- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/7887/24
Провадження 1-кс/991/7924/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Дагестан Російської Федерації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування отримані докази, які можуть свідчити про те, що службові особи Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), діючи за попередньою змовою з особами, які здійснюють контроль за господарською діяльністю ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання, діючи умисно, з корисливих мотивів, заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділених на ремонт, а також подальшу реконструкцію нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_2, шляхом укладення та виконання умов договорів підряду із цими товариствами на закупівлю робіт із розроблення проектно-кошторисної документації, виконання ремонтних робіт, а також робіт щодо реконструкції нежитлової громадської будівлі за завищеною вартістю та в порушення вимог законодавства України у сфері публічних закупівель.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 1192-р до сфери управління ДМС України віднесено будівлю по АДРЕСА_2.
У подальшому, оскільки у ДМС України була відсутня власна адміністративна будівля, керівництвом зазначеного державного органу прийнято рішення вказану будівлю реконструювати з метою облаштування майбутнього адміністративного корпусу, а також виконати ремонтні роботи з метою можливості забезпечення переміщення до неї частини персоналу.
З метою її реконструкції, у період з 2017 по 2020 роки ДМС України укладено договори від 07.08.2017 № 59, від 22.08.2019 № 72, від 28.08.2019 № 73 та від 04.12.2020 № 75 з ТОВ «Пром Бізнес Груп», від 30.05.2018 № 49 з ПМП «МИР» на виготовлення проектно-кошторисної документації, а також договори від 06.12.2017 № 92 та від 18.12.2017 № 104 на виконання аварійних ремонтних робіт.
Водночас, з метою реалізації злочинного умислу на заволодіння бюджетними коштами вже в рамках реконструкції будівлі службовими особами ДМС України за попередньою змовою з особами, які контролюють господарську діяльність групи підприємств, внаслідок порушення вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а також п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» забезпечено укладення договорів підряду від 14.09.2018 № 85 та від 30.11.2020 № 71 на виконання робіт з реконструкції зазначеного об`єкту в рамках ІІ та ІІІ черг з наперед визначеними ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Фемос» відповідно.
Окрім цього, з метою штучного збільшення кошторисної вартості робіт в рамках 2 черги, 30.10.2019 в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», службовими особами ДМС України проведено переговорну процедуру закупівлі, за результатами якої з ТОВ «Тензасоюзбуд» укладено договір № 95 про закупівлю додаткових робіт в рамках ІІ черги.
Створивши відповідні передумови для заволодіння бюджетними коштами у період з 14.09.2018 по 31.12.2021, службові особи ДМС України за попередньою змовою з особами, які контролюють господарську діяльність ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Фемос» забезпечили складення та підписання первинної звітної документації з будівництва за результатами виконання робіт з реконструкції в рамках ІІ та ІІІ черг з внесенням до неї завідомо недостовірних відомостей щодо обсягів та вартості робіт й матеріалів, які не відповідають дійсності, є завищеними, тим самим завищивши їх вартість.
За результатами проведення додаткової судово-економічно експертизи встановлено, що внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації за договорами № 49, 72, 73, 75 державі завдано збиток на суму 1 640 880,08 грн.
У той же час, згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено, що внаслідок завищення вартості виконаних робіт, а також нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами № 85, № 95, № 71, № 92, № 104, державі завдано збитків на суму 86 502 204,41 грн.
Детектив зазначає, що за таких обставин державі завдано збитків на суму 88 143 084,49 грн.
ОСОБА_6, у порядку передбаченому ст. 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Також у ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та в подальшому переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_6 27.11.2021 перетнув державний кордон України у напрямку «виїзд» та до даного часу в Україну не повертався.
У зв`язку із тим, що місце перебування ОСОБА_6 не встановлено, а за місцем проживання та місцем реєстрації останній відсутній органом досудового розслідування вжито заходи щодо вручення, зокрема повісток про виклик на 25.09.2023, 02.10.2023, 10.10.2023 для проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема, допиту як підозрюваного та вручення процесуальних документів.
У зв`язку із викладеним, 10.10.2023 ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Детектив зазначає, що вказані вище обставини, а також наявність у ОСОБА_6 громадянства Російської Федерації, свідчать про переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, а також про можливість переховуватись у подальшому з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що прийняття такого рішення забезпечить дотримання розумних строків у кримінальному провадженні та звернення сторони обвинувачення до суду з обвинувальним актом де сторона захисту ОСОБА_6 буде доводити невинуватість останнього.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-5, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини:
1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання;
2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні;
3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення;
4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.
Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У межах цього кримінального провадження 21.09.2023 детективом Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 за погодження з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (т. 1 а.с. 15-31).
20.08.2024 старшим детективом Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 за погодження з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 складено повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; а також в організації службового підроблення, а саме в організації внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що вчинене за попередньою змовою групою осіб (т. 1 а.с. 51-74).
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, стосовно ОСОБА_6 передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
Щодо факту набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до відомостей інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_6 27.11.2021 перетнув державний кордон України та до цього часу в Україну не повернувся. (т. 1 а.с. 237).
Встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином Російської Федерації. (т. 1 а.с. 227зв.-228).
Згідно інформації Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби Україниу м. Києві та Київської області від 02.10.2023, громадянину Російської Федерації ОСОБА_6 27.09.2012 УДМС України в Київській області надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (як особі, яка є чоловіком іммігрантки) та документовано посвідкою на постійне проживання України Серія НОМЕР_3 від 29.10.2012, терміном дії - безстроково. В подальшому, в порядку обміну, у зв`язку з непридатністю посвідки для подальшого використання, іноземця було документовано посвідкою на постійне проживання Серія НОМЕР_1 від 21.12.2015, терміном дії - безстроково. (т.1 а.с. 227).
Встановлено, що ОСОБА_6 проживав за адресою: АДРЕСА_1, який на праві власності належить його дружині - ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с 229-236).
У зв`язку із відсутністю ОСОБА_6 за місцем проживання 21.09.2023 органом досудового розслідування вжито наступні заходи з метою повідомлення йому про підозру:
- засобами поштового зв`язку направлено на адресу за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вручено представнику житлово-експлуатаційної організації для передачі ОСОБА_6 за його місцем реєстрації та проживання - КП «КУП» Олександрівкажитлобутсервіс», яка обслуговує житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вручено представнику Пристоличної сільської ради для передачі ОСОБА_6, оскільки місце реєстрації та проживання останнього входить у межі Пристоличної територіальної громади;
- як додатковий захід направлено на мобільний додаток «WhatsApp», який прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_2, що використовується ОСОБА_6, і у додатку наявна відмітка про прочитання повідомлення та на електронну пошту -« ІНФОРМАЦІЯ_2 », що підтверджується протоколом вручення повідомлення про підозру з додатками. (т. 1 а.с. 32-39).
Повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 20.08.2024 вручено ОСОБА_6 у тому ж порядку як і повідомлення про підозру від 21.09.2023, шляхом направлення за місцем проживання (реєстрації), вручено представнику житлово-експлуатаційній організації для передачі останньому та як додатковий захід на електронні пошти, та мобільні додатки (месенджери), що підтверджується протоколом вручення повідомлень про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 15-20.08.2024 (т. 1 а.с. 75-96).
Отже слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування вжито всі належні і достатні заходи для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, а отже ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Направлення особі, яка перебуває за кордоном, повідомлення про підозру за допомогою месенджера є додатковим заходом до основних способів інформування, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду від 04.11.2021 року справі № 326/1385/18.
Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень.
Так, підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особі до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства».
Разом з тим положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття ні «достатності доказів для підозри», ні поняття «обґрунтованості підозри».
Однак, поняття «обґрунтованості підозри» розкрито в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Зокрема, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Разом з тим, «стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя зобов`язаний врахувати лише наявність достатніх доказів для підозри особи, коли на противагу, наприклад, для обрання запобіжного заходу необхідно довести наявність обґрунтованої підозри (ч. 2 ст. 177, ч. 6 ст. 193 КПК України). Тобто, стандарт доведення для цілей вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування є нижчим за стандарт доведення для застосування/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який фактично дорівнює стандарту для пред`явлення підозри за ст. 276 КПК України. Сам по собі режим спеціального досудового розслідування не передбачає застосування до підозрюваного будь-якого примусу на відміну від, зокрема, обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення, інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення; протоколів огляду від 01.09.2021, від 20.01.2022, від 14.09.2022, від 22.11.2022, від 07.02.2023від 07.09.2023, від 18.08.2023, від 12.09.2023; протоколів негласних слідчих (розшукових) дій від 11.01.2021, від 29.03.2021, від 31.05.2021, від 11.08.2021; наказів ДМС України від 18.04.2016 № 65, від 18.08.2016 № 216, від 21.12.2016 № 341; спільного наказу Фонду державного майна України та Державної міграційної служби України від 23.12.2015 №1973/170 «Про передачу будівлі по АДРЕСА_2 »; протоколу апаратної наради керівництва ДМС України від 12.06.2017 № 22; службової записки від 21.07.2012 №14.1/414-17; договорів від 21.07.2017 № 07/2017-ОБК/55, від 07.08.2017 № 59, від 06.12.2017 № 92, від 18.12.2017 № 104, від 30.05.2018 № 49, від 14.09.2018 № 85, від 17.10.2018 № 99, від 30.10.2018 № 95, від 28.08.2019 № 73, від 30.11.2020 № 71, від 04.12.2020 № 75, № 79; протоколів засідання тендерного комітету від 21.07.2017, від 07.08.2017, від 21.11.2017, від 29.11.2017, від 13.08.2018, від 22.08.2019, 28.08.2019, від 08.10.2019; доповідних записок від 02.08.2017 №14.1/437-17, від 03.11.2017 №14.1/577-17, від 13.11.2017 №14.1/597-17, від 20.11.2017 №14.1/607-17, №14.1/610-17 від 13.08.2018 №14/252-18, від 29.05.2018 №14.1/189-18, від 26.09.2018 №14.1/297-18, від 10.12.2018 №14.1/330-18, від 02.08.2019 №14/239-19, від 20.08.2019 №14.1/265-19, від 22.08.2019 №14.1/274-19, від 30.09.2019 №14.1/343-19, від 12.11.2020 №14.3/433-20; актів від 18.12.2017 № 1, від 21.12.2017 № 1, від 22.12.2017 № 2, від 14.12.2018 №01, від 27.09.2019 №09, 17.10.2019, від 28.11.2019, від 10.12.2019, від 20.12.2019, від 26.12.2019, від 13.02.2020, від 27.03.2020, від 22.04.2020; листів-комерційних пропозицій; протоколу ДМС України щодо організації та проведення закупівлі від 27.11.2020, від 04.12.2020; листа-відповіді ДАС від 16.02.2023; рішення Антимонопольного комітету від 27.12.2022; висновку експерта №189/23-22 від 28.02.2023 за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи; висновку експерта №2066/22-25/1260-1268/23-25 від 14.07.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи; висновку експерта №1041/71201 від 12.09.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи; протоколів допиту свідків та інших матеріалів, долучених до клопотання.
Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Щодо переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та оголошення у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.
Відповідно до відомостей інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_6 27.11.2021 перетнув державний кордон України та до цього часу в Україну не повернувся. (т. 1 а.с. 237).
Також встановлено, що детективом Національного бюро здійснювались виклики ОСОБА_6 до Національного антикорупційного бюро України для допиту як підозрюваного та вручення процесуальних документів, а саме: повістки про виклик на 25.09.2023, 02.10.2023 та 10.10.2023, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 32-39).
Оскільки, ОСОБА_6 виїхав за межі України та не з`являється без поважних причин на виклики, будучи належним чином повідомленим про такі виклики, детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 10.10.2023 виніс постанову про оголошення в державний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6, копія якої міститься у матеріалах справи (т. 1 а.с. 40-41).
23.10.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9368/23 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Копія судового рішення міститься у матеріалах справи (т. 1 а.с. 42-50).
Після оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук останній додатково викликався до Національного антикорупційного бюро України на 19.08.2024 для вручення йому процесуальних документів. Однак, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлений про такий виклик, до органу досудового розслідування не прибув, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 75-76, 86зв.-89).
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
Тобто, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 1 ст. 297-4 КПК України.
Матеріали справи не містять відомостей про скасування ОСОБА_6 посвідки на постійне проживання НОМЕР_4, заборони в`їзду на територію України.
Про обізнаність ОСОБА_6 про дане кримінальне провадження та вчинення органом досудового розслідування дій для вручення йому процесуальних документів свідчить, зокрема, наявність у ОСОБА_6 захисника за договором.
На переконання слідчого судді вказані обставини підтверджують, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, оскільки, Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються у межах кримінального провадження № 52020000000000137 від 21.02.2020, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч. 1 ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 КПК України). Так, здійснення спеціального досудового розслідування передбачає собою спеціальний порядок виклику підозрюваного, а саме: надсилання повісток про виклик за останнім відомим місцем проживання підозрюваного чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а надсилання копій процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, здійснюється його захиснику (ст. 297-5 КПК України). Однак, якщо підозрюваний, стосовно якого слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, затриманий або добровільно з`явився до органу досудового розслідування, подальше досудове розслідування щодо нього здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом (ч. 5 ст. 297-4 КПК України). Тобто, надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не призводить до надмірного втручання у права та свободи особи, при цьому порядок подальшого здійснення досудового розслідування, в першу чергу, залежить від самого підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 стосовно ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1