Document No. 121287827

Справа № 991/7176/24

Провадження 1-кс/991/7205/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 52023000000000609 від 08.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому старший детектив ОСОБА_7, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави в розмірі 2 031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 149 868 гривень, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наявні ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Судовий розгляд здійснювався 12.08.2024, 19.08.2024, 26.08.2024.

У судових засіданнях прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, позицію яких підтримав підозрюваний ОСОБА_4, у судових засіданнях та письмових запереченнях просили відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива, з огляду на:

1) відсутність у матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу та повідомленні про підозру достатніх й обґрунтованих доводів та доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Захисники зазначили, що ОСОБА_4 не є суб`єктом злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відсутні достатні та переконливі докази й того, що будь-які діяння ОСОБА_4 були реально спрямовані на пособництво іншим особам у вчинені ними злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Органом досудового слідства документально не доведено виконання ОСОБА_4 функції пособника ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в організованій групі, у тому числі не підтверджується факт передачі грошових коштів ОСОБА_4 посадовим особам Міністерства культури України. Захисники зазначають, що підозра ОСОБА_4 та клопотання про обрання запобіжного заходу ґрунтуються органом досудового слідства фактично лише на свідченнях ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які уклали угоди про визнання винуватості зі слідством;

2) відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, у клопотанні не наведені будь-які логічні та обґрунтовані дані про планування ОСОБА_4 вчинити дії щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, спотворення будь-яких із речей чи документів; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

3) наявність у ОСОБА_4 міцних родинних та соціальних зв`язків;

4) стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

5) визначений органом досудового слідства розмір застави не відповідає обставинам кримінального правопорушення, існуючим ризикам, майновому та сімейному стану підозрюваного, межам передбаченим п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та є очевидно непомірним.

За наведених підстав сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива. Водночас захисники зазначили про можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з обмеженням волі, а саме особистого зобов`язання.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч. 2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у випадку їх встановлення; 4) обґрунтованість розміру застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000609 від 08.12.2023 (яке було виділене з кримінального провадження № 42019000000002463 від 25.11.2019), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365?2 КК України.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється щодо обставин вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» (далі - ДП «НКУ») ОСОБА_11 зловживання своїми повноваженнями, а також вчинення першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_13, заступником Міністра культури України ОСОБА_14, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_15 зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної та юридичної особи, у співучасті із бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_9 та ОСОБА_10, директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_4 та іншими особами, за попередньою змовою групою осіб, умисного незаконного відчуження комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5286,1 кв. м., державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом передбачення у плані санації його відчуження, погодження цього плану санації органом управління, проведенні формального аукціону та його відчуження за заниженою вартістю на користь ТОВ «Вест Прайт».

За версією органу досудового розслідування, на початку 2019 року, але не пізніше 07.06.2019, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_10 у пошуках земельної ділянки під здійснення забудови у м. Києві. Унаслідок чого, ОСОБА_4 дізнався від ОСОБА_10 про наявну проблему із ДП «НКУ», а саме, що службові особи Мінкультури не погоджують план санації ДП «НКУ» у редакції, необхідній останньому для придбання об`єктів нерухомого майна державного підприємства. Позитивне вирішення вказаного питання вплинуло би на отримання під цим нерухомим майном земельної ділянки для здійснення подальшої її забудови.

У подальшому, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 вирішити питання із погодженням службовими особами Мінкультури плану санації ДП «НКУ». Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що це буде коштувати 150 тисяч доларів США та можливість його подальшої участі в інвестуванні майбутнього будівництва на земельній ділянці ДП «НКУ». ОСОБА_10 та ОСОБА_9 погодилися на вказану пропозицію ОСОБА_4 .

У зв`язку з чим, у травні - червні 2019 року, але не пізніше 07.06.2019, ОСОБА_4 організував зустріч із заступником Міністра культури України ОСОБА_14, з метою підтвердження його реальної можливості забезпечити погодження службовими особами Мінкультури необхідного плану санації ДП «НКУ». Так, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 про необхідність останньому прийняти участь у нараді в Мінкультури разом із ОСОБА_4 . Прибувши до Мінкультури в обумовлений час, ОСОБА_4 провів ОСОБА_10 до заступника Міністра культури України ОСОБА_14, де з нею було обговорено можливість подання наступного проекту плану санації ДП «НКУ».

Після вказаної зустрічі, пересвідчившись у можливостях ОСОБА_4, 07.06.2019 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 передали ОСОБА_4 першу половину неправомірної вигоди для передачі ОСОБА_14 у сумі 75 000 доларів США. У зв`язку з чим, у цей же день, ОСОБА_4 власноручно написав та передав ОСОБА_10 документ «Порядок проходження процедури санації по Кінематеці згідно плану Мінкульта» (понятійну розписку) із планом заходів, необхідних для отримання та оформлення земельної ділянки у користування. Цим порядком визначалося, окрім іншого: 1) погодження плану санації ДП «НКУ» у строк до 12.06.2019; 2) розміщення оголошення та допомога в організації конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ»; 3) затвердження після конкурсу торгуючої організації; 4) як питання для обговорення: сприяння в питаннях землевідводу під відчужену нерухомість для подальшого проведення будівництва та подальшої співпраці. Після написання вказаного порядку, о 15 год 58 хв ОСОБА_4 сфотографував його.

Водночас, у травні - червні 2019 року, але не пізніше 03.06.2019, ОСОБА_9 надав ОСОБА_11 вказівку підготувати план санації та погодити його з службовими особами Мінкультури.

Крім того, у травні - червні 2019 року ОСОБА_9 запросив на підприємство ОСОБА_4, де познайомив останнього із керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_9 представив ОСОБА_4 у якості людини з Мінкультури, яка має лобіювати прийняття відповідних рішень Мінкультури.

Водночас протягом червня 2019 року ОСОБА_11 разом із ОСОБА_4 відвідували Мінкультури для участі в нарадах щодо обговорення плану санації ДП «НКУ», у ході яких керівники підрозділів Міністерства висловлювали свої зауваження та рекомендації щодо доопрацювання плану санації. При цьому, ОСОБА_4 давав ОСОБА_11 рекомендації щодо внесення певних змін до плану санації ДП «НКУ»

Таким чином, у травні - червні 2019 року, але не пізніше 04.06.2019, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, усвідомлюючи неможливість реалізації плану санації ДП «НКУ» без його погодження уповноваженою службовою особою органу управління - Мінкультури, опосередковано через ОСОБА_4 вступили у злочинну змову із заступником Міністра культури України ОСОБА_14 .

На адресу Мінкультури за підписом керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_11 04.06.2019 надійшов на погодження проєкт плану санації ДП «НКУ» із позначенням про його схвалення 05.06.2019 протокольним рішенням комітету кредиторів № 05/06/19.

Цього ж дня заступниця Міністра культури України ОСОБА_14, доручила начальнику Управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_15 опрацювати в установленому порядку вказаний проєкт плану санації із максимально стислим терміном виконання ? до 05.06.2019.

05.06.2019 терміново скликано та проведено нараду у Мінкультури за участі заступника Міністра культури України ОСОБА_17, у якій також взяли участь ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . На цій нараді, службовими особами Мінкультури були висловлені зауваження до плану санації, необхідності внесення до нього змін та терміновості повторного подання виправленого плану санації ДП «НКУ» до Мінкультури.

У подальшому, користуючись перебуванням ОСОБА_18 в одноденній відпустці, реалізуючи спільний злочинний умисел заступниця Міністра культури України ОСОБА_14, діючи всупереч інтересам служби, незважаючи на численні порушення чинного законодавства України, 14.06.2019 погодила проєкт плану санації ДП «НКУ» шляхом проставлення у ньому особистого підпису.

В свою чергу, таке рішення ОСОБА_14 суперечило позиції останньої, визначеної у листі Мінкультури від 05.05.2017 № 1625/7?2/13-17 за її підписом, яким було повернуто один з попередніх планів санації керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_19, яким передбачалося відчуження меншої частини комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», а саме 12 з 18.

14.06.2019 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 про затвердження заступником Міністра культури України ОСОБА_14 вказаного плану санації ДП «НКУ» та передав його останньому разом із довідкою про виконання обов`язків Міністра культури України ОСОБА_14 .

Цього ж дня, о 17 год 11 хв, ОСОБА_11, надіслав ОСОБА_9 фотокопію титульної сторінки плану санації ДП «НКУ» із відміткою про його погодження заступником Міністра культури України ОСОБА_14 . У свою чергу, погоджений Мінкультури план санації фактично надійшов на адресу ДП «НКУ» лише 18.06.2019 за вх. № 65/01?10.

Після погодження Заступником Міністра культури України ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 передали ОСОБА_4 другу половину неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США.

Водночас, у липні - серпні 2019 року, але не пізніше 05.08.2019, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 про домовленості із службовими особами Мінкультури щодо надання їм підготовленого проекту листа про погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ». У зв`язку з чим, ОСОБА_11 підготував цей проект (який у подальшому був зареєстрований за № 4177/15/13-19 від 16.08.2019) та передав його ОСОБА_4 для узгодження із службовими особами Мінкультури.

Знаючи про наявність семи учасників конкурсного відбору організатора аукціону, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 під час розгляду вказаного вище звернення у порушення п. 11, 12 Порядку не вжито будь-яких заходів з перевірки наданої ОСОБА_11 інформації про визначення переможця на підставі суми винагороди.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, заступниця Міністра культури України ОСОБА_14, діючи всупереч інтересам служби, у співучасті із начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_15, 16.08.2019 погодила запропоновану ОСОБА_11 кандидатуру організатора аукціону ТБ «Перша універсальна біржа «Україна».

У подальшому, всупереч положенням ч.ч. 7, 8 ст. 49 Закону 2343 директор ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» ОСОБА_20 вжив заходів, які не надавали можливість прийняти участь в аукціоні усім бажаючим, а лише тільки тим, кого попередньо узгодять ОСОБА_9 та ОСОБА_10

16.10.2019 у період часу з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 40, 3-й поверх, аудиторія 4Room, було проведено аукціон з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5 286,1 м2 із початковою ціною аукціону у 32 710 788, 00 грн (з ПДВ), серед учасників конкурсу ППМФ «М-Еко» та ТОВ «Вест Прайт». Переможцем аукціону визначено останнього із ціновою пропозицією 33 365 003,76 грн.

Водночас, комплексною судовою оціночно-будівельною, земельно?технічною та оціночно-земельної експертизою встановлено, що станом на 17.10.2019 ринкова вартість комплексу нежитлових будівель - 14 будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м. складає 41 778 000 грн, а вартість права користування земельною ділянкою, яка необхідна для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням вказаного комплексу нежитлових будівель, площею 4,4448 га, становить 2 101 000 грн. Таким чином, стартова ціна продажу майна ДП «НКУ» на аукціоні мала становити близько 41 778 000 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, організувавши вчинення керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_11 зловживання своїми повноваженнями, а також вчинення першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_13, заступником Міністра культури України ОСОБА_14, начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_15 зловживання службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної та юридичної особи, у співучасті з директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_4 умисно незаконно придбали комплекс нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5286,1 кв. м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом передбачення у плані санації його відчуження, погодження цього плану санації органом управління, проведенні формального аукціону та його відчуження за заниженою вартістю, обернувши його на користь ТОВ «Вест Прайт».

Таким чином, органом досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у сприянні вказаними вище діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у організації ними вчинення інкримінованого злочину, зокрема, шляхом надання порад та забезпечення опосередкованої комунікації ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_11 із службовими особами Мінкультури та передання останнім неправомірної вигоди.

08.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому, слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду цього клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі:

-заявою Міністра культури, молоді та спорту ОСОБА_22 від 11.11.2019 № 01-02/03 щодо вчинення групою осіб кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням нерухомим майном ДП «НКУ» та, як наслідок, заподіяння збитків державі в особливо великих розмірах;

-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 від 03.06.2020, під час якого, серед іншого, вилучено чорнові записи від 07.06.2019, на яких міститься схема та мета заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ» із написом «Порядок проходження процедури санації по Кінематеці згідно плану Мінкульта» із планом заходів, необхідних для отримання та оформлення земельної ділянки.

-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 29.08.2023, у ході якого вилучені копії чорнових записів «Порядок проходження процедури санації по Кінематеці згідно плану Мінкульта» від 07.06.2019.

-висновком експерта № СЕ-19/124-23/10502-ПЧ від 13.09.2023 за результатами судової почеркознавчої експертиза документів, яка підтвердила, що підпис у вказаних вилучених чорнових записах від 07.06.2019 навпроти прізвища ОСОБА_4 належить саме останньому.

-протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_4 від 27.09.2023, під час якого встановлено інформацію та копії документів:

?07.06.2019 о 15:58 ОСОБА_4 сфотографував вказані чорнові записи «Порядок проходження процедури санації по Кінематеці згідно плану Мінкульта» від 07.06.2019;

?фотокопія зображення мобільного телефону, на якому зображено фото листа Міністерства культури України від 16.08.2019 №4177/15/13-19 за підписом ОСОБА_14 щодо погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ» - ТБ «Перша універсальна біржа «Україна»;

?фото довідки за підписом Начальника управління персоналом Мінкультури ОСОБА_23 про те, що 14.06.2019 ОСОБА_14 виконує обов`язки Міністра культури України;

?фотокопія супровідного листа Мінкультури від 14.06.2019 № 3335/7-4/13-19 до погодженого Мінкультури плану санації ДП «НКУ» за підписом заступника Міністра ОСОБА_24 ;

?фото проекту листа арбітражного керуючого ОСОБА_11 від 02.08.2019 - повідомлення про результати проведення конкурсу з пошуку кандидатур організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ;

?фотокопії перших сторінок виписок з ЄДРЮО щодо ТОВ «Вега», Товарної біжи «Подільський контракт», які приймали участь у конкурсному відборі організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ»;

?фото листа Міністерства культури України від 16.08.2019 №4177/15/13-19 за підписом ОСОБА_14 щодо погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ» - ТБ «Перша універсальна біржа «Україна»;

?скріншот картографічного зображення місцевості по вул. Кіото у м. Києві, на якому зображена територія ДП «НКУ»;

?фотокопія наказу Мінкультури від 14.12.2001 № 766 про передачу з балансу Національної кінематеки України на баланс ДП «Українська студія анімаційних фільмів» нежитлових приміщень;

?фотокопія листа ДП «Українська студія анімаційних фільмів» від 21.02.2017 № 9 про те, що на балансі державного підприємства знаходиться приміщення, яке розташоване на другому поверсі Мультиплікаційного корпусу (літ. А) Національної кінематеки України;

?фотокопія зображення повідомлення ТОВ «Вест Прайт» про відкриття рахунку у стандарті IBAN в АТ «Банк Січ». При цьому дане фото зроблено саме ОСОБА_4 ;

?фотокопії аркушу паперу із друкованим текстом щодо питань санації;

?наявні у телефонній книзі контакти: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, «Pavel Torgi ot Babicha»;

- протоколом огляду копій МНІ, вилученої під час обшуку у ОСОБА_4 від 27.10.2023, у ході якого встановлено інформацію та копії документів:

?фото візитної картки ОСОБА_10 ;

?фото документів щодо ДП «НКУ»;

?відомості, що вказують на ділові стосунки із ОСОБА_10, ОСОБА_12 ;

?скріншоти листування ОСОБА_14 із іншим співрозмовником щодо погодження проекту історико-містобудівного обґрунтування (по іншому об`єкту);

?фото листів (повідомлень, дозволів, погоджень тощо) за підписом заступника Міністра культури України ОСОБА_14 у період з 2017 року по серпень 2019 року (щодо інших питань);

?контакти службових осіб Мінкультури;

?фото зображення документа із підписом Начальника економічного розвитку та фінансів Міністерства кульутри України ОСОБА_15

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 від 19.07.2023, який підтвердив, у тому числі факт передачі ОСОБА_4 150 000 доларів США для їх передачі службовим особам Мінкультури за погодження плану санації ДП «НКУ» та, що був учасником спільних зустрічей із ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 щодо погодження плану санації ДП «НКУ».

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 18.12.2023, який повідомив відомі йому обставини організації та вчинення кримінальних правопорушень, що узгоджуються з викладеними у повідомленні про підозру фактами. Водночас зазначив, що ОСОБА_9 запросив до ДП «НКУ» ОСОБА_4 та представив його ОСОБА_11 як людину з Мінкультури, яка лобіюватиме погодження плану санації ДП «НКУ»; він разом із ОСОБА_4 протягом червня 2019 року відвідували Мінкультури для участі в нарадах щодо обговорення плану санації; що ОСОБА_4 давав ОСОБА_11 рекомендації щодо внесення певних змін до плану санації; ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_4 проект листа від Мінкультури про погодження кандидатури організатора аукціону з продажу майна ДП «НКУ» - ТБ «Перша універсальна біржа «Україна», який ОСОБА_4 попередньо узгоджував у Мінкультури.

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 18.07.2023 та підозрюваного ОСОБА_12 від 17.04.2024, які повідомили відомі їм обставини організації та вчинення кримінальних правопорушень, що узгоджуються з викладеними у повідомленні про підозру ОСОБА_4 фактами.

- іншими матеріалами кримінального провадження, у тому числі відомостями, отриманими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування, свідчать про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на пособництво ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у зловживанні ними своїм службовим становищем.

Водночас наведені у повідомленні про підозру ОСОБА_4 обставини, зокрема щодо передачі грошових коштів ОСОБА_4 посадовим особам Міністерства культури України, підлягають детальній перевірці в ході досудового розслідування у сукупності з іншими доказами. Однак, на даний час наведених матеріалів достатньо для висновку про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні ним пособництва ОСОБА_9 та ОСОБА_10, посадовим особам у зловживанні ними своїм службовим становищем.

Водночас слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Тому за наведених вище обставин слідчий суддя не перевіряє й доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_4 підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Крім того, варто врахувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Таким чином, показання ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 будуть предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження по суті, у випадку направлення обвинувального акта до суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні № 52023000000000609 від 08.12.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_4, про які зазначає прокурор, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

Водночас у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Варто врахувати, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серія НОМЕР_1, дійсний до 13.11.2027, у період 2018-2021 років ОСОБА_4 4 рази перетинав державний кордон України, зокрема, в бік Республіки Білорусь, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що надає можливість виїхати за межі України в умовах військового стану, майновий стан підозрюваного, що дозволяє останньому переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказане свідчить, що ОСОБА_4 може залишити місце перебування, у тому числі й шляхом залишення території України та тривалого переховування за кордоном в умовах налагодженого побуту.

На противагу зазначеному, стороною захисту наведено аргументи, на підтвердження яких долучено відповідні документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків в Україні. Підозрюваний має постійне місце проживає у Київській області, є директором ТОВ «Кілайн», одружений, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, непрацездатний батько, який має хронічні захворювання.

Вказані обставини беруться до уваги, однак, на переконання слідчого судді, не можуть звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованих злочинів.

Наведені вище обставини дають підстави слідчому судді вважати такий ризик наявним.

Фактором, що може береться до уваги при оцінці ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, однак, на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, у тому числі й підозрюваним.

Старший детектив у клопотанні зауважив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який пов`язаний із створенням, передачею та зберіганням документів щодо погодження плану санації ДП «НКУ»; відбору товарної біржі; організації та проведення аукціону з продажу майнового комплексу державного підприємства; протиправного виведення коштів з ДП «НКУ» на підконтрольні товариства; укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ДП «НКУ»; укладення понятійних розписок (подібних до розписки від 07.06.2019 «Порядок проходження процедури санації по Кінематеці згідно плану Мінкульта», що була укладена між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 ), місцеперебування яких ще може бути не встановлено.

Водночас вартим уваги є встановлення органом досудового розслідування безпосередніх фактів організації ОСОБА_9 (другим організатором злочинної схеми) знищення доказів іншими фігурантами кримінального провадження під час проведення детективами НАБУ слідчих дій. Так, 03.06.2020 ОСОБА_25 попросив ОСОБА_9 допомогти йому з правовою допомогою адвокатів у зв`язку із тим, що в нього проводяться обшуки. Цього ж дня, ОСОБА_9 зателефонував абоненту НОМЕР_2 (бухгалтер ТОВ «Вест Прайт») і просив її знищити всі документи по «другій формі» (в розмовах між фігурантами так позначається «чорна бухгалтерія»). Отже, в аналогічний спосіб ОСОБА_9, якого оголошено у розшук, може організовувати подальше знищення, приховування або спотворення доказової бази у кримінальному провадженні, у тому числі через ОСОБА_4 .

За такого ОСОБА_4 може самостійно або шляхом надання вказівок іншим особам, знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення досліджуваних злочинів.

Оцінюючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, які свідчать про наявність у підозрюваного широкого кола зв`язків серед керівного складу органів державної влади, зокрема Міністерства культури України.

Водночас у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а саме підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань, та відмови від дачі показань на користь ОСОБА_4, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який стороною обвинувачення зводиться виключно до абстрактних домислів про наявність у підозрюваного мотивації здійснювати таке перешкоджання шляхом пливу на співробітників правоохоронних органів чи суду як у цьому кримінальному провадженні.

Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими та доведеними зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

Так, на думу сторони обвинувачення, відомості про особу підозрюваного та характер вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний буде негативно впливати на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливати на учасників кримінального провадження, намагатиметься вживати заходів щодо знищення, спотворення або приховування речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст.183 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, у тому числі, що інкриміноване кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, який перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_26, має батьків пенсійного віку з хронічними захворюваннями, є батьком в багатодітній сім`ї, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_3, на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей - ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_4 Найменша дитина з 03.08.2024 проходить лікування в хірургічному відділенні КНП «Київська міська дитяча лікарня клінічна лікарня №2» з діагнозом інвагінація кишківника, що підтверджується відповідною довідкою. Після проведеного оперативного втручання дитині дружина знаходиться на стаціонарному лікуванні з дитиною.

Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування виняткового запобіжного заходу, а також, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

На думку слідчого судді, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Слідчий суддя при визначенні розміру застави бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Водночас Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine) від 13.01.2022, зазначається, що при встановленні у «виключних випадках» більшого розміру застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможність сплатити визначений розмір застави.

Старший детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою вказали заставу в розмірі 2 031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 149 868 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є непомірним для підозрюваного, адже відповідає рівню його доходів з урахуванням розміру шкоди, завданої вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням, а також є еквівалентним до суми вказаних вище 150 000 доларів США, які адресувалися службовим особам Мінкультури у якості неправомірної вигоди.

У цьому контексті варто зазначити, що в рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

На думку слідчого судді, зазначений стороною обвинувачення розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність в підозрюваного стійких соціальних зв`язків, належну процесуальну поведінку, а також відомості про майновий стан підозрюваного.

Оцінюючи майновий стан підозрюваного, варто зазначити, що сукупний дохід, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, за період з 2000 по 2023 склав понад 875 081,18 грн; доходи дружини - ОСОБА_26 становлять понад 2 551 079,37 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_4 має у приватній власності:

- 1/3 квартири загальною площею 55.8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 ;

- корпоративні права ТОВ «КІЛАЙН» (код ЄДРПОУ 42178914), у розмірі 50% статутного капіталу номінальною вартістю 100 000 грн;

- корпоративні права ТОВ «КЕПІТАЛ РЕНТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41597708) у розмірі 10% статутного капіталу номінальною вартістю 180 000 грн;

- корпоративні права ТОВ «ОСЕРЕДОК РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ» (код ЄДРПОУ 44638521) у розмірі 50% статутного капіталу номінальною вартістю 500 грн.

Відповідно до відомостей, наданих Головним сервісним центром МВС України, дружині підозрюваного - ОСОБА_26 на праві приватної власності належать транспортні засоби:

- FIAT DOBLO, 2019 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4, VIN (номер кузова): НОМЕР_5 ;

- INFINITI QX60, 2020 року випуску, д.р.н. НОМЕР_6, VIN (номер кузова): НОМЕР_7 .

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, який хоч і перевищує межі, визначені ст. 182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

На думку слідчого судді, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення.

Поряд з цим, з огляду на доводи сторони захисту про розташування офісу ТОВ «КІЛАЙН», директором якого є ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2 та перебування дружини з дитиною на стаціонарному лікуванні у м. Києві, слідчий суддя вважає за доцільне викласти обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, в такій редакції: «не відлучатися із Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду». Однак, стороною захисту не доведено необхідність ОСОБА_4 особисто відвідувати нежитлові приміщення, що перебувають в користуванні ТОВ «КІЛАЙН» та розташовані поза межами м. Києва та Київської області, а саме в м. Одеса, м. Жмеринка, м. Вінниця, м. Чернівці.

Стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідності покладення на підозрюваного інших обов`язків, про які просить прокурор, та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню та виконанню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

На переконання слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, тобто до 26.10.2024, що відповідає положенням ч. 7 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_8 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці такі обов`язки:

- не відлучатися із Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_20, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_15, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_13, а також працівниками ДП «Національна кінематека України» та Міністерства культури та інформаційної політики України (не згаданими у переліку) як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 26.10.2024 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1