- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/8070/24
Провадження 1-кс/991/8107/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що Голова Державної міграційної служби України (надалі - ДМС України) ОСОБА_7 за попередньою змовою з начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС України ОСОБА_8, заступником Голови ДМС України ОСОБА_9, фактичним бенефіціарним власником ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «Мир», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос» ОСОБА_10, інженером технічного нагляду ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт» ОСОБА_4, а також невстановленими службовими особами МВС України заволодів коштами ДМС України в особливо великих розмірах на користь ОСОБА_10 під час закупівлі робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації, виконання ремонтних робіт та робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
У період з 2018 по 2021 роки ОСОБА_4 перебував на посаді інженера технічного нагляду ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт», яке відповідно до договору з ДМС України від 17.10.2018 № 99 здійснювало технічний нагляд за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 в адміністративну будівлю. ІІ черга.
На вказаній посаді інженера технічного нагляду, у період з 14.12.2018 по 26.09.2021, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_4 погодив власним підписом документацію з прийому-передачі виконаних будівельних робіт, а саме акти за формою КБ2-В за договорами підряду від 14.09.2018 № 85 та від 30.10.2019 № 95, до яких було внесено завідомо недостовірні відомості щодо обсягу робіт та поставленого устаткування, які є завищеними.
При цьому ОСОБА_4 був обізнаним, що до вказаної документації внесено завідомо недостовірні відомості.
Внаслідок завищення вартості виконаних робіт, а також нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами від 14.09.2018 № 85 та від 30.10.2019 № 95 без урахування протиправного збільшення ціни на матеріали внаслідок укладення додаткових угод № 4 та № 18 до договору від 14.09.2018 № 85 державі завдано збитків на загальну суму 42 080 486,85 грн.
28.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Необхідність застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю, встановленого під час досудового розслідування, ризику того, що підозрюваний може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Більш м`який запобіжних захід не зможе запобігти зазначеному ризику та забезпечити належну поведінку підозрюваного.
Також для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, а також забезпечення ефективного досудового розслідування на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання частково підтримав, просив задовольнити клопотання, окрім покладання на підозрюваного обов`язку передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, заперечували щодо задоволення клопотання. Захисник послався на те, що ОСОБА_4 не повідомлено про підозру належним чином, а отже останній не набув статусу підозрюваного. При цьому, вчинення такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про підозру без захисника є порушенням права на захист. Дійсно ОСОБА_4 складав та підписував акти виконаних робіт, водночас вчиняв такі дії правомірно, без якогось умислу. Захисник просив слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_4 працює, він є досвідченою людиною, раніше не судимий, має місце проживання, сім`ю, двох дітей, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки. просив врахувати стан здоров`я ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 додатково зазначив, що вину не визнає. Він ( ОСОБА_4 ) виконував роботи з урахуванням наявності на об`єкті матеріалів, також він ( ОСОБА_4 ) підписував акти, але звернув увагу, що у разі допущення помилок в акті вони могли бути виправлені наступним актом. Також зазначив, що він наразі працює на двох об`єктах у місті Одеса, а тому може виникнути необхідність у його відрядженні.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 28.08.2024 старший детектив Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 за погодженням з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 склав повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (т. 1 а.с. 45-61).
При вчиненні старшим детективом ОСОБА_6 28.08.2024 дій, передбачених ч. 1 ст. 278 КПК України щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, останній відмовився від отримання процесуального документу. З огляду на відмову ОСОБА_4 отримувати повідомлення про підозру детективом прийнято рішення про залучення двох понятих і застосування відеофіксації цієї процесуальної дії. Так, у присутності двох понятих та під відеозапис детективом повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Також після повідомлення ОСОБА_4 даних свого адвоката ОСОБА_11, детективом вчинено дії спрямовані на забезпечення подальшої участі адвоката як захисника ОСОБА_4 для вручення останньому клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Однак адвокат на телефонний дзвінок детектива не відповів, а ОСОБА_4 отримувати клопотання відмовився, що підтверджується копією протоколу вручення повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу від 28.08.2024 з додатками та відеозаписом (т. 1 а.с. 174-179 та диск).
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Доводи захисника щодо не набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного та порушення права на захист при вчиненні детективом дій щодо вручення останньому повідомлення про підозру спростовуються встановленими слідчим суддею вище обставинами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, а саме копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальні правопорушення; листа-відповіді ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт» від 28.10.2021 з додатками; листування із ВГО «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури»; протоколів огляду від 20.01.2022, від 14.09.2022від 22.11.2022, від 07.02.2023, від 23.08.2024; висновку експерта від 05.08.2024 № 7992/24-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи; спільного наказу ФДМУ та ДМС України від 23.12.2015 № 1973/170; наказу ДМС України від 18.04.2016 № 65; протоколу від 12.06.2012 № 22 апаратної наради керівництва ДМС; службової записки від 21.07.2012 №14.1/414-17; договорів від 21.07.2017 № 07/2017-ОБК/55, від 07.08.2017 № 59, від 06.12.2017 № 92, від 18.12.2017 № 104, від 30.05.2018 № 49, від 14.09.2018 № 85, від 17.10.2018 № 99, від 30.10.2018 № 95, від 28.08.2019 № 73, від 30.11.2020 № 71, від 04.12.2020 № 75, № 79; протоколів засідання тендерного комітету від 21.07.2017, від 07.08.2017, від 21.11.2017, від 29.11.2017, від 13.08.2018, від 22.08.2019, 28.08.2019, від 08.10.2019; доповідних записок від 02.08.2017 №14.1/437-17, від 03.11.2017 №14.1/577-17, від 13.11.2017 №14.1/597-17, від 20.11.2017 №14.1/607-17, №14.1/610-17 від 13.08.2018 №14/252-18, від 29.05.2018 №14.1/189-18, від 26.09.2018 №14.1/297-18, від 10.12.2018 №14.1/330-18, від 02.08.2019 №14/239-19, від 20.08.2019 №14.1/265-19, від 22.08.2019 №14.1/274-19, від 30.09.2019 №14.1/343-19, від 12.11.2020 №14.3/433-20,; актів від 18.12.2017 № 1, від 21.12.2017 № 1, від 22.12.2017 № 2, від 14.12.2018 №01, від 27.09.2019 №09, 17.10.2019, від 28.11.2019, від 10.12.2019, від 20.12.2019, від 26.12.2019, від 13.02.2020, від 27.03.2020, від 22.04.2020; рішення Антимонопольного комітету від 27.12.2022; висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 189/23-22 від 28.02.2023; висновку експерта № 1041/71201 від 12.09.2023 за результатами судово-економічної експертизи; висновку експерта від 14.07.2023 № 2066/22-25/1260-1268/23-25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи; протоколів допиту свідків та інших матеріалів.
Оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, дійшов висновку про можливу причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні та повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення їх за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 детектив послався на існування ризику того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушень, який класифікується, як особливо тяжкий корупційний злочин.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Окрім цього слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, його близьких осіб та родичів, а також його вік, який дає йому можливість безперешкодно перетинати державний кордон України, оскільки, він не є військовозобов`язаним і на нього не розповсюджуються заборони і обмеження у зв`язку з воєнним станом (т. 1 а.с. 165-173).
Також не залишається поза увагою слідчого судді ті обставини, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_9 покинули територію України та переховуються від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується матеріалами справи.
Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом є: застава, особиста порука та особисте зобов`язання ( ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким злочином, розмір завданих державі збитків, зважаючи на встановлений у судовому засіданні ризик того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків, є достатнім застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період доби з 20:00 години по 05:00 годину за місцем його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доведена прокурором у судовому засіданні, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Надані стороною захисту характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_4, а саме те, що він працевлаштований, одружений, має двох повнолітніх дітей, постійне місце проживання, не спростовують встановлені вище слідчим суддею обставини, та не можуть бути підставою для застосування підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 181 КПК України визначити до 02 листопада 2024 року.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного ОСОБА_4, до 02.11.2024.
З огляду на викладене, враховуючи, що прокурор яастково підтримав вимоги клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 181, 194, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 20:00 години по 05:00 годину.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 визначити до 02 листопада 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, визначити до 02 листопада 2024 року.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4, а контроль за її виконанням покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1