- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 11-кп/991/109/24
Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
У Х В А Л А
04 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши матеріали апеляційної скарг и захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01.08.2024, постановлену без виходу до нарадчої кімнати,
В С Т А Н О В И Л А:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебувають об`єднані в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 52017000000000717 від 25.10.2017 та № 52023000000000043 від 27.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ОСОБА_6 - ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_3 - ч. 4 ст. 369 КК України.
01.08.2024 у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, у порядку ст. 201 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно його клієнта.
Колегія суддів, під час зазначеного судового засідання, без виходу до нарадчої кімнати, залишила без розгляду заявлене клопотання. Мотивувала своє рішення тим, що ст. 201 КПК України передбачає можливість подання клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого якщо до нього саме «застосований» запобіжний захід. Водночас стосовно ОСОБА_3 «обрано» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погодившись із зазначеною протокольною ухвалою, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. Насамперед за її змістом посилається на можливість оскарження такого судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, з таких підстав.
Стаття 392 КПК України закріплює вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом; а також ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.
Частиною другою наведеної вище статті передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Виключенням з цього правила є ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).
З поданої апеляційної скарги встановлено, що захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду постановлену під час судового засідання 01.08.2024, без виходу до нарадчої кімнати, якою колегія суддів залишила без розгляду клопотання захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Вищевикладене дозволяє дійти висновку, що оскаржувана стороною захисту ухвала суду першої інстанції від 01.08.2024 не може бути предметом окремого апеляційного оскарження. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення за наслідком розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, суддя доходить висновку про відсутність законних підстав для прийняття до апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 284, 392, 399, 418, 419, 532 КПК України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01.08.2024, постановлену без виходу до нарадчої кімнати.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2