Document No. 121350893

Date of the hearing: 29/08/2024
Date of the decision: 29/08/2024
Case №: 991/6566/24
Proceeding №: 12020100010005036
Instance: HACC AC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC AC) : Semennykov O.Yu.

справа № 991/6566/24

провадження №11-сс/991/581/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

захисників підозрюваного ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12020100010005036 від 02 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2024 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 570 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 725 960 (один мільйон сімсот двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн., із покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.

При ухваленні судового рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин та ризиків кримінального провадження, передбачених ст.177 КПК, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, запобігти яким можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, визначений розмір якої не є явно непомірним, проте достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 13 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник наводив наступні доводи.

На переконання захисника, ОСОБА_5 необґрунтовано підозрюється у вчиненні передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК кримінальних правопорушень на підставі взаємовиключних доказів, а наведені стороною обвинувачення обставини перебувають поза стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Розмір матеріальної шкоди (збитків) визначений на підставі висновку експерта, який самостійно визначив вартість товару і тим самим вийшов за межі своїх спеціальних знань.

Немає жодних законних підстав вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від слідства та суду, враховуючи міцність його соціальних та сімейних зв`язків, наявності зареєстрованого майна, місця проживання на території України, попередньої поведінки. Останній, як раніше, так і зараз має намір максимально співпрацювати зі стороною обвинувачення з метою доведення його непричетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Стороною обвинувачення жодним чином не підтверджено ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у клопотанні взагалі не розкритий, а обставини, які нібито його обґрунтовують фактично є компіляцією вже наведених (використаних) у клопотанні обставин, якими обґрунтовувалися попередні ризики.

Також, заявлений у клопотанні розмір застави є необґрунтованим, надмірним та не відповідає обставинам кримінального правопорушення і майновому стану особи, стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_5 є раніше не судимим, на обліках лікарів психіатра та нарколога не перебуває, веде здоровий спосіб життя, має постійне місце проживання та стійкі професійні, ділові, соціальні та сімейні зв`язки.

Отже, висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, суперечать наведеним вище обставинам і не підтверджуються відповідними доказами, слідчий суддя допустив необ`єктивність та упередженість при дослідженні обставин, на які посилалися сторони, та при оцінці доказів, наданих сторонами, зайняв позицію сторони обвинувачення.

В той же час, в порушення вимог ч.3 ст.176, ч.4 ст.182 КПК слідчим суддею не взято до уваги наведені вище доводи сторони захисту і застосовано до особи непомірний для нього запобіжний захід. Таким чином, обставини справи, зміст повідомлення про підозру, обґрунтування клопотання та доводи сторони захисту свідчать про можливість застосування до ОСОБА_5 особистого зобов`язання з покладенням певних процесуальних обов`язків.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Мотиви та висновки суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши позицію підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

З наданих матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, досліджені матеріали клопотання детектива, надані стороною захисту письмові матеріали, а також з`ясовані всі необхідні обставини, що повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

На виконання вимог ст.178 КПК слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5, відомості про нього в їх сукупності з врахуванням сімейного та матеріального стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, обставини його вчинення за пред`явленим повідомленням про підозру.

При вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.

При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч.5 ст.9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04, §175).

Разом з цим стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо необґрунтованості висунутої ОСОБА_5 підозри, колегією суддів встановлено таке.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12020100010005036 від 02 грудня 2020 року за підозрою, у тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.1 ст.366 КК.

Як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК та у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінально правопорушення передбаченого ч.1 ст.366 КК.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, перебуваючи на посаді головного державного інспектора ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці, маючи тривалий стаж професійної діяльності у сфері митної справи, будучи обізнаним з вищевказаними вимогами законодавства, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, будучи службовою особою, яка зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зловживав своїм службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для інших фізичних або юридичних осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, склав завідомо неправдиві офіційні документи та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за наступних обставин.

1.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 листопада 2020 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи в інтересах суб`єктів господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на території України (надалі - замовники товарів), реалізуючи схему незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося удаване декларування товарів, митна вартість яких значно менша, ніж митна вартість фактично імпортованих товарів (надалі - «товарів прикриття»), з використанням декларування товарів, що ніби переміщаються на підставі митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщаються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності (надалі - митна декларація) та уніфікованої митної квитанції МД-1, забезпечили завантаження, митне оформлення, проходження прикордонного та митного контролю компетентними органами Республіки Польща у Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську) вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з метою подальшого незаконного переміщення на митну територію України комерційних товарів, відповідно до вантажних митних декларацій (надалі - ВМД) з реєстраційними номерами (MRN): 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0, які переміщалися вказаним транспортним засобом.

Разом з цим, невстановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь дійшли згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5, щодо зловживання ним своїм службовим становищем та вчинення службового підроблення при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщаються вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання підробленої уніфікованої митної квитанції МД-1, випуску транспортних засобів з незаконно ввезеними товарами на митну територію України.

Так, 15 листопада 2020 року о 02:40 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0, заїхав в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП « Ягодин ») та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

Здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, було розподілено на головного державного інспектора ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5

15 листопада 2020 року о 03:25 ОСОБА_5, розпочавши митне оформлення товарів, які переміщались вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на митну територію України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, прийняв до оформлення митну декларацію від 15 листопада 2020 року заповнену та підписану від імені ОСОБА_10 та інші товаросупровідні документи (рахунок-фактуру), в які були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо товару та його вартості, який переміщається на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Надалі ОСОБА_5, достовірно знаючи про переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 товарів із значно більшою митною вартістю ніж ті, які декларуються, діючи за заздалегідь обумовленим злочинним умислом, спрямованим на незаконну мінімізацію митних платежів, з метою удаваного забезпечення виконання форми митного контролю у вигляді ідентифікації товарів шляхом фотозйомки, вніс до АСМО «Інспектор» завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які ніби переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, та завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені ним 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виконані під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 протиправно склав уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА №365128, в яку вніс недостовірні відомості щодо удаваного переміщення на митну територію України «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), та відомості про нараховані митні платежі внаслідок удаваного ввезення на митну територію України «товарів прикриття». Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії РА №365128 та повідомлення для відділення уповноваженого банку про прийняття платежів сплатила мінімізовані митні платежі, шляхом внесення коштів через відділення ПАТ «Укргазбанк» № 109/02, що знаходиться безпосередньо на території МАПП «Ягодин».

Незважаючи на виявлення факту незаконного переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 комерційних товарів, митна вартість яких значно більша, ніж митна вартість «товарів прикриття», ОСОБА_5 протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та зазначених вище норм МК України, діючи в інтересах «замовників товарів», не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, та 15 листопада 2020 року о 04:41 закінчив митне оформлення після чого вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, та ввіз комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20 DE485137521505E3, 20DE485137381754E0 на митну територію України, які надалі надійшли у вільний обіг без належної сплати митних платежів.

Відповідно до висновку експерта від 13 червня 2024 року за №СЕ-19/103-24/5411-ЕК (п.7 Висновків) сума митних платежів, що підлягали нарахуванню та сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, складає 12 140 167,13 гривень. Натомість, внаслідок описаних протиправних дій, були нараховані та сплачені митні платежі з врахуванням митної вартості та кодів товарів згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД), які були зазначені в недостовірній уніфікованій митній квитанції МД-1 серії РА №365128 щодо «товару прикриття», у загальній сумі 35 472,10 гривень.

Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 15 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, складає 12 104 695,03 гривень.

Вказаний розмір матеріальної шкоди (збитків) відповідно до п.4 примітки до ст.364 КК є тяжким наслідком, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22 листопада 2020 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи в інтересах замовників товарів, реалізуючи схему незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося удаване декларування «товарів прикриття», з використанням декларування товарів, що ніби переміщаються на підставі митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщаються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності (надалі - митна декларація) та уніфікованої митної квитанції МД-1, забезпечили завантаження, митне оформлення, проходження прикордонного та митного контролю компетентними органами Республіки Польща у Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську) вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 з метою подальшого незаконного переміщення на митну територію України комерційних товарів, відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN): 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9, які переміщалися вказаним транспортним засобом.

Разом з цим, невстановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь дійшли згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5, щодо зловживання ним своїм службовим становищем та вчинення службового підроблення при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщаються вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання підробленої уніфікованої митної квитанції МД-1, випуску транспортних засобів із незаконно ввезеними товарами на митну територію України.

Так, 23 листопада 2020 року о 02:12 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9 заїхав в МАПП «Ягодин » та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

Здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, було розподілено на головного державного інспектора ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5

23 листопада 2020 року о 02:43 ОСОБА_5, розпочавши митне оформлення товарів, які переміщались вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 на митну територію України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, прийняв до оформлення митну декларацію від 23 листопада 2020 року заповнену та підписану від імені ОСОБА_11 та інші товаросупровідні документи (рахунок-фактуру), в які були внесені завідомо неправдиві відомості, щодо товару та його вартості, який переміщається на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 .

Надалі ОСОБА_5, достовірно знаючи про переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 товарів із значно більшою митною вартістю ніж ті, які декларуються, діючи за заздалегідь обумовленим злочинним умислом, спрямованим на незаконну мінімізацію митних платежів, з метою удаваного забезпечення виконання форми митного контролю у вигляді ідентифікації товарів шляхом фотозйомки, вніс до АСМО «Інспектор» завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які ніби переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, та завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені ним 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виконані під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 протиправно склав уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА №365136, в яку вніс недостовірні відомості щодо удаваного переміщення на митну територію України «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), та відомості про нараховані митні платежі внаслідок удаваного ввезення на митну територію України «товарів прикриття». Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, на підставі уніфікованої митної квитанції МД-1 серії РА №365136 та повідомлення для відділення уповноваженого банку про прийняття платежів сплатила мінімізовані митні платежі, шляхом внесення коштів через відділення ПАТ «Укргазбанк» № 109/02, що знаходиться безпосередньо на території МАПП «Ягодин».

Незважаючи на виявлення факту незаконного переміщення вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 комерційних товарів, митна вартість яких значно більша, ніж митна вартість «товарів прикриття», ОСОБА_5 протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та зазначених вище норм МК України, діючи в інтересах «замовників товарів», не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, та 23 листопада 2020 року о 03:15 закінчив митне оформлення після чого вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, та ввіз комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20CZ61000027UNSWH7, 20CZ6500002FVIF593, 20DE290137915147E6, 20DE323038117323E0, 20DE485137742813E0, 20DE485138021376E0, 20DE485138099267E0, 20DE485138168438E1, 20DE485138173970E7, 20DE485138192344E6, 20DE485138194535E2, 20DE485138336449E4, 20DE535638099822E0, 20DE705337842521E0, 20DE720237912166E0, 20DE720238009430E5, 20DE830437905574E1, 20DE510357997168M9 на митну територію України, які надалі надійшли в вільний обіг без належної сплати митних платежів.

Відповідно до висновку експерта від 13 червня 2024 року за №СЕ-19/103-24/5411-ЕК (п.8 Висновків) сума митних платежів, що підлягали нарахуванню та сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, складає 4 740 435,19 гривень. Натомість, внаслідок описаних протиправних дій, були нараховані та сплачені митні платежі з врахуванням митної вартості та кодів товарів згідно з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - УКТ ЗЕД), які були зазначені в недостовірній уніфікованій митній квитанції МД-1 серії РА №365136 щодо «товару прикриття», у загальній сумі 36 207,05 гривень.

Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 23 листопада 2020 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, складає 4 704 228,14 гривень.

Щодо фактів вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК, стороною обвинувачення зазначено наступне.

1.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 15 листопада 2020 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи дійшли злочинної згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5, щодо зловживання ним своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивих документів та внесенні ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей при здійсненні митного оформлення товарів, які мали бути ввезені на митну територію України через МАПП « Ягодин » за допомогою вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 без належної сплати митних платежів.

Так, 15 листопада 2020 року о 02:40 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, який переміщав комерційні товари відповідно до ВМД з реєстраційними номерами (MRN) 20DE910137076623E2, 20DE523037464936E0, 20DE585837796311E9, 20DE720237359535E4, 20DE770337704484E9, 20DE835237557796E4, 20ITQ1W1T0208329E7, 20ITQSK1T0012322E0, 20ITQSK1T0012323E0, 20LV00024021628418, 20NLKHBTFSA8SFWD59, 20DE500437783717E0, 20DE485137364912E6, 20CZ61000021SSYK45, 20CZ61000024NEPRD2, 20CZ65000027NCXBF2, 20DE290637297950E2, 20DE300237411342E5, 20DE485137613895E2, 20DE485137385446E7, 20DE485137401407E0, 20DE485137449871E2, 20DE485137521505E3, 20DE485137381754E0 заїхав в МАПП «Ягодин» та прослідував у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці.

ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вніс до АСМО «Інспектор», завідомо недостовірну інформацію, яка підтверджує певні події та яка спричинила наслідки правового характеру й може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, тобто згідно з приміткою ст.358 КК, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документа.

Так, ОСОБА_5, маючи регламентований доступ та особисті атрибути доступу (логін і пароль користувача) до АСМО «Інспектор», навички роботи в програмно-інформаційних комплексах та комп`ютерних мережах митних органів, завантажив до АСМО «Інспектор» заздалегідь підготовлені 5 фотозображень «товарів прикриття» (бувшого у використанні механічного підіймального обладнання), які були виготовлені заздалегідь, під час інших митних оформлень, попередньо внісши до них зміни у вигляді інформації про час здійснення фотографування, як такі, що ніби виготовлені ним при здійсненні даного митного оформлення.

Разом з цим, ОСОБА_5, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - уніфіковану митну квитанцію МД-1 серії РА №365128, в якому вказав завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, їх митну вартість, нараховані та надалі сплачені суми митних платежів.

Після сплати митних платежів, протиправно мінімізованих внаслідок описаних дій, ОСОБА_5 закінчив митне оформлення та вказаний вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю, незаконно ввізши товари на митну територію України.

2.У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22 листопада 2020 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи дійшли злочинної згоди з окремими службовими особами Волинської митниці, в тому числі з головним державним інспектором ВМО №3 МП «Ягодин» Волинської митниці ОСОБА_5, щодо зловживання ним своїм службовим становищем, складання завідомо неправдивих документів та внесенні ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей при здійсненні митного оформлення товарів, які мали бути ввезені на митну територію України через МАПП « Ягодин » за допомогою вантажного автомобіля з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13 без належної сплати митних платежів.

Разом з цим, ОСОБА_5, діючи умисно, в інтересах «замовників товарів», склав та підписав завідомо неправдивий офіційний документ - уніфіковану митну квитанцію МД - 1 серії РА №365136, в якому вказав завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_13, їх митну вартість, нараховані та надалі сплачені суми митних платежів.

За доводами сторони обвинувачення, внаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 16 808 923,17 грн.

25 липня 2024 року детективом НАБУ складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК, погоджене прокурором САП та копію якого того ж дня вручено ОСОБА_5 .

Повідомлення про підозру містить, зокрема, зміст підозри, правову кваліфікацію та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.

Так, на думку колегії суддів, в наданих слідчому судді і досліджених матеріалах провадження наявна сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому злочини, зокрема такі відомості підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: копіями документів, які були надані Волинською митницею Державної митної служби України щодо посадових обов`язків, призначення (переведення) на посаду ОСОБА_5, в період вчинення кримінальних правопорушень; листами Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС від 06 грудня 2023 року №91-60393/18/23 та від 14 лютого 2024 року №19-10691/18/24, відповідно до яких надана інформація про перетини державного кордону в напрямку в`їзд 06, 16, 25, 30 жовтня 2020 року, 08, 15, 23 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року вантажними автомобілями з причепами за допомогою яких здійснено незаконне переміщення товарів на митну територію України; листом Волинської митниці Державної митної служби України від 14 грудня 2023 року №7.3-1/7.3-15-01/8.11/15273 про фактично нараховані та сплачені митні платежі, при ввезенні товарів 06, 16, 25, 30 жовтня 2020 року, 08, 15, 23 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року вантажними автомобілями з причепами за допомогою яких здійснено незаконне переміщення товарів на митну територію України; актом про результати (тематичної) перевірки від 18 квітня 2024 року №25/25/3835; протоколом огляду матеріалів запитів про міжнародну правову допомогу від 05.04.2024, із залученням спеціаліста Волинської митниці, щодо визначення митної вартості товарів та нарахування митних платежів, згідно якого загальна сума митних платежів які підлягали сплаті при ввезенні товарів 06, 16, 25, 30 жовтня 2020 року, 08, 15, 23 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_14/НОМЕР_15, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_18/НОМЕР_19, НОМЕР_20/НОМЕР_21, НОМЕР_22/НОМЕР_23, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15 загалом складає 53 387 901,40 гривень; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22 квітня 2021 року, відповідно до якого вилучені документи, які перебували у володінні Волинської митниці Державної митної служби України, щодо проведення митних формальностей, щодо імпорту на митну територію України товарів 06, 16, 25, 30 жовтня 2020 року, 08, 15, 23 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року, що переміщалися вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_14/НОМЕР_15, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_18/НОМЕР_19, НОМЕР_20/НОМЕР_21, НОМЕР_22/НОМЕР_23, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15, в тому числі фотозображення виконані під час даних і інших митних оформлень; протоколом огляду від 30 квітня 2021 року, відповідно до якого були оглянуті документи вилучені 22 квітня 2021 року в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці Державної митної служби України, в тому числі електронні файли які містять інформацію з АСМО «Інспектор», щодо протоколу дій головного державного інспектора ВМО №3 МП «Ягодин» ОСОБА_5, при здійсненні митного оформлення товарів, які переміщалися на митну територію України 15, 23 листопада 2020 року за допомогою вантажних автомобілів з причепами з номерними знаками НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 22 лютого 2024 року, відповідно до якого вилучені документи, які перебували у володінні Волинської митниці, щодо проведення митних формальностей, щодо імпорту на митну територію України товарів 06, 16, 25, 30 жовтня 2020 року, 08, 15, 23 листопада 2020 року та 01 грудня 2020 року вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_14/НОМЕР_15, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_18/НОМЕР_19, НОМЕР_20/НОМЕР_21, НОМЕР_22/НОМЕР_23, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15, в тому числі уніфіковані митні квитанції МД-1 та копії письмових митних декларацій; протоколом огляду від 27 червня 2024 року, відповідно до якого були оглянуті документи вилучені 22 лютого 2024 року в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці, в тому числі уніфіковані митні квитанції МД-1, письмові декларації та квитанції про сплату митних платежів; протоколом огляду від 16 лютого 2021 року, відповідно до якого оглянуто документи, що міститься в АСМО «Інспектор», та зафіксовано відомості щодо метаданих фотозображень завантажених до АСМО «Інспектор» головним державним інспектором ВМО №3 МП «Ягодин» ОСОБА_5, при здійсненні митних формальностей 15, 23 листопада 2020 року щодо товарів, які ніби переміщалися за допомогою вантажних автомобілів з причепами з номерними знаками НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15 на митну територію України, а також виявлено відповідність (тотожність) з фотозображеннями, що були завантажені в АСМО «Інспектор» раніше, при здійсненні інших митних формальностей за період 2018-2020 років; висновком експерта №СЕ-19-21/27425-ФП від 14 січня 2022 року, відповідно до якого об`єкти зображені на фотозображеннях які були завантаженні до АСМО «Інспектор», як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП «Ягодин» 06, 16, 26 жовтня 2020 року, 09, 15 та 23 листопада 2020 року вантажними автомобілями з причепами із номерними знаками НОМЕР_14/НОМЕР_15, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_18/НОМЕР_19, НОМЕР_20/НОМЕР_21, НОМЕР_22/НОМЕР_23, НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15 є тотожними об`єктам зображеним на фотозображеннях, які були завантажені до АСМО «Інспектор», як результати проведення митних формальностей щодо інших митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП «Ягодин» в період 2018-2020 років іншими транспортними засобами; матеріалами виконання запитів про міжнародну правову допомогу, отриманими від компетентних органів Республіки Польща, Федеративної Республіки Німеччина, Італійської Республіки та інших, в яких містяться інформація щодо проведення митних формальностей компетентними митними органами вказаних країн щодо товарів, які незаконно переміщені на митну територію України, в тому числі вантажно-митних декларації, контракти, інвойси, специфікації, накладні, рахунки-фактури, пакувальні листи та інші документи, які містять відомості про вартість, характеристику та кількість товарів, що були подані для оформлення зазначених вантажно-митних декларацій, а також інформацію щодо транспортних засобів, якими здійснювався вивіз товарів з території ЄС через Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську); висновком експерта №СЕ-19/103-24/5411-ЕК від 13 червня 2024 року, відповідно до якого встановлено розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 15, 23 листопада 2020 року у товарів вантажними автомобілями з причепами із номерними знаками НОМЕР_16/НОМЕР_17, НОМЕР_14/НОМЕР_15 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України, відповідно до законодавства України, складає 16 808 923,17 гривень; іншими матеріалами в їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що надані слідчому судді стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку щодо ймовірної можливості вчинення особою вищевказаного кримінального правопорушення.

Отже доводи сторони захисту про відсутність у матеріалах провадження достатніх доказів стосовно причетності підозрюваного до можливого вчинення вказаного кримінального правопорушення є безпідставними та спростовуються вищезазначеними матеріалами.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо хибності визначеного експертом розміру матеріальної шкоди (збитків), виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст.368 КПК питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. The United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Слідчим суддею враховано стадію кримінального провадження - досудове розслідування, для якої встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, та які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження, ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи, позиція сторони захисту та зазначені доводи не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких умов, всупереч доводам апеляційної скарги слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри,- з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до правомірного висновку про наявність у провадженні доказів, які на час розгляду клопотання свідчать про наявність обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, оскільки об`єктивно зв`язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вищевказані кримінальні правопорушення за викладеними у повідомленні про підозру обставинами, тобто про те, що підозра на даному етапі є обґрунтованою.

Надаючи оцінку доводам щодо необґрунтованості висновків слідчого судді в частині наявності існування ризиків, слід вказати наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч.1 ст.177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки існування ризиків за ч.1 ст.177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.

В межах доводів апеляційної скарги колегія суддів перевіряє висновки слідчого судді щодо наявності таких ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Суд погоджується із мотивами оскаржуваної ухвали щодо встановлення зазначених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, в той же час стосовно доводів апеляційної скарги щодо їх необґрунтованості зазначає наступне.

Щодо наявності ризику того, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні тяжкого корупційного злочину, тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Зазначена обставина сама по собі може свідчити про можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у поєднанні з тяжкістю можливого покарання. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» (§80, заява №33977/96, рішення від 26 червня 2001 року), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину та суворість покарання за його вчинення не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

При оцінці цього ризику слідчий суддя також врахував існування інших факторів, що можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема наявність у ОСОБА_5 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також знайомства серед працівників Державної митної служби України та працівників Державної прикордонної служби, в силу своєї професійної діяльності пов`язаної з виконанням професійних обов`язків безпосередньо в пунктах пропуску через державний кордон України та достатність майнових ресурсів у ОСОБА_5, для переховування від органу досудового розслідування.

На переконання колегії суддів зазначені обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, про що обґрунтовано зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження, особисті обставини підозрюваного та тяжкість можливого покарання в сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду, а тому слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку щодо існування на даному етапі кримінального провадження цього ризику.

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, стійкі соціальні зв`язки, наявність в нього постійного місця роботи та позитивні характеристики, відсутність судимості в певній мірі зменшують існування цього ризику, проте не на стільки, аби нівелювати його повністю.

В обґрунтування наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя звернув увагу зокрема на кількість фактів вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а також значну кількість осіб, які були задіянні при вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі і тим, яким на даний час не повідомлено про підозру, а також те, що у кримінальному провадженні наразі не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, і в будь-якому випадку їх свідчення мають значення для доказування у кримінальному провадженні лише у разі їх надання в ході судового розгляду, ОСОБА_5, може здійснювати вплив на зазначених осіб, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.

Також при оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходив з передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, а не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи наведене колегія суддів переконана в існуванні загрози того, що ОСОБА_5, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо його можливої участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.

З цих підстав слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність на даному етапі кримінального провадження зазначеного ризику.

Також суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці існування цього ризику слідчим суддею правомірно враховано ту обставину, що ОСОБА_5, використовуючи стійкі ділові та дружні зв`язки, може здійснювати координацію дій із іншими особами, в тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

З цих підстав, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що станом на час розгляду клопотання сторони обвинувачення такий ризик є ймовірним.

Колегія суддів зазначає, що можливо вчинене особою кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відтак, приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК, відомості щодо особи підозрюваного, з урахуванням встановлених обставин та характеру справи, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. (ч.5 ст.182 КПК).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

В поданому слідчому судді клопотанні, сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 422 400 грн.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що при визначенні застави в розмірі 570 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 725 960 грн, слідчим суддею враховано характер та обставини можливого вчинення кримінальних правопорушення, розмір шкоди, який міг бути заподіяний кримінальним правопорушенням (16 808 923,17 грн.), майновий стан підозрюваного, його близьких родичів та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК.

Разом з цим, доводи сторони захисту щодо визначення необґрунтованого розміру застави у зв`язку з невеликим розміром доходів ОСОБА_5 жодними належними та допустимими доказами не підтверджено та під час апеляційного перегляду суду не надано. Натомість, матеріали клопотання окрім іншого містять відомості щодо отриманих підозрюваним доходів, зокрема за період з 1998 року по теперішній час, наявність у власності дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_12 суттєвих майнових ресурсів, зокрема 5 земельних ділянок, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 50,3 кв.м., домоволодіння загальною площею 255,6 м.кв, гаражу на два бокси з прибудованим вольєром, житлового будинку, площею 52,9 м.кв, торгового павільйону Б-1, площею180,5 кв.м, у частці 10/100 в м. Ковель та легкового автомобіля MERCEDES-BENZ Е 220, 2008 року випуску.

Наведене у сукупності з визначеним досудовим розслідуванням розміром предмета кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, може вказувати на відсутність ознаки непомірності для особи визначеного слідчим суддею розміру застави.

З урахуванням наведеного, слідчим суддею обґрунтовано визначено розмір застави, який на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги не є завідомо непомірним, проте достатнім для особи підозрюваної.

Таким чином суд констатує, що надані з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави матеріали доводять наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_5 зазначеного заходу, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий обсяг втручання у права та інтереси підозрюваного з метою досягнення дієвості цього провадження, що з дотриманням процесуальних норм правомірно встановлено слідчим суддею.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими стороною захисту під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 404, 405, 407, 409, 412, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12020100010005036 від 02 грудня 2020 року, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Search

Document No. 121350893

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА: