- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/7788/24
Провадження 1-кс/991/7820/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
21.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» - адвоката ОСОБА_3, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21.08.2024 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує, що 15.08.2024 директор ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінальних правопорушень. Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, про початок досудового розслідування не повідомлено, витяг з Реєстру не надано.
У поданій заяві зазначено про обставини можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 364, ч. 1 ст. 396 КК України до яких причетні працівники правоохоронних органів, зокрема прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та уповноважені особи Головного слідчого управлянні Державного бюро розслідувань.
Зокрема, заявник зазначає, що вказаними особами умисно вчиняються дії спрямовані на затягування досудового розслідування кримінального провадження №42024000000000765 від 05.06.2024, не проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, ігноруються законні вимоги представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» про надання пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та інформації щодо стану кримінального провадження, чим порушуються законні права вказаного товариства.
Враховуючи викладені обставини, представник заявника просить задовольнити його скаргу, визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов`язати останніх внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення злочинів.
2.Позиція учасників судового засідання
Представник заявник - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в скарзі та просив її задовільнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з`явився, однак до його початку надіслав письмові пояснення, в яких повідомив, що за результатами розгляду заяви директора ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_4, не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що заявнику надано Національним бюро відповідь - лист від 22.08.2024. У зв`язку з зазначеним просив відмовити в задоволенні скарги та проводити її розгляд за відсутності представника Національного антикорупційного бюро України.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
3.1. Щодо предметної підсудності
Порядок звернення із такими скаргами та їх розгляду слідчим суддею врегульовано ст. 304-307 КПК України.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС), - слідчим суддею ВАКС.
Питання предметної підсудності ВАКС врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України, яка передбачає перелік кримінальних правопорушень та умови, за яких вони віднесені до предметної підсудності ВАКС. До вказаного переліку не належить, зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 396 КК України.
У зв`язку з цим, слідчий суддя не розглядатиме доводи скарги, які стосуються невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 396 КК України, що не відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому обмежується розглядом вказаної скарги лише у частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, яке, за доводами заявника, вчинене працівниками правоохоронних органів, в тому числі прокурором Офісу Генерального прокурора.
3.2. Щодо відсутності бездіяльності
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається із поданої заяви, мова йде про вчинення працівниками правоохоронних органів, серед яких прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, що на думку заявника, полягає у штучному створенні останніми перешкод у здійсненні ефективного досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000765 від 05.06.2024, розпочате за заявою директора ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_4 за фактом внесення слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.
Так, на думку заявника, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, будучи процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42024000000000765 від 05.06.2024, зловживаючи наданою йому владою та службовим становищем у співучасті зі слідчими Державного бюро розслідувань, у провадженні яких перебуває вказане кримінальне провадження, не здійснюють досудове розслідування, тобто не проводять необхідні слідчі (розшукові) дії, а також ігнорують законні вимоги потерпілого ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» про надання інформації щодо стану та результатів розслідування.
Проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя вважає, що в них відсутні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаними особами кримінального корупційного правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
У поданій заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини вчинення працівниками правоохоронних органів дій, які б містили хоча б загальні ознаки об`єктивної сторони вказаного ним злочину, передбаченого статтею 364 КК України. Так, заявник не зазначає, які конкретні дії чи бездіяльність вказують на зловживання з боку вказаних осіб та свідчать про використання наданих їм повноважень всупереч інтересам служби, так само не вказує якими особами отримано та надано неправомірну вигоду від такої діяльності.
Крім того, для кваліфікації дій за ст. 364 КК України необхідно завдання істотної шкоди, яка відповідно до примітки цієї статті у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Разом з тим, заявник не вказує суму шкоди, яка завдана від таких дій, що унеможливлює встановити чи існує причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками.
На переконання слідчого судді, у заяві висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявником, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності процесуальних рішень та дій працівників правоохоронних органів при здійсненні ними досудового розслідування.
Окремо, слідчий суддя звертає увагу, що в разі незгоди з процесуальними рішеннями, діями або бездіяльністю, які приймаються або вчиняються слідчим чи прокурором в межах досудового розслідування кримінального провадження, заявник може оскаржити їх в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що самих лише припущень заявника про наявність у працівників правоохоронних органів умислу на перешкоджання досудовому розслідуванню, недостатньо для висновку про наявність у їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно вказаних осіб.
Отже, у цьому випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій заяві.
Керуючись ст. 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу представника ПрАТ «Збагачувальна фабрика «Україна» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,- залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1