- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/7919/24
Провадження № 1-кс/991/7956/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
28 серпня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 52024000000000178 від 16 квітня 2024 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. ч. 3 та 4 ст. 368 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 .
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_3, захисник ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 52024000000000178 від 16 квітня 2024 року.
Питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3, вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (надалі -детектив).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, відповідає вимогам ст. ст. 184 та 199 КПК України та обґрунтоване наступним.
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) перебуває кримінальне провадження за № 52024000000000178 від 16 квітня 2024 року, у якому 02 липня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 та 4 ст. 368 КК України.
Так, органом досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3, за попередньою змовою з невстановленими службовими особами Державної митної служби України та інших правоохоронних органів, 06 липня 2023 року одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_7, який діяв у власних інтересах та інтересах ТОВ «ЛД Тревелінг», частину від неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема 5 000 доларів США, що станом на 06 липня 2023 року відповідно до курсу Національного банку України складало 182 843 грн за умисне сприяння ТОВ «ЛД Тревелінг» в умисному ухиленні від сплати в повному обсязі митних платежів та умисно утримався від вжиття заходів направлених на боротьбу з порушеннями митних правил, у тому числі щодо ініціювання направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих до Рівненської митниці від імені ТОВ «ЛД Тревелінг» під час митного оформлення товарів.
Крім того, 16 січня 2024 року ОСОБА_3 одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_8, який діяв в інтересах ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ» і ТОВ «КВАНТУМ АВТО», частину щомісячної неправомірної вигоди від загальної неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема 6 000доларів США, що станом на 16 січня 2023 року відповідно до курсу Національного банку України складало 227 185 грн за безперешкодне митне оформлення товарів зазначеними товариствами у листопаді 2023 року.
26 січня 2024 року ОСОБА_3 одержав від невстановленої особи на їм я ОСОБА_9, який діяв в інтересах двох невстановлених підприємств-імпортерів, першу неправомірну вигоду, яка склала 97 850 доларів США, зокрема двома частинами: 44 250 доларів США, 53 600 доларів США, що станом на дату отримання відповідно до курсу Національного банку України складало 3 677 448 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.
Цього ж дня, 26 січня 2024 року, ОСОБА_3 одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9, який діяв в інтересах трьох невстановлених підприємств-імпортерів, неправомірну вигоду, яка склала 65 800 доларів США, зокрема трьома частинами: перша - 20 600 доларів США, друга - 15 200 доларів США, третя - 30 000 доларів США, що станом на 26 січня 2023 року відповідно до курсу Національного банку України складало 2 472 929 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.
Після чого, 12 лютого 2024 року, ОСОБА_3 одержав від невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9, який діяв в інтересах двох невстановлених підприємств-імпортерів, неправомірну вигоду, яка склала 103 250 доларів США, двома частинами: перша - 57 100 доларів США, друга - 46 150 доларів США, що станом на 12.02.2023 відповідно до курсу Національного банку України складало 3 884 616 грн, за безперешкодне митне оформлення товарів від імені зазначених підприємств-імпортерів.
Детектив також зазначає, що у період з квітня по 24 травня 2024 року ОСОБА_3 одержав частину від неправомірної вигоди в особливо великому розмірі від невстановленої особи, яка була зацікавлена у безперешкодному митному оформленні товарів ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН», зокрема 500 грн для себе та невстановлених службових осіб Центрального апарату Держмитслужби України та інших правоохоронних органів за безперешкодне митне оформлення товарів від імені ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» на Рівненській митниці у квітні-травні 2024 року, а також за невчинення ОСОБА_3 та службовими особами Центрального апарату Держмитслужби України дій з використанням наданого їм службового становища щодо виявлення та документування порушень митних правил цим підприємством-імпортером.
За таких обставин, начальник управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці ОСОБА_3 у період з 06 липня 2023 року по 24 травня 2024 року одержав від невстановлених осіб, які діяли в інтересах ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО, ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» та інших невстановлених підприємств-імпортерів неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, зокрема: в іноземній валюті в сумі 277 900 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США становило 10 445 021 грн, та в національній валюті 500 000 грн, що в загальному складає 10 945 021 грн, що згідно з ч. 1 примітки до ст. 368 КК України становить особливо великий розмір, оскільки у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 липня 2024 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2024 року, а також визначено заставу у розмірі 14 991 684 грн, у разі внесення якої на підозрюваного покладаються обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Детектив звертає увагу на те, що 31 серпня 2024 року закінчується строк тримання ОСОБА_3 під вартою, однак завершити досудове розслідування до закінчення цього строку неможливо внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір, перевірку доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.
Крім того, встановлені слідчим суддею ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення - не зменшились та продовжують існувати.
У зв`язку з чим, детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив продовжити на 60 днів строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, з можливістю внесення застави у розмірі в розмірі 4 953 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 991 684 грн. Крім того, у випадку внесення застави, просив покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу детектив обґрунтовує існуванням встановлених ризиків, а також тим, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Детектив у клопотанні також зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 місяців, тобто до 03 січня 2025 року. В той же час, враховуючи значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно провести, їх тривалості в часі (зокрема, направлення запитів про міжнародну правову допомогу та отримання відповідей на них, отримання результатів комп`ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій, допит значної кількості свідків тощо), завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу об`єктивно неможливо.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього додані наступні матеріали у копіях:
- витяг з ЄРДР; повідомлення про підозру ОСОБА_3 ; протокол затримання від 03.07.2024; Положення про Рівненську митницю, затверджене Наказом ДМС України 29.10.2020 № 489; Положення про Державну митну службу України, затверджену постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227; Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 року за № 1021/27466; переліки індикаторів ризиків, які можуть використовуватись посадовими особами митних органів для обрання форм та обсягу митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками; наказ та положення про управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці від 20.05.2024 № 135; наказу Рівненської митниці про призначення ОСОБА_3 на посаду від 07.06.2023 № 142-о; посадова інструкція від 01.07.2021; протокол огляду від 20.06.2024; протокол огляду від 18 червня 2024 року; протоколи за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 07 серпня 2023 року; протоколи огляду від 28.06.2024; протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 19 березня 2024 року; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25 червня 2024 року; протокол огляду від 29.05.2024; протокол огляду, проведений з 17.06.2024 по 24.06.2024, з додатками (містяться у томі 1 судової справи);
- протокол огляду від 24.06.2024; витяги з ЄРДПОУ щодо ТОВ «Квантум Авто»; ТОВ «ЛД Травелінг»; ТОВ «Лайн Оупен»; ТОВ «Євро Транс Портал»; протокол огляду від 26.06.2024 з додатками; картка на особу ОСОБА_3 ; витяги з протоколів обшуку від 03.07.2024, 30.07.2024, 26.07.2024; витяги з протоколів огляду від 12.07.2024, 25.07.2024, 07.08.2024, 01.02.2024; витяги з постанов про призначення експертиз від 05.07.2024; 15.07.2024; 25.07.2024; супровідний лист НАБУ щодо направлення запиту про міжнародну правову допомогу від 12.08.2024 за № 29-287/22919; декларації ОСОБА_3 за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки; протокол огляду від 03.07.2024 з додатками; ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.07.2024, 15.07.2024, 21.08.2024 (містяться у томі 2 судової справи).
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу заперечували. Разом з тим, адвокат ОСОБА_5 надав суду письмові заперечення, у яких звернув увагу на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також на непомірність визначеного розміру застави. Крім того, адвокат ОСОБА_5 надав слідчому судді низку письмових матеріалів щодо стану здоров`я підозрюваного та харатеризуючих матеріалів.
Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. 2 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».
Відповідно до вимог ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України: «Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою».
Детектив звернувся до слідчого судді з цим клопотанням у зв`язку з тим, що 31 серпня 2024 року закінчується строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_3, та з урахуванням неможливості завершити досудове розслідування у цей строк.
Вимогами ч. 1 ст. 194 та ч. 4 ст. 199 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.
Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також матеріали, що були надані стороною захисту, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 та 4 ст. 368 КК України, є обґрунтованою.
Стосовно ризиків зазначених у клопотанні слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання прокурором доведена наявність ризиків, які можуть спонукати його вчинити зазначені у п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі значні фінансові спроможності, до чого його може спонукати встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованих йому тяжкого та особливо тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». Крім того, посилює вказаний ризик і те, що підозрюваний ОСОБА_3 має можливість покинути територію України, незважаючи на обмеження пов`язані з дією воєнного стану, у зв`язку - наявністю у нього інвалідності.
Прокурором також була доведена наявність ризику того, що підозрюваний, у зв`язку з його обізнаність про обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та які ще не були виявлені органом досудового розсліудвання.
Слідчий суддя також дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.
Також слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_3 може здійснити спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом використання своїх знайомств у різних органах влади, у томи числі правоохоронних. На наявність цього ризику вказує застосування підозрюваним аудіоперешкод під час спілкування з іншими особами щодо отримання неправомірної вигоди, що було зафіксовано органом досудового розслідування під час проведення оперативно-технічних заходів.
При встановленні наявності зазначених детективом у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини (зокрема, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року), у яких неодноразово було акцентовано увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Слідчий суддя приходить до висновку, що детективом у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували реальну можливість настання вказаного ризику. В той же час, слідчий суддя вважає недоведеною можливість продовження кримінального правопорушення підозрюваним, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення кваліфіковані стороною обвинувачення як закінчені злочини.
Узагальнюючи викладене, слідчий суддя зазначає, що ризики, наявність яких встановлена в ухвалі слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу від 04 липня 2024 року в певній мірі продовжують існувати.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкості покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; віку та стану здоров`я підозрюваного (підозрюваний ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи); міцності соціальних зв`язків; наявності постійного місця роботи; репутації підозрюваного; майновому стану та відсутності судимостей, а також розміру предмета кримінального правопорушення.
Прокурором також було доведено, що до обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою належить те, що органу досудового розслідування необхідно провести значну кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема: отримати результати експертиз, направити та отримати результати виконання запитів про надання міжнародної правової допомоги, допитати значу кількість свідків тощо.
При розгляді клопотання стороною захисту не були спростовані висновки суду (не зазначені обставини та не надані докази на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або вказували б на необґрунтованість такої підозри), а також не надано і доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, у цьому кримінальному провадженні.
У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 обґрунтоване та в цій частині підлягає задоволенню. Слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання; особистої поруки; застави; домашнього арешту) не зможе запобігти ризику можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а також покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_3, обставини вчинення вказаних злочинів та його роль, а також особу підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що розмір застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
В той же час, слідчий суддя зазначає, що визначення застави у розмірі, який завідомо не помірний для сплати підозрюваним фактично не створить для підозрюваного жодної альтернативи, а відтак, тримання під вартою, тим більше в продовж тривалого строку, не буде прийнятним.
Враховуючи, очевидну неспроможність протягом тривалого часу внести заставу у розмірі 14.991.684,00 гривень, слідчий суддя приходить до висновку, що «альтернативний» запобіжний захід у вигляді застави у вказаному розмірі є завищеним, а тому такий необхідно зменшити та визначити у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6.056.000,00 гривень.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.
За таких обставин, клопотання детектива в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Слідчий суддя вважає за необхідне у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожним викликом до слідчого (детектива), прокурора чи суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з працівниками та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України, зокрема: Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, а також працівниками та представниками ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» з питань та обставин, які стосуються кримінального провадження за № 52024000000000178 від 16 квітня 2024 року; здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню (в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3 та покладення на нього обов`язків підлягає частковому задоволенню).
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали щодо продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 жовтня 2024 року включно.
2. Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у розмірі 2000 (дві тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 6.056.000,00 (шість мільйонів п`ятдесят шість тисяч) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_1 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, такі обов`язки:
- прибувати за кожним викликом до слідчого (детектива), прокурора чи суду;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з працівниками та колишніми працівниками правоохоронних органів (Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, Служби безпеки України), працівниками Державної митної служби України, зокрема: Рівненської митниці та Центрального апарату Державної митної служби України, в тому числі: працівниками управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці, працівниками Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, Департаменту адміністрування митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, а також працівниками та представниками ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» з питань та обставин, які стосуються кримінального провадження за № 52024000000000178 від 16 квітня 2024 року;
- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених слідчим суддею обов`язків, починаючи з дня внесення застави.
В решті клопотання відмовити.
У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 02 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1