- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7755/24
Провадження 1-кс/991/7788/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №52023000000000459 від 06.09.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці, а саме до 27.10.2024, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2024 у справі № 991/5485/24, а саме: 1) прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; 2) не відлучатися і населеного пункту де знаходиться його місце фактичного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні клопотання, з огляду на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та не долученням прокурором доказів, які б свідчили, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Просили відмовити в задоволенні клопотання та поряд з цим просили дозволити ОСОБА_4 без дозволу детектива/прокурора/суду відлучатися за межі міста Мукачево, в межах Закарпатської області, що зумовлено необхідністю виконання посадових обов`язків. Окрім того просили скасувати обов`язок носіння електронного засобу контролю, з огляду на його нестабільну роботу, особливо в умовах постійного вимкнення світла.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Із матеріалів клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№52023000000000459 від 06.09.2023 за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
В рамках кримінального провадження досліджуються обставини можливого вчинення Мукачівським міським головою ОСОБА_4 за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_7, начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_10, та за пособництва оцінювачів ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці між реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М», унаслідок чого Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки.
25.06.2024 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у зловживанні службовим становищем, а саме в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
Водночас доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження існують суттєві прогалини, що вказують на необґрунтованість повідомленої підозри, не є достатньо вагомими для спростування висновку про вірогідність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Посилання захисників на відсутність в матеріалах клопотання низки документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред`явлену ОСОБА_4 підозру - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.
Водночас, з огляду на те, що інші, заявлені в судовому засіданні доводи захисників щодо необґрунтованості підозри та неналежного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 були предметом розгляду як слідчим суддею в ухвалі від 26.06.2024, так і апеляційним судом в ухвалі від 08.07.2024, що відображено в зазначених ухвалах, наразі слідчий суддя повторно не наводить їх аналіз.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2024 клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 задоволене частково, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 30 000 000,00грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.
27.06.2024 підозрюваного звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 26.06.2024 розмірі.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 (справа №991/5485/24) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Оскільки строк дії обов`язків закінчується 27.08.2024, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії таких обов`язків.
Водночас прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді від 22.08.2024 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 25.11.2024, з огляду на те, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому завершити досудове розслідування до спливу строку покладених на підозрюваного обов`язків не видається можливим, тому просив продовжити обов`язки підозрюваному ще на два місці.
Так, зокрема, за доводами сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні необхідно отримати тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «Біном Груп», підозрюваних ОСОБА_13, ОСОБА_12 та свідка ОСОБА_15, після чого існує потреба у призначенні та проведенні на підставі отриманих в ході такого доступу речей та документів - технічної експертизи документів, з метою визначення часу їх виготовлення.
Окрім того необхідно завершити проведення почеркознавчої та технічної експертизи документів, підписаних від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_10, а у разі необхідності, надати експерту експериментальні зразки підпису ОСОБА_4 та ОСОБА_10, які попередньо отримати в порядку ст. 245 КПК України.
Поряд з цим сторона обвинувачення наголошувала на необхідності проведення огляду образу iPhone Pro Max 15, s/n НОМЕР_1 ; Apple iPhone SE, s/n НОМЕР_2, Apple MacBook, s/n НОМЕР_3, що виявлені та вилучені в ході обшуку 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_4, мобільного телефону Apple Iphone 15 Pro, IMEI НОМЕР_4 НОМЕР_5, IMEI 2 НОМЕР_6 вилученого 25.06.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та мобільного телефону Redmi Note 12 Pro IMEI 1 НОМЕР_7, IMEI 2 НОМЕР_8, вилученого в ході обшуку, проведеного 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_12 .
До того ж сторона обвинувачення посилалась на необхідність завершити проведення та отримати висновок комплексної судово-комп`ютерної експертизи та експертизи електронних комунікацій, а після їх проведення та подолання системи логічного захисту, необхідно провести огляд мобільного телефону Apple Iphone 14 Pro Max, що вилучений в ході обшуку, проведеного 25.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_10 . Та вказувала на потребу у проведенні огляду поштових скриньок, скопійованих в кабінеті №76 в ході проведення обшуку Мукачівської міської ради 25.04.2024 та відкритих відомостей щодо актуальних пропозицій на аналогічні земельні ділянки, що використовувались експертами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 при складанні висновків експертів №512/Е від 08.03.2024 та №Е15/24 від 14.05.2024, які надані стороною захисту.
Водночас у кримінальному провадженні необхідно провести допити ОСОБА_19, ОСОБА_11 та допитати в якості підозрюваних ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 .
Окрім наведеного сторона обвинувачення вказувала на необхідність направлення клопотання про видачу (екстрадицію) ОСОБА_14 для притягнення її до кримінальної відповідальності.
У подальшому, за доводами детектива та прокурора, у кримінальному провадженні необхідно розсекретити клопотання та ухвали слідчих суддів, на підставі яких проводились НСРД та вирішити питання про зміну раніше повідомлених підозр з урахуванням здобуття нових доказів та встановлених фактичних обставин.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження його обставин.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_4, є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину нормами КК України не передбачено (ст. 69, 75 КК України).
Також, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 та його родина має значні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, з огляду на те, що ОСОБА_4 займає посаду Мукачівського міського голови, він має стійкі зв`язки із посадовими особами місцевого самоврядування, органів державної влади, посадовими особами правоохоронних органів, а тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 має можливість здійснювати тиск на свідків та примушування їх до зміни показань або відмови від показань через службових осіб вказаних органів.
До того ж наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді є обґрунтованими доводи прокурора щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки з матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування під час огляду мобільного телефону ОСОБА_9 встановлено, що службовим особам Мукачівської міської ради було відомо про звернення сторони обвинувачення із клопотанням про проведення обшуків у кримінальному провадженні № 52023000000000459. Так встановлено, що із використанням логіну та пароля працівника Центрального апарату ДБР ОСОБА_20 та старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 переглядались ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у задоволенні клопотання детектива про проведення обшуку в приміщеннях Мукачівської міської ради та за місцем проживання ОСОБА_9 .
Таким чином існує ризик, що ОСОБА_4, маючи широке коло знайомств серед представників державних органів, матиме можливість передбачати проведення слідчих та процесуальних дій та переховувати відповідні речі, інформацію та документи, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість вчинити всі необхідні слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні та виконати вимоги ст.ст.290, 283 КПК України до спливу строку дії встановлених обов`язків, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Водночас, врахувавши доводи підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників, які просили дозволити ОСОБА_4 переміщуватися територією Закарпатської області, з огляду на займану посаду та належність до складу Мукачівської міської територіальної громади ще 17 сіл, що відповідно потребує відвідування таких населених пунктів для виконання посадових обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, саме у такій редакції: не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Водночас сторона захисту просила врахувати, що ОСОБА_4 займає посаду голови Мукачівської міської територіальної громади та щоденно виконує покладені на нього обов`язки, а несправність електронного засобу контролю перешкоджає у виконанні повсякденних обов`язків, з огляду на часті вимкнення світла, що потребує додаткової зарядки приладу, та через технічні несправності, що тягне за собою здійснення перевірок Центром моніторингу в будь-який час доби, у тому числі у вихідні дні.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що обов`язок носити електронний засіб контролю має негативний вплив на процес життєдіяльності підозрюваного ОСОБА_4, а тому вказаний обов`язок здійснює надмірний вплив на права і свободи підозрюваного, у зв`язку з чим не підлягає продовженню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п. п. 1, 2,3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З урахуванням положень ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 23.10.2024 включно.
З огляду на викладене, клопотання прокурора належить задовольнити частково.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;
- не відлучатися із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з приводу обставин викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 до 23.10.2024 включно.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52023000000000459 від 06.09.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1