- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/7575/24
Провадження 1-кс/991/7607/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Михайлівка, Саратського району, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні №52023000000000211 від 9.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому старший детектив ОСОБА_6, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України, які є тяжкими злочинами, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої;
- наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розгляд клопотання здійснювався 21.08.2024.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5, позицію якого підтримав підозрюваний, у судовому засіданні та письмових запереченнях зазначив, що захист не заперечує щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також заявлених детективом ризиків.
Водночас захисник просив врахувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, відсутність судимості.
За наведеного, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що групою детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023 за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 69, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України, у т.ч. за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 25.01.2024 ОСОБА_4, перебуваючи у дворі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27, за попередньою змовою групою осіб з адвокатом ОСОБА_8 (свідоцтво 002766 від 20.01.2016), передав від адвоката ОСОБА_8 судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень та 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, за ухвалення позитивних рішень у 15 судових справах: № 495/36/24 за позовом ОСОБА_10 ; № 495/130/24 за позовом ОСОБА_11 ; № 495/137/24 за позовом ОСОБА_12 ; № 495/135/24 за позовом ОСОБА_13 ; № 495/40/24 за позовом ОСОБА_14 ; № 495/95/24 за позовом ОСОБА_15 ; № 495/39/24 за позовом ОСОБА_16 ; № 495/94/24 за позовом ОСОБА_17 ; № 495/46/24 за позовом ОСОБА_18 ; № 495/13913/23 за позовом ОСОБА_19 ; № 495/13786/23 за позовом ОСОБА_20 ; № 495/13920/23 за позовом ОСОБА_20 ; № 495/13873/23 за позовом ОСОБА_21 ; № 495/13905/23 за позовом ОСОБА_22 ; № 495/13836/23 за позовом ОСОБА_23 .
Крім того, орган досудового розслідування зазначає, що 22.05.2024, приблизно о 15:00, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги в с. Сухолужжя Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_4 з метою перешкоджання документування його протиправної діяльності, поклав ОСОБА_9 в праву передню кишеню його джинсів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, за ухвалення позитивних рішень у судових справах №№ 495/3945/24, 495/3758/24, 495/3713/24, 495/3987/24.
Крім того, орган досудового розслідування зазначає, що 01.06.2024, перебуваючи вдома у ОСОБА_9, з метою перешкоджання документування його протиправної діяльності, ОСОБА_4 поклав ОСОБА_9 в праву передню кишеню його джинсів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США, сказавши пошепки, що поклав 2500 (дві тисячі п`ятсот), та жартуючи зауважив, щоб ОСОБА_9 не поправ джинси з грошовими коштами, як це збирався робити минулого разу. В пояснення своїм діям, ОСОБА_4 зазначив, що помічниця судді ОСОБА_9 ОСОБА_24 в курсі справи, що дає підстави вважати, що надані ОСОБА_9 грошові кошти являються неправомірною вигодою за прийняття рішень у судових справах № 495/4664/24 за позовом ОСОБА_25, № 495/4951/24 за позовом ОСОБА_26, № 495/4937/24 за позовом ОСОБА_27, № 495/4941/24 за позовом
ОСОБА_28, № 495/4940/24 за позовом ОСОБА_29 з використанням влади або свого службового становища судді.
Враховуючи вищевикладене, 30.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України.
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому, слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі копіями:
- протоколом огляду особової справи судді ОСОБА_9 від 29.03.2024;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 25.01.2024, 24.05.2024, 03.06.2024;
- протоколом огляду та видачі сейф-пакету ОСОБА_9 від 25.01.2024;
- протоколом огляду грошових коштів від 25.01.2024;
- протоколами огляду Єдиного державного реєстру судових рішень від 29.01.2024, 25.06.2024, 22.07.2024;
- протоколом НСРД аудіоконтроль особи від 30.01.2024 № 19/753 (зафіксовано прохання ОСОБА_8 розглянути судові справи, раніше визначеної дати);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 30.01.2024 № 19/752 (зафіксовано обговорення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судових справ);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 30.01.2024 № 19/754;
- протоколом НСРД контроль за вчиненням злочину від 30.01.2024 № 19/751а;
- протоколом огляду грошових коштів від 24.05.2024;
- протоколом НСРД аудіоконтроль особи від 28.05.2024 № 19/5098 (зафіксовано обговорення із ОСОБА_24 чотирьох справ, які просив розглянути ОСОБА_4 );
- протоколом НСРД аудіоконтроль особи від 28.05.2024 № 19/5099 (дзвінок ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та обговорення передачі грошових коштів, які останній помістив до кишені ОСОБА_9 );
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 12.06.2024 № 19/5664 (зафіксовано обговорення ОСОБА_4 та ОСОБА_9 судових справ);
- протоколом огляду грошових коштів від 03.06.2024;
- протоколом НСРД аудіоконтроль особи від 12.06.2024 № 19/5663 (зафіксовано передачу ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_9 під час перебування у його будинку);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 20.06.2024 № 19/6099 (обговорення ОСОБА_24 та ОСОБА_9 судових справ, за які ОСОБА_4 передав 2500 доларів США);
- протоколом НСРД зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.06.2024 № 19/6097 (переписка ОСОБА_4 із ОСОБА_8 стосовно обізнаності ОСОБА_24 про 5 судових справ, за які ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 2500 доларів США);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 20.06.2024 № 19/6100 (зафіксовано обговорення ОСОБА_24, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 4 судових справ, за які ОСОБА_4 передав неравомірну вигоду);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 04.07.2024 № 19/6538 (обговорення ОСОБА_30 та ОСОБА_9 судових справ, за які ОСОБА_4 передав неравомірну вигоду);
- протоколом НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 04.07.2024 № 19/6539 (зафіксовано як ОСОБА_4 просить ОСОБА_9 розглянути 4 судових справи, за які раніше передав неправомірну вигоду);
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, поданих стороною обвинувачення до клопотання. Питання про те, чи утворюють такі дії склади злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є тяжкими кримінальними корупційними правопорушеннями, їх санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
Також слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя погоджується, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення вказаних злочинів, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, маючи при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 07.06.2027, з урахуванням того, що за період з 24.02.2022 по 27.07.2024 ОСОБА_4 92 рази перетинав державний кордон України, що свідчить про наявність у нього законних підстав для виїзду за кордон у період дії військового стану, може залишити місце перебування, у тому числі й шляхом залишення території України та тривалого переховування за кордоном. Вказане свідчить про наявність у ОСОБА_4 підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Водночас у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Стороною захисту наведено аргументи, на підтвердження яких долучено відповідні документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зав`язків в Україні. Підозрюваний має постійне місце проживає у АДРЕСА_2, є фізичною особою-підприємцем, здійснює піклуванням за сином військовослужбовцем, який має проблеми зі здоров`ям.
Однак, на переконання слідчого судді, вказане не може звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованих злочинів.
Наведені вище обставини дають підстави слідчому судді вважати такий ризик наявним.
Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, які свідчать про наявність у підозрюваного широкого кола зв`язків серед суддів та працівників апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а також органів опіки та піклування, які залучалися до судових справ, як третя сторона, що не заявляє самостійних вимог.
Крім того, старший детектив зазначає, що ОСОБА_4 має безпосередній вплив на помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 . ОСОБА_24 та секретаря судових засідань Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_31, із якими підтримує дружні стосунки, та які обізнані про його протиправну діяльність.
Вказане свідчить про можливість підозрюваного опосередковано впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань, та відмови від дачі показань на користь ОСОБА_4, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, на думку сторони обвинувачення, свідчить той факт, що 09.01.2024 одному з учасників протиправного механізму, пов`язаного у тому числі з ухваленням судових рішень, які використовуються для ухилення від мобілізації та виїзду за кордон, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52023000000000571 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Водночас як вбачається із наданих слідчому судді матеріалів, після 09.01.2024 ОСОБА_4 тричі передавав неправомірну вигоду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_9 за ухвалення позитивних рішень у судових справах.
Варто зазначити, що з обставин, при яких ОСОБА_4 здійснював передачу грошових коштів, а саме в несподіваних місцях без обговорення конкретики їх призначення, розмовляючи пошепки, можна стверджувати, що останній схильний до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності.
Враховуючи зазначене, зазначений ризик визнається спроможним.
Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими та доведеними зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, для нівелювання вказаних ризиків, на переконання сторони обвинувачення, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів, а також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі фактори для неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж застава. Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 105 980 гривень, оскільки, на думку сторони обвинувачення, внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є непомірним для нього, адже відповідає рівню доходів підозрюваного та членів його родини.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Так, слідчий суддя при визначенні розміру застави враховує обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в Одеській області; у період з 09.05.2024 по 18.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гостра виразка шлунку ускладнена кровотечею (виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 3970); здійснює піклування за сином ОСОБА_32, який після перенесеного хірургічного втручання потребує медичного спостереження та відповідного лікування.
Оцінюючи майновий стан підозрюваного, варто зазначити, що сукупний дохід ОСОБА_4, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів за період з 2022 по 2024 становить 167 860,00 грн; у власності ОСОБА_4 перебуває квартира загальною площею 30,5 кв.м у АДРЕСА_3 житлового будинку із об`єктами житлової нерухомості загальною площею 1577,16 кв.м у м. Білгород-Дністровський та автомобіль Volkswagen Touareg, 2008 року випуску.
Крім того, слідчий суддя враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного, який прибуває на всі виклики старшого детектива, добровільно надав доступ до свого мобільного телефону, що підтверджується заявою від 30.07.2024, визнає вину та надає викривальні покази.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді, обґрунтованим є визначення застави в мінімальному розмірі, що встановлений в ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень.
На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення: не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_33 та ОСОБА_34, адвокатами ОСОБА_35 та ОСОБА_8, а також помічником адвоката ОСОБА_8 - ОСОБА_36 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон.
На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного зазначених обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
На переконання слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 .
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці такі обов`язки:
-не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_33 та ОСОБА_34, адвокатами ОСОБА_35 та ОСОБА_8, а також помічником адвоката ОСОБА_8 - ОСОБА_37 ;
-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1