- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/5314/24
Провадження №11-сс/991/462/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
прокурорів ОСОБА_12, ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року: частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_14, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023; застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень; покладено на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування процесуальні обов`язки; відмовлено в іншій частині клопотання.
Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 та прокурор САП ОСОБА_13 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами.
До початку судового розгляду захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 узгодили свої позиції та вимоги за апеляційними скаргами та просили задовольнити апеляційні скарги сторони захисту, скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року та постанови нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною і необгрунтованою, постановленою без урахування аргументів сторони захисту. На думку захисника:
-відсутні процесуальні ризики, встановлені слідчим суддею;
-відсутня обгрунтована причини, чому інший більш м`який запобіжний захід, ніж застава в розмірі 200 млн. грн., не зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам;
-суддею не було повноцінно досліджено усі обставини, на які покликалась сторона захисту під час судових засідань, а відтак, прийняте рішення суду є неповним, необгрунтованим та невмотивованим.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 та доповнення до неї обґрунтовані тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а відтак вона підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
-з огляду на зміст документів, перелічених детективом НАБУ у клопотанні та досліджених під час розгляду слідчим суддею, можливо стверджувати про необґрунтованість доводів органу досудового розслідування та поспішність висновку слідчого судді, щодо доведення обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України;
-слідчий суддя не міг посилатися на допит особи слідчим під час досудового розслідування, оскільки відповідно до частини четвертої статті 95 КПК України, він може ґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо отримав під час судового засідання. Тому протокол допиту підозрюваного для слідчого судді не мав жодного процесуального значення як джерело доказів, а отже - не впливав на відповідне рішення суду;
-визначений розмір застави у сумі двохсот мільйонів є завідомо непомірним. Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне;
-слідчий суддя в ухвалі ніяким чином не аргументував визначену ним суму застави у розмірі 200 000 000, 00 грн, що викликає обґрунтовані сумніви щодо законності та вмотивованості ухвали слідчого судді, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи;
-слідчим суддею не враховано обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вік, майновий стан та стан здоров`я підозрюваного;
-09 серпня 2024 року захиснику ОСОБА_6 було вручене клопотання детектива НАБУ до керівника САП про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 5202300000000052 від 01.02.2023. У клопотанні зазначається, що строк досудового розслідування закінчується 19.08.2024 і детектив просить його продовжити на один місяць, тобто, до 19.09.2024. Водночас, відповідно до п. 4 резолютивної частини ухвали від 24.06.2024 на ОСОБА_5 покладені обов`язки строком на два місяці, тобто, фактично до 24.08.2024.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 та доповнення до неї обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для її скасування у відповідності до ст. 409 та ст. 411 КПК України:
-під час судового розгляду клопотання прокурора від 19 червня 2024 року слідчому судді не було надано достатніх та вагомих доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень чи будь-яку його причетність до кримінальних правопорушень;
-підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є очевидно незаконною та необгрунтованою, що унеможливлювало обрання підозрюваному ОСОБА_5 будь-якого запобіжного заходу;
-не доведено обґрунтованість підозри, поряд з тим ще й не доведено наявність складу злочинів, а також події злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 ;
-сторона обвинувачення не наводить об`єктивних ознак того, що в певний час, в певному місці та у певний спосіб не тільки ОСОБА_5, але й будь-хто інший, вчинив зазначені дії;
-сторона обвинувачення не надала слідчому судді жодного вагомого документального доказу, який підтверджує зазначені обставини, а висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри фактично ґрунтується на припущеннях детективів чи прокурора;
-клопотання прокурора не містить жодного вагомого аргументу на користь того, що підозрюваного необхідно ізолювати від суспільства і цим досягти дієвості цього кримінального провадження;
-матеріали кримінального провадження не мають жодного відношення до суті пред`явленої ОСОБА_5 підозри;
-переважна більшість поданих матеріалів є документами, зібраними до 01.02.2023 року і не стосується особи підозрюваного ОСОБА_5 або його будь-якої участі в «отриманні неправомірної вигоди»;
-редакція статті 209 КК України від 10.11.2015 року передбачала обов`язкову умову притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею - вчинення предикатного злочину. Відповідальність для особи може наставати лише тоді, коли грошові кошти або інше майно, що є предметом легалізації, були одержані внаслідок вчинення предикатного суспільно небезпечного протиправного діяння, тобто яке є злочином, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (примітка п. 1 ст. 209 КК України);
-повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 209 КК України є необґрунтованим, оскільки він раніше ніколи не притягався до кримінальної відповідальності за будь-який предикатний злочин, не був визнаний жодним обвинувальним вироком суду у отриманні внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння грошових коштів, що на думку слідства можуть бути предметом легалізації, а тому вказані обставини виключають притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 209 КК України в редакції 10.11.2015 року;
-слідчий суддя, просто перерахувавши «докази», не надавши їм жодної правової оцінки, не виокремивши з них ті, які стосуються саме ОСОБА_5, «погодився з твердженням» слідчого, що ОСОБА_5 може бути причетним до інкримінованих йому правопорушень, а підозра є достатньо обґрунтованою;
-приймаючи до уваги покази свідків, слідчий суддя, дослідивши протоколи допитів свідків в судових засіданнях та зазначивши в ухвалі основний зміст показів кожного свідка, грубо порушив принцип безпосередності дослідження показань;
-обставини встановлені слідчим суддею, а також особиста присутність підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні, повністю спростовують висновки про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
-посилання слідчого судді на ризик знищення, ховання чи спотворення будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення, є безпідставним, зважаючи на те, що досудове розслідування триває з 2017 року;
-при відсутності фактичних даних про намагання впливу або реальний вплив на осіб, що є свідками в даному кримінальному провадженні з боку ОСОБА_5 (а таких фактів не зафіксовано), цей ризик є лише теоретичним і недоведеним стосовно підозрюваного;
-ухвала в частині застосування застави та визначення її розміру є формальною, необґрунтованою, не співмірною обставинам справи та змісту повідомлення про підозру, а також винесена з грубими порушеннями вимог ст. 2, 8, 9, 194, 199 КПК України;
-визначений судом розмір застави є необґрунтовано надзвичайно великим та непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 ;
-слідчим суддею в цьому ж кримінальному провадженні вже було накладено арешт на нерухомість та на грошові кошти в сумі 722 723 650,99 грн. на банківські рахунки компаній, в яких підозрюваний є (був раніше) засновником, відтак, будь-які посилання органом досудового розслідування та слідчого судді на «майновий стан підозрюваного» при визначенні розміру застави, який дозволяє йому внести заставу у такому розмірі, є цинічним, адже майно, за рахунок продажу якого він міг би внести заставу, перебуває на даний час під арештом;
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є такою, що постановлена з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а відтак, ухвала підлягає скасуванню, оскільки:
-підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 ч. 3 ст. 209 КК України є необгрунтованою;
-ухвала постановлена із суттєвими порушеннями основоположних вимог КПК України;
-слідчий суддя не вправі обґрунтовувати судові рішення без дослідження належних та допустимих доказів та з посиланням на показання, надані слідчому, прокурору. Протокол допиту підозрюваного для слідчого судді не мав жодного процесуального значення як джерело доказів;
-у пунктах 1, 10 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, йдеться не про копії, а про матеріали, що включають у себе докази, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі - вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
-наведені слідчим суддею висновки щодо наявності ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, ховання або спотворення речей чи документів, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню, що ґрунтуються виключно на копіях матеріалів сторони обвинувачення та протоколів допитів, а не на належних та допустимих доказах, є необгрунтованими та суперечать вимогам КПК України;
-визначений розмір застави у сумі двохсот мільйонів є безпідставним, необгрунтованим та завідомо непомірним. Розмір застави у 200 000 000, 00 грн слідчим суддею ніяк та нічим не було доведено та обгрунтовано;
-повний текст ухвали було проголошено 01.07.2024. Саме тому строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 02.07.2024 року та сплинув 06.07.2024 року, що припадає на вихідний день, а тому останнім днем строку подання апеляційної скарги вважається наступний за ним робочий день (понеділок) - 08.07.2024.
25 липня 2024 року прокурор САП ОСОБА_13 відмовився від поданої апеляційної скарги звернувшись із клопотанням про залишення без розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 24 червня 2024 року.
У судове засідання з`явилися підозрюваний ОСОБА_5, його захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та прокурор САП ОСОБА_13 . Учасники не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5, його захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх в повному обсязі, прокурорів САП ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Оскільки прокурор САП ОСОБА_13 відмовився від поданої ним апеляційної скарги, колегія суддів переконана, що провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року необхідно закрити.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 просили про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року.
Згідно вимог ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе поновити захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209 КК України (том 1, а.с. 38-40).
19 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у:
-пособництві одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;
-вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, переміщення, зміну їх форми(перетворення), а так само набутті та володінні коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України(том 1, а.с. 65-123).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000052 від 01.02.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи:
1) розпорядження Кабінету міністрів України від 05.05.2015 № 424-р «Про призначення ОСОБА_15 головою ДФС» (т. 2, а.п 4);
2) лист ДФС України від 05.11.2020 № 4938/5/99-99-08-04-16, відповідно до якого ОСОБА_16 з 06.07.2015 по 15.03.2017 був радником голови ДФС України на громадських засадах, кабінет 510/6; що також підтверджується наказом голови ДФС України ОСОБА_15 від 06.07.2015 № 1959-о «Про зарахування радником голови ДФС ОСОБА_16 » (т. 2, а.п 8, 13-15);
3) наказ голови ДФС України ОСОБА_15 від 06.05.2015 № 338 та від 23.03.2016 № 238 «Про тимчасовий розподіл обов`язків між керівництвом ДФС», відповідно до яких ОСОБА_15 підпорядкував собі роботу структурних підрозділів: департаменту оподаткування юридичних осіб (департамент податків і зборів з юридичних осіб) та координаційно-моніторинговий департамент (департамент моніторингу доходів та обліково звітних систем) (т. 2, а.п. 9-12);
4) лист Апарату Верховної Ради України від 08.11.2021 № 20/13-20212/343806, згідно з яким ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_15 з грудня 2014 по 02.09.2015 (т. 2, а.п. 20, 21);
5) протокол огляду документів від 31.01.2022 - реєстраційної справи ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство», у якому зафіксовано пов`язаність ОСОБА_15 з: компанією Altis Investment Management Ltd. (був першим директором з 2009 року та акціонером компанії); компанія ІНФОРМАЦІЯ_12 (в особі директора ОСОБА_15 ) 08.08.2014 надала дозвіл призначити директора ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» (секретарем загальних зборів учасників ТОВ «Розважівське агро-промислове підприємство» зазначено ОСОБА_18 ), а 03.03.2017 подано відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_16 (т. 2, а.п. 22-25);
6) протокол огляду від 09.09.2021 та 01.11.2021 - відомостей з ЄДРПОУ про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, у якому зафіксовано контроль над діяльністю низки юридичних осіб, які одержували відшкодування ПДВ протягом 2015-2016 років, здійснювався ОСОБА_19 (т. 2, а.п. 26-29, 30, 31);
7) протокол огляду документів від 06.08.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Станіславська торгова компанія», у якому зафіксовано, що 08.09.2010 ОСОБА_20 була призначена на посаду директора товариства (т. 2, а.п. 32-34);
8) протокол огляду документів від 16.10.2020 - реєстраційної справи ТОВ «Європа Транс ЛТД» та ТОВ «Імперово Фудз», у якому зафіксовано, що згідно з документами реєстраційних справ 03.03.2014 ОСОБА_21 (директор Ukrlandfarming PLC) обрана секретарем зборів товариства ТОВ «Європа Транс ЛТД»; а ОСОБА_22 17.01.2013, будучи членом наглядової ради ПАТ «Авангард», ухвалювала рішення щодо повноважень директора ТОВ «Імперово Фудз» (т. 2, а.п. 35-44);
9) лист Міністерства економіки від 22.09.2022 № 2205-20/66327-05 щодо отримання документів стосовно ОСОБА_23, який займав посаду Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у період з 17.03.2020 по 18.05.2021; у період з 04.2013 по 10.2017 працював заступником генерального директора ТОВ «Райз-Максимко», а з 11.2017 по 03.2020 - заступником генерального директора ТОВ «Управлінське товариства «УЛФ» (т. 2, а.п. 45, 46);
10) протокол огляду від 12.08.2021 та 22.08.2022, у якому зафіксовано інформацію, яка міститься в АС «Податковий блок» та стосується обставин подання декларацій з податку на додану вартість та заяв про бюджетне відшкодування ПДВ в 2014-2016 роках низки товариств (т. 2, а.п. 47-53, 54);
11) протокол огляду документів від 23.06.2021, 04.08.2021 та 17.05.2021, вилучених під час тимчасових доступів у ГУ ДПС в Житомирській області, ГУ ДПС в Чернігівській області та ГУ ДПС в Полтавській області, які створені податковими органами областей на підставі ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (затвердженого наказом ДПА України від 03.02.2011 № 68/23) та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затвердженого постановою КМУ від 17.01.2011 № 39), у якому зафіксовано обставини відшкодування ПДВ щодо юридичних осіб які перебувають на обліку у відповідних податкових органах (т. 2, а.п. 55-80, 81-111, 112-134);
12) протокол огляду документів від 16.08.2021, вилучених під час тимчасового доступу в ДКС, у якому зафіксовано відшкодування ПДВ, що надійшли до ДКС від ДФС у період з 01.01.2015 по 03.03.2017 (т. 2, а.п. 135-181);
13) лист ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві від 02.08.2021 № 05-06.2-10/10889, у якому міститься інформація про відшкодування ПДВ згідно з висновками, сформованими територіальними органами ДПС на користь окремих платників за період 01.01.2015 по 31.12.2016 (т. 2, а.п. 182-188);
14) лист ДКС від 24.11.2021 № 11-06-06/24588, у якому міститься інформація про бюджетне відшкодування ПДВ запитуваним суб`єктам господарювання за період з 01.01.2015 по 01.06.2016, надану ГУ Державної казначейської служби України в областях та місті Києві (т. 2, а.п. 189-198);
15) протокол огляду від 03.02.2020 документів, вилучених під час здійснення тимчасового доступу у банківській установі, згідно з яким зафіксовано інформацію про перерахування коштів у період 2015-2016 років ПрАТ «Компанія «Райз», а також відомості щодо джерел походження таких коштів, якими були бюджетні відшкодування ПДВ (т. 3, а.п. 1-26);
16) протокол огляду від 22.12.2021, у якому зафіксовано матеріали, отримані від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, у тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «ІНФОРМАЦІЯ_16» та « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також документів стосовно бенефіціарного власника вказаних товариств-нерезидентів, яким зазначено ОСОБА_19 (т. 3, а.п. 27-60);
17) протокол огляду від 24.10.2018, 01.02.2019 та 04.02.2022, у якому зафіксовано матеріали, отримані від компетентних органів Латвійської Республіки у відповідь на запити НАБУ, у тому числі документів щодо виписок за рахунками товариств «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_18» та «ІНФОРМАЦІЯ_4», документів про дані уповноважених осіб цих товариств-нерезидентів, а також документів (договорів та інфойсів), які надавалися до банківських установ цими товариствами і були підставами перерахування коштів (т. 3, а.п. 61-98, 168, 169-192);
18) протокол огляду документів від 13.01.2022, отриманих в результаті тимчасових доступів, у якому зафіксовано: (1) відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Латвійської Республіки та Швейцарської Конфедерації; (2) відповіді ДКС на запити НАБУ, за якими встановлено, що у період коли відбувалося бюджетне відшкодування ПДВ у період 2015-2016 років на рахунки товариств, контроль над якими здійснювався ОСОБА_19, відбувалося перерахування коштів з « ІНФОРМАЦІЯ_16 » та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (через рахунки компаній-транзитерів) на компанії-нерезиденти («ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3»), також в січні-березні 2016 року мало місце перерахування через низку компаній частини коштів з Державного бюджету України в якості відшкодування ПДВ на рахунки компанії-нерезидента «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 3, а.п. 193-205);
19) протокол огляду від 09.05.2024 - огляду інформації Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор», у якому зафіксовано, що відсутні відомості про подані (оформлені) вантажно-митні декларації протягом 01.01.2015 - 09.05.2024 за результатами господарської діяльності між наступними компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_12», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_5» та «ІНФОРМАЦІЯ_15» (т. 3, а.п. 206-219);
20) протокол огляду від 30.10.2018 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо реєстрації та діяльності товариства «ІНФОРМАЦІЯ_12», також документи стосовно уповноважених осіб цього товариства, якими в різний час були ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (т. 4, а.п. 1-16);
21) протокол огляду від 29.12.2021 матеріалів, отриманих від компетентних органів Швейцарської Конфедерації у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо виписок за рахунками товариства «ІНФОРМАЦІЯ_12», також документи стосовно уповноважених осіб зазначеного товариства, якими в різний час були ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (т. 4, а.п. 17-69);
22) протокол про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_27, у якому зафіксовано, що останній консультував своїх знайомих з приводу відкриття рахунків в банках-нерезидентах та стосовно діяльності компаній-нерезидентів, окрім цього, що ОСОБА_28 і ОСОБА_29 ) працювали за дорученнями ОСОБА_30 (т. 4, а.п. 70-74);
23) протокол про результати здійснення НС(Р)Д від 06.02.2019 стосовно ОСОБА_31, у якому зафіксовано, що остання працювала за дорученнями ОСОБА_27, вирішувала за його проханням питання стосовно перерахування коштів на рахунки різних компаній за кордон, будучи належним чином обізнаною у даній сфері (т. 4, а.п. 75-84);
24) протокол про результати здійснення НС(Р)Д від 16.04.2019 стосовно ОСОБА_32, у якому зафіксовано, що останній підписував окремі документи щодо відкриття рахунку чи щодо інших питань саме на прохання ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ) (т. 4, а.п. 85-94);
25) протокол огляду від 06.03.2019 та 12.03.2019 речей та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_31, у якому зафіксовано наявність аркушів із рукописними написами з прізвищами « ОСОБА_35 » та сумами коштів, а також проєкти контрактів з компанією «ІНФОРМАЦІЯ_18» (т. 4, а.п. 95-98, 99-113);
26) протокол огляду від 06.07.2020 образу телефону ОСОБА_20, вилученого під час обшуку 11.11.2019, у якому зафіксовано обставини спілкування ОСОБА_19 з ОСОБА_16 та ОСОБА_15, а також довірених осіб ОСОБА_19, у тому числі із керівниками ГУ ДПС в областях та працівниками ДПС стосовно обставин відшкодування ПДВ та включення до узагальненої інформації відповідних відомостей щодо товариств про відшкодування ПДВ (т. 4, а.п. 114-189);
27) протокол огляду від 29.09.2022 матеріалів, отриманих від компетентних органів Британських Віргінських Островів у відповідь на запит НАБУ, у якому зафіксовано, у тому числі документи щодо реєстрації та діяльності товариства «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_3», також документи стосовно бенефіціарних власників цих товариств, якими значяться ОСОБА_5 та ОСОБА_16 відповідно (т. 5, а.п. 1-17);
28) протокол огляду від 01.02.2019 інформації, наявної в мережі Інтернет, щодо діяльності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якому зафіксовано, що відповідно до аудиторського висновку фінансової звітності ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_20» про яку встановлено, що «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Британські Віргінські Острови) є учасником компанії і володіє 100% статутного капіталі ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_20». В свою чергу власником та керівником ТОВ «Компанія з управління активами «ІНФОРМАЦІЯ_20» є «ІНФОРМАЦІЯ_19 (ІНФОРМАЦІЯ_19)» (Кіпр), бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 18-28);
29) протокол огляду документів від 14.05.2021 - реєстраційної справи ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_19» (ЄДРПОУ 37769191) та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_21» (ЄДРПОУ 38365283), у якому зафіксовано, що ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_21», засновниками якого у свою чергу є компанії-нерезиденти «ІНФОРМАЦІЯ_19» (Республіка Кіпр) та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Британські Віргінські острови) відповідно (т. 5, а.п. 29-47);
30) протокол огляду речей від 03.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу ОСОБА_5, а саме інформації скопійованої за участі спеціаліста, у якому зафіксовано, що компанія «ІНФОРМАЦІЯ_2» (Британські Віргінські острови) є материнською компанією в структурі групи підприємств зареєстрованих в Республіці Кіпр та в Україні (т. 5, а.п. 48-56);
31) витяги з Державного реєстру актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) про шлюб та народження від 13.09.2022, згідно з якими ОСОБА_15 є чоловіком ОСОБА_17, а ОСОБА_5 є батьком останньої (т. 5, а.п. 57-60);
32) протокол огляду від 17.11.2020 та 22.10.2021 інформації щодо телефонних з`єднань за номерами мобільного зв`язку ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у період 2015-2016 років, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину, а також в час перерахування коштів в якості неправомірної вигоди між ОСОБА_15, ОСОБА_19 ОСОБА_16 та ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 61-68, 69-74);
33) протокол огляду речей від 03.11.2022, вилучених за місцем знаходження офісу ОСОБА_5, а саме інформації з резервних копій телефонів останнього, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину з ОСОБА_36 та представниками банку Швейцарської Конфедерації де були відкриті рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» і на які надходили кошти в якості неправомірної вигоди, також виявлено інвойс на адресу компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 12.04.2013 (т. 5, а.п. 75-91);
34) протокол огляду речей від 09.11.2022, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5, а саме інформації з мобільного телефону останнього, у якому зафіксовано спілкування у період вчинення злочину з ОСОБА_36, у тому числі у період надходження коштів на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також спілкування з іншими особами стосовно «інструктування ОСОБА_37 директорів ІНФОРМАЦІЯ_2 про перерахування 100 000 Євро на особистий рахунок ОСОБА_38 як зазвичай в минулому», також зафіксовано копії документів компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 5, а.п. 92-112);
35) протокол огляду речей від 11.05.2021 та 04.06.2021 - фотокарток ОСОБА_15 та блокноту вилучених під час обшуку за робочим місцем ОСОБА_16, у якому зафіксовані записи про неодноразові відвідування робочого місця останнього ОСОБА_39, ОСОБА_37, ОСОБА_23, ОСОБА_5 (т. 5, а.п. 113-116, 117-137);
36) протокол огляду документів від 19.04.2024 -документів кримінального провадження обставини бюджетного відшкодування ПДВ у грудні 2015 - лютому 2016 років на користь товариств фактичний контроль над якими здійснював ОСОБА_19 та обставин здійснення перерахувань коштів протягом грудня 2015 - березня 2016 років за участі товариств-нерезидентів, у якому зафіксовано, що направленню узагальнюючих інформацій головою ДФС ОСОБА_15 до ДКС у зазначений період слідували перерахування коштів з рахунків товариств-нерезидентів підконтрольних ОСОБА_19 на рахунки, утому числі компанії «ІНФОРМАЦІЯ_12» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 5, а.п. 138-156);
37) протокол огляду від 10.05.2024 - документів стосовно обставин направлення узагальнюючих інформації про суми бюджетного відшкодування ПДВ протягом серпня 2015 - лютого 2016 року, обставин перерахування коштів за участі товариств «ІНФОРМАЦІЯ_16» «ULF Trade AG» « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_5» «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3» та інформації про спілкування ОСОБА_15, ОСОБА_16 ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_30 та ОСОБА_41 у зазначений період, у якому зафіксовано хронологічну послідовність комунікацій між зазначеними особами (том 5, арк. 157-163);
38) протокол огляду від 15.04.2024 - інформації з офіційного сайту Національного банку України, у якому зафіксовано курси валют станом на дати перерахування коштів (т. 5, а.п. 164-166);
39) протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 03.11.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що під час роботи на посаді заступника голови ДФС у 2015 році йому стали відомі факти зловживань ОСОБА_15 під час відшкодування ПДВ підприємствам, які були підконтрольні ОСОБА_19, незаконність відшкодування полягала у неправомірному формуванні податкового кредиту шляхом надання документів щодо операцій, які фактично не відбувалися, за своєчасне і швидке відшкодування ПДВ платники мали надати неправомірну вигоду у розмірів до 22 %, якщо платник не надавав правомірну вигоду то відшкодування ПДВ затягувалося та проводилися додаткові перевірки (т. 5, а.п. 167-169);
40) протокол допиту свідка ОСОБА_31 від 14.03.2019 та від 25.03.2019, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона протягом 2015-2016 років виконувала обов`язки секретаря та помічника ОСОБА_30, який мав ряд компаній, зареєстрованих за кордоном, («ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_4» та ін.) і рахунки, у тому числі в Латвійському банку «ІНФОРМАЦІЯ_22», ОСОБА_31, на прохання останнього, забезпечувала здійснення фінансових операцій в системі клієнт-Банк, а також готувала за дорученням ОСОБА_30 шаблонні договори для компаній «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_4» (т. 5, а.п. 170-175, 176-180);
41) протокол допиту свідка ОСОБА_43 від 26.03.2019, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що знає ОСОБА_30 давно і під час зустрічі у місті Києві приблизно у 2009 році, ОСОБА_44 йому пояснив, що може надавати послуги з реєстрації компаній за кордоном і відкриття рахунків в банках за межами України, приблизно у 2012 році ОСОБА_44 допомагав і оформлював договори купівлі-продажу товарів медичного призначення за кордоном від імені компаній-нерезидентів, підконтрольних ОСОБА_45 - «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14» і всі питання стосовно перерахування коштів вирішувалися або з ОСОБА_39, або із ОСОБА_31 (т. 5, а.п. 181-183);
42) протокол допиту свідка ОСОБА_46 від 28.12.2020, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона працювала у Куликівському відділенні Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області і пам`ятає про відшкодування ПДВ ТОВ «Егрес Агро», яке тісно співпрацювало з ТОВ «Сіверське» і ці підприємства орендували один в одного техніку, купували худобу, ймовірно лише на папері, оскільки ці операції були сумнівними (т. 5, а.п. 184-190);
43) протокол допиту свідка ОСОБА_47 від 16.12.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що протягом 2009-2020 років працював на посаді директора ТОВ «Вівад 09» і протягом 2015-2016 років відбувалися затримки із відшкодуванням ПДВ, у зв`язку із відсутністю узагальненої інформації від ДФС України в органах казначейства, товариство було вимушено звернутися до суду про протиправну бездіяльність в тому числі ДФС щодо ненадання узагальненої інформації про суми відшкодування ПДВ товариству та стягнення пені з Держбюджету за несвоєчасне відшкодування ПДВ і позовні вимоги товариства були задоволені (судом першої інстанції та підтримані в апеляційному та касаційному порядку) (т. 5, а.п. 191-194);
44) протокол допиту свідка ОСОБА_48 від 23.09.2021, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агро Імекс» з липня 2011 року, у 2015 році товариство отримувало відшкодування ПДВ за деклараціями січень-червень 2015 року, однак лише у кінці 2015 року, хоча подавали декларації вчасно - помісячно, через це товариство було вимушено скаржитися до керівництва ДКСУ, ДФС та Прем`єр-Міністра України, відповідно до відповіді від керівництва ДФС встановлено наступні причини затримок у відшкодуванні ПДВ у цей період «здійснюються процедури для проведення перевірок достовірності бюджетного нарахування з ПДВ», хоча перевірки вже були проведені місцевими органами ДФС і порушень виявлено не було, лише після скарг до Ради бізнес-омбудсмена ситуація з відшкодуванням ПДВ їх товариству трохи виправилася (т. 5, а.п. 195-198);
45) протокол допиту свідка ОСОБА_49 від 23.12.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що з 2007 року працює на різних посадах в комунального підприємства «Львівтеплоенерго», підприємство мало право отримати відшкодування ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, у розмірі понад 3 млн грн, однак через затримку фактично отримало вказане відшкодування лише 27.05.2016, причинами затримок у відшкодування ПДВ була відсутня узагальнена інформація у органах ДКСУ від ДФС (згідно офіційних відповідей податкових органів на листи), лише після подання позову до суду 27.05.2016 було відшкодовано ПДВ за деклараціями вересень-жовтень 2015 року, тому товариство зменшило позовні вимоги, а саме - залишило лише вимогу про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ і за відповідним рішенням з суду (яке було залишено в силі в апеляційній інстанції) товариству сплачено пеню з Державного бюджету у розмірі понад 140 тис грн та судові витрати за несвоєчасне відшкодування ПДВ (т. 5, а.п. 199-201);
46) протокол допиту свідка ОСОБА_50 від 12.10.2021, у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що працює з 1992 року на посаді директора ТОВ «Джі-Ен-Ел» і товариство, у зв`язку із здійсненням експортних операцій, мало право та отримувало відшкодування ПДВ у 2015-2016 роках, проте із затримками (затримки в цей період були і в інших товариствах Чернігівської області), затримки виникали саме через відсутність узагальненої інформації від ДФС України, так станом на кінець 2015 року товариство не отримало відшкодування ПДВ за деклараціями квітня, травня, липня та вересня 2015 року, хоча вчасно були подані декларації (щомісячно) і протягом 1-2 місяців з дати подання декларацій були проведені податкові перевірки достовірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за результатами яких не було виявлено порушень норм законодавства, товариство було вимушене скаржитися та звертатися до суду з позовами з метою порушення відновлених прав, також Касаційним адміністративним судом було підтверджено рішення судів попередніх інстанцій та зобов`язано виплатити з Держбюджету понад 400 тис грн за затримку у відшкодуванні ПДВ, окрім цього свідку на мобільний телефон дзвонили декілька раз протягом 2015 року сторонні особи, які пропонували домовитися про «прискорення» відшкодування ПДВ підприємству за грошову винагороду (т. 5, а.п. 202-205);
47) протокол допиту свідка ОСОБА_51 від 15.10.2021, у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що з 2012 року працює на посаді члена наглядової ради ПрАТ «ТД «Гідросила» і товариство завжди отримувало відшкодування ПДВ у зв`язку із здійсненням експортних операцій (близько 80 відсотків продукції реалізовується за кордон), свідку відомо, що починаючи з середини 2015 року товариство не отримувало відшкодування ПДВ (в цей час змінилося керівництво ДФС України) і точні причини свідку не відомо, проте у середині 2015 року йому на мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік та попросив про зустріч по важливому питанню, під час зустрічі, цей невідомий чоловік повідомив, що ситуація із відшкодуванням ПДВ змінилася і потрібно «платити» 35 відсотків від суми відшкодування ПДВ, також, він повідомив, що не обов`язково готівковими коштами, а можна перерахувати кошти на «офшорний рахунок», чоловік відповів свідку, що платять всі, навіть народні депутати, після відмови свідка платити, компанії, де він є власником, перестали отримувати відшкодування ПДВ (т. 5, а.п. 206-209);
48) протокол допиту свідка ОСОБА_32 від 02.04.2024 (директор компанії «ІНФОРМАЦІЯ_4»), у якому зафіксовано показання останнього, який пояснив, що він не управляв рахунками компанії «ІНФОРМАЦІЯ_4» і йому нічого не відомо про перерахування коштів в сумі понад 4 млн Євро з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_4» на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 5, а.п. 210-213);
49) протокол допиту свідка ОСОБА_52 від 13.04.2024 (директор компанії «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_14», « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він не мав стосунку до діяльності компаній «Ipson Holdings Limited», «ІНФОРМАЦІЯ_14», « ІНФОРМАЦІЯ_5 », не управляв рахунками цих компаній і про перерахування коштів на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_12» ні з ким не спілкувався з цього приводу (т. 5, а.п. 214-218);
50) протокол допиту свідка ОСОБА_37 від 24.03.2023 (довірена особа ОСОБА_5, директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що бенефіціарним власником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» міг та може бути ОСОБА_5, з яким він як директор разом здійснювали фактичний контроль над товариством, ОСОБА_5 вирішив придбати і саме він представляв сторону покупця під час купівлі об`єкту незавершеного будівництва ( АДРЕСА_1 ) (т. 5, а.п. 219-221);
51) протокол допиту свідка ОСОБА_54 від 12.12.2023 (секретар ОСОБА_37 ), у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що вона робила таблицю, що містить інформацію про дати надходжень та видатків коштів з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» за вказівкою ОСОБА_37 і можливо брала інформацію про рух коштів у секретарів компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» з якими вона іноді спілкувалася (іноді спілкувалася з секретарями які ведуть їх нерезидентів) (т. 5, а.п. 222-225);
52) протокол допиту свідка ОСОБА_55 від 26.12.2023 (заступник директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він чув назву компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» і бенефіціарним власником цієї компанії наскільки він пам`ятає був ОСОБА_5, свідок брав участь у переговорах з юристами під час укладення угод між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» під час купівлі прав на будівництво багатофункціонального житлового комплексу (Метрополь), на прохання ОСОБА_37 він переслав листування з вкладеннями де містилися проєкти (чорнові та чистові) договорів, датовані 14.07.2017 між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_27» (як продавець), «ІНФОРМАЦІЯ_2» (як покупець), ОСОБА_5 вирішив купити недобудований житловий комплекс ( АДРЕСА_1 ) який був проблемний і будувався з 2006-2007 року (т. 5, а.п. 226-230);
53) протокол допиту свідка ОСОБА_56 від 14.03.2023 (директор ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що він знайомий з ОСОБА_5 та ОСОБА_37 з травня 2017 року після підготовки та укладення договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, саме останні представляли сторону покупця під час перемовин стосовно укладення та виконання договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва (місто Київ, вул. Велика Василківська 93 А) (т. 5, а.п. 231-233);
54) протокол допиту свідка ОСОБА_57 від 30.12.2023 (гарант продавця компанії «ІНФОРМАЦІЯ_27»), у якому зафіксовано показання останнього, який повідомив, що ОСОБА_5 разом зі своїми представниками та юристами представляли сторону покупця під час перемовин щодо умов придбання прав на будівництво багатофункціонального житлового комплексу Pechersk Towers (в подальшому Метрополь) (т. 5, а.п. 234-236);
55) протокол допиту свідка ОСОБА_58 від 25.01.2024 (керівник юридичного відділу ПрАТ «Мандарин Плаза»), у якому зафіксовано показання останньої, яка повідомила, що знайома з робочих питань з ОСОБА_5, так як надавала юридичні послуги ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» під час укладення договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва покупцем якого відповідно до угоди була група компаній Альтіс, бенефіціарним власником якої був ОСОБА_5, під час цих обставин також познайомилася із ОСОБА_37 який був директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» (т. 5, а.п. 237-240);
56) протокол огляду документів від 23.02.2022 - отриманих в результаті допиту свідків представників товариств реального сектору економіки та комунальних підприємств, у якому зафіксовано, що останні мали затримки у відшкодуванні ПДВ протягом 2015-2016 років і скаржилися у податкові органи, Раду бізнес-омбудсмена та суди (т. 5, а.п. 241-267);
57) протокол про результати здійснення НС(Р)Д від 09.11.2021 стосовно ОСОБА_37, у якому зафіксовано, що останній спілкувався з реєстраційними агентами стосовно діяльності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» через свого помічника ОСОБА_59, надсилав та отримував проєкти документів цієї компанії, а також отримував інформацію про перерахування коштів, які надходили на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» від «ІНФОРМАЦІЯ_12», «Ipson» та «ІНФОРМАЦІЯ_4» та подальшого руху коштів з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2». Окрім цього, зафіксовано, що ОСОБА_37 особисто 14.05.2021 пересилав файл між власними поштовими скриньками, який є проєктом договору про внесення змін від квітня 2021 року до договору про купівлю-продаж акцій компанії Frostmorgon AB від 14.07.2017 (т. 6, а.п. 1-20);
58) протокол огляду від 23.11.2023 документів - протоколу про результати проведення НС(Р)Д № 19/8860т від 09.11.2021, у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме: електронної пошти з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, протокол обшуку від 17.10.2022 (адреса проживання ОСОБА_15 ) та від 05.09.2023 (адреса реєстрації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23»), у якому зафіксовано (т. 6 а.п. 21-137):
-листування з темою повідомлення « ОСОБА_61 : Transaction Documents» від 13-14.07.2017 (у тому числі з надісланням копії ОСОБА_37 та ІНФОРМАЦІЯ_7 ) у вкладенні якого містилися лист та проєкти (чорнові та чистові) договорів, датовані 14.07.2017 між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_27» (як продавець), « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (як покупець), ОСОБА_63 (як гарант продавця) стосовно купівлі акцій компанії-нерезидента «Frostmorgon AB», якими передбачено придбання «ІНФОРМАЦІЯ_2» прав на будівництво об`єктів нерухомості та незавершеного будівництва розташованого за адресами АДРЕСА_1, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (в Печерському районі міста Києва) в компанії «ІНФОРМАЦІЯ_27», через придбання акцій компанії «Frostmorgon AB»;
-серед вилучених документів під час проведення обшуку (адреса реєстрації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23») виявлено копію «Доповнення № 3 до Меморандуму про порозуміння», укладеного між ОСОБА_64 (як девелопер) та ОСОБА_63 (як власник). Відповідно до умов цього документу сторонами угоди зараховано і проведено взаємозалік за позиками, виданими компанією Девелопера компанії власника в рахунок оплати акцій Frostmorgon до завершення угоди таким чином, щоб всі договори позик були виконані належним чином;
-серед вилучених документів під час проведення обшуку (адреса проживання ОСОБА_15 ) вилучено проєкт «Згода», датованого 2021 роком, між ОСОБА_64 (як девелопер) та ОСОБА_63 (як власник), в тексті якого міститься інформація про укладення між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_27» (як продавець) та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (як покупець) 14.07.2017 договору купівлі акцій компанії-нерезидента « ОСОБА_65 », якими передбачено придбання «ІНФОРМАЦІЯ_2» прав на будівництво комплексу в Печерському районі міста Києва;
-серед інформації на електронній пошті з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено:
-лист від 14.05.2021 між пересланими ОСОБА_37 з однієї на іншу свою пошту, з темою повідомлення «RM» міститься проєкт другої додаткової угоди (з коментарями), датований квітнем 2021 року між компаніями-нерезидентами «ІНФОРМАЦІЯ_27» (як продавець) та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (як покупець) стосовно купівлі акцій компанії-нерезидента « ОСОБА_65 »;
-вхідний лист від 28.09.2020 від ОСОБА_59 з пошти ІНФОРМАЦІЯ_8 на пошту ОСОБА_37 з темою повідомлення ОСОБА_66 у якому міститься файл - таблиця, складеною автором « ОСОБА_67 », що містить інформацію про дати надходжень та видатків коштів з рахунків компанії-нерезидента « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відкритих у банківських установах відкритих в « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та «EFG Bank», у тому числі з коментарями стосовно контрагента та подробиць;
-лист від 15.09.2020 між пересланими ОСОБА_37 з однієї на іншу свою пошту, з темою повідомлення « НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 » з відповідним змістом листування та вхідний лист 21.09.2020 від ОСОБА_68, з темою повідомлення: «виписки L», ці документи є виписками по рахунках компанії ІНФОРМАЦІЯ_2, у тому числі № НОМЕР_2, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації UBP з 2015 по 2020 роки, а також № CH5508465160360772002, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації EFG з 2016 по 2020 роки;
59) протоколі огляду від 23.11.2023, у якому зафіксована інформація із виписок по рахунках компанії « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка відповідає даним з:
-«Доповнення № 3 до Меморандуму о порозумінні», укладеного між ОСОБА_64 (як девелопер) та ОСОБА_63 (як власник) та договору про залік сум від 12.03.2018 між компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_27» та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у частині розрахунків за договорами позик, які були зараховані в рахунок оплати акцій Frostmorgon;
--документу «Книга1», надісланому листом 28.09.2020 від ОСОБА_68 на пошту ОСОБА_37.
60) окрім цього, відповідно до змісту оглянутих документів (документу «Книга1 та виписок по банківських рахунках компанії ІНФОРМАЦІЯ_2), для проведення розрахунків за договором придбання акцій «Frostmorgon AB» були використані, в тому числі кошти, отримані на рахунки «ІНФОРМАЦІЯ_2» внаслідок сплати ОСОБА_19 неправомірної вигоди. Тобто підставою набуття прав на будівництво ОСОБА_5 (як дивелопером), на об`єкт незавершеного будівництва (АДРЕСА_1, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 )), стало використання коштів, отриманих ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок сплати ОСОБА_19 неправомірної вигоди (том 6, а.п. 21-137);
61) протокол про результати проведення НС(Р)Д від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_5 та у протоколі огляду від 18.04.2024, у яких зафіксовано, що донька ОСОБА_5 - ОСОБА_17 у вересні 2018 року надсилала проєкт договору купівлі-продажу майнових прав квартири АДРЕСА_4 від імені компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» (продавець) в багатофункціональному комплексі (забудови в межах будинків № 91 та 93 по АДРЕСА_5 по АДРЕСА_6, № НОМЕР_3 по АДРЕСА_3, абонент «ОСОБА_74» (номер телефону НОМЕР_4 ), що зі змісту листування належить ОСОБА_15, 19.04.2018 пересилав проєктні документом стосовно оздоблення і проєктування житлового та офісного комплексу з паркінгом, розташованого в Печерському районі міста Києва (межі забудови: будівлі АДРЕСА_1, № 22 по АДРЕСА_9 та будівля № АДРЕСА_3) - багатофункціонального комплексу «Метрополь», а також 17.06.2018 надсилав комерційну пропозицією компанії «UTG» щодо надання консультаційних послуг стосовно багатофункціонального комплексу «Метрополь», 19.04.2018 надсилав 2 файли абоненту «ОСОБА_75» (номер телефону НОМЕР_5 ) «ІНФОРМАЦІЯ_25» та «ІНФОРМАЦІЯ_26», які є кольоровими скан-копіями договорів від 12.03.2018 між компаніями «ІНФОРМАЦІЯ_27» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» (договір про залік сум та договір про внесення змін до угоди купівлі-продажу акцій Frostmorgon AB від 14.07.2017), із відтиском печатки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» та підписом її директора ОСОБА_76 (т. 6, а.п. 138-186);
62) протокол огляду від 06.05.2024 - огляду протоколу про результати проведення НС(Р)Д № 19/8860т від 09.11.2021, у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме електронної пошти з адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, у якому зафіксовано інформацію про рух коштів по рахунках компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2», у тому числі № НОМЕР_6, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації BSI (EFG) з 2016 по 2020 роки та № НОМЕР_2, відкритому в банківській установі Швейцарської Конфедерації UBP з 2015 по 2020 роки, встановлено надходження в якості неправомірної вигоди на рахунок № НОМЕР_2 коштів в сумі 7 598 588,43 євро (у період з 21.12.2015 по 23.03.2016 з рахунків компаній «ІНФОРМАЦІЯ_13», « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «ІНФОРМАЦІЯ_14»), на рахунок № НОМЕР_6 коштів в сумі 5 449 750 євро (у період з 10.03.2016 по 23.03.2016 з рахунку компанії «ІНФОРМАЦІЯ_13»). Окрім цього, зафіксовано наступні видатки з цих рахунків: 23.09.2016 та 07.04.2017 з рахунку № НОМЕР_6 кошти в сумі по 100 000 євро перераховані на особистий рахунок ОСОБА_5, джерелами погодження яких були кошти, отримані в якості неправомірної вигоди; з 30.05.2017 по 05.04.2018 з рахунків компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» на рахунки компанії «ІНФОРМАЦІЯ_27» в банківській установі BSI (EFG) перераховано 5 349 000 доларів США та 24 644 595,25 євро, джерелами походження яких були кошти отримані в якості неправомірної вигоди та додатково отримані в якості позики від «ІНФОРМАЦІЯ_12». Окрім цього, зафіксовано, що саме ОСОБА_37, який є довіреною особою ОСОБА_5 та директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23», надавав вказівки по телефону та поштою стосовно підготовки та підписання документів директорами компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» (т. 6, а.п. 187-245);
63) протокол огляду від 23.04.2024 - огляду інформації з відкритих джерел, у якому зафіксовано, що особи, які здійснювали представництво інтересів компанії та були директорами «ІНФОРМАЦІЯ_2», у тому числі Eleni Paphiti, ОСОБА_76 є/були працівниками агентських компаній (Crystalserve Fiduciary Services LTD, Abacus LTD), діяльність яких полягала в наданні послуг з управління компаніями (т. 6, а.п. 246-252);
64) протокол огляду від 30.10.2023 - огляду інформації із ЄДРПОУ, у якому зафіксовано, що 24.05.2017 ОСОБА_5 отримав контроль над ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» (ЄДРПОУ 40486379), шляхом придбання частки у розмірі 99 % статутного капіталу товариства, а 1 % в цей же день придбала співмешканка останнього - ОСОБА_69, директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» з 25.05.2017 призначено довірену особу ОСОБА_5 - ОСОБА_37 (т. 6, а.п. 256-259);
65) протокол огляду від 31.10.2023 - огляду інформації із Реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому зафіксовано, що 29.05.2017 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» відповідно до договорів купівлі-продажу нерухомого майна №№ 649-661 придбало 13 об`єктів нерухомості за 423 568 890, 00 грн у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» (т. 6, а.п. 253-255);
66) протокол огляду від 23.04.2024 - огляду інформації, що становить банківську таємницю, у якому зафіксовано, що на підставі низки договорів від 29.05.2017 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» придбало низку об`єктів нерухомості у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24». Відповідно до умов цих договорів загалом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» було сплачено ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» коштів на суму 423 568 850 грн. Водночас, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» в зворотному порядку придбало у ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» майнові права згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 30.05.2017 на суму 387 478 504 грн. Згідно з виписками по рахунках ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23» та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24», відкритих у АТ «Кредит Європа Банк» встановлено, що джерелом походження коштів на рахунку ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_23», в сумі 387 478 504 грн, які 20.06.2017 перераховано на користь ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» у якості оплати за об`єкти нерухомості згідно, договорами купівлі-продажу від 29.05.2017, були кошти, попередньо отримані в цей же операційний день (20.06.2017) від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_24» у якості оплати за майнові права відповідно до договору від 30.05.2017 (ці операції мали характер човникового руху; товариства використовували одну й ту ж ІР-адресу з метою дистанційного управління рахунком Клієнт-Банк) (т. 6, а.п. 260, 261);
67) протокол про результати здійснення НС(Р)Д від 30.11.2021 стосовно ОСОБА_18, у якому зафіксовано, що останній обговорював із ОСОБА_37 умови угоди стосовно компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» та платежу від імені цієї компанії, а також спілкувався з ОСОБА_5 та іншими особами щодо виконання доручень свого брата - ОСОБА_15 (т. 6, а.п. 262-289);
68) протокол огляду від 07.06.2024 - копії телефону ОСОБА_5, у якому зафіксовано, що ОСОБА_5 20.05.2017 відправляв своїй доньці - ОСОБА_17 фото аркушів з рукописним текстом стосовно розрахунків вартості 50% проєкту (т. 7, а.п. 201-235);
69) в інших матеріалах кримінального провадження у їхній сукупності.
А тому, доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами та документами.
Безпідставними є й доводи щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про необ`єктивність, недостовірність та недопустимість окремих доказів є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих детективом НАБУ до поданого клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також скорочені строки розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу, колегія суддів переконана, що слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги показання, зафіксовані у протоколах допиту свідків на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри. Згідно ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак сторони відповідне клопотання не заявляли, а слідчий суддя необхідності у їх допиті не встановив. З огляду на те, що відомості в протоколах допиту свідків узгоджуються з іншими матеріалами провадження, підстав для їх відхилення колегія суддів не вбачає.
Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_5 процесуального статусу підозрюваного, а тому колегія суддів не перевірятиме такі обставини.
Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування саме застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.
Обґрунтовуючи клопотання орган досудового розслідування послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Кримінальне правопорушення, визначене ч. 4 ст. 368 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, визначене ч. 3 ст. 209 КК України - у виді позбавлення волі на строк на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду. Про це свідчить також наступні відомості:
-у період з листопада 2017 року по дату складання клопотання ОСОБА_5 більше сорока разів виїжджав за кордон, у тому числі на тривалий період, 4 рази з яких у період після введення правового режиму воєнного стану в Україні;
-відсутність будь-яких обмежень для ОСОБА_5 (зважаючи на його вік (64 роки)) у перетині державного кордону у період правового режиму воєнного стану;
-повнолітні та неповнолітні діти ОСОБА_5 протягом тривалого часу постійно проживають за кордоном;
- ОСОБА_5 має візу на проживання у Великобританії (до 21.06.2025), та під час подачі документів для отримання візи для його неповнолітньої доньки, він давав дозвіл на її перебування в Сполученому Королівстві у помешканні своєї старшої доньки ( АДРЕСА_7 );
-високий майновий стан підозрюваного ОСОБА_5, що може вказувати на достатні фінансові спроможності підозрюваного забезпечити своє переховування.
Колегія суддів погоджується, що у випадку відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу, у підозрюваного ОСОБА_5 залишається реальна можливість вільної зміни свого місця проживання/перебування, що у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження (зокрема майнового стану) підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Окрім того, переховування від органів досудового розслідування та/або суду можливе як за кордоном так і в межах України.
Наведені вище обставини дають достатні підстави стверджувати про наявність встановленого слідчим суддею ризику переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Окрім того, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що під час досудового розслідування, було допитано низку працівників юридичних осіб, фактичний контроль над якими здійснює сам ОСОБА_5, зокрема: ОСОБА_37, ОСОБА_54, ОСОБА_70 . Ці свідки є підлеглими та залежними за своїми трудовими відносинами особами стосовно підозрюваного. З огляду на безпосередню підпорядкованість підозрюваному низки осіб, які наразі є свідками у межах цього кримінального провадження та родинних зв`язків із ОСОБА_15, підозрюваний може впливати на всіх цих осіб з метою надання останніми неправдивих показань або ж відмови від надання показань задля уникнення відповідальності.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо необхідності обмежити підозрюваного ОСОБА_5 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про наявність даного ризику, зокрема, свідчать наступні відомості:
-після направлення у 2019 році під час досудового розслідування запиту про міжнародну правову допомогу у межах кримінального провадження до компетентних органів Швейцарської Конфедерації та початку його виконання, особи, підлеглі ОСОБА_5, у тому числі ОСОБА_37, вживали заходів щодо протидії (оскарження) з метою не можливості отримання НАБУ запитуваних документів (т. 7, а.п. 58-72);
-слідчим суддею досліджено протоколи НС(Р)Д від 05.10.2023 щодо працівників підконтрольних ОСОБА_5 товариств - ОСОБА_54 та ОСОБА_55, у яких зафіксовано, що під час розмов останні повідомляли, що після постановлення слідчим суддею ухвал про дозвіл на проведення обшуків та до їх безпосереднього проведення про необхідність протягом одного місяця обмежити відвідування офісних приміщень;
-за змістом зафіксованих у цих протоколах розмов, за декілька днів після постановлення таких ухвал, ОСОБА_71 вживав заходів щодо приховання свого власного ноутбуку, а в день проведення обшуків - вживав заходи, спрямовані на приховання речей і документів, що можуть містити докази в кримінальному провадженні, зокрема приховував та вимикав власний мобільний телефон. Також після проведення обшуків ОСОБА_71 та ОСОБА_54 повідомляли співрозмовникам про те, що такі обшуки були передбачуваними та очікуваними для них.
Водночас, враховуючи термін тривалості досудового розслідування, колегія суддів не погоджується із висновками слідчого судді про існування на даний час ризику знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вважає його недоведеним.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що зважаючи на обставини кримінального провадження (зокрема, ОСОБА_5 за станом здоров`я потребує медичної допомоги, має міцні соціальні зв`язки, у тому числі батька похилого віку з низкою захворювань, та його дружину, яка має онкологічне захворювання, яких він утримує, а також те, що підозрюваний, будучи обізнаним про здійснення досудового розслідування не переховувався від органу досудового розслідування, хоча мав таку можливість), дієвим запобіжним заходом буде саме застава.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 5 ст. 182 КПК визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_5, обставини кримінальних правопорушень, індивідуальні особливості підозрюваного та його імовірну роль у їх вчиненні, майновий стан підозрюваного, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_5 має бути більшим за розмір, встановлений п. 2 ч. 4 ст. 182 КПК України.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Аналізуючи наведені в оскарженій ухвалі висновки слідчого судді щодо визначення розміру застави в розмірі 200 000 000 грн, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині судове рішення постановлено без належного врахування усіх обставин справи.
Визначений розмір застави є таким, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного, майнового стану підозрюваного та осіб, з якими він підтримує взаємовідносини, обставинами кримінального провадження, встановленими ризиками, а тому не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч.ч. 4-5 ст. 182 КПК України.
Слід також врахувати, що ГлОСОБА_72 підозрюється у пособництві одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою якої у вчиненні кримінального правопорушення завершено, всі докази зібрано.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за можливе зменшити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави з 200 000 000 до 120 000 000 грн. Застава в розмірі 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень може в повній мірі забезпечити належне виконання обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 та його належну процесуальну поведінку.
Щодо доводів сторони захисту про покладення обов`язки на підозрюваного ОСОБА_5 поза строком досудового розслідування, то колегія суддів відзначає наступне.
Як вже було встановлено, статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув 19 червня 2024 року, а тому досудове розслідування стосовно відповідних обставин мало б бути завершено до 19 серпня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року, серед іншого, застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави та покладено на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування процесуальні обов`язки.
Частиною 4 статті 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбаченому КПК України.
Однак, під час розгляду поданих апеляційних скарг захисники пояснили, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено ще не було. Такі обставини, на їхню думку, свідчать про необхідність скасування зазначеної ухвали слідчого судді.
Колегія суддів відхиляє доводи захисту в цій частині, оскільки викладені захисниками обставини у цьому конкретному випадку не свідчать про істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України, не впливають на правильність установлених судом обставин та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення, враховуючи, що строк досудового розслідування цього кримінального провадження в подальшому був продовжений. Стороною захисту зазначені обставини не оспорювались.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року, процесуальні обов`язки покладені на підозрюваного ОСОБА_5 «строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування процесуальні обов`язки».
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, запобіжного заходу у вигляді застави.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За таких обставин, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 24 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень до підозрюваного ОСОБА_5, слід скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_5 розмір застави 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Прийняти відмову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від поданої ним апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року, а апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою закрити.
Клопотання захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року задовольнити. Строк поновити.
Апеляційні скарги захисників задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 200 000 000 (двісті мільйонів) гривень до підозрюваного ОСОБА_5, скасувати в частині визначення розміру застави.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_5 розмір застави 120 000 000 (сто двадцяти мільйонів) гривень.
В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3