- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/8046/24
Провадження № 1-кс/991/8084/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
03 вересня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 425 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про закриття провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 17 квітня 2024 року та визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні за
№ 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Питання вирішується за ініціативою слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
29 серпня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 17 квітня 2024 року та визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного, яка обґрунтована наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06.11.2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 425 КК України. Вказане провадження надійшло за підслідністю з Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (надалі - ГСУ ДБР).
Постановою від 07 червня 2024 року прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06.11.2020 року визначена за слідчими ГСУ ДБР, а матеріали досудового розслідування направлені до ГСУ ДБР для здійснення подальшого розслідування.
Постановою від 27 червня 2024 року Генерального прокурора ОСОБА_5 вирішено спір про підслідність у кримінальному провадженні, за наслідком чого підслідність кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 425 КК України визначена за слідчими ГСУ ДБР.
17 квітня 2024 року слідчим ГСУ ДБР ОСОБА_6 повідомлено ОСОБА_2 про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою отримання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме завдало матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 11 00 000, 00 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Адвокат зазначає, що сторона захисту не погоджується з повідомленням про підозру від 17.04.2024 року, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим, а тому таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке:
- повідомлення про підозру ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 277 КПК України;
- повідомлення про підозру ОСОБА_2 базується на недопустимих доказах;
- орган досудового розслідування, фактично вийшов за межі своїх повноважень, оскільки встановлення відповідності медичного обладнання вимогам Технічному регламенту відноситься до компетенції інших органів технічного регулювання, та інших суб`єктів господарювання зокрема під час перевірки певних документів в межах процедури публічної закупівлі;
- у повідомленні про підозру необґрунтована та недоведена пред`явлена підозра стосовно мети «отримання неправомірної вигоди» ОСОБА_2 ;
- слідчим не доведено та документально не підтверджено, що розмір матеріальної шкоди Міністерству оборони України внаслідок дій саме Генерального директора органу з оцінки відповідності Державного українського об`єднання «Політехмед» ОСОБА_2, так само як і ТОВ «МЕД ЕКСІМ» є 11 000 000, 00 грн;
- висновок експерта від 18 квітня 2022 року за №СЕ-19- 21/3348-ТВ очевидним та недопустимим доказом, оскільки наданий неуповноваженою та не особою.
З огляду на викладене, захисник вважає, що аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_2 не наводить достатніх та беззаперечних доказів того, що підозрюваним було скоєно саме кримінальне правопорушення, а тому є всі законні підстави для твердження про його непричетність до нібито скоєного злочину, що йому інкримінують та достатні підстави для скасування підозри, у зв`язку з її необґрунтованістю.
За таких обставин, захисник у своїй скарзі просить:
- скасувати повідомлення про підозру від 17 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року гр. ОСОБА_2 ;
- зобов`язати компетентну посадову особу у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 62020000000000870 про дату та час повідомлення про підозру гр. ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На підтвердження вказаних обставин до клопотання долучені копії таких матеріалів, зокрема: повідомлення про підозру від 17.04.2024 року; витягу з ЄРДР; посадових обов`язків ОСОБА_2 ; атестату та сфери №80077 від 23 травня 2024 року; атестату та сфери №10174 від 11 червня 2024 року; Статуту ДП «Укрметртестстандарт»; листа від 10 травня 2024 року; листа від 14 червня 2024 року; висновку експерта від 18 квітня 2022 року за № СЕ-19-21/3348-ТВ; рішення Господарського суду міста Києва від 22 вересня 2021 року (справа № 910/160/21) за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ" про зобов`язання виконати умови договору; постанови від 07 червня 2024 року прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року; постанова від 27 червня 2024 року, винесена Генеральним прокурором ОСОБА_7 про вирішення спору про підслідність кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 425 КК України за слідчими слідчого управління Державного бюро розслідувань; постанова від 27 червня 2024 року винесена Генеральним прокурором Андрієм КОСТІНИМ про визначення для здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року групи прокурорів.
Слідчим суддею досліджена скарга разом з доданими до неї матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України: «В Україні діє прокуратура, яка здійснює : організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку . Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України».
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України: «прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень».
Відповідно до вимог п. п. 1-22 ч. 1 і ч. 3 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених розділом ІХ-1 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 КПК України: « Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: « Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 КПК України: « Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом ».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України: «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора».
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України: «Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 36 КПК України: «Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України: «Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України: «Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки)».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України: «Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»: «Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п`яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції: здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слідчий суддя зазначає, що належність кримінального правопорушення до предметної підсудності ВАКС визначається сукупністю вимог (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, а також обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які, у свою чергу, є умовами віднесення кримінального правопорушення до підслідності Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ).
Слідчим суддею було встановлено, що ГСУ ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 425 КК України.
Таким чином, з перелічених складів злочинів до переліку корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці до ст. 45 КК України, належить злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України. Разом з тим, тільки цієї обставини недостатньо для віднесення кримінального провадження до предметної підслідності ВАКС, оскільки для цього також необхідним є й існування хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто наявності хоча б однієї з умов підслідності кримінального правопорушення НАБУ.
Слідчий суддя виходить з того, що питання належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначаються вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належать до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено вимогами ч. 10 ст. 216 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 від 07.06.24 року підслідність кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні
№ 62020000000000870 від 06.11.2020 року визначена за слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
У зв`язку з чим цьому кримінальному провадженні виник спір про підслідність, який у відповідності до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України був вирішений Генеральним прокурором. Постановою Генерального прокурора від 27.06.2024 року підслідність цього кримінального провадження була визначена за слідчими ГСУ ДБР, а здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва було доручене прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Слідчий суддя також враховує й те, що станом на дату звернення сторони захисту з цією скаргою:
- досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими ГСУ ДБР;
- нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора;
- Генеральним прокурором при вирішенні спору про підслідність не встановлено наявності будь-яких об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ або здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану або про неефективність здійснення ним досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (умовами підслідності), яка є обов`язковою невід`ємною складовою предметної підсудності ВАКС.
Крім того, якщо вважати зазначене кримінальне провадження таким, що належить до підсудності ВАКС, то воно має бути і підслідним НАБУ, оскільки це є обов`язковим елементом предметної підсудності ВАКС, а тому проведення досудового розслідування у такому випадку не може бути доручено ГСУ ДБР з огляду на вимоги абз. 3 ч. 5 ст. 36 КПК України, тобто ГСУ ДБР не є належним органом досудового розслідування.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд та вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчого судді ВАКС, у зв`язку з чим провадження за цією скаргою слід закрити.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загальними засадами кримінального провадження, які встановлені ст. ст. 7-10, 20, 22 КПК України, положеннями ст. ст. 216, 276, 277, 278, 303, 307, 372 КПК України, вважає за необхідне закрити провадження за скаргою захисника ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Закрити провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 17 квітня 2024 року та визнання особи такою, що не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні за № 62020000000000870 від 06 листопада 2020 року.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1