- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/7281/24
Провадження 1-кс/991/7310/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність детектива, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій адвокат просить зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109, 364, 376-1 КК України; вручити заявнику витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування.
Скарга обґрунтована тим, що 05.08.2024 ОСОБА_4 подано до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109, 364, 376-1 КК України. 06.08.2024 адвокатами ОСОБА_4 отримано інформацію про те, що відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо обставин, викладених у вказаній заяві про вчинення кримінальних правопорушень, не вносились.
Вказане, на думку адвоката, свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Національного бюро, що стало підставою звернення до слідчого судді з цією скаргою.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав з викладених в ній підстав, просив задовольнити.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засіданні не забезпечило. На електронну адресу суду надійшли заперечення на скаргу за підписом т.в.о. керівника Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_5, відповідно до яких заяву ОСОБА_4 від 05.08.2024 за вх.№ Д-11016 щодо можливих протиправних дій голови, суддів та працівників апарату Київського апеляційного суду розглянуто, про що автора заяви повідомлено листом від 14.08.2024 № 512/294/23347. Просив відмовити у задоволенні скарги. Письмові заперечення долучені до матеріалів скарги.
Відсутність представника Національного бюро не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Слідчий суддя, вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
З аналізу наведених норм слідує, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Вказаний висновок кореспондується з нормами частини 1 статті 306 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що звертаючись до Національного антикорупційного бюро України із заявою від 05.08.2024 ОСОБА_4 просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення головою Київського апеляційного суду ОСОБА_6 та іншими суддями Київського апеляційного суду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Враховуючи вищевикладене, до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду віднесене зазначене у заяві від 05.08.2024 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, тому слідчий суддя досліджує лише обставини щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в цій частині.
Згідно із ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок внесення таких відомостей врегульований Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298, згідно із п. 1 глави 2 розділу I якого вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, враховуючи їх зміст, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Також Верховний Суд у постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) зазначив: «Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Перевіряючи наявність підстав для зобов`язання уповноважених осіб Національного бюро внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 05.08.2024 слідчий суддя зазначає таке.
Встановлено, що 05.08.2024 ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 109, 364, 376-1 КК України, що підтверджується копією заяви.
У заяві ОСОБА_4 зазначив, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420200000000002261 від 24.11.2020 за підозрою народного депутата України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України. У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 від 04.07.2024 у справі №757/29175/24-к продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 01.09.2024 включно. На вказане судове рішення його захисник подав апеляційну скаргу, яка розподілена на колегію суддів Київського апеляційного суду у складі суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 . Стверджує, що авторозподіл у справі №757/29175/24-к, який згідно звіту про розподіл Київського апеляційного суду здійснений 05.07.2024 року о 15:21:24, є незаконним, оскільки справу розподілено лише на одну колегію суддів у складі суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 . Заявник посилається на листи Київського апеляційного суду, надані у відповідь на адвокатські запити адвоката ОСОБА_3 від 10.06.2024, 26.06.2024, згідно з якими у період з 01.01.2023 по 31.05.2024 судді ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 не розглядали апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів; 10.06.2024 вступило в дію рішення зборів суддів Київського апеляційного суду № 13 від 31.05.2024, яким вказаним суддям судової палати з розгляду кримінальних справ визначена спеціалізація з розгляду скарг на ухвали слідчих суддів. Разом з цим, згідно відомостей зазначених у звіті Київського апеляційного суду від 05.07.2024 про розподіл справи №757/29175/24-к, п.п. б) п. 9 інформація щодо суддів, які мають повноваження щодо розподілу судової справи на момент автоматизованого розподілу: період розподілу суддів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 визначений з 01.01.2024 по 05.07.2024. На переконання заявника, ці обставини свідчать про внесення неправдивих відомостей до автоматизованої системи документообігу суду. Стверджує, що 31.05.2024 зборів суддів, за результатами якого ніби-то прийнято рішення №13, не було, такі збори суддів були фіктивні, оскільки судді Київського апеляційного суду не приймали у них особистої участі, не здійснювали особисте голосування, що на переконання ОСОБА_4 є порушенням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Типового положення про збори суддів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України, щодо особистої участі суддів та відкритості. За невідомих заявнику обставин, працівниками апарату Київського апеляційного суду, які мають право доступу до автоматизованої системи суду, на виконання вказівки голови Київського апеляційного суду ОСОБА_6, або особисто головою Київського апеляційного суду шляхом несанкціонованого доступу до таких систем, можливо за участі інших суддів Київського апеляційного суду, за попередньою змовою групою осіб, до автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду були внесені неправдиві відомості щодо можливості здійснення розподілу справ з 01.01.2024 по 05.07.2024 за спеціалізацією з розгляду скарг на ухвали слідчих суддів на суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . При цьому, голова Київського апеляційного суду ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду за втручання у автоматизовану систему документообігу суду для здійснення «необхідного» розподілу апеляційної скарги захисників ОСОБА_11 на вимогу третіх осіб. Також повідомляє про упередженість судді ОСОБА_10 стосовно нього ( ОСОБА_11 ), адже його підозрюють у співпраці з спецслужбами країни, внаслідок збройної агресії якої дочка судді ОСОБА_10 втратила близьку людину. Зазначає, що справа №757/20733/24-к підсудна Шевченківському районному суду міста Києва та повинна була бути передана суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 за підсудністю, а колегія суддів у складі суддів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 не зазначила в ухвалі від 27.06.2024 у справі №757/20733/24-к про порушення правил підсудності. У заяві ОСОБА_11 повідомляє про те, що ОСОБА_6 втретє обраний фіктивними зборами Київського апеляційного суду головою цього суду з порушенням вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», призначивши при цьому іншого суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_12 на посаду голови Київського апеляційного суду терміном на два тижні з метою створити уявлення про «дотримання» вимог ч. 9 ст. 20 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і в подальшому мати змогу бути призначеним на адміністративну посаду голови апеляційного суду ще на два строки. Тому, ОСОБА_4 вважає, що в діях голови Київського апеляційного суду ОСОБА_6 та інших суддів Київського апеляційного суду вбачаються склади злочинів, передбачених ч. 3 ст. 109, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 376-1 КК України.
Згідно із положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 364 КК України, якщо кримінальне правопорушення вчинено суддями.
З огляду на наявність однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, то досудове розслідування відповідного кримінального правопорушення віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Разом з тим, диспозиція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності таких ознак у їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 4) спричинення тяжких наслідків.
Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
Викладена у заяві від 05.08.2024 ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, інформація зводиться до сумнівів у дотриманні порядку здійснення автоматизованого розподілу справи № 757/20733/24-к у Київському апеляційному суді за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 420200000000002261 від 24.11.2020.
Вказана заява не містить обставин, які б свідчили про вчинення головою Київського апеляційного суду ОСОБА_6 та іншими суддями цього суду умисних дій з використанням влади чи свого службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що є обов`язковою умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.
У той же час, обов`язковою умовою застосування норми ч. 1 ст. 364 КК України є завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
За приписами ч. 3 Примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Однак, у заяві про вчинення злочину та у судовому засіданні адвокатом не повідомлено фактів, які б свідчили про наявність істотної шкоди, передбаченої ч. 3 Примітки до ст. 364 КК України, що завдана неправомірними діями суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_11 .
Слідчий суддя також звертає увагу, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, враховуючи норми статей 2, 40, 214 КПК України, відноситься до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1