, а також через неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, проте не зазначив який саме закон в даному випадку необхідно було застосувати та в чому полягає неправильне трактування закону.
9. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
9.1. Зокрема, за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
9.2. У зв`язку з відповідністю оскаржуваної ухвали вимогам КПК апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 22, 23, 26, 33-1, 115, 117, 214, 216, 303, 304, 306, 395, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4