- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/7692/24
Провадження 1-кс/991/7725/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали за заявою підозрюваного ОСОБА_2 щодо усунення порушень презумпції невинуватості,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана заява, в якій ОСОБА_2 просить суд встановити порушення презумпції невинуватості, закріпленої у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 62 Конституції України та ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України та надіслати копію ухвали керівнику Бюро економічної безпеки України та Генеральному прокурору для відповідного реагування, спрямованого на усунення встановлених порушень.
Перевіривши матеріали заяви слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом .
Тобто сторона кримінального провадження звертаючись, зокрема, до слідчого судді з відповідними заявами, клопотаннями, скаргами мають використовувати таке право у визначений кримінальним процесуальним законодавством спосіб, та з урахуванням наявності у слідчого судді повноважень для розгляду винесеного стороною питання.
ОСОБА_2, звертаючись до слідчого судді зі заявою, посилається на порушення з боку Бюро економічної безпеки України презумпції невинуватості та просить встановити таке порушення, з огляду на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст. 8 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Вказані норми чинного законодавства узгоджуються із ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно із якою кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ презумпція невинуватості є одним із компонентів справедливого судового розгляду кримінальної справи. Цей принцип тісно пов`язаний зі ст. 10 Конвенції, що гарантує свободу вираження поглядів та поширення інформації. Тому варто зазначити, що п. 2 ст. 6 Конвенції не забороняє і не перешкоджає уповноваженим особам інформувати громадськість про справи, щодо яких проводиться слідство та розгляд судом.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.02.2022 у справі № 577/1629/20, презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загальноправова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне право положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому.
Вказане відповідає правовій позиції Європейського Суду з прав людини, який у рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Європейський суд з прав людини також констатував, що має проводитися вагоме розрізнення між твердженнями про те, що особа лише підозрюється у вчиненні певного злочину, і відвертим визнанням того, що особа його вчинила (Bohmer v. Germany, 54, 56, Nestak v. Slovakia, 88-89). Слід принципово розрізняти повідомлення про те, що когось лише підозрюють у вчиненні злочину та чітку заяву, зроблену за відсутності остаточного вироку, про те, що особа вчинила злочин (Ismoilov and Others v. Russia, N 2947/06 від 24 квітня 2008 року).
У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.
Враховуючи системний аналіз норм КПК України та принцип презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 КК України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини, відсутні правові підстави стверджувати, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому із зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення злочину, який розслідується. Відповідно до положень КПК України здійснюється досудове розслідування злочинів (статті 215, 216, 246, 294 КПК України), а про початок здійснення чи наявність кримінального провадження стосовно конкретної особи можливо стверджувати виключно у випадку наявності підозрюваних у таких провадженнях.
Таким чином, посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. При цьому вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №577/4402/19-ц, від 07 липня 2021 року у справі №537/3205/17.
Водночас, кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає порядку вирішення слідчим суддею порушеного у заяві ОСОБА_2 питання, а отже і встановлення відповідних фактів.
Кримінальний процесуальний кодекс України це кодифікований закон, що визначає порядок кримінального провадження на території України. Будь-якому розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у слідчого судді відсутні повноваження для вирішення зазначеного питання, тому заява підозрюваного ОСОБА_2 підлягає поверненню.
Частина 1 ст. 24 КПК України визначає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом
Стаття 309 КПК України не передбачає можливості оскарження ухвал слідчих суддів за результатами розгляду заяв про встановлення факту порушення презумпції невинуватості, тому ухвала слідчого судді за результатами розгляду заяви захисника не підлягає оскарженню.
Керуючись ст. 2, 7, 24, 26, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Повернути підозрюваному ОСОБА_2 заяву щодо усунення порушень презумпції невинуватості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1