- Presiding judge (HACC) : Kryklyva T.H.
- Judge (HACC) : Bilous I.O., Dubas V.M.
Справа № 991/7819/24
Провадження 2-з/991/7/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крикливої Т.Г.
суддів Білоус І.О.,
Дубаса В.М.
розглянувши у судовому засіданні заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницької Аліни Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
1.1 21.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення майбутнього позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів на суму 3 305 056 грн та їх стягнення у дохід держави шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, а саме:
- квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308331180000);
- автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2016 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 .
1.2 Вимоги позивача обґрунтовані тим, що походження цих активів з огляду на видатки та доходи родини відповідачів, викликає обґрунтовані сумніви. При цьому, ураховуючи ризик їх відчуження, а також отримання відповідачами доходів, які не покривають вартістю активів, які підлягають стягнення у дохід держави у разі задоволення майбутніх позовних вимог, просив вжити заходів із забезпечення позову.
1.3 У зв`язку з існуванням доказів про оформлення майна на третіх осіб, приховування фактів володіння та користування ним, надання недостовірних відомостей на запити НАЗК, вчинення дій щодо надання вигляду законності щодо цього майна з боку відповідачів, прокурор просила розглядати заяву без повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Порядок розгляду заяви та позиції учасників справи
2.1 Щодо звернення із заявою до подання позовної заяви
2.1.1 Заяву про забезпечення позову подано до подання позовної у порядку передбаченому п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України.
2.1.2 За приписами п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позивач може звернутися до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ? за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
2.1.3 Позивачем у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
2.1.4 Відповідно до ч.4 ст.23 ЦПК України справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави підсудні Вищому антикорупційному суду.
2.1.5 Таким чином, із заявою про забезпечення позову у цивільній справі про визнання необґрунтованими активів звернувся належний позивач, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, до належного суду у встановленому законом порядку.
2.2 Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідачів
2.2.1 У заяві про забезпечення позову прокурор прохала здійснити розгляд заяви без повідомлення відповідачів.
2.2.2 Частина п`ята ст. 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведене у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
2.2.3 Позивачем наведено такі підстави, які можуть вплинути на ефективність заходу забезпечення позову:
- обізнаність ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного законодавства, що передбачає усвідомлення відповідачем можливих негативних наслідків визнання таких активів необгрунтованими;
- існування доказів про оформлення майна відповідачами на третіх осіб;
- приховування з їх боку фактів володіння та користування майном, фактично їм належного;
- надання ОСОБА_1 недостовірних відомостей на запити НАЗК;
- вчинення з боку відповідачів дій щодо надання вигляду законності набуття у власність майна.
2.2.4 Перевіривши доводи, викладені у заяві про забезпечення позову, дослідивши інформацію з ГУ НП у м. Києві відносно ОСОБА_1, декларацію ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та інші надані прокурором матеріали, суд дійшов висновку, що прокурор навів у достатньому обсязі дані про те, що повідомлення відповідачів про розгляд згаданої заяви, може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на активи шляхом їх відчуження.
2.2.5 Крім того, зі змісту комунікації з НАЗК випливає, що ОСОБА_1 вже обізнаний про можливий інтерес антикорупційних органів до його активів, оскільки 16.02.2024 Агентство направило йому запит про надання пояснень щодо їх походження. Таким чином відповідач може усвідомлювати наслідки можливого пред`явлення позову про визнання активу необґрунтованими, розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно, та в разі повідомлення про дату, та час розгляду заяви про забезпечення, вжити заходів з швидкого відчуження такого активу.
2.2.6 З огляду на викладене, судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави без повідомлення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
2.3 Позиція позивача
2.3.1 Позивач, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направила до суду заяву про проведення судового засідання у її відсутність, заяву про забезпечення позову підтримала та прохала її задовольнити.
2.3.2 Колегія суддів, прийняла рішення судовий розгляд заяви про забезпечення позову проводити без участі сторін та у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
3. Обґрунтування заяви про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та оцінка суду
3.1 Суб`єкт, обґрунтованість активів якого може ставитися під сумнів
3.1.1 За змістом ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено:
- до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті;
- до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
3.1.2 Прокурор у своїй заяві наводить двох відповідачів:
- ОСОБА_1, який на думку прокурора набув необґрунтовані активи у період перебування на посаді начальника відділу контролю за обігом зброї ГУ НП у м. Києві, тобто будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави відповідно до підпункту «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
- ОСОБА_2, яка є дружиною ОСОБА_1 та за його дорученням набула у власність квартиру та транспортний засіб.
3.1.3 Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про незаконне набуття активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, констатує належність суб`єкта, до якого може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про його забезпечення.
3.2. Дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими
3.2.1 Прокурор заявляє, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтовано набули у власність активів на суму 3 305 056 грн, а саме:
- квартири за адресою: АДРЕСА_1, площею 94,8 м2, яку 10.03.2021 придбала їх донька ? ОСОБА_3 за кошти, законність доходу яких викликає сумнів, і 28.09.2022 передарувала її матері ? ОСОБА_2 ;
- автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, 2016 р.в., можливість придбання якого відповідачами за рахунок власних коштів викликає брак певності.
3.2.2 На підтвердження інформації про необґрунтованість вказаних активів прокурор надала лист НАЗК № 281-03/31287-24 від 03.05.2024; декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави ОСОБА_1 за 2020-2022 роки; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; копії договору від 28.09.2022 дарування квартири; роздруківку з Єдиного реєстру транспортних засобів; інформацію з ГУ НП у м. Києві відносно ОСОБА_1 ; витяги з Єдиного державного демографічного реєстру; копію договору від 10.03.2021 купівлі-продажу квартири, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, копію договору від 06.12.2022 купівлі-продажу транспортного засобу, інформацію з КНДІСЕ № 4794/3985-324/54 від 11.03.2024 щодо вартості автомобіля.
3.2.3 Пункт 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
3.2.4 Досліджені додатки до заяви дають підстави для висновку про існування спору між сторонами щодо визнання необґрунтованими активів на суму 3 305 056 грн.
3.2.5 Вказане дає можливість вважати, що ці активи можуть бути визнані необґрунтованими і стягнуті в дохід держави. Отже є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в цій категорії справ (вимоги ч. 3 ст. 151 ЦПК України). Але питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог прокурора вирішуватиметься за результатами розгляду справи відповідно до ст. 291 ЦПК України.
3.3. Щодо обґрунтування накладення арешту на оспорювані активи
3.3.1 Згідно з ч. 5 ст. 290 ЦПК України Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.
Як зазначила у заяві про забезпечення позову прокурор, при виконанні Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за результатами опрацювання матеріалів НАЗК щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави ? начальника відділу контролю за обігом зброї ГУ НП в м. Києві Неруха Ю.О., встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття ним необґрунтованих активів.
3.3.2 Відповідно до ст. 149, 150 ЦПК України позов, серед іншого, забезпечується накладенням арешту на активи відповідача, які є предметом спору.
Враховуючи, що активами, щодо обґрунтованості набуття яких у майбутньому буде заявлено цивільний позов, є майно (квартира та транспортний засіб), щодо законності набуття яких відповідачами у прокурора існує обґрунтований сумнів, існують законні підстави для накладення арешту на це майно.
3.4 Висновки суду
3.4.1 З огляду на доведення існування між сторонами спору, доведення позивачем зв`язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги та доведення існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору.
3.4.2 Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в цьому випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власник не обмежується у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності жодних збитків, пов`язаних із забезпеченням позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261, 268, 290-292, 353-354 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницької А.В. про забезпечення позову за цивільним позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави - задовольнити.
2. Накласти арешт на активи, які є у власності ОСОБА_2 та являються предметом спору:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2308331180000), ;
- автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2016 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 .
3. Арешт накладається без заборони користування майном.
4. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькій А.В., відповідачам, а також органам реєстрації прав на нерухоме майно та прав на транспортні засоби для негайного виконання.
5. Ухвала набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення (підписання) незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
7. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
8. Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Головуючий суддя Т.Г. Криклива
Судді І.О. Білоус
В.М. Дубас