- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/1926/23
Провадження №11-кп/991/87/24
Головуючий суддя І інстанції: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_6, його захисників-адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №52021000000000335 від 29 червня 2021 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Лисогірка Летичівського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 15.04.2024 ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, та виправдано у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Документи, надані сторонами, залишено в матеріалах кримінального провадження. Процесуальні витрати на проведення оціночно-будівельної експертизи віднесено на рахунок держави.
На вказаний вирок подав апеляційну скаргу прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі стверджує про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Посилається на таке.
Недостовірність задекларованої ОСОБА_6 інформації в декларації за 2021 рік полягала згідно з обвинувальним актом у не відображенні в ній загальної інформації щодо будинку (будинку садибного типу), а саме: щодо виду об`єкту нерухомості, його загальної площі, реєстраційного номера, а не в тому, що відомості щодо нього відображені/не відображені в іншому розділі його декларації. ОСОБА_6, достовірно знаючи про наявність будинку, не прийнятого в експлуатацію та право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, не зазначив передбачену законом загальну інформацію щодо об`єкта: вид об`єкта, загальну площу (м2), реєстраційний номер у Розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» декларації за 2021 рік. У зв`язку з цим висновки суду про те, що помилившись розділом декларації, ОСОБА_6 фактично вніс всю необхідну інформацію про об`єкт декларування є хибними.
Висновки суду про те, що термін «споруди», який ОСОБА_6 вжив у своїй декларації за 2021 рік, включає і цей будинок, є припущенням, так як:
- за визначеннями, які містяться в ДБН В. 2.1-10-2009 споруда - це рукотворне утворення (об`єкт), споруджене будівельними засобами, призначене для виконання господарських або інших функцій;
- споруди можуть бути в т.ч. тимчасовими, інженерними. За визначенням до споруд, зокрема, належать огорожі, сараї, приміщення для зберігання інвентарю тощо;
- згідно з дослідженими судом доказами на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, окрім будинку, не прийнятого в експлуатацію та право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, знаходились й інші споруди, у т.ч. господарські, альтанка, вбиральня, огорожа тощо.
Помилковими є висновки суду про те, що ОСОБА_6 на момент подання ним декларації за 2021 рік, а саме 17.02.2022, було достовірно відомо про наявність щодо нього кримінального провадження за фактом можливого умисного внесення ним завідомо недостовірних відомостей до декларації за 2020 рік щодо перебування цього об`єкта незавершеного будівництва на іншому праві користування у його дружини ОСОБА_11, що, на думку суду, виключає бажання ОСОБА_6 приховати від контролюючих органів факт користування його дружиною не прийнятим в експлуатацію будинком та право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку, оскільки:
- обізнаність правоохоронного органу, що здійснював досудове розслідування, не означає, що про наявність будинку, не прийнятого в експлуатацію та право власності на який не зареєстровано в установленому законом порядку, внесенням ОСОБА_6 не всіх відомостей до декларації особи, повідомлено громадськість;
- якщо про факт користування цим об`єктом членами сім`ї ОСОБА_6 відомо правоохоронному органу, що здійснював досудове розслідування, то це не означає, що про нього за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), повідомлені спеціально уповноважені органи у сфері боротьби з корупцією.
Хибними також є висновки суду про те, що про відсутність бажання у ОСОБА_6 приховати названий об`єкт декларування свідчить той факт, що всі визначені п.2-1 ч.1 ст.46 Закону №1700-VII відомості про такий об`єкт, які могли бути відомими обвинуваченому, ОСОБА_6 внесені до декларації з огляду на те, що в декларації за 2021 рік він розмежовує у Розділі III «Об`єкти нерухомості» різні об`єкти нерухомості. Зокрема, він декларує ряд земельних ділянок, гараж, квартири, відомче приміщення, не називаючи останні три у своїй декларації спорудами. Також ОСОБА_6 має вищу освіту, на момент подання декларації за 2021 рік працював на посаді начальника Південного регіонального управління ДПСУ, перебував у званні «генерал-майор», що свідчить про його освіченість, достатній життєвий досвід та як мінімум базові знання у сфері будівництва. Також, базовими є знання щодо обрахунку хоча би приблизної площі житлового будинку для особи, яка з членами сім`ї його використовує, виходячи із мінімальних математичних знань обчислення площі. Крім того, серед документів, отриманих в результаті тимчасового доступу до речей і документів 18.01.2022 в Управлінні поліції охорони в Київській області, міститься оперативна картка на будинок, що охороняється ГПЦС, складена станом на 21.03.2019, на якій вказано телефон ОСОБА_6, а серед документів, вилучених під час обшуку вказаного будинку, що проводився 10-11.11.2021, виявлено і вилучено розписку ОСОБА_12 про отримання ним 25 тисяч доларів США за продаж належної йому земельної ділянки з будинком. У верхній правій частині цієї розписки міститься підпис візуально схожий із підписом ОСОБА_6 у процесуальних документах.
Хронологія подій свідчить саме про умисність внесення ОСОБА_6 недостовірної інформації та повністю спростовує показання свідка ОСОБА_13 і обвинуваченого, так як Державним актом на право власності на земельну ділянку посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а в судових рішеннях формулювання «земельна ділянка зі спорудами», яке використано ОСОБА_6 у декларації за 2021 рік, жодного разу не зазначається. Відтак, внесення ОСОБА_6 відомостей до своєї декларації за 2021 рік про вказаний об`єкт як земельну ділянку зі спорудами є нічим іншим як намаганням створити для сторони обвинувачення у цій справі штучне уявлення про дотриманням ним вимог Закону щодо декларування майна у декларації за 2021 рік, применшити наслідки своїх дій щодо недекларування цього об`єкта незавершеного будівництва.
У контексті нового законодавства про цивільну конфіскацію (визнання необґрунтованими активів) і досліджених судом доказів будинок (будинок садибного типу) слід вважати таким, що набутий ОСОБА_14 саме за дорученням ОСОБА_6 і він міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо цього активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Житловий будинок за вищевказаною адресою є завершеним будівництвом, не прийнятий в експлуатацію формально, у той же час під`єднання надавачами житлово-комунальних послуг комунікацій, необхідних для забезпечення життєдіяльності, дозволило не вносити про нього відомості в державні реєстри, не реєструвати право власності та фактично укривати від спеціально уповноважених органів у сфері боротьби з корупцією і громадськості відомості про наявність цього об`єкту у користуванні ОСОБА_6 та членів його сім`ї, та фактично прямо чи опосередковано вчиняти щодо цього активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 15.04.2024 скасувати, ухвалити вирок, яким визнати винним ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування на строк 3 роки. Враховуючи призначення покарання у виді обмеження волі, ризик переховування від відбування покарання та процесуальну поведінку обвинуваченого, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Долю речових доказів та тимчасово вилученого майна вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати, а саме вартість проведених судових експертиз.
Захисник ОСОБА_7 у запереченні на апеляційну скаргу прокурора стверджує, що вирок є законним і обґрунтованим.
Посилається на те, що обвинувачений вніс у відповідні розділи декларації відомості про земельну ділянку, на якій розташований жилий будинок, на який член його сім`ї набув право користування. Також ставить під сумнів чи встановлено органом досудового розслідування, на якому праві користування здійснювалось використання об`єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки відповідно до положень ЦК України. Зазначає, що, помилившись розділом декларації, ОСОБА_6 фактично вніс всю необхідну інформацію про об`єкт декларування, як того вимагає п.2-1 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», так як ним вказано, що об`єкт декларування є місцем тимчасового проживання його сім`ї - дружини та доньок, повідомлено про місцезнаходження такого об`єкта, розкрито інформацію про власника земельної ділянки, на якій він розташований, а дані про квадратуру об`єкта та його назву «будинок садибного типу» не внесені, оскільки вперше технічний паспорт об`єкта виготовлено 16.11.2022 за зверненням Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ). Вважає правильним висновок суду про недоведеність обвинувачення ОСОБА_6 за фактом умисного внесення 17.02.2022 завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а вирок залишити без змін.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисників, дослідивши докази, з урахуванням постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №707/661/17, і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
Наказом Голови ДПСУ №1158-ОС від 14.11.2019 полковника ОСОБА_6 призначено на посаду начальника Південного регіонального управління ДПСУ (т.1 а.с.244, т.2, а.с.105).
Відповідно до Контракту про проходження громадянами України військової служби в ДПСУ полковник ОСОБА_6 вступив на військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу строком на один рік - із 01.08.2020 по 31.07.2021 (т.2, а.с.94-97).
Указом Президента України №352/2020 від 23.08.2020 «Про присвоєння військового звання» полковнику ОСОБА_6 - начальнику Південного регіонального управління ДПСУ присвоєно військове звання генерал-майора (т.2, а.с.67-68).
Згідно з Контрактом про проходження громадянами України військової служби в ДПС України генерал-майор ОСОБА_6 вступив на військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу в органах ДПСУ строком на один рік - із 01.08.2021 по 31.07.2022 (т.2, а.с.94-97).
ОСОБА_6 у період із 01.01.2021 по 31.07.2021 перебував на військовій службі за контрактом на посадах старшого офіцерського складу в органах ДПСУ, а в період із 01.08.2020 по 31.12.2021 - на посадах вищого офіцерського складу в органах ДПСУ. За таких обставин ОСОБА_6 у розумінні абз.8 ст.14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» належав до категорії осіб, які зобов`язані до 1 квітня 2022 року подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за 2021 рік за формою, що визначається НАЗК, тобто був суб`єктом декларування.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів неосудності ОСОБА_6 на час подання декларації за 2021 рік.
Отже, ОСОБА_6 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
ОСОБА_6 із 14.07.2001 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 (т.2, а.с.70-72, т.4, а.с.125-154, т.8, журнал судового засідання за 09.04.2024, CD диск). За таких обставин ОСОБА_11 у розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» є членом сім`ї суб`єкта декларування - ОСОБА_6 .
Відповідно до довіреності від 22.04.2009 ОСОБА_14 уповноважила ОСОБА_11 купити на ім`я ОСОБА_14 земельну ділянку площею 0,0500 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 (т.2, а.с.73-80, 244).
Власницею вищевказаної земельної ділянки згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЖ №802279) була ОСОБА_15 (т.3, а.с.2).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.04.2009 ОСОБА_11, яка діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_14, купила, а ОСОБА_15 продала земельну ділянку площею 0,0500 га з кадастровим номером 3210500000:09:008:0013, що знаходиться по АДРЕСА_2 (т.2, а.с.245). Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_16 . Відомості про укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 внесено до Державного реєстру правочинів (т.3, а.с.1), однак державна реєстрація прав власності на земельну ділянку не здійснена (т.2, а.с.85, 86, 87, 88).
Згідно з Актом Державного приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння, затвердженим 01.08.1983 (т.1, а.с.214), рішенням №166 виконавчого комітету Бориспільської міської Ради народних депутатів від 05.09.1983 (т.1, а.с.215), висновком Бориспільського міжміського бюро технічної інвентаризації від 14.09.1983 (т.1, а.с.216) та свідоцтвом №4707 на право особистої власності на жилий будинок від 14.09.1983 (т.1, а.с.217) на земельній ділянці, що знаходиться по АДРЕСА_2, зареєстроване право власності на одноповерховий житловий будинок без мансарди, 1983 року будівництва, загальною площею 85,2 кв. м.
Водночас на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:09:008:0013, що знаходиться по АДРЕСА_2, розташований одноповерховий будинок з мансардою, 2013 року будівництва, загальна площа якого значно перевищує 85,2 кв. м (т.3, а.с.49-53, т.6, а.с.24-30, 31-36, т.8, а.с.88-93). При цьому вказаний об`єкт нерухомості перебуває у добудованому стані, але не прийнятий в експлуатацію і право власності на нього не зареєстроване в установленому законом порядку (т.2, а.с.85, 87).
Цей будинок повністю придатний для проживання та фактично експлуатується, що підтверджується доказами:
- протоколом обшуку від 10-11.11.2021 та відеозаписом обшуку (т.2, а.с.237-248, т.3, а.с.1-2);
- протоколом огляду від 10.11.2022 з додатками (т.3, а.с.49-53);
- відповідями ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» на запит НАБУ, зміст яких свідчить про те, що за адресою: АДРЕСА_2 Товариством укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019. На підставі цього договору Товариством за вказаною адресою здійснюється постачання електричної енергії, яка споживається та оплачується. За період із 01.01.2019 по 30.08.2021 обсяг спожитої електроенергії становив 15 716 кВт*год, а сума передплати станом на 03.10.2021 складала 80,32 грн (т.2, а.с.26-59, т.2, а.с.90);
- відповіддю ТОВ «ЛАНТРЕЙС» на запит НАБУ, із якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 Товариством із 11.09.2014 на підставі договору №6500 надається послуга доступу до мережі Інтернет, яку отримує ОСОБА_14 (т.2, а.с.120-123);
- матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Управління поліції охорони в Київській області, які свідчать про наявність договірних відносин між ОСОБА_14 та Управлінням поліції охорони в Київській області з охорони майна. Таким майном, є двоповерховий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.3, а.с.74-155);
- декларацією ОСОБА_6 за 2021 рік, в якій зазначено про земельну ділянку зі спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, як місце тимчасового проживання його дружини та доньок (т.4, а.с.133-150).
ОСОБА_14 є матір`ю дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_11 (т.8, журнал судового засідання за 09.04.2024, CD диск). Остання користується будинком та земельною ділянкою з кадастровим номером 3210500000:09:008:0013, на якій він розташований.
Матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Київстар» (т.4, а.с.170-182), а також протоколом огляду речей і документів від 13.12.2022 з додатками (т.5, а.с.1-173) стверджується, що будинок, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:09:008:0013, яка знаходиться по АДРЕСА_2, перебуває у зоні дії наступних базових станцій: АДРЕСА_3, будівля котельні, власна щогла на даху та АДРЕСА_4, труба котельні «Бориспільтепломережа».
Матеріали тимчасового доступу до речей і документів (т.4, а.с.170-182) свідчать про те, що номер мобільного зв`язку, який належить ОСОБА_11 ( НОМЕР_1 ), у період із 01.01.2021 по 30.12.2021 у час доби з 20:00 по 08:00 щонайменше 185 календарних днів знаходився у зоні дії базових станцій.
Проживання ОСОБА_11 у будинку по АДРЕСА_2 підтвердив свідок ОСОБА_17
17.02.2022 о 16 годині 00 хвилин із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в акредитованому ЕДП «Військова частина 2428», з комп`ютера з ІР-адресою НОМЕР_2, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК (https://nazk.gov.ua) затверджену НАЗК форму декларації ОСОБА_6 подав декларацію за 2021 рік. У розділі 3 декларації «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_6 вніс відомості про земельну ділянку зі спорудами площею 500 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, вказавши, що вона є місцем тимчасового проживання його дружини - ОСОБА_11 та доньок - ОСОБА_18 і ОСОБА_11 . Власницею земельної ділянки зазначена ОСОБА_14 . У розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» ОСОБА_6 вказав, що у суб`єкта декларування та членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування (т.4, а.с.134-151).
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що, помилившись розділом декларації, ОСОБА_6 фактично вніс всю необхідну інформацію про об`єкт декларування, як того вимагає п.2-1 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки ОСОБА_6 вказано, що об`єкт декларування є місцем тимчасового проживання його сім`ї - дружини та доньок, повідомлено про місцезнаходження такого об`єкта, розкрито інформацію про власника земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а дані про квадратуру об`єкта та його назву «будинок садибного типу» не внесені, адже такі відомості могли бути не відомими останньому, оскільки вперше технічний паспорт об`єкта виготовлено 16.11.2022 за зверненням НАБУ, що виключає наявність у діях ОСОБА_6 умисної форми вини, яка є обов`язковою умовою для кваліфікації діяння за ч.1 ст.366-1 КК України.
Висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та положенням закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Згідно з абз.3 ч.2 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
23.07.2021 НАЗК видано наказ №449/21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за №987/36609, яким затверджено нову форму декларації та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок).
Відповідно до п.4 Розділу IV Порядку у Розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та/або членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Якщо у суб`єкта декларування чи членів його сім`ї наявні об`єкти для декларування в цьому розділі, суб`єкт декларування зазначає дані про вид об`єкта; характеристику об`єкта: загальну площу (м2), реєстраційний номер (кадастровий номер для земельної ділянки); дату набуття права; місцезнаходження об`єкта; вартість на дату набуття права або вартість за останньою грошовою оцінкою; права на цей об`єкт; особу, якій належить об`єкт (суб`єкт декларування та/або член його сім`ї, третя особа).
Згідно з п.5 Розділу IV Порядку у Розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» декларації зазначаються відомості про об`єкти незавершеного будівництва, зокрема об`єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб`єкта декларування або членів його сім`ї; г) мають інший зв`язок із суб`єктом декларування чи членом його сім`ї.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з п.2-1 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти незавершеного будівництва, об`єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:
а) належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;
б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;
в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб`єкта декларування або членів його сім`ї.
Такі відомості включають:
а) інформацію про місцезнаходження об`єкта;
б) інформацію про власника або користувача земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво об`єкта;
в) якщо об`єкт перебуває у спільній власності - про всіх його співвласників зазначаються відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
На час подання декларації ОСОБА_6 за 2021 рік Законом України «Про запобігання корупції» не визначались правові наслідки відображення хоча б в одному розділі декларації відомостей, передбачених ч.1 ст.46 Закону.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». У разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Зважаючи на зазначене рішення ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безспірно встановивши, що ОСОБА_6 у розділі 3 декларації «Об`єкти нерухомості» вніс відомості про земельну ділянку зі спорудами площею 500 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2, вказавши, що вона є місцем тимчасового проживання його дружини - ОСОБА_11 та доньок - ОСОБА_18 і ОСОБА_11, і, що власницею земельної ділянки є ОСОБА_14, дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_6 не декларував завідомо недостовірних відомостей.
Вищевикладене повністю узгоджується з позицією законодавця. Так, ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено частиною дев`ятою згідно із Законом №3384-IX від 20.09.2023, якою встановлено, що відомості, передбачені частиною першою цієї статті, вважаються такими, що зазначені у декларації, якщо вони відображені хоча б в одному розділі декларації (крім відомостей про зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб`єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, відображення яких не вважається зазначенням відомостей про об`єкти декларування). У такому разі невнесення відомостей до інших розділів декларації не вважається поданням суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або неподанням таких відомостей.
А відтак, безпідставним є твердження апеляційної скарги про хибність висновку суду першої інстанції про те, що, помилившись розділом декларації, ОСОБА_6 фактично вніс всю необхідну інформацію про об`єкт декларування.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на ДБН В. 2.1-10-2009 є помилковим. Так, ДБН В. 2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд» є в статусі недіючих. Разом із тим, п.1.1 та 1.2 ДБН В.2.1-10-2018 «Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення» визначено, що ці норми встановлюють вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд цивільного та промислового призначення (далі - споруд), в тому числі з підземними поверхами, підземних і заглиблених будівель та споруд. Ці норми застосовують при проектуванні основ і фундаментів споруд для нового будівництва та реконструкції існуючих споруд.
Таким чином, оскільки в ДБН В. 2.1-10-2018 «Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення» термін «будівлі та споруди цивільного та промислового призначення» і термін «споруди» співвідносяться як видове та родове поняття, не є припущенням висновок суду першої інстанції про те, що термін «споруди», який ОСОБА_6 вжив у своїй декларації за 2021 рік, включає будинок.
Твердження в апеляційній скарзі, що в судових рішеннях формулювання «земельна ділянка зі спорудами», використане ОСОБА_6 у декларації за 2021 рік, жодного разу не зазначається, спростовується даними ухвали слідчого судді від 28.10.2021 про надання дозволу на проведення обшуку в будівлях і спорудах, розташованих на земельній ділянці, що знаходиться на АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_15, і яка перебуває у володінні ОСОБА_11 (т.2 а.с.236).
Посилання в апеляційній скарзі на намір ОСОБА_6 приховати від контролюючих органів факт користування його дружиною будинком не прийнятим в експлуатацію та право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку, на хронологію подій і декларування інших об`єктів нерухомого майна, на освіту та життєвий досвід останнього та дані Державного акту на право власності на земельну ділянку колегія суддів вважає неспроможними.
Так, ОСОБА_6 зазначив у декларації адресу вказаного будинку як місце проживання дружини, що фактично виключає можливість приховати об`єкт незавершеного будівництва.
Також, з декларації ОСОБА_6 не вбачається, що він декларував об`єкти незавершеного будівництва, а відтак мав досвід щодо порядку декларування таких.
Крім того, дані Державного акту на право власності на земельну ділянку не містять жодних відомостей щодо будинку не прийнятого в експлуатацію та право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку.
Твердження апеляційної скарги про те, що в контексті нового законодавства про цивільну конфіскацію (визнання необґрунтованими активів) і досліджених судом доказів будинок (будинок садибного типу) слід вважати таким, що набутий ОСОБА_14 саме за дорученням ОСОБА_6 і він міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо цього активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, колегія суддів не приймає до уваги, так як в цьому кримінальному провадженні, з огляду встановлений законом порядок застосування цивільної конфіскації, питання про застосування такого інституту не могло вирішуватись і не вирішувалось.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 вказав всю інформацію про об`єкт декларування, який перебував у користуванні його дружини, окрім даних про площу об`єкта та його назву «будинок садибного типу», оскільки ці відомості могли бути не відомими останньому, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність у його діях мотивів та мети надати завідомо неправдиві (недостовірні) відомості, а відтак і відсутність умислу на вчинення кримінального правопорушення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст.370, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №52021000000000335 від 29 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4