- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/7619/24
Провадження 1-кс/991/7651/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений постановами директора Національного антикорупційного бюро України № 02-201/27552 від 07.09.2023 та № 01-201/28263 від 13.09.2023 на 49,49% кожної одиниці рухомого майна АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307).
На обґрунтування клопотання зазначає, що 25.07.2024 АТ «Криворізький залізорудний комбінат» отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 92663580, зі змісту якого стало відомо про те, що на 49,49% кожної одиниці рухомого майна цієї юридичної особи накладено арешт згідно постанов Національного антикорупційного бюро України №02- 201/27552 від 07.09.2023 та №01-201/28263 від 13.09.2023 (публічне обтяження). Термін дії обтяження визначено до 08.09.2028.
Так, Національне бюро листом від 29.03.2024 № 521-288/9011, надало відповідь про те, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу від 21.09.2023 про закриття провадження за клопотанням детектива, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023, тобто, не розгляд судом клопотання детектива Національного бюро про арешт майна по суті свідчить, що після постановлення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 попередній тимчасовий арешт на майно ОСОБА_4, накладений постановою директора Національного антикорупційного бюро України, вже не діє.
Представник власника майна, посилаючись на положення ч. 9 ст. 170 КПК України, зазначає, що вказана норма кримінального процесуального законодавства дійсно передбачає скасування попереднього арешту майна, накладеного, зокрема, за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України, у випадку не звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено. У той же час, згідно ст. 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Відповідно до п.24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ №830 від 05.07.2004, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі судового рішення або заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.
Отже, виникла ситуація, за якої хоча накладений рішенням директора Національного бюро арешт в силу положень ч. 9 ст. 170 КПК України вважається скасованим, жодні положення чинного законодавства прямо не породжують обов`язок реєстратора внести відповідний запис до реєстру, який може бути здійснений лише за рішенням суду та/або за заявою Національного бюро, яке не має наміру направляти відповідну заяву.
Тобто, фактично арешт на майно АТ «Криворізький залізорудний комбінат» не можна вважати скасованим, оскільки, підприємство продовжує зазнавати обмежень у своїх правах, як власник майна, з огляду на наявні обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Оскільки після постановлення колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвали від 28.11.2023 відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна АТ «Криворізький залізорудний комбінат», то вказаний арешт підлягає скасуванню судом.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлене належним чином.
Неприбуття у судове засідання детектива не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Заслухавши пояснення представника АТ «Криворізький залізорудний комбінат», дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, у якому зокрема повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Також встановлено, що у межах цього кримінального провадження постановою Директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 накладено попередній арешт на 49,94 % частки в статутному капіталі АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307), яке опосередковано належить ОСОБА_4, а також 49,94 % кожної одиниці рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, об`єктів права інтелектуальної власності вказаного суб`єкта господарської діяльності.
08.09.2023 о 15:22:28 державним реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» ОСОБА_5 внесено до державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 30810568 щодо публічного обтяження майна, зокрема: 49,94 % кожної одиниці рухомого майна АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307); документ-підстава: постанова Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 № 02-201/27552, термін дії обтяження до 08.09.2028; 14.09.2023 внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі постанови Національного антикорупційного бюро України від 13.09.2023 № 01-201/28263, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Також встановлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 справа № 991/7961/23 залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 про закриття провадження за клопотанням детектива про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017, що підтверджується копією судового рішення.
Тобто, захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна підозрюваного ОСОБА_4, у забезпечення якого рішеннями Директора Національного антикорупційного бюро України накладено попередній арешт на таке майно, застосовано не було.
Надаючи оцінку обставинам, на які посилається представник власника майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
До повноважень слідчого судді належить здійснення, у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Так, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (п. 1 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ст. 174 КПК України предметом перевірки слідчого судді під час розгляду клопотання про скасування арешту майна є наявність підстав, які б вказували на відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування.
Відповідно до ч. 9 ст. 170 КПК України, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину, зокрема, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Тобто, на час розгляду клопотання попередній арешт, накладений постановами Директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 № 02-201/27552 та від 13.09.2023 № 01-201/28263, скасований, у розумінні кримінального процесуального закону, що не потребує додаткового скасування арешту ухвалою слідчого судді.
Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не покладає на особу, якою винесено рішення про попередній арешт майна в порядку ч. 9 ст. 170 КПК України, обов`язку вчинити дії спрямовані на реєстрацію відомостей про припинення обтяження, оскільки таке процесуальне рішення має чіткий, законодавчо визначений строк дії.
У той же час, та обставина, що державним реєстратором встановлено строк дії публічного обтяження - арешту рухомого майна до 08.09.2028, можуть свідчити, що реєстратори вийшли за межі вимог рішення від 07.09.2023 № 02-201/27552 про попередній арешт майна.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень «Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна», затвердженого постановою КМУ від 05.07.2004 № 830, внесення відомостей до відповідного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень, здійснюється виключно реєстраторами/державними реєстраторами, бездіяльність яких щодо невнесення відомостей про припинення обтяжень, накладених на підставі рішення Директора Національного бюро у порядку ч. 9 ст. 170 КПК України, у зв`язку з відсутністю законодавства, яке регулює такі відносини, може бути предметом адміністративного позову (ч. 4 ст. 6 КАС України).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, для задоволення клопотання представника АТ «Криворізький залізорудний комбінат» про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1