- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/7126/24
провадження №11-сс/991/578/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Краснолиманське» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги в.о. директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви від 25 липня 2024 року про кримінальне правопорушення.
Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що твердження заявника щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000862 з порушенням правил підслідності не можуть бути підставою для внесення відомостей за таким фактом до ЄРДР, а тому не вбачається підстав для зобов`язання уповноважених осіб внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, про які вказує заявник у повідомленні про злочин від 25 липня 2024 року.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, представник ТОВ «Краснолиманське» адвокат ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 15 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність службових осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та зобов`язати уповноважену службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР про подане повідомлення ТОВ «Краснолиманське» від 25 липня 2024 року щодо вчинених кримінальних правопорушень, розпочати досудове розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на те, що відповідно до ч.4, 5 ст.214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією.
Проте, слідчий суддя вищенаведеного не врахував, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження.
Представник ТОВ «Краснолиманське» адвокат ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, посилаючись на неможливість бути присутнім у зв`язку з наданням правової допомоги, захисту іншому клієнту в іншому судовому засіданні, подав клопотання про відкладення апеляційного розгляду.
Прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Приймаючи до уваги ненадання представником ТОВ «Краснолиманське» адвокатом ОСОБА_5 належних доказів на підтвердження поважності причин його неприбуття в судове засідання, значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду ухвал слідчих суддів (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що 25 липня 2024 року ТОВ «Краснолиманське» (далі - Товариство) засобами електронного зв`язку звернулось до НАБУ із повідомленням про злочин, в якому зазначалось про вчинення співробітниками Головного слідчого управління ДБР та прокурорами Офісу Генерального прокурора протиправних дій, спрямованих на тиск та захоплення компанії, яка проводить діяльність у галузі вугільної промисловості, а саме ТОВ «Краснолиманське». Однак відомості, викладені у вказаному повідомленні про злочин, до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, у зв`язку з чим, в.о. директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як встановлено слідчим суддею, на думку заявника, службові особи ГСУ ДБР та ОГП штучно створили кримінальне провадження №62021000000000862 та здійснювали досудове розслідування в ньому, незважаючи на те, що воно від початку не підслідне слідчим ДБР. Окрім того в рамках такого кримінального провадження було незаконно позбавлено волі директора та головного бухгалтера ТОВ «Краснолиманське» та ще трьох осіб, заблоковано діяльність великого вугледобувного підприємства та порушено права та свободи як особисто ОСОБА_8 та ОСОБА_9, так і інших осіб, які є підозрюваними у справі. Вказані дії слідства, на переконання заявника, мають за мету повну руйнацію господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське», а у подальшому заволодіння активами Товариства, якими фактично володіє ОСОБА_10 Ініціювання ж арешту корпоративних прав та майна ТОВ «Краснолиманське», в тому числі передання такого майна в АРМА, вказує, за доводами заявника, на упередженість слідства, яка, ймовірно, виникла внаслідок отримання неправомірної вигоди від невстановлених осіб, які бажають протиправно заволодіти ТОВ «Краснолиманське». Поряд з цим заявником наголошено на участі співробітників ГСУ ДБР та ОГП у злочинній організації, що кваліфікується за ч. 2 ст. 255 КК України.
Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя вважав, що у поданому повідомленні про злочин відсутні конкретні відомі заявнику обставини, які свідчать про вчинення злочинів посадовими особами ГСУ ДБР та ОГП, які б містили загальні ознаки об`єктивної сторони, вказаних заявником злочинів, тобто, висловлене загальне припущення про ймовірне вчинення протиправних дій, які зроблені заявником, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності рішень та дій зазначених посадових осіб, здійснених в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000862.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 15 серпня 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено, що дотримання правил підслідності є предметом перевірки слідчими суддями під час розгляду скарг та клопотань учасників кримінального провадження на досудовому провадженні. Натомість заявником до повідомлення про злочин не додано доказів на підтвердження звернення до Генерального прокурора чи до його заступника щодо визначення (зміни) підслідності кримінального провадження №62021000000000862 та прийняття рішення Генеральним прокурором ( чи його заступником) про доручення проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні іншому ніж ДБР органу досудового розслідування.
Натомість таке повідомлення про злочин може свідчити про намагання здійснення тиску на орган досудового розслідування в рамках конкретного кримінального провадження.
За наведеного, на переконання колегії суддів, слідчим суддею правильно встановлено, що законність процесуальних дій слідчого/прокурора, вчинених в порядку здійснення досудового розслідування/нагляду за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.
Таким чином відомості, зазначені у повідомленні про злочин від 25 липня 2024 року, не є достатніми для проведення перевірки конкретних фактів на предмет наявності чи відсутності у діях посадових осіб, зазначених у заяві, складу корупційних кримінальних правопорушень, що позбавляє детективів НАБУ та прокурорів САП можливості прийняти рішення про початок кримінального провадження, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3