- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/8066/24
Провадження № 1-кс/991/8104/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
04 вересня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 грудня 2023 року за № 52023000000000636.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року (справа № 991/3918/24) у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням представника власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року (справа № 991/3918/24) накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися) на майно ОСОБА_3, вилучене 03 травня 2024 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон iPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та мобільний телефон iPhone 13 Mini, IMEI НОМЕР_3, IMEI2 НОМЕР_4 .
У своєму клопотанні адвокат звертає увагу на те, що під час проведення обшуку 03 травня 2024 року ОСОБА_3 надано доступ до вищезазначених телефонів, відповідні телефони були розблоковані та надані детективам для огляду. Про факт такого огляду зазначено також і в самому клопотання про арешт, більше того у клопотанні також зазначено про те, що вилучені телефони не містять інформації, про яку зазначено в ухвалі. У відповідному клопотанні про арешт детектив свідомо не згадує про наявність систем логічного захисту на мобільному телефоні iPhone 13 Mini, оскільки такі були відсутні на момент проведення відповідного огляду, телефон був добровільно розблоковано та вилучений детективами в розблокованому вигляді, що видно на відповідному відеозаписі з проведення обшуку.
Адвокат зазначає, що з моменту вилучення телефонів у ОСОБА_3 до моменту звернення з цим клопотанням минуло майже 3 місяці, у розпорядженні детектива знаходилися вилучені телефони з можливістю здійснення їх копіювання та проведення всіх необхідних досліджень. На думку адвоката, вказаного часу було достатньо для проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій, а з урахуванням того, що телефон займає важливе місце у повсякденному житті людини, вилучення всіх засобів зв`язку значно обтяжують ОСОБА_3 .
Адвокат також зазначає, що під час проведення обшуку ОСОБА_3 підіймалося питання копіювання контактів з телефону, однак такої можливості детективами, які приймали участь у слідчій дії надано не було, про що було зазначено у зауваженнях до протоколу обшуку.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 не має статусу підозрюваної та протягом 3 місяців стосовно неї не провожилось слідчих та процесуальних дій, адвокат вважає, що подальше втручання у право власності особи шляхом накладення арешту на телефони ОСОБА_3 є не виправданим, відповідний арешт підлягає скасуванню, а майно має бути повернутим його власнику.
За таких обставин, адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений на мобільний телефон iPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та мобільний телефон iPhone 13 Mini, IMEI НОМЕР_3, IMEІ2 НОМЕР_4 .
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2024 року та протокол обшуку від 03 травня 2024 року.
Адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, надіслав слідчому судді клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.
Детектив НАБУ у судове засідання не прибув, надіслав слідчому судді письмові заперечення де просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Зазначив, що під час огляду відшуканих мобільних телефонів, детективом було встановлено, що на них міститься інформація (нотатки, контакти, фотографії тощо), яка має значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Крім того, доступ до у месенджерів "WhatsApp", "Telegram", "Threema" обмежений системою логічного захисту (код-пароль), а у самих месенджерах встановлених на цих мобільних телефонах наявне автовидалення в повідомленнях впродовж 24 годин, таким чином за необхідності дослідження (подальшого) повного вмісту телефону з відображенням видаленого необхідне експертне дослідження із залученням спеціаліста. Відтак, детективом винесено постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 28 травня 2024 року мобільного телефону iPhone 13 mini, яка на даний час триває. Крім того, детективом винесено постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 07 травня 2024 щодо мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro Max. Відповідно до висновку експерта від 12 серпня 2024 року дослідженням вказаного мобільного телефону виявлено систему логічного захисту, а тому скопіювати інформацію не виявилося за можливе. У зв`язку з цим призначено експертизу до іншої експертної установи, а саме детективом винесено постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 16 серпня 2024 року щодо мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro Max IMEI, яка на даний час триває. Також постановою детектива від 03 травня 2024 року на підставі ст. 98 КПК України, вказані речі визнано речовими доказами. За таких обставин, детектив вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на цей час в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
На підтвердження викладених обставин просив долучити копії матеріалів, зокрема: ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року; протокол обшуку від 02 травня 2024 року; постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 03 травня 2024 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року; ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2024 року; клопотання про повернення тимчасово вилученого майна від 09 травня 2024 року; постанова про відмову в задоволенні клопотання від 10 травня 2024 року; клопотання про ознайомлення з матеріалами від 15 травня 20254 року; лист від 17 травня 2024 року; клопотання про надання копії додатку до протоколу обшуку від 25 червня 2024 року та від 29 липня 2024 року; лист від 27 червня 2024 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 липня 2024 року; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2024 року; протокол огляду від 03-07 травня 2024 року; постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 07 та 28 травня 2024 року; висновок експерта від 12 серпня 2024 року; постанова про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 16 серпня 2024 року; рапорт детектива НАБУ від 10 травня 2024 року; витяги з ЄРДР; постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження від 13 травня 2024 року; ухвала судді Вищого антикорупційного суду від 12 березня 2024 року; службові записки детектива НАБУ від 22 лютого 2024 року; протокол огляду від 23.01-15.02.2024 року з додатками; протокол огляду від 26 лютого 2024 року; відомості з ДПС України про перетин кордону.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, письмові заперечення детектива НАБУ.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.».
Зі змісту вказаної вище норми видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо іншим власником або володільцем майна буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, оскільки за змістом та у розумінні вимог ч. 2 ст. 111 і ч. 2 ст. 174 КПК України питання про скасування арешту майна, може бути розглянуте слідчим суддею за відсутності учасників судового провадження (особи, яка заявила клопотання і особи, за клопотанням якої було арештовано майно).
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна, а саме мобільного телефону iPhone 15 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та мобільного телефону iPhone 13 Mini, IMEI НОМЕР_3, IMEІ2 НОМЕР_4, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року.
Водночас, детектив НАБУ у своїх запереченнях зазначив, що арештовані мобільні телефони є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба не відпала, оскільки вказаний речовий доказ містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя враховує, що доступ до месенджерів "WhatsApp", "Telegram", "Threema" у вилучених мобільних телефонах обмежений системою логічного захисту (код-пароль), а у самих месенджерах встановлених на цих мобільних телефонах наявне автовидалення в повідомленнях впродовж 24 годин, у зв`язку з чим у кримінальному провадженні призначені комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій, які на даний час тривають.
Слідчий суддя також враховує, що оскільки кримінальне провадження ґрунтується на принципах диспозитивності та змагальності сторін (за якими кожна зі сторін повинна довести суду обставини, на які вона посилається), а також і на принципі безпосередності дослідження показань, речей і документів (за яким суд досліджує докази безпосередньо, у тому числі і речові), зазначені у клопотанні адвоката речові докази можуть бути досліджені судом за встановленим ним порядком за ініціативою будь-якого учасника як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту (якої не існує у цьому кримінальному провадженні станом на час розгляду цього клопотання, що не виключає можливості її існування у майбутньому), а питання вирішення долі речових доказів має бути вирішене у порядку ст.100 КПК України.
Слідчий суддя також приймає до уваги доводи детектива НАБУ, про те, що вміст вилучених мобільних телефонів містить значну кількість відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження, а скасування арешту та повернення мобільних телефонів може вплинути на хід досудового розслідування, оскільки є ризик знищення та зміни інформації, яка в них міститься.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що з доданої до клопотання ухвали Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року видно, що розгляд клопотання детектива НАБУ про арешт майна здійснювався за участю учасників кримінального провадження, зокрема представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4, тобто останній був присутній при розгляді питання про арешт майна, відтак право заявити клопотання про скасування арешту цього майна у нього відсутнє. Крім того, в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2024 року колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_4 була залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін. Слідчий суддя погоджується з висновками викладеними Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у вказаній вище ухвалі, та вважає, що арешт був накладений обґрунтовано, а в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала.
За таких обставин, з огляду на те, що мобільні телефони арештовані як речові докази та з урахуванням зазначеного вище, арешт майна накладено обґрунтовано та він не втратив своєї актуальності на цій стадії досудового розслідування, що дає слідчому судді підстави для висновку про те, що на теперішній час потреба в арешті майна не відпала, а скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи - відмовити.
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2024 року (справа № 991/3918/24) у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 від 28 грудня 2023 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 09 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1