- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/8647/24
Провадження № 1-кс/991/8686/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
10 вересня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя).
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Інформація у клопотанні відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Інформація у клопотанні відсутня.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Адвокат ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про закриття провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» про скасування попереднього арешту майна, накладеного постановою директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 року у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) ОСОБА_1 06 вересня 2024 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» про скасування попереднього арешту майна, накладеного постановою директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 року у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року, за яким він просить: «Скасувати арешт накладений постановою директора Національного антикорупційного бюро України N 02-201/27552 від 07.09.2023 на майно AT «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05756783) запис про обтяження нерухомого майна 51650664, запис про обтяження рухомого майна № 30810901».
Слідчим суддею, досліджені матеріали клопотання та, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 рішення слідчого судді у справах №№ 991/7915/23, 991/7976/23, 991/7922/23, 991/7923/23, 991/7924/23, 991/7926/23, 991/7943/23, 991/7961/23, 991/8541/24.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 1 КПК України: « Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України».
Відповідно до вимог ч.1ст. 5 КПК України: «Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення».
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження».
Відповідно до вимог п. п. 6, 10, 18 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів; кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4-6 ст. 9 КПК України: « Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 113 КПК України: «Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 114 КПК України: «Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КПК України: «Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є арешт майна».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 170 КПК України: «У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом».
Відповідно до вимог ч. ч. 2 і 3 ст. 214 КПК України: «Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 4, 6 ст. 219 КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 18 жовтня 2022 року № 2690-ІХ): «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 198-4 цього Кодексу; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-5 ст. 294 КПК України: «Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження. Клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 4 ст. 295 КПК України: «Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295-1 КПК України: «У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого».
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 615 КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» від 18 жовтня 2022 року № 2690-ІХ): «У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу».
Перше. Під час розгляду цієї скарги, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), слідчий суддя також зважає на раніше встановлені ним фактичні обставини та їх оцінку за наслідками розгляду і вирішення ним клопотань детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/7915/23, провадження № 1-кс/991/7953/23) в ухвалі слідчого судді від 09 вересня 2023 року та про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави (справа № 991/7976/23, провадження № 1-кс/991/8016/23) в ухвалі слідчого судді від 21 вересня 2023 року, а також клопотань детектива про арешт майна (справа № 991/7922/23, провадження № 1-кс/991/7960/23; справа № 991/7923/23, провадження № 1-кс/991/7961/23; справа № 991/7924/23, провадження № 1-кс/991/7962/23; справа № 991/7926/23, провадження № 1-кс/991/7964/23; справа № 991/7943/23, провадження № 1-кс/991/7981/23; справа № 991/7961/23, провадження № 1-кс/991/8000/23) в ухвалах слідчого судді від 21 вересня 2023 року у цьому кримінальному провадженні.
За наслідком розгляду зазначених вище клопотань слідчим суддею, він переконався у тому, що детективи зверталися з цими клопотаннями до нього поза межами строку досудового розслідування, з огляду на таке.
06 березня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження за № 12017040000000531.
11 травня 2018 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження за № 42018100000000448 за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України з наступною фабулою: «невстановлені особи ПАТ КБ «ПриватБанк» вчиняли неправомірні дії, що полягають у привласненні майна ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах, шляхом штучного створення облігацій та здійснення ряду фінансових операцій».
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 від 11 травня 2018 року були об`єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року та за № 42018100000000450 від 11 травня 2018 року в одне кримінальне провадження за № 42018100000000448.
Постановою прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 21 жовтня 2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року і за № 42018100000000870 від 17 вересня 2018 року були об`єднані в одне кримінальне провадження за № 42018100000000448.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року був продовжений на 12 місяців, а саме до 11 листопада 2020 року (справа№ 755/17874/18). Зі змісту цієї ухвали видно, що у цьому кримінальному провадженні станом на час її постановлення повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року був продовжений на 10 місяців, а саме до 11 вересня 2021 року (справа № 991/9061/20, провадження № 1-кс/991/9289/20). Зі змісту цієї ухвали видно, що у цьому кримінальному провадженні станом на час її постановлення повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року і за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року були об`єднані в одне провадження за № 12017040000000531. Зі змісту цієї постанови видно, що у зазначених кримінальних провадженнях станом на час їх об`єднання повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 19 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року був продовжений до 7 місяців, а саме до 22 вересня 2021 року. Зі змісту цієї постанови видно, що у цьому кримінальному провадженні 22 лютого 2021 року було повідомлено про підозру ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а 15 березня 2021 року було повідомлено про підозру ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 13 вересня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року був продовжений до 12 місяців, а саме до 27 лютого 2022 року. Зі змісту цієї постанови видно, що у цьому кримінальному провадженні є підозрювані особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами зазначених вище осіб були виділені з кримінального провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Слідчий суддя, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження, а також обмеженим строком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, вимушений був звернутися до відомостей, які містяться в АСДС КС «Д-3» ВАКС, з яких видно, що сторона обвинувачення у період з 18 лютого 2020 року по 22 серпня 2023 року неодноразово зверталася до слідчих суддів з різноманітними клопотаннями (про тимчасові доступи, надання дозволів на проведення обшуків, застосування запобіжних заходів, продовження строку обов`язків тощо), але ані детективи, ані прокурори жодного разу не зверталися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
З огляду на наведене вище, а також з урахуванням відомостей, які містяться в АСДС КС «Д-3» ВАКС слідчий суддя вважає, що:
- з дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та реєстрації кримінального провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року до дати його об`єднання з кримінальним провадженням за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року (постанова Генерального прокурора ОСОБА_8 від 11 січня 2021 року) минув строк у 46 місяців і 04 дні, а до дати перших повідомлень про підозру, здійснених 22 лютого 2021 року ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, минув строк 47 місяців і 21 день, відповідно. З дати виділення з кримінального провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року матеріалів щодо підозрюваних ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (19 серпня 2022 року) і до дати наступних перших повідомлень про підозру у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (07 вересня 2023 року) минуло 12 місяців і 17 днів;
- останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за№ 12017040000000531 від 06 березня 2017 року, який був встановлений постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 13 вересня 2021 року у цьому кримінальному провадженні, є 27 лютого 2022 року, оскільки у його межах починаючи з 22 лютого 2021 року була здійснена низка повідомлень про підозру ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, матеріали щодо яких були виділені з цього кримінального провадження 19 серпня 2022 року, тобто не до початку, а під час воєнного стану (діє в Україні з 24 лютого 2022 року по теперішній час), що унеможливлює застосування у даному випадку норми ч. 8 ст. 615 КПК України (підлягає застосуванню виключно у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру), а після вказаного виділення матеріалів, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у порядку, передбаченому нормами кримінального процесуального закону, не продовжувалися. Закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні унеможливлює не тільки проведення у ньому будь-яких слідчих дій, а також і здійснення будь-яких дій процесуального характеру, зокрема, повідомлення особі про підозру, накладання арешту на майно тощо (за винятком прийняття процесуальних рішень, зазначених у п. п. 1-3 ч. 2 ст. 283 КПК України), а також виключає і можливість розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки таке вважається поданим поза межами строку досудового розслідування.
Слідчий суддя зазначає, що такий його висновок (щодо спливу строку досудового розслідування після повідомлення особам про підозру за умови подальшого виділення матеріалів кримінального провадження, а також і неможливості застосування у такому випадку норми ч. 8 ст. 615 КПК України) ґрунтується, у тому числі, і на правових позиціях колегій суддів Апеляційної палати ВАКС, які неодноразово вказували на це у судових рішеннях, постановлених за наслідками апеляційного перегляду судових рішень слідчих суддів ВАКС (ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_15, судді ОСОБА_16, ОСОБА_17 від 15 лютого 2023 року у справі № 991/6076/22, провадження № 11-сс/991/57/23; ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_15, судді ОСОБА_16, ОСОБА_17 від 15 березня 2023 року у справі № 991/1466/22, провадження № 11-сс/991/204/23; ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_15, судді ОСОБА_16, ОСОБА_17 від 24 квітня 2023 року у справі № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23).
Крім того, в аспекті спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слід звернути увагу також і на наступне.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року і за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року були об`єднані в одне провадження за № 12017040000000531.
Закон № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, тобто ще до винесення Генеральним прокурором ОСОБА_8 постанов від 19 квітня 2021 року і від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року), відповідно, у якому з 22 лютого 2021 року існували підозрювані особи. Цим Законом № 2147-VIII були внесені зміни до КПК України, згідно з якими були виключені ст. ст. 296 і 297 КПК України, а ст. ст. 294 і 295 КПК України були викладені у новій редакції. Відповідно до вимог, які були встановлені п. п. 2 і 3 ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII, повноваження на продовження строків досудових розслідувань до 6 та 12 місяців у кримінальних провадженнях, у яких хоча б одній особі повідомлено про підозру, належать виключно слідчим суддям, які розглядають та вирішують ці питання за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора, у випадку продовження строку досудового розслідування до 6 місяців; клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками, к випадку продовження строку досудового розслідування до 12 місяців. Слід зазначити, що цим Законом № 2147-VIII також визначено, що внесені ним зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення їх у дію, а саме з 16 березня 2018 року ( п. 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» цього Закону).
Слідчий суддя вважає, що норма п. 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» Закону№ 2147-VIII у даному випадку підлягає застосуванню з врахуванням норм ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини), ст. 58 Конституції України і ст. ст. 5, 8, 9 КПК України, у зв`язку з чим та з огляду на вимоги ст. ст. 5, 219, 294-295-1 КПК України, продовження строків досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року (після його об`єднання 11 січня 2021 року з кримінальним провадженням за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року), а тим більше після повідомлення у ньому 22 лютого 2021 року першим особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, мало здійснюватися саме слідчим суддею, а не Генеральним прокурором.
Позиція слідчого судді щодо належності слідчому судді, а не Генеральному прокурору, повноважень продовжувати строки досудового розслідування у даному випадку спирається на викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19 (провадження № 51-206кмо22) наступного змісту: «Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК. Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295,295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення».
Таким чином, постанови Генерального прокурора ОСОБА_8 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютог0 2022 року), відповідно, винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, не передбачені вимогами норм кримінального процесуального права, зокрема, ст. ст. 219 і 294 КПК України (у редакціях, які діяли на той час), та порушують концепцію належної правової процедури (due process), у зв`язку з чим не можуть сприйматися слідчим суддею у якості належних процесуальних рішень, якими були продовжені строки досудового розслідування до 7 та 12 місяців у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на ці обставини, слідчий суддя вимушений констатувати, що строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не були продовжені у відповідності з вимогами норм кримінального процесуального права, а досудове розслідування у ньому станом на дату повідомлення про підозру підозрюваним у цьому кримінальному провадженні здійснювалося органом досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Матеріали клопотання зазначені обставини не спростовують та жодних інших відомостей стосовно цього кримінального провадження не містять.
Наведені обставини унеможливлюють здійснення будь-яких процесуальних дій у межах такого кримінального провадження, а відповідно і здійснення слідчим суддею судового контролю у такому кримінальному провадженні.
Друге. З матеріалів клопотання видно, що постановою директора НАБУ був накладений попередній арешт на 48 годин, який станом на теперішній час звернення до слідчого судді з цим клопотанням вважається скасованим що передбачено вимогами ч. 9 ст. 170 КПК України, а тому за нормами кримінального процесуального права для його скасування не вимагається постановлення слідчим суддею будь-якого рішення і він не підлягає оскарженню у порядку ч. 1 ст. 174 КПК України. Крім того, зі змісту постанови директора НАБУ видно, що попередній арешт на майно був накладений на майно підозрюваного ОСОБА_14, а не на майно AT «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД», а тому останнє не належить до кола осіб, які мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, яке визначене ч. 1 ст. 174 КПК України.
Наведене вище вказує на відсутність у заявника клопотання визначених нормами кримінального процесуального права прав і підстав для звернення до слідчого судді з цим клопотанням, а у також на відсутність у слідчого судді повноважень для розгляду такого клопотання.
За таких обставин, звернення адвоката до слідчого судді з цим клопотанням про скасування попереднього арешту майна, було здійснене поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року та за відсутності визначених нормами кримінального процесуального права прав і підстав для такого звернення, що унеможливлює його розгляд, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне закрити провадження за цим клопотанням.
Слідчий суддя зауважує, що при розгляді та вирішенні зазначеного питання він зобов`язаний діяти у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 КПК України, за якими процесуальні дії проводяться, а процесуальні рішення приймаються згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку їх виконання або прийняття таких рішень.
Слідчий суддя також зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 991/8541/24 раніше вже було вирішене таке ж саме клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування попереднього арешту майна у цьому ж кримінальному провадженні, яке містило тотожні вимоги, предмет та обґрунтування. Тобто, вимоги цього клопотання вже були предметом судового контролю, за результатом якого слідчим суддею постановлено рішення, а тому, з огляду на загальні засади кримінального провадження, а саме: обов`язковість судових рішень, слідчий суддя не вбачає за можливе повторне його вирішення. Крім того, слідчий суддя розцінює повторне звернення адвоката з клопотанням про скасування попереднього арешту майна, як зловживання правом на звернення до слідчого судді.
Слідчий суддя, з огляду на наведене, керуючись загальними засадами кримінального провадження, та положеннями ст. ст. 170, 174, 217, 219, 294, 295, 295-1, 372 КПК України та висновком, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19 (провадження № 51-206кмо22), дійшов висновку про існування підстав для закриття провадження за клопотанням адвоката про скасування попереднього арешту майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах АТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД» про скасування попереднього арешту майна, накладеного постановою директора Національного антикорупційного бюро України від 07.09.2023 року у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року - закрити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3-2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1