Document No. 121548383

Справа № 991/6105/24

Провадження 1-кп/991/78/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурорів САП ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

заставодавця ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, укладену 18.07.2024 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Красносілля Володимирецького району Рівненської області, має дві вищих освіти - медичну та освіту за спеціальністю Публічне управління та адміністрування, має 3 групу інвалідності, працює на посаді лікаря-методиста відділення моніторингу і оцінки програмних заходів протидії захворюванню на туберкульоз КП «Рівненська обласна інфекційна лікарня» Рівненської обласної ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

15 липня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 для розгляду кримінального провадження головуючою суддею визначено ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.07.2024 призначено підготовче судове засідання на 18.07.2024. Надалі підготовчі засідання відкладались на 30.07.2024, 09.08.2024, 10.09.2024.

В підготовчому судовому засіданні 18.07.2024 прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів судової справи угоди про визнання винуватості, укладеної 18.07.2024 між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 (далі - Угода).

На виконання вимог ч. 2 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) 18.07.2024 суд у підготовчому судовому засіданні перейшов до розгляду Угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 369 КК України.

2. Формулювання обвинувачення та обставини вчинення кримінальних правопорушень визнаних судом доведених

-2.1. Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування. Згідно ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлюються такі категорії посад в органах місцевого самоврядування: перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.

30.08.2019 відповідно до рішення Рівненської обласної ради сьомого скликання № 1462 реорганізовано комунальний заклад «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер» Рівненської обласної ради шляхом його перетворення у комунальне підприємство «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради.

29.11.2019 рішенням Рівненської обласної ради сьомого скликання № 1526 укладено контракт з ОСОБА_5, відповідно до якого останнього призначено на посаду директора комунального закладу «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер» Рівненської обласної ради.

Відповідно до контракту № 201 від 29.11.2019 з директором комунального закладу «Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер» Рівненської обласної ради, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області, ОСОБА_5 здійснює поточне (оперативне) керівництво закладом, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання закладом завдань, передбачених законодавством, статутом закладу і цим контрактом.

13.01.2020 укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до контракту від 29.11.2019 № 201, якою викладено його в новій редакції - контракт № 207 з директором комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області від 13.01.2020.

За цим контрактом керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством з метою забезпечення виконання його статутних завдань, надання належної, якісної та кваліфікованої медичної допомоги, ефективної діяльності підприємства, раціонального використання і збереження закріпленого за підприємством майна, а орган управління майном зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

Керівник є уповноваженим представником підприємства під час реалізації повноважень функцій, виконання обов`язків підприємства, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами і статутом підприємства.

Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

Відповідно до Статуту (затверджений рішенням Рівненської обласної ради № 96 від 11.03.2021) комунальне підприємство «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради (надалі - Лікарня) є багатопрофільним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає медичну допомогу вторинного (спеціалізовану) та третинного (високоспеціалізовану) рівня, медичні послуги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Лікарня заснована на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області. Власником Лікарні є територіальні громади сіл, селищ, міст Рівненської області, в особі Рівненської обласної ради (далі - Власник). Лікарня є підпорядкована, підзвітна та підконтрольна Власнику.

Лікарня є правонаступником усіх прав та обов`язків Рівненського обласного протитуберкульозного диспансеру, створеного у грудні 1951 року відповідно до наказу Рівненського обласного відділу охорони здоров`я № 986 від 27.11.1951.

Лікарня є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, органах Державного казначейства, печатку зі своєю назвою, кутовий штамп, емблему, та інші необхідні реквізити.

Лікарня є неприбутковою організацією і фінансується за рахунок бюджетних коштів та інших джерел, не заборонених законом.

Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) Лікарні або їх частини серед засновників (учасників), працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Майно Лікарні становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається на самостійному балансі Лікарні.

Майно Лікарні є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області і закріплюється за Лікарнею на правах оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління Лікарня володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за нею Власником для здійснення статутної діяльності у межах, встановлених чинним законодавством України та з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом.

Відчуження, передача в оренду, заставу, позику, найм юридичним чи фізичним особам, а також списання основних засобів Лікарня здійснює у межах чинного законодавства України та відповідно до цього Статуту.

Керівництво поточною діяльністю Лікарні здійснює директор (далі - Керівник), який призначається Рівненською обласною радою шляхом укладання контракту.

Власний контроль за діяльністю Лікарні здійснює Рівненська обласна рада, шляхом перевірок всіх питань фінансово-господарської діяльності, за власною ініціативою або на вимогу профільної постійної комісії обласної ради.

Таким чином, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради, згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою, оскільки постійно обіймає в комунальному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Так, 15.11.2021 ОСОБА_8 став переможцем електронного аукціону (оператор електронного майданчика ТОВ «Е-Тендер», протокол про результати електронного аукціону від 15.11.2021 № UA-PS-2021-10-24-000032-1) з придбання майна, що обліковується на балансі комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради (далі по тексту - КП РОФМЦ РОР), а саме майна «Обласного дитячого туберкульозного санаторію «Новостав» Рівненської обласної ради (далі по тексту - санаторій « Новостав »), розташованого за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Новостав, вул. Колгоспна, 22 .

25.11.2021 відповідно до довіреності № 2375, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_8, уповноважив ОСОБА_10 представляти інтереси в органах державної (виконавчої) влади і в органах місцевого самоврядування та в їх структурних підрозділах.

Враховуючи вище наведене, ОСОБА_5, усвідомлюючи, що він обіймає посаду директора комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради, тобто є службовою особою, діючи в порушення викладених вище імперативних вимог законодавства України, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

2.2. Суд визнав доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України при таких обставинах

Після придбання ОСОБА_8 майна на електронному аукціоні, ОСОБА_10 у грудні 2021 року неодноразово приїздив на територію санаторію «Новостав», розташованого за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Новостав, вул. Колгоспна, 22, де організовував роботу щодо приймання-передачі комунального майна на підставі отриманих документів за результатами проведеного тендеру, та під час цього познайомився із директором КП РОФМЦ РОР ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 під час бесід повідомив ОСОБА_10, що за результатами тендеру ОСОБА_8 став власником фактично будівель та споруд, а не товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться в середині та перебувають на обліку у КП РОФМЦ РОР. ОСОБА_10, розуміючи, що без вказаних товарно-матеріальних цінностей майбутнє функціонування санаторію буде проблематичним, уточнив у ОСОБА_5, яким чином ОСОБА_8 отримати дані товарно-матеріальні цінності. ОСОБА_5 повідомив, що передати вказані товарно-матеріальні цінності ОСОБА_8 можливо, оскільки вони не є новими, але потрібно провести їх документальне списання з балансу КП РОФМЦ РОР. Однак ОСОБА_5 зазначив, що погодження списання товарно-матеріальних цінностей із балансу комунального підприємства відбувається виключно за відповідного погодження постійної комісії Рівненської обласної ради.

По роду своєї діяльності ОСОБА_5 перебував у робочих та дружніх відносинах із службовими особами Рівненської обласної ради. У зв`язку із цим в подальшому ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради щодо одержання ними неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, а саме за вплив на членів постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради. Саме вказана постійна комісія Рівненської обласної ради уповноважена приймати рішення щодо погодження списання основних засобів КП РОФМЦ РОР.

26.01.2022 орієнтовно об 11 год ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні службового кабінету КП РОФМЦ РОР, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, під час чергової зустрічі з ОСОБА_10, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради, висловив вимогу передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, зазначивши, що лише на таких умовах він зможе забезпечити документальне списання товарно-матеріальних цінностей з балансу КП РОФМЦ РОР, вплинувши на відповідних осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Водночас ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10 про можливість досягнення кінцевої мети такої угоди, у зв`язку із перебуванням ним на посаді директора КП РОФМЦ РОР та наявність потрібних зв`язків у Рівненській обласній раді. Також ОСОБА_10 в ультимативній формі ОСОБА_5 повідомив, що у випадку незгоди з вказаною вимогою, він буде всіляко перешкоджати законній діяльності ОСОБА_10 та забезпечить вивезення усього майна, яке знаходиться на території санаторію «Новостав», що ускладнить нормальне використання об`єкту у майбутньому.

В свою чергу ОСОБА_10, розуміючи, що ОСОБА_5 як директор КП РОФМЦ РОР в силу покладених на нього службових обов`язків та використання можливостей, пов`язаних з його посадою, розуміючи можливі негативні наслідки для себе та ОСОБА_8 у випадку незгоди з вимогами ОСОБА_5, бажаючи отримати товарно-матеріальні цінності, які знаходяться на території санаторію «Новостав», оскільки вони забезпечать подальше ведення бізнесу, вимушений був погодитися на такі умови.

21.02.2022 приблизно о 15 год 50 хв, ОСОБА_10, за раніше погодженою домовленістю з ОСОБА_5, який діяв за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради, прибув на паркінг ТРЦ «Чайка» за адресою: АДРЕСА_5, де зустрівся із ОСОБА_5, сівши на пасажирське сидіння в автомобілі марки «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_5, перебуваючи за кермом вказаного транспортного засобу, розуміючи, що він є службовою особою, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень за здійснення впливу на членів постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради, яка уповноважена погодити списання товарно-матеріальних цінностей із балансу КП РОФМЦ РОР.

Після цього, ОСОБА_5, того ж дня, діючи за попередньою домовленістю, зустрівся в адміністративній будівлі Рівненської обласної ради за адресою: АДРЕСА_6, із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради, та відповідно до узгодженого раніше між собою плану розподілу неправомірної вигоди передав грошові кошти у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, а решту у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень залишив собі.

Як наслідок в подальшому ОСОБА_5 були скеровані до Рівненської обласної ради документи щодо переліку матеріальних цінностей, що підлягають списанню, та акти списання товарів КП РОФМЦ РОР та постійною комісією з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради на своєму засіданні було погоджено списання основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів, згідно з переліком, що був наданий директором КП РОФМЦ РОР ОСОБА_5, та затверджено рекомендації від 03.08.2022 № 24. Після цього, відповідно до універсального звіту від 01.09.2022 проведено документальне списання з балансу товарно-матеріальних цінностей КП РОФМЦ РОР, про що листом від 07.07.2023 проінформовано Рівненську обласну раду. 02.08.2023 проведено огляд, в ході якого встановлено, що списані товарно-матеріальні цінності з балансу КП РОФМЦ РОР наявні на території санаторію «Новостав».

Отже, на підставі викладеного, ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

-2.3. Суд визнав доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України при таких обставинах

ОСОБА_5, будучи службовою особою, діючи умисно, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, ігноруючи принципову державну позицію щодо боротьби з корупцією, вчинив нове кримінальне правопорушення, за таких обставин.

ОСОБА_5, будучи раніше знайомим із ОСОБА_10 та обізнаними у тому, що ОСОБА_8 має намір отримати у власність (оренду) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Новостав, вул. Колгоспна, 22, вирішив підбурити ОСОБА_10 до надання ним неправомірної вигоди заступнику голови Рівненської обласної ради (який відповідно до підпункту 3 пункту 3 примітки до ст. 368 КК України є особою, яка займає особливо відповідальне становище) за прийняття сесією Рівненської обласної ради рішення про продаж у власність вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_8 .

Так, 15.07.2022 приблизно о 10 год 50 хв ОСОБА_10, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_5 в автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_7 .

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_5, умисно, з корисливих мотивів, продовжуючи умовлянням та іншим чином схиляти ОСОБА_10 до вчинення злочину, бажаючи посилити та остаточно укріпити у нього враження про його тісні неформальні зв`язки у Рівненській обласній раді, а також неможливість вирішити питання жодним іншим способом, окрім надання неправомірної вигоди, запевнив останнього, що заступник голови Рівненської обласної ради зможе забезпечити прийняття сесією Рівненської обласної ради позитивного рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_8, шляхом особистого сприяння та впливу на цей процес під час засідання сесії Рівненської обласної ради, за умови надання за це грошових коштів у сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США.

У свою чергу ОСОБА_10, діючи під контролем правоохоронного органу, повідомив ОСОБА_5, що погоджується на його пропозицію надати неправомірну вигоду заступнику голови Рівненської обласної ради.

28.07.2022 за попередньою домовленістю, приблизно о 14 год 30 хв, ОСОБА_10, прибув до в`їзду на територію КП РОФМЦ РОР за адресою: АДРЕСА_4 та зустрівся із ОСОБА_5 в його автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_5, наперед знаючи суму, яка повинна бути йому передана ОСОБА_10, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_10 частину неправомірної вигоди у сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень, що є еквівалентом 4 000 (чотирьох тисяч) доларів США, тобто половину від раніше обумовленої суми, за прийняття сесією Рівненської обласної ради рішення про виділення земельної ділянки, на якій знаходиться санаторій «Новостав» за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Новостав, вул. Колгоспна, 22, на користь ОСОБА_8, так як ОСОБА_5 та ОСОБА_10 раніше обумовили те, що інша половина у сумі 4 000 (чотирьох тисяч) доларів США буде передана після отримання рішення Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_8 .

Того ж дня, 28.07.2022, ОСОБА_5, отримавши вказані грошові кошти від ОСОБА_10, відповідно до узгодженого раніше між собою плану розподілу неправомірної вигоди, передав заступнику голови Рівненської обласної ради грошові кошти у сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень, а решту у сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень залишив собі.

Як наслідок, 24.10.2022 постійна комісія з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села Рівненської обласної ради, 27.10.2022 постійна комісія з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради та 28.10.2022 постійна комісія з питань бюджету, фінансів та податків Рівненської обласної ради рекомендували голові обласної ради винести на розгляд сесії Рівненської обласної ради заяву ОСОБА_8 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,4 га, що розташовується на території Зорянської сільської ради Рівненського району, колишнього протитуберкульозного санаторію «Новостав».

04.11.2022 Рівненська обласна рада (восьмого скликання) на чотирнадцятій сесії винесла рішення № 585 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, де вирішила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 5,4 га (кадастровий номер 5624684900:04:001:0001) у власність шляхом викупу громадянину ОСОБА_8 для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення за рахунок земель оздоровчого призначення комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради на території «Зорянської сільської ради» Рівненського району.

30.11.2022 укладено договір № 01/30/11 на проведення незалежної (експертної грошової) оцінки між Рівненською обласною радою в особі голови ради ОСОБА_11 та ТОВ «Експертна фірма «Нива-Експерт» в особі директора ОСОБА_12, предметом якого є обов`язок по проведенню експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,4 га (кадастровий номер 5624684900:04:001:0001) для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення на території Зорянської сільської ради Рівненського району.

В подальшому ОСОБА_5, продовжуючи свій злочинний умисел, маючи на меті переконати ОСОБА_10 у вигідності для нього надання неправомірної вигоди заступнику голови Рівненської обласної ради, 16.01.2023 приблизно о 10:00, за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_10 у приміщенні КП РОФМЦ РОР за адресою: АДРЕСА_4 . В ході розмови ОСОБА_5 дав ОСОБА_10 аркуш паперу із рукописними записами з інформацією щодо зменшення оцінки земельної ділянки санаторію «Новостав» із 3,5 млн грн до 2,8 млн грн, але за вказане зменшення оцінки земельної ділянки необхідно надати неправомірну вигоду заступнику голови Рівненської обласної ради у сумі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.

ОСОБА_10, діючи під контролем правоохоронного органу, повідомив ОСОБА_5, що погоджується на його пропозицію надати неправомірну вигоду заступнику голови Рівненської обласної ради.

30.01.2023 приблизно о 12 год 15 хв ОСОБА_10 за попередньою домовленістю прибув до КП РОФМЦ РОР за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 108 та зустрівся із ОСОБА_5 в його автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 .

У свою чергу ОСОБА_5, наперед знаючи суму, яка повинна бути йому передана ОСОБА_10, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у сумі 400 000 (чотириста тисяч) гривень, за зменшення експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, територія Зорянської сільської ради з кадастровим номером 5624684900:04:001:0001, із 3,5 млн грн до 2,8 млн грн.

Того ж дня, приблизно о 12 год 30 хв, ОСОБА_5, отримавши вказані грошові кошти від ОСОБА_10, приїхав до адміністративної будівлі Рівненської обласної ради за адресою: АДРЕСА_6, де відповідно до узгодженого раніше між собою плану розподілу неправомірної вигоди, передав заступнику голови Рівненської обласної ради грошові кошти у сумі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, а решту у сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень залишив собі.

31.01.2023 укладено додатковий договір № 01/30/11 на проведення незалежної (експертної грошової) оцінки між Рівненською обласною радою в особі голови ради ОСОБА_11 та ТОВ «Експертна фірма «Нива-Експерт» в особі директора ОСОБА_12 і ОСОБА_8, предметом договору якого була оплата послуг. Того ж дня, ОСОБА_10 отримав від ТОВ «Експертна фірма «Нива-Експерт» висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки з результатом експертної оцінки 2 851 535 (два мільйони вісімсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) гривень. В подальшому ОСОБА_10 вищевказаний висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки передав до відділу з питань спільної власності територіальних громад та економічного розвитку Рівненської обласної ради.

09.03.2023 відбулося засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків Рівненської обласної ради (протокол № 40 засідання комісії). Розглянувши проект рішення № 6 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001», постійна комісія вирішила погодитись з проектом рішення з цього питання та рекомендувати голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради.

10.03.2023 відбулося засідання постійної комісії з питань екології та земельних відносин Рівненської обласної ради (протокол № 16 засідання комісії). Розглянувши проект рішення № 8 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001», постійна комісія вирішила погодитись з проектом рішення з цього питання та рекомендувати голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради.

13.03.2023 відбулося засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради (протокол № 37 засідання комісії). Розглянувши проект рішення № 7 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001», постійна комісія вирішила погодитись з проектом рішення з цього питання та рекомендувати голові обласної ради внести дане питання на розгляд сесії обласної ради.

17.03.2023 сесією Рівненської обласної ради, за погодженням з постійними комісіями та президією обласної ради, прийнято рішення № 662 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001», яким вирішила:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,4440 га (кадастровий номер 5624684900:04:001:0001) у власність шляхом викупу громадянину ОСОБА_8 зі зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення за рахунок земель оздоровчого призначення комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради, на території Зорянської сільської ради Рівненського району;

- затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 5,4440 га, кадастровий номер 5624684900:04:001:0001, для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення;

- продати у власність громадянину ОСОБА_8 земельну ділянку площею 5,4440 га (кадастровий номер 5624684900:04:001:0001) для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення за ціною 2 851 535,00 (два мільйони вісімсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) гривень, визначеною на підставі експертної грошової оцінки земельної ділянки;

- припинити комунальному підприємству «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради право постійного користування земельною ділянкою площею 5,4440 га (кадастровий номер 5624684900:04:001:0001).

19.04.2023 приблизно о 10:30 ОСОБА_10 прибув за адресою: АДРЕСА_6 до Рівненської обласної ради де отримав копію рішення № 662 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001».

В подальшому, того ж дня, за попередньою домовленістю із ОСОБА_5, приблизно о 11 годині, ОСОБА_10, прибув за адресою: АДРЕСА_4 та зустрівся із ОСОБА_5 в його автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 .

Так само ОСОБА_5, наперед знаючи суму, яка повинна бути йому передана ОСОБА_10, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_10 частину неправомірної вигоди у сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень, що є еквівалентом 4 000 (чотирьох тисяч) доларів США, тобто наступну частину від раніше обумовленої суми, за прийняття сесією Рівненської обласної ради рішення про виділення земельної ділянки, на якій знаходиться санаторій «Новостав», розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Новостав, вул. Колгоспна, 22, на користь ОСОБА_8, так як ОСОБА_5 та ОСОБА_10 раніше обумовили те, що друга половина у сумі 4 000 (чотирьох тисяч) доларів США буде передана після отримання рішення Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_8 .

Одразу після цього протиправну діяльність ОСОБА_5 припинено співробітниками правоохоронних органів та в його автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado» н.з. НОМЕР_1 вилучено предмет неправомірної вигоди в розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.

Отже, на підставі викладеного, ОСОБА_5 обвинувачується в підбуренні до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

3. Відомості про укладену Угоду між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості

18 липня 2024 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 укладено Угоду про визнання винуватості.

Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 із зазначенням статтей (частин статтей) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті, та істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Сторони визначили кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, та підбурення до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Угодою встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі висунутого йому обвинувачення (п. 4 Угоди).

В пункті 4 Угоди викладено обов`язки ОСОБА_5 щодо співпраці з прокурором та судом під час судового розгляду кримінального провадження. При цьому ОСОБА_5 зобов`язався підтверджувати правдивість показань, наданих ним у кримінальному провадженні під час допиту у процесуальному статусі підозрюваного.

ОСОБА_5 зобов`язується протягом 7 (семи) днів від затвердження Угоди зробити внесок на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України, у розмірі 320000 грн на підтримку Збройних Сил України; зобов`язується організувати надання особою, що внесла за нього заставу в сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн згоди на перерахування всієї суми застави на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних Сил України.

Реквізити для здійснення платежу: банк: Національний банк України, МФО: 300001, рахунок № НОМЕР_2 ; код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України (пп. 5.1. Угоди).

Сторони погоджуються, що внаслідок надання такої згоди, суд включає до вироку умову про перерахування внесеної застави в сумі 214730 грн, на рахунок, відкритий Національним банком України, на підтримку Збройних Сил України (пп. 5.1.Угоди).

Сторони погоджуються, що у випадку ненадання згоди на перерахування коштів для підтримки ЗСУ за формою, змістом, що не призведе до наслідків у виді включення судом до вироку за результатами затвердженої Угоди умови про перерахування коштів застави, внесеної за ОСОБА_5 в повному обсязі, ОСОБА_5 зобов`язується упродовж 1 (одного) місяця з моменту набрання чинності вироком на підставі цієї Угоди особисто перерахувати 214 720 грн на офіційний рахунок, відкритий Національним банком України на підтримку Збройних Сил України.

Абазом 2 пункту 3.2. Угоди зазначено про те, що інкримінованими кримінальними правопорушеннями матеріальна шкода не завдана, у зв`язку з цим відсутні підстави для звільнення ОСОБА_5 від цивільної відповідальності.

Крім цього, прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України при укладенні Угоди враховані істотні для відповідного кримінального провадження обставини, викладені у підпунктах 3.1-3.6 пункту 3 Угоди:

1)ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 при розслідуванні кримінального провадження щодо нього, беззаперечне визнання ним своєї винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, надання ним детальних та правдивих показів стосовно себе, належна процесуальна поведінка, дотримання всіх покладених слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, невчинення дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню;

2)характер і тяжкість висунутого обвинувачення ОСОБА_5, зокрема, належність кримінального правопорушення у підбурюванні до незакінченої форми кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, яке відповідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину;

3)наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, та здійснення грошового внеску на підтримку Збройних Сил України;

4)наявність суспільного інтересу в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами;

5)особу ОСОБА_5, який раніше не судимий, має III групу інвалідності, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: сина 2012 р.н. і доньку 2010 р.н, та повнолітнього сина, який є інвалідом дитинства 2 групи та потребує постійного догляду.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_5 сторони дійшли згоди про врахування наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, передбаченої статтею 67 КК України сторони визнали - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.

При вирішенні питання щодо міри покарання прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наведені вище обставини та узгоджено міру покарання, яку запропоновано призначити суду за результатами затвердження Угоди.

При призначенні покарання сторони враховують, що відповідно до статті 77 КК України та п. 19 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання №7 від 24.10.2003 у разі звільнення особи від покарання із випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

Так, відповідно до пункту 6 Угоди про визнання винуватості, сторони погоджуються запропонувати суду призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 :

-за ч. 3 ст. 369-2 КК України позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

-за ч. 4 ст. 27 ч.4 ст. 369 КК України - позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

Також сторони, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 75 КК України, узгоджують звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням. На підставі ч. 3 ст. 75 КК України сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку в два роки.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

На призначення вказаного вище покарання зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням обвинувачений ОСОБА_5 згоден.

Під час судового розгляду на підставі Угоди судом роз`яснено положення КПК України, які встановлюють обмеження на оскарження вироків, укладених на підставі Угоди, а також встановлено, що учасникам відомо та зрозуміло:

-про те, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження цієї Угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пункту 1 ч. 4 ст. 474 КПК України;

-про те, що ч. 4 ст. 394 і ч. 3 ст. 424 КПК України встановлено особливості апеляційного і касаційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі Угоди, зокрема обмежено коло суб`єктів права на оскарження та визначено вичерпний перелік підстав для оскарження такого вироку;

-наслідки невиконання Угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема про те, що умисне невиконання Угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

4. Позиції учасників судового провадження

-4.1 Позиція сторони обвинувачення

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що Угода відповідає вимогам чинного законодавства, укладена добровільно, норми кримінального процесуального закону дозволяють у цьому кримінальному провадженні укласти Угоду про визнання винуватості, умови Угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження та/або інших осіб. Зауважив, що існують достатні фактичні підстави для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Виклав обставини кримінального провадження, описані в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, які стосуються одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди та в підбурюванні до надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди з вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їх службового становища. Долучив до судової справи копії процесуальних документів, які виносились в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті (копію заяви про вчинення злочину, копії постанов про визначення групи прокурорів, копії витягів є ЄРДР, копії протоколів обшуків, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 20.04.2023 за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст.369-2 КК України, копію постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_13 від 25.10.2023 про визначення підслідності кримінального провадження за детективами НАБУ, повідомлення про зміну повідомлення про підозру, копію протоколу огляду і вручення грошових коштів від 21.02.2021 у сумі 150000 грн, копію заяви про залучення особи до конфіденційного співробітництва, копію постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 16.02.2022, копію протоколу огляду та вручення грошових коштів в сумі 160000 грн від 28 липня 2022року, копію протоколу огляду і вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 19 квітня 2023 року, копію протоколу за результатом контролю за вчиненням злочину від 29.07.2022, копію протоколу затримання особи, копію постанови про визнання речовими доказами, копію постанови детектива НАБУ від 1.04.2024 про зміну правової кваліфікації у кримінальному провадженні, копію постанови прокурора САП про виділення з матеріалів досудового розслідування № 42022000000000184 окремого кримінального провадження за фактом отримання заступником голови Рівненської обласної ради неправомірної вигоди у розмірі 8000 доларів, копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52024000000000182 від 16.04.2024 тощо. Прокурор вважає, що правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 369 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України є вірною.

Заявив про наявність ряду характеризуючих і пом`якшуючих обставин, зокрема розкаяння обвинуваченого у вчиненому діянні, сприяння у розслідуванні кримінального провадження, надання визнавальних показань стосовно себе та викривальних показань стосовно іншої особи, яка була вигодонабувачем від отримання неправомірної вигоди - заступника голови Рівненської обласної ради, після повідомлення про підозру. Під час першочергового допиту у якості підозрюваного у травні 2023 року почав надавати викривальні показання стосовно іншої особи, матеріали у відношення якої виділені в окреме кримінальне провадження № 52024000000000183 від 16.04.2024, зазначав про те, кому саме призначалась неправомірна вигода, повідомив про обставини надання такої неправомірної вигоди.

Крім того звернув увагу, що обвинувачений зобов`язався у подальшому надавати викривальні показання стосовно цієї особи у іншому кримінальному провадженні, які виділено в окреме провадження і у якому наразі триває досудове розслідування. Просив урахувати, що обвинувачений приймав участь як конфідент у іншому кримінальному провадженні, активно допомагав збирати докази протиправної діяльності іншого суб`єкта.

Прокурор підтвердив, що обвинувачений самостійно вирішив визнавати винуватість у вчиненому діянні, про що повідомив органу досудового розслідування і це відповідно стало підставою для укладання Угоди про визнання винуватості зі стороною обвинувачення. Також наголосив на тому, що обвинувачений виступив ініціатором узгодження питання із заставодавцем про перерахування суми внесеної за нього застави на потреби Збройних Сил України, та перерахування на потреби ЗСУ особистих грошових коштів в сумі 32000 грн, які були вилучені у нього під час обшуку, та які не є предметом неправомірної вигоди.

Просив у разі затвердження Угоди про визнання винуватості скасувати арешти з майна, яке належить ОСОБА_5, накладені ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва, бо досудове розслідування у кримінальному провадженні спочатку здійснював інший орган досудового розслідування, а у зв`язку з викривальними показаннями ОСОБА_5 стосовно іншого суб`єкта, підслідного детективам НАБУ, кримінальне провадження за підслідністю було передано до НАБУ.

Документи, які вилучались у Рівненській обласні раді і КП «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради», та які визнані речовими доказами, просив залишити в матеріалах кримінального провадження.

Грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди у сумі 160000 гривень, просив повернути до Управління СБУ в Рівненській області.

Прокурор звернув увагу, що Угода про визнання винуватості складена та підписана сторонами 18.07.2024, тому зазначення у п .14 Угоди дата складання «18.07.2023» року є технічною помилкою.

Прокурор Угоду про визнання винуватості підтримав в повному обсязі, просив суд про її затвердження з огляду на відповідність Угоди вимогам чинного процесуального законодавства та добровільність її укладення.

-4.2. Позиція сторони захисту

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, зазначив, що засуджує свою поведінку, та готовий понести узгоджене покарання. Обставин, викладених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, не оспорював.

Пояснив, що він був призначений на посаду директора комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради через вплив певних осіб, які приймають рішення в Рівненській обласній раді, тому мав служити цим людям та виконувати їхні вказівки. З підстав нераціональності утримання обласного дитячого туберкульозного санаторію « Новостав », який обліковувався на балансі» КП РОФМЦ Рівненської обласної ради після реорганізації, були проведені торги з його продажу. Власником санаторію став ОСОБА_8 . Перед цими подіями від заступника голови Рівненської обласної ради обвинуваченому передував дзвінок з пропозицією сприйняти в отриманні частини майна, яку збирався придбати ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8, та яке після продажу санаторію все ж перебувало на балансі КП РОФМЦ. Відповідно до норм чинного законодавства, виникала необхідність у реалізації товарно-матеріальних цінностей будь-яким чином, зокрема шляхом демонтажу та здачі на металобрухт. Обвинувачений, виконуючи вказівки заступника голови Рівненської обласної ради, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та для третьої особи, доніс до ОСОБА_10 всі обставини, про які зазначено в обвинувальному акті на вимогу службових осіб з Рівненської обласної ради, зазначивши про необхідність надання неправомірної вигоди для погодження із зазначеними особами списання товарно- матеріальних цінностей з балансу КП РОФМЦ та передачі їх ОСОБА_8 для належного функціонування санаторію. Як наслідок обвинуваченим отримано неправомірну вигоду у розмірі 150000 гривень фактично за не демонтаж товарно-матеріальних цінностей та списання з балансу КП РОФМЦ, частину якої в розмірі 50000 грн обвинувачений залишив собі, а іншу частину у розмірі 100000 гривень передав заступнику голови Рівненської обласної Ради.

Надалі стало питання придбання ОСОБА_8 землі, на якій розташований дитячий санаторій «Новостав». З урахуванням сталих довірливих відносин між обвинуваченим та ОСОБА_10, який представляв ОСОБА_8, ОСОБА_10 звернувся до обвинуваченого з цього приводу. Після узгодження вказаного питання з заступником голови Рівненської обласної, обвинувачений доніс до ОСОБА_10 умови придбання землі за надання неправомірної вигоди у сумі 8000 доларів США. Також, на виконання вказівки заступника голови Рівненської обласної ради, обвинувачений підбурив ОСОБА_14 до надання неправомірної вигоди в сумі 400000 гривень заступнику голови Рівненської обласної ради за вплив на прийняття рішення про зменшення експертної оцінки вказаної земельної ділянки. Грошові кошти у зазначеній сумі отримав, частину з них в сумі 50000 гривень залишив собі, а 350000 гривень передав заступнику голову Рівненської обласної ради. Як наслідок ОСОБА_10 отримав висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки з результатом експертної оцінки 2 851 535 (два мільйони вісімсот п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять) гривень. Надалі, на виконання умов придбання земельної ділянки ОСОБА_8, грошові кошти мали передаватись двома траншами по 160000 грн. Перша частина в сумі 160000 грн (4000 доларів США) за прийняття сесією Рівненської обласної ради рішення про виділення земельної ділянки, на якій знаходиться санаторій «Новостав» на користь ОСОБА_8, а інша половина в такій же сумі мала передаватись після отримання рішення Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_8 . Першу частину з цих коштів ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_15, частину з яких в сумі 40000 гривень залишив собі, а 120000 гривень передав заступнику голови Рівненської обласної ради. Після винесення рішення Рівненською обласною радою про продаж землі та отримання від ОСОБА_10 другої половини грошових коштів, обвинуваченого було затримано правоохоронними органами. Саме обвинувачений допоміг ОСОБА_10 організувати та придбати у власність ОСОБА_8 землю за неправомірну вигоду. Для себе обвинувачений розумів, що вчиняє незаконні дії, при цьому зазначив, що у разі невиконання вказівок з Рівненської обласної ради, здійснення ним повноважень на посаді директора КП РОФМЦ були б припинені.

Вважав, що довіри у ОСОБА_10 до нього не було, бо той розумів, що обвинувачений самостійно жодних рішень не приймає. Вважає що був фактично передавачем неправомірної вигоди від ОСОБА_10 заступнику голови Рівненської обласної ради, з яким обвинувачений саме і погоджував суму та порядок передачі неправомірної вигоди, разом з тим визнає свій корисливий мотив при вчиненні злочинних дій. Всі кошти на неправомірну вигоду надходили від ОСОБА_10 . Обвинувачений передавав гроші виключно заступнику голови Рівненської обласної ради, залишаючи собі частину. Будь-яких інших протиправних дій за час роботи на посаді, обвинувачений не здійснював.

Визнавальні показання почав надавати після затримання правоохоронними органами. В подальшому виступив ініціатором співпраці зі слідством, про що повідомив прокурору.

Обвинувачений повідомив суду, що після початку досудового розслідування він виконував всі процесуальні обов`язки, з`являвся на допити тощо.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вказав, що Угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось. З викладом фактичних обставин в обвинувальному акті і Угоді про визнання винуватості та правовою кваліфікацією своїх дій згоден.

Обвинувачений зазначив, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, про те, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і при цьому він має право мовчати, а факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь сторони захисту. Запевнив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження Угоди, визначені у ст. 473 КПК України.

ОСОБА_5 підтвердив, що розуміє характер пред`явленого обвинувачення та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження Угоди, а також з іншими заходами, які передбачає Угода.

Також обвинувачений повідомив, що зі скаргами на дії органу досудового розслідування чи прокурора не звертався.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 вважав кваліфікацію дій обвинуваченого вірною. Зазначив, що він здійснював представництво і захист інтересів обвинуваченого протягом досудового розслідування та під час укладення Угоди, особисто підписував Угоду про визнання винуватості, пояснив обвинуваченому істотні умови Угоди та наслідки їх укладання, відтак право обвинуваченого на захист було ним забезпечено. Також підтвердив добровільність укладання Угоди ОСОБА_5 .

Захисник підтвердив узгодження покарання для обвинуваченого. Долучив до матеріалів кримінального провадження документи, які характеризують обвинуваченого.

Захисник клопотав про зняття арешту, накладених на майно обвинуваченого, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії та номер НОМЕР_3, автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон Apple iPhоnе 13 Pro Max, накладених ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 26 квітня 2023 року у справі № 757/15749/23-к; садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_8, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623485000:05:001:0826 та з 1/2 частки власності квартири ОСОБА_5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, накладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суді 01 травня 2023 року у справі № 757/17208/23-к.

За результатами підготовчого судового засідання сторони просили суд затвердити Угоду та призначити узгоджене сторонами покарання. У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладання Угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам цього Кодексу та положення закону, якими він керувався

При вирішенні питання щодо можливості затвердження Угод суд має встановити їх відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у їх затвердженні. Дослідивши зміст Угод про визнання винуватості, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд дійшов до таких висновків.

-5.1. Щодо відповідності умов Угоди вимогам КПК України та КК України та правильності правової кваліфікації

Судом встановлено, що Угода укладена між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника. В Угоді зазначено дату укладення, усі необхідні відомості та реквізити, її скріплено підписами сторін. Угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в Угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини цього кримінального провадження. Отже, форма та зміст Угоди відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 474 КПК України, суд повинен відмовити в затверджені відповідної Угоди, якщо допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення Угоди.

В рамках розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, та в підбурюванні до надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди з вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їх службового становища, тобто за ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні з`ясовано те, що одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди полягало у тому, що обвинувачений, перебуваючи на посаді директора комунального підприємства «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради, будучи службовою особою згідно з приміткою до ч. 1 до ст. 364 КК України, бо постійно обіймав в комунальному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, вступив у злочинну змову із невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів вказаної ради щодо одержання ними неправомірної вигоди для себе за вплив на членів постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради щодо прийняття рішення про погодження списання основних засобів КП РОФМЦ РОР, з вимаганням такої вигоди у сумі 150000 грн.

В свою чергу підбурювання до надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди з вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їх службового становища полягало в тому, що обвинувачений, з корисливих мотивів, продовжуючи умовлянням та іншим чином схиляти ОСОБА_10 до вчинення злочину, бажаючи посилити та остаточно укріпити у нього враження про його тісні неформальні зв`язки у Рівненській обласній раді, а також неможливість вирішити питання придбання землі іншим способом, запевнив останнього, що заступник голови Рівненської обласної ради зможе забезпечити прийняття сесією Рівненської обласної ради позитивного рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_8, шляхом особистого сприяння та впливу на цей процес під час засідання сесії Рівненської обласної ради, за умови надання за це грошових коштів в сумі 8000 доларів США.

Суд встановив, що правова кваліфікація кожного із діянь обвинуваченого є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в Угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим нормам кримінального закону.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив кожну із обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та які викладені в Угоді та обвинувальному акті. У присутності захисників визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Обвинувачений та захисник в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діянь, зазначеною в обвинувальному акті і Угоді про визнання винуватості.

Це дає можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_5 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, та укладання Угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. За змістом п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення Угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення Угоди.

Встановлено, що Угода про визнання винуватості підписана сторонами кримінального провадження 18 липня 2024 року за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6, про що свідчить підпис останнього (т. 1 а.с. 47).

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 4 ст. 469 КПК України Угода про визнання винуватості може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а також особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.

Злочини, передбачені ч. 3 т. 369-2 КК України та ч. 4 ст. 369 КК України, які інкримінуються обвинуваченому, належать до тяжких злочинів у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 КК України, бо санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачає, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років як на момент вчинення так і на момент розгляду Угоди про визнання винуватості.

Зі свого боку, санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років як на момент вчинення так і на момент розгляду Угоди про визнання винуватості.

Отже Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України може бути укладена, бо ці злочини як на момент їх скоєння, так і на момент укладання Угоди є тяжкими злочинами. За таких обставин укладання прокурором Угоди про визнання винуватості з обвинуваченими не суперечить вимогам пп. 1, 2 ч. 4 ст. 469 КПК України щодо тяжкості кримінального правопорушення.

Укладення Угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними Угоди. В цьому кримінальному провадженні потерпілі відсутні, відтак вимоги ст. 469 КПК України дотримано.

Отже, вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України при укладенні Угод сторонами також дотримано. Відтак невідповідності умов Угод вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

-5.2. Щодо відповідності умов Угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення Угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, невідповідність умов Угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства вцілому. Суспільний інтерес - це те, що спонукає діяти так, а не інакше заради блага всього суспільства і для блага окремої людини.

У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статтею 2 КПК України, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м`якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом`якшенню.

Незважаючи на абстрактний характер поняття суспільний інтерес, означена норма процесуального закону розкриває та дає зрозуміти, у якому саме аспекті мають бути оцінені умови Угоди про визнання винуватості, щоб відповідати інтересам суспільства.

В умовах сьогодення країни всього світу стикаються з двома тенденціями - (1) зростанням рівня організованої злочинності та виникненням нових способів приховування протиправної діяльності, з одного боку, та (2) прагненням підвищити стандарти захисту прав людини у кримінальному провадженні, з іншого. Ці тенденції обумовлюють суттєве зростання навантаження на правоохоронну та судову системи, що, менше з тим, відбувається без збільшення обсягу фінансування та в тих самих умовах кадрового забезпечення. Тому оптимізація кримінального судочинства повинна відбуватись шляхом пришвидшення та спрощення кримінального процесу, відмови від невиправданих ускладнень і процедурних рудиментів, запровадження нових кримінально?процесуальних форм досягнення мети кримінального провадження. Однією з таких форм є інститут угод, запроваджений в Україні з 2012 року, який забезпечує ефективність, розумність та раціональність судового процесу, а також гарантує бережливе ставлення до ресурсів всіх учасників справи.

Дослідивши зміст Угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що умови Угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченим, відповідають суспільним інтересам з огляду на таке.

По-перше, у випадку постановлення судом рішення на підставі Угоди про визнання винуватості, умовами укладання якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, відпадає необхідність у дослідженні доказів. Адже обвинувачений не заперечує ні фактичних обставин кримінального правопорушення, ні їх юридичну оцінку. З юридичною оцінкою діянь також погоджується захисник, який є спеціалістом у галузі права. Укладення і затвердження Угоди при дотриманні встановлених законом умов має наслідком скорочення часу досудового розслідування і судового розгляду справи, економію державних ресурсів і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, в яких вивільнюється час і ресурс на виконання своїх завдань і функцій.

По-друге, суд враховує, що за умовами Угоди обвинувачений ОСОБА_5 взяв на себе обов`язок співпраці з прокурором, шляхом надання під час судового розгляду вказаного кримінального провадження правдивих показань щодо себе та обставин вчинення кримінальних правопорушень, підтвердження показань, наданих ним на досудовому розслідуванні, а також, як встановлено в судовому засіданні, надання викривальних показань стосовно іншої особи, досудове розслідування відповідно до якої здійснюється Національним антикорупційним бюро України. Викривальні показання обвинуваченого щодо іншої особи може бути дієвим способом доказування прихованих чи замаскованих обставин кримінального правопорушення. В свою чергу, перевірити достовірність таких показань - це завдання суду, який буде розглядати відповідну справу за обвинуваченням інших (викритих) осіб в змагальному відкритому судовому процесі.

Також у разі затвердження Угоди про визнання винуватості, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується перерахувати на підтримку Збройних сил України 320 000 грн. Вказане в умовах повномасштабної військової агресії з боку Російської Федерації очевидно свідчить про додатковий суспільний інтерес - забезпечення фінансовим ресурсом Збройні Сили України для посилення спроможності стримувати та відбивати агресію Російської Федерації.

Водночас укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості може стимулювати інших осіб укладати такі угоди з метою отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування з випробуванням тощо, що сприятиме виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки.

На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 злочинів, його особу та ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудовому розслідуванню і судового розгляду вказує на його бажання виправитись.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченими своєї винуватості та сприяння у розкритті злочинів в рамках цього кримінального провадження, у наданні правдивих показань обвинуваченим та підтвердження показань, наданих в якості підозрюваного, сприяння обвинуваченим у притягненні до кримінальної відповідальності інших осіб, готовність спрямувати значну суму коштів на підтримку Збройних Сил України, суд дійшов до висновку про недоцільність застосування по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_5 загального порядку кримінального провадження.

-5.3. Щодо порушення прав, свобод чи інтересів прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України під час перевірки Угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Як зазначено в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, і встановлено в судовому засіданні, кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5, шкоди (збитків) не завдано.

Дослідивши зміст Угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови Угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб. Умови Угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Окремо суд наголошує, що судом не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, а також судом при розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (справа «Навальний і Офіцеров проти Росії», заява № 46632/13 і № 28671/14).

Отже, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі ст. 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте вирок, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, таким рішенням не є.

Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість інших осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

Вказівка у тексті вироку на посади осіб чи інші дані, є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_5, без зазначення яких неможливо повно сформулювати обвинувачення.

-5.4. Щодо добровільності укладення Угоди

Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, зумовлює відмову у її затвердженні судом.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення Угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення. Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в Угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього суд переконався, що укладення Угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені Угодою, та не суперечить бажанню та волі сторін.

-5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе Угодою зобов`язань

Пункт 5 частини 4 статті 474 КПК України зобов`язує суд перевірити Угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за Угодою зобов`язань.

За змістом Угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження.

Обвинувачений в судовому засіданні вказав на той факт, що він вже надав визнавальні показання на етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та зобов`язується співпрацювати з прокурором під час розгляду кримінального провадженні в суді. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, визнавав факт вчинення ними ряду дій, які сприяли вимаганню та одержанню ним неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та у підбурюванні до надання заступнику голови Рівненської обласної ради неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища. Визнав свою винуватість та щиро розкаявся. Крім того, саме обвинувачений проявив ініціативу щодо співпраці зі стороною обвинувачення. Наведене свідчить про виконання обвинуваченим зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення. Тим самим обвинувачений ОСОБА_5 виконав взяті на себе зобов`язання у цій частині.

До того ж, відповідно до умов Угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався протягом 7 (семи) днів від дня затвердження Угоди виконати зобов`язання щодо здійснення внеску в розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч ) грн на офіційний рахунок Збройних Сил України № НОМЕР_2 .

Наявність у обвинуваченого грошових коштів в сумі 320000 грн встановлено матеріалами досудового розслідування, зокрема протоколом обшуку від 19.04.2023 за місцем мешкання обвинуваченого, під час якого працівниками НАБУ вилучено особисті грошові кошти обвинуваченого у сумі 5400 доларів США та 101000 грн (т. 1 а.с. 136-142). Наразі вказані кошти зберігаються в НАБУ. Ці обставини підтвердив обвинувачений та прокурор в судовому засіданні.

Також обвинувачений підтвердив згоду заставодавця на перерахування внесеної суми застави в розмірі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень на офіційний рахунок Збройних Сил України № НОМЕР_2 . Захисником долучено до матеріалів кримінального провадження письмову заяву заставодавця про перерахування внесеної застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 91).

Згоду на перерахування суми застави на підтримку Збройних Сил України в судовому засіданні 18.07.2024 підтвердив заставодавець ОСОБА_7 .

Водночас суд констатує, що зазначені зобов`язання ОСОБА_5 цілком узгоджуються із обумовленими у п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК спеціальними умовами ініціювання та укладення Угоди про визнання винуватості, а отже є законними.

За таких підстав суд не вбачає очевидної неможливості та перешкод для виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за укладеною ним добровільно Угодою.

-5.6. Щодо відповідності умов Угоди вимогам закону в частині призначення покарання

За приписами статті 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням (у випадку досягнення такої домовленості).

Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченим покарання на предмет відповідності вимогам закону, а також можливість звільнити обвинуваченого від його відбування з випробуванням.

Частина 1 статті 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:

-у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

-відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

-враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За умовами Угоди сторони дійшли згоди щодо призначення такого покарання:

-за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки без конфіскації майна;

-за ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.

Крім того, на підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. Сторони пропонували суду додатково покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пп. 1, 2 ч. 2 ст. 76 КПК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Також при узгодженні покарання сторони врахували положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 65 КК України; характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, роль обвинуваченого у вчинені злочинів; особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Врахування в Угоді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочинів як двох самостійних обставин, що пом`якшують покарання, відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. У розумінні зазначеної норми матеріального закону щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними обставинами, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 297/562/17, від 07.04.2021 у справі № 263/15605/17).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів та щиро розкаявся щодо вчинених дій та їх наслідків, активно сприяв розкриттю злочинів під час досудового розслідування, раніше не судимий (т. 1 а.с. 215, т. 4 а.с. 31), на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 217, 219).

Відтак суд встановив наявність пом`якшуючих обставин у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Судом прийнято до уваги, що обвинувачений має III групу інвалідності (т. 1 а.с.108), на утриманні обвинуваченого перебуває двоє неповнолітніх дітей - донька ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4 і син ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_5, та повнолітній син ОСОБА_18, який має II групу інвалідності з дитинства, потребує постійного догляду (т. 1 а.с. 94-97, 110), дружина обвинуваченого має третю групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видається інваліду, № 494093, серія 12 ААВ (т. 1 а.с. 109).

Щодо обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, а саме скоєння кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, суд зазначає про таке.

Статтею 67 КК України визначено вичерпний перелік обставини, які можуть обтяжити покарання обвинуваченому.

Залежно від характеру вчиненого злочину суд має право не визнати певну обставину обтяжуючою, крім обставин, зазначених зокрема у пункті 2 ч. 1 ст. 67 (вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою).

Також суд не може визнати певну обставину обтяжуючою, якщо ця обставина передбачена в статті Особливої частини Кримінального Кодексу України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Відповідно до обставин, викладених в обвинувальному акті, Угоді про визнання винуватості, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Кваліфікуюча ознака - вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, не передбачена в інкримінованих обвинуваченому статтях Особливої частини КК України.

В свою чергу, обтяжуючими обставинами при співучасті у злочині визнаються його вчинення за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК).

Вчинення злочину групою осіб означає, що його спільно вчинили декілька осіб (2 чи більше), які заздалегідь, до початку злочину, домовилися про його спільне вчинення.

Відповідно до обставин обвинувального акта, наданих в судовому засіданні пояснень обвинуваченого, злочини ОСОБА_5 вчинив у співучасті з невстановленими службовими особами Рівненської обласної ради із числа депутатів та заступника голови Рівненської обласної ради. З урахуванням зазначеного, суд визнає обтяжуючою обвинувачення обставину - вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (ст. 2 ст. 28 КК України)

Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України кримінальні правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 369 КК України, є корупційними кримінальними правопорушеннями.

Норма частини 1 ст. 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Однак, частина друга цієї статті, яка регламентує звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, такого обмеження не містить.

Зміни про обмеження права на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням були внесені тільки в частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Проте частина друга статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення зазначених змін, хоча неодноразово до самої статті 75 КК України вносились зміни різними законами (закони України від 22.11.2018 № 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 № 321-IX; від 16.02.2021 № 1231-IX, від 29.06.2021 № 1576-IX, від 01.12.2022 № 2812-IX, від 13.12.2022 № 2839-IX).

Внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (статті 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.

Зважаючи на вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані із засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, суд переконаний, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження судом угод про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Окрім того, у ч. 4 ст. 3 КК України міститься пряма заборона на застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

Суд вважає, що положення цієї норми є послідовною реалізацією законодавцем принципів невідворотності покарання та пропорційності покарання щодо осіб, які, будучи обвинуваченими у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, виявили бажання співпрацювати з органом досудового розслідування щодо викриття інших корупційних кримінальних правопорушень, та з урахуванням дотримання законодавчих фільтрів, визначених статтями 468-476 КПК України, є ефективним інструментом попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових.

Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому, узгоджено сторонами у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини на час їх вчинення.

Основне покарання за ч. 3 ст. 369-2 КК та ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, з урахуванням статті 70 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

Тривалість іспитового строку та обов`язки, що покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років.

При визначені іспитового строку обвинуваченому, суд враховує наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину); відомості про особу обвинуваченого; готовність співпрацювати із слідством у кримінальному провадженні щодо тяжких кримінальних корупційних правопорушень; його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, характеризуючи дані, а саме те що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягуються вперше. З урахуванням викладеного, призначення ОСОБА_5 узгодженого покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки буде справедливим та доцільним.

Суд вважає, що іспитовий строк тривалістю два роки відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки, передбачені пп.1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Суд зазначає, що домовленості сторін Угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема сторони мають узгоджувати як основне, так і додаткові покарання, у межах, встановлених санкцією статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК.

Так, санкція частини 3 статті 369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Статтею 77 КК України визначено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробування. Можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Разом з тим, згідно з п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди повинні враховувати, що конфіскація майна, як вид додаткового покарання, призначається лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини.

Отже, враховуючи положення статті 77 КК України щодо можливості застосування додаткових покарань при звільненні від відбування основного покарання з випробуванням, у разі прийняття рішення про таке звільнення, передбачена ч. 3 ст. 369-2 КК України конфіскація майна не застосовується, оскільки в зазначеному ст. 77 КК України переліку додаткових покарань, що можуть бути призначенні у такому випадку, вона відсутня.

Тож ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням є підставою для не призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченою санкцією частини 3 статті 369-2 КК України.

Отже, узгоджене сторонами в Угоді основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з урахуванням статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням без конфіскації майна, відповідає встановленому розміру і виду покарання, визначеного санкціями інкримінованих статей.

6. Висновки суду

З урахуванням вищенаведених обставин суд констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені Угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України. З огляду на вказане суд дійшов до висновку про необхідність її затвердження шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі Угоди

-7.1. Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

-7.2. Процесуальні витрати

При ухваленні вироку суд має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України). Документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту у матеріалах кримінального провадження відсутні.

-7.3. Спеціальна конфіскація

Підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не встановив.

-7.4. Винагорода викривачу

Підстави для виплати винагороди викривачу у цьому кримінальному провадженні відсутні.

-7.5. Заходи забезпечення кримінального провадження

o7.5.1. Запобіжний захід

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року у справі № 757/15747/23-к відносно, на той час підозрюваного ОСОБА_5, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 18.06.2023.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 04.05.2023 у справі № 757/15747/23-к ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року (справа № 757/15747/23) скасована, та до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720, 00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень. Ухвалою передбачено, що у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1 а.с. 86-90)

04 травня 2023 року застава за підозрюваного ОСОБА_5 внесена заставодавцем ОСОБА_7 у розмірі 214 720,00 грн згідно з квитанціями № 0.0.2980226999.1 та № 0.0.2980213138.1 (т. 1 а.с. 91-а-91-б).

Згідно з довідкою, виданою ОСК МВС України від 11.03.202, підозрюваного ОСОБА_5, який перебував в ДУ «Київський слідчий ізолятор», звільнено з під варти 08.05.2024 (т. 4 а.с. 31).

Відповідно до п. 8 III розділу Заходи забезпечення кримінального провадження реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/24291/23-к від 14.06.2023 продовжено щодо ОСОБА_5 строк дії покладених на нього обов`язків до 19 липня 2023 року включно.

Надалі, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва та Вищого антикорупційного суду, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2014 у справі № 991/1156/24 до 20.03.2024 (т. 1 а.с. 45).

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що після 20.03.2024 строк дії обов`язків не продовжений. Відтак, на момент винесення вироку строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 194 КПК України сплив, а запобіжний захід у вигляді застави продовжує діяти.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого долучив письмову заяву заставодавця ОСОБА_7, в якій висловлено прохання перерахування грошових коштів, які внесені ним як застава у розмірі 214720, 00 грн на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України (т. 1 а.с. 91).

В судовому засіданні заставодавець ОСОБА_7 підтвердив намір перерахувати всю суму застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Вказав, що перерахування суми застави для нього є посильним і не вплине значним чином на його матеріальне становище.

Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 № 15, кошти внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Тож, з урахуванням наведеного, за загальним правилом, кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд. Копія заяви заставодавця від 18.07.2024, в якій останній просить перерахувати всю суму застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, та його пояснення у судовому засіданні, свідчать про особисте волевиявлення заставодавця на вчинення таких дій із майном, належним йому на праві власності, з огляду на що суд задовольняє таке прохання.

7.5.2. Зарахування попереднього ув`язнення до строку призначеного покарання

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КПК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Судом встановлено, що згідно з протоколом затримання особи у вчиненні злочину від 19.04.2023 (т. 1 а. с. 163-168) ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 42022000000000184 відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року у справі № 757/15747/23-к відносно підозрюваного ОСОБА_5, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 18.06.2023.

Отже з моменту затримання 19.04.2023 до застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту 20.04.2023, ОСОБА_5 перебував під вартою.

В подальшому, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 04.05.2023, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва скасована, до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720, 00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень(т. 1 а.с. 86-90).

Того ж дня застава за підозрюваного ОСОБА_5 внесена заставодавцем ОСОБА_7 у розмірі 214 720,00 грн та ОСОБА_5 звільнено з під варти 08.05.2023, що підтверджується довідками № 24071632704226710214, виданої ОСК МВД ДУ від 11.03.2024 (т. 4 а.с. 31) та ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 08.05.2023 № 08/8321ВС (т. 1 а.с. 185).

Через те що ОСОБА_5 перебував під вартою під час досудового розслідування, то відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати йому у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 19.04.2023 по 20.04.2023 та з 04.05.2023 по 08.05.2023 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

7.5.2. Арешти майна

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

У кримінальному провадженні №42022000000000184 від 02.02.2022 застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме:

-ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 26 квітня 2023 року у справі № 757/15749/23-к накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номер НОМЕР_3, автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон Iphone 13 Pro MAX, які належать ОСОБА_5 (т.1 а.с. 82-85);

-ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.05.2023 у справі № 757/17208/23-к накладено арешт на майно ОСОБА_19, а саме: садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_8, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623485000:05:001:0826 та 1/2 частки власності квартири ОСОБА_5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна, не застосована спеціальна конфіскація, наявні підстави для скасування арешту майна, накладеного вищезазначеними ухвалами.

o7.5.3. Щодо речових доказів і документів

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України від 19 квітня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 визнано речовими доказами майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номер НОМЕР_3,

-автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон Iphone 13 Pro MAX (т. 1 а.с. 186-188).

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції від 19.04.2023 та постановою детектива НАБУ від 21 грудня 2023 року, вилучені під час проведення обшуку автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1, який належать ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 160000 (сто шістдесят тисяч) гривень, а саме 320 купюр номіналом по 500 кожна, визнано речовими доказами. Зазначені купюри мають такі серійні номери: ГТ 4439009, ВЕ 0551336, ВА 9783335, ЛА 9459043, МГ 1492431, СГ 9198420, ФД 3663406, ВЗ 7860412, ВВ 9527497, ФГ 8837354, ВД 3842644, УБ2702489, УГ 9796268, УД 4241649, ВЖ 1948070, ФБ 8521111, ЛГ 3173150, ФЗ 1207835, ФГ 5576674, ВД 7749956, УГ 5292983, ВВ 4049210, УД 8029102, МА 4931615, ФБ 1926237, ЛИ 6257119, ЛА 0400797, СБ 2365149, ЛЗ 6996812, УД 2386125, ВЗ 3743363, УИ 0834642, ГК 4201488, СЗ 3140574, ВЗ2444986, ВЕ 8867259, УГ 8469518, ВВ 7703318, ФЗ 0459213, УД 3814360, УИ 6341787, СД 8288635, ЗД 9477403, ФГ 1587407, ЗД 1269450, МА 8022392, СЖ 0037819, УД 6360170, СЗ 4741939, ЛД 4577974, ЗД 1442119, БТ 2531573, УЗ 6835236, БТ 7257168, ЗИ 5783785, УГ 5331329, ФД 2087510, ЗД 0385292, ЛЗ 9722871, ФБ 7682585, УЗ 3449685, ФД 6922758, ЗД 1703452, ЗГ 6103999, ЛИ 2629139, ВЕ 3156469, ВД 3278469, УИ 0454725, ЛА 0820658, МА 8735853, ФД 8049784, ЗЗ 2222634, ФД 2268534, ЛВ 1084397, ВБ 4093380, СЗ 3357462, ВЕ 1039984, СГ 7565254, СИ 8989213, СГ 2174609, ВБ 1001153, ЗЗ 1292786, ВЗ 6716820, ВЗ 7606637, ЛИ 8103981, УГ 3098813, МА 5259889, ВЕ 3009043, ВГ 4995837, СБ 9801196, УИ 8889798, ЛБ 0888855, СБ 2926456, УЗ 1542189, МА 2686398, УГ 5400002, ВЕ 2772235, СЗ 5687095, СЖ 3902445, ЗД 6737181, ВХ 4579172, УЖ 4224141, УГ 4947301, ФЗ 7222855, МА 1970435, ВБ 6523897, ВХ 8976549, ВВ 7282673,БН 1476470, ФЖ 7722361, ГН 3154458, ВХ 2898883, СЖ 4757962, ВГ 0132484, УГ 7789458, УИ 6768169, УЗ 9867695, ЗБ 8694656, ЗГ 8684294, ФГ 2814837, ЗБ 0067170, ВЕ 7597954, УБ 4887090, ЛБ 8349402, ВБ 1759286, МВ 0926862, СЖ 6221615, АА 5159587, ВЕ 9274330, УЖ 5186629, ГТ 2071931, ЛИ 0740934, ГК 2473494, УГ 7525303, ВА 9446438, ЗФ 2454021, АА 4814797, ЛБ 7092130, УИ 1045600, ЛД 2320684, МВ 3870491, ЛИ 3255400, ЗЗ 7718024, УИ 3727848, СЗ 2244459, ГТ 1094314, УЖ 7574503, ВБ 9642363, ЗГ 7424205, ФЗ 7060544, ФГ 0940536, СД 9107958, УИ 4019266, МВ 1729050, ФД 5052075, ЗГ 3126176, ГК 1028308, ВА 5213043, ЗГ 7328123, ФЖ 6093700, ЗЗ 5861681, ЗИ 4690581, БР 1312048, ЗЗ 4054635, ФЗ 5895595, УИ 3693891, МВ 8763335, ЗД 9270069, ВЕ 4208061, ЛИ 0171203, ЛЗ 3460536, ЗИ 6883616, УЗ 0102946, УЖ 4821797, МА 8543802, ВБ 8785403, СГ 6020131, ЛА 2041850, ЛБ 3387118, ФБ 8708676, УГ 0496129, ЛЗ 1454711, АА 2541997, ЛБ 9798992, ВД 0732260, ЛГ 1855774, ЛА 9933165, ЗД 5395341, МГ 6496476, ЗЗ 9970674, СГ 3624414, АА 5247865, ЗИ 4956615, ЛВ 0477579, СЖ 3798971, ЛИ 7207882, ЗГ 9004008, ВГ 9675137, ВЕ 7819117,СБ 8886213, ФД 5000933, ЗЗ 3958093, ЛБ 5391063, СЗ 4748025, СД 4513065, МВ 6477788, МБ 9154760, ВХ 4671195, ЛЗ 9203883, ВХ 4749459, ФЖ 6557253, СЖ 2829259, ФГ 9234061, УИ 7217529, ФЖ 7554683, МВ 6897673, ЗЗ 7812627, МВ 0870483, СБ 9772016, ЄЗ 0126203, ЕВ 1310826, ЕЕ 2709598, ЕБ 8680164, ЄБ 1314432, ЄГ 3445828, ХЄ 5041625, АГ 8463941, ХГ 9094637, БВ 9258563, АК 7980373, ХД 0389365, ВЕ 2125569, ВЄ 4821001, ЦА 6546053, АЗ 5283669, ЕЗ 1302311, АМ 6041822, АЕ 4896811, ЄГ 0827073, ВЗ 6887866, ВЕ 1443837, ЕЄ 5456220, ХД 6022079, ЄБ 1375087, АЗ 9403511, ХВ 1087032, АИ 8556230, ЗВ 4775298, ГБ 3220229, АЄ 0009641, ЕА 1668445, ХЗ 8578881, БВ 2905220, ЄВ 6971401, ЄД 0224898, ЄБ 5882195, ВД 0896044, ЕЕ 0991195, ЦА 1144226, ЦА 6057469, СЗ 4159559, СГ 4149763, ЗЗ 1382397, ВВ 4152079, ВБ 0063762, ГН 2795471, ФБ 6196875, СБ 5490601, ЗЗ 3558045, УЗ 3993296, ВЕ 0876613, ВВ 0823886, ВА 3579006, БР 3433653, ВЕ 0177206, СЖ 9358591, СЖ 9432991, МВ 8167554, БН 6721041, СД 5818882, ГН 0413420, МА 7364596, УЗ 9030982, ЛВ 1383013, ВД 9010563, УБ 6866510, МА 9634056, УД 4764954, УБ 2389974, ЛИ 4218800, УЖ 0209793, УБ 9693684, ЛБ 4606112, УЖ 9893878, УЗ 0359784, УИ 6382585, ЗГ 5492789, ВЕ 9437931, ВИ 5003760, ЗД 5002629, ЛА 4479697, ФБ 2989955, УЖ 9673734, ЛИ 4887710, УИ 1182130, ЛГ 7502839, СГ 8234207, ЛИ 4787712, МА 7712523, МА 7712521, УЗ 1690861, УЖ 1131192, ЛИ 2942402, СГ 0970085, ЗЗ 5609293, ЗД 3829721, ВГ 0454450, ЗГ 4623895, УЗ 4492383, ЗЗ 1882808 (т. 1 а.с. 189-193, т. 2 а.с. 225-228).

Постановою детектива НАБУ від 09 лютого 2024 року у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 визнано речовими доказами документи, надані свідком ОСОБА_10 24.10.2022, а саме:

-копію листа до директора КП «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради ОСОБА_20 від начальника Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області ДСР НП України ОСОБА_21 від 13.09.2022 щодо надання відомостей та копій документів щодо реорганізації (ліквідації) КП «Обласний дитячий туберкульозний санаторій «Новостав» для дітей з активними формами туберкульозу» Рівненської обласної ради, використання та приватизації його майна на 1 аркуші;

-технічну документацію на водонагрівні котли «MINA» продуктивністю 252 00 ккал/год та 312 000 ккал/год на 5 аркушах;

-посібник по експлуатації (завод по виробництву промислових коштів) на 9 аркушах;

-технічна документація на водонагрівні котли «MINA» продуктивністю 252 00 ккал/год та 312 000 ккал/год на 5 аркушах;

-посібник по експлуатації (завод по виробництву промислових коштів) на 9 аркушах;

-скрін-шоти переписки у месенджері «WhatsApp» з абонементом « ОСОБА_22 », що починається 11.12.2021, закінчується 23.10.2022 та стосується зустрічей та обговорення щодо санаторію «Новостав» на 23 аркушах;

-список об`єктів в кількості 27 штук, що вказані у формі таблиці, а саме: «1.Насос. 2. Водонагрівач непрямого нагріву. 3. Електронасос ЗМ 40160/4. 4.Камера дезінфекційна. 13.Насос ЕЦВ 8-19-140. 14. Насос ЕЦВ 8-16-100. 15.Насос ЕЦВ 6-10-110. 20. Лічильник газу G25dy40. 27. Газовий котел «Міна». 47. Електронасос ЗМ 40160/42. 48. Газовий котел «Міна» 2. 52. Земельна ділянка с. Новостав, вул. Колгоспна 22. 53. Вузол водопом`якшення наносний ВВР. 54. Розпред. Пункт Пр2475. 55. Ліфт грузовий. 56. ТрансформаторТМ-250 10/04, 1. 57.Трансформатор ТМ-250 10/04, 2. 58. Водопровід с. Новостав. 59. Водопровід № 2 с. Новостав. 60. К/мережа с. Новостав. 61. Каналізація в с. Новостав. 63. Електролінія с. Новостав. 64. ЛЕП-1 с. Новостав. 65. ЛЕП-2 с. Новостав. 66. ЛЕП-3 с. Новостав. 67. Телефонна лінія с. Новостав. 68. Теплотраса с. Новостав, на 1 аркуші (т. 2 а.с. 237-239).

Постановою детектива НАБУ від 09.02.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 документи: копія рішення Рівненської обласної ради від 17.03.2023 № 662 «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права користування та продаж земельної ділянки кадастровий номер 5624684900:04:001:0001» за підписом Голови ради ОСОБА_23 (т. 2 а.с. 240-241).

Постановою детектива НАБУ від 20.02.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 копії документів, які вилучені в ході здійснення тимчасового доступу до речей та документів, що перебували у володінні Рівненської обласної ради щодо обліку та списання матеріальних цінностей, які перебували на обліку (балансі КП «Рівненській обласний фтизіопульмонологічний медичний центр») Обласного дитячого туберкульозного санаторію «Новостав» Рівненської обласної ради, а також бухгалтерських та інших документів, а саме:

-копію листа від в.о. директора КП «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради ОСОБА_24 від 07.07.2023 № 923 на ім`я голови Рівненської обласної ради ОСОБА_23 щодо списання транспортних засобів, а також списання малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів на 1 аркуші;

-копію «Універсального звіту: Документ «Списання ОЗ» за 1 вересня 2022 р (рекомендації від 11.08.2021 № 38) на 2 аркушах;

-копію рекомендацій засідання постійної комісії з економічних питань та комунальної власності Рівненської обласної ради від 03.08.2022 № 24 «Про надання дозволу на списання основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших необоротних активів, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області та обліковується на балансі комунального підприємства «Рівненській обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради на 1 аркуші;

-копію листа директора КП Рівненській обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради ОСОБА_20 від 13.07.2022 № 794 на ім`я Голови Рівненської обласної Ради ОСОБА_25 щодо розгляду питання про списання основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів на інших необоротних активів на 1 аркуші;

-копію «Переліку матеріальних цінностей, що обліковуються на балансі КП «Рівненській обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради та підлягають списанню на 9 аркушах;

-копію «Акту списання товарів від липня 2022 року» на 6 аркушах;

-копію «Акту обстеження (технічний висновок)» на 12 аркушах (т. 2 а.с. 242-243).

Постановою детектива НАБУ від 02 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 42022000000000184 від 02.02.2022 визнано речовими доказами оригінали та копії документів, що перебували у приміщеннях КП «Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Рівненської обласної ради» та зазначені у відповідному протоколі та детально оглянуті в період 01.03-02.03.2024 (т. 2 а.с. 244-245).

На підставі пункту 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд вирішує речові докази: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номер НОМЕР_3, автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone 13 Pro MAX, повернути ОСОБА_5 .

Суд, на підставі пункту 7 ч. 9 ст. 100 КПК України вирішує документи, що є речовими доказами, перелік яких зазначений у постановах про визнання речовими доказами від 09.02.2024, від 20.02.2024, 02.03.2024 (т. 2 а.с. 237-239, т. 2 а.с. 240-241, т. 2 а.с. 242-243, т. 2 а.с. 244-245) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд вирішує речові докази - грошові кошти в сумі 160 000 гривень, які відповідно до протоколу огляду і вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 19.04.2023 належать УСБУ в Рівненській області, повернути володільцю.

Суд вирішує документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 368-371, 374-376, 474-475, 483, 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 18 липня 2024 року в місті Києві між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000184 від 02.02.2022.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами Угоди про визнання винуватості покарання:

-за ч. 3 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

-за ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 в період з 19.04.2023 по 20.04.2023 та з 04.05.2023 по 08.05.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування узгодженого сторонами основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені пп.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 04.05.2023 у справі № 757/15747/23-к скасувати.

Після набрання вироком законної сили заставу, що встановлена ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 04.05.2023 у справі № 757/15747/23-к в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень та внесена заставодавцем ОСОБА_7 згідно з квитанціями № 0.0.2980226999.1, № 0.0.2980213138.1 від 04 травня 2023, перерахувати Національному банку України (МФО 300001, рахунок № НОМЕР_2, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України).

Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року у справі № 757/15749/23-к на майно ОСОБА_5, а саме:

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_3 ;

-автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1 ;

-мобільний телефон марки Iphone 13 Pro MAX.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.05.2023 у справі № 757/17208/23-к на майно ОСОБА_5, а саме:

-садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_8, на земельній ділянці з кадастровим номером 5623485000:05:001:0826;

-1/2 частки власності квартири ОСОБА_5, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Речові докази, перелік яких зазначений у постановах про визнання речовими доказами від 09.02.2024, 20.02.2024, 02.03.2024 (т. 2 а.с. 237-239, т. 2 а.с. 240-241, т. 2 а.с. 242-243, т. 2 а.с. 244-245) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази, зазначені у постанові про визнання речовими доказами від 19.04.2023 (т. 1 а.с. 186-188), а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_3, автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado з д.н.з. НОМЕР_1, мобільний телефон марки Iphone 13 Pro MAX - повернути ОСОБА_5 .

Речові докази, зазначені у постановах про визнання речовими доказами від 19.04.2023 та від 21.12.2023 (т. 1 а.с. 189-193, т. 2 а.с. 225-228), а саме грошові кошти 320 (триста двадцять) купюр номіналом по 500 (п`ятсот) кожна в сумі 160000 гривень, з такими серіями і номерами: ГТ 4439009, ВЕ 0551336, ВА 9783335, ЛА 9459043, МГ 1492431, СГ 9198420, ФД 3663406, ВЗ 7860412, ВВ 9527497, ФГ 8837354, ВД 3842644, УБ2702489, УГ 9796268, УД 4241649, ВЖ 1948070, ФБ 8521111, ЛГ 3173150, ФЗ 1207835, ФГ 5576674, ВД 7749956, УГ 5292983, ВВ 4049210, УД 8029102, МА 4931615, ФБ 1926237, ЛИ 6257119, ЛА 0400797, СБ 2365149, ЛЗ 6996812, УД 2386125, ВЗ 3743363, УИ 0834642, ГК 4201488, СЗ 3140574, ВЗ2444986, ВЕ 8867259, УГ 8469518, ВВ 7703318, ФЗ 0459213, УД 3814360, УИ 6341787, СД 8288635, ЗД 9477403, ФГ 1587407, ЗД 1269450, МА 8022392, СЖ 0037819, УД 6360170, СЗ 4741939, ЛД 4577974, ЗД 1442119, БТ 2531573, УЗ 6835236, БТ 7257168, ЗИ 5783785, УГ 5331329, ФД 2087510, ЗД 0385292, ЛЗ 9722871, ФБ 7682585, УЗ 3449685, ФД 6922758, ЗД 1703452, ЗГ 6103999, ЛИ 2629139, ВЕ 3156469, ВД 3278469, УИ 0454725, ЛА 0820658, МА 8735853, ФД 8049784, ЗЗ 2222634, ФД 2268534, ЛВ 1084397, ВБ 4093380, СЗ 3357462, ВЕ 1039984, СГ 7565254, СИ 8989213, СГ 2174609, ВБ 1001153, ЗЗ 1292786, ВЗ 6716820, ВЗ 7606637, ЛИ 8103981, УГ 3098813, МА 5259889, ВЕ 3009043, ВГ 4995837, СБ 9801196, УИ 8889798, ЛБ 0888855, СБ 2926456, УЗ 1542189, МА 2686398, УГ 5400002, ВЕ 2772235, СЗ 5687095, СЖ 3902445, ЗД 6737181, ВХ 4579172, УЖ 4224141, УГ 4947301, ФЗ 7222855, МА 1970435, ВБ 6523897, ВХ 8976549, ВВ 7282673,БН 1476470, ФЖ 7722361, ГН 3154458, ВХ 2898883, СЖ 4757962, ВГ 0132484, УГ 7789458, УИ 6768169, УЗ 9867695, ЗБ 8694656, ЗГ 8684294, ФГ 2814837, ЗБ 0067170, ВЕ 7597954, УБ 4887090, ЛБ 8349402, ВБ 1759286, МВ 0926862, СЖ 6221615, АА 5159587, ВЕ 9274330, УЖ 5186629, ГТ 2071931, ЛИ 0740934, ГК 2473494, УГ 7525303, ВА 9446438, ЗФ 2454021, АА 4814797, ЛБ 7092130, УИ 1045600, ЛД 2320684, МВ 3870491, ЛИ 3255400, ЗЗ 7718024, УИ 3727848, СЗ 2244459, ГТ 1094314, УЖ 7574503, ВБ 9642363, ЗГ 7424205, ФЗ 7060544, ФГ 0940536, СД 9107958, УИ 4019266, МВ 1729050, ФД 5052075, ЗГ 3126176, ГК 1028308, ВА 5213043, ЗГ 7328123, ФЖ 6093700, ЗЗ 5861681, ЗИ 4690581, БР 1312048, ЗЗ 4054635, ФЗ 5895595, УИ 3693891, МВ 8763335, ЗД 9270069, ВЕ 4208061, ЛИ 0171203, ЛЗ 3460536, ЗИ 6883616, УЗ 0102946, УЖ 4821797, МА 8543802, ВБ 8785403, СГ 6020131, ЛА 2041850, ЛБ 3387118, ФБ 8708676, УГ 0496129, ЛЗ 1454711, АА 2541997, ЛБ 9798992, ВД 0732260, ЛГ 1855774, ЛА 9933165, ЗД 5395341, МГ 6496476, ЗЗ 9970674, СГ 3624414, АА 5247865, ЗИ 4956615, ЛВ 0477579, СЖ 3798971, ЛИ 7207882, ЗГ 9004008, ВГ 9675137, ВЕ 7819117,СБ 8886213, ФД 5000933, ЗЗ 3958093, ЛБ 5391063, СЗ 4748025, СД 4513065, МВ 6477788, МБ 9154760, ВХ 4671195, ЛЗ 9203883, ВХ 4749459, ФЖ 6557253, СЖ 2829259, ФГ 9234061, УИ 7217529, ФЖ 7554683, МВ 6897673, ЗЗ 7812627, МВ 0870483, СБ 9772016, ЄЗ 0126203, ЕВ 1310826, ЕЕ 2709598, ЕБ 8680164, ЄБ 1314432, ЄГ 3445828, ХЄ 5041625, АГ 8463941, ХГ 9094637, БВ 9258563, АК 7980373, ХД 0389365, ВЕ 2125569, ВЄ 4821001, ЦА 6546053, АЗ 5283669, ЕЗ 1302311, АМ 6041822, АЕ 4896811, ЄГ 0827073, ВЗ 6887866, ВЕ 1443837, ЕЄ 5456220, ХД 6022079, ЄБ 1375087, АЗ 9403511, ХВ 1087032, АИ 8556230, ЗВ 4775298, ГБ 3220229, АЄ 0009641, ЕА 1668445, ХЗ 8578881, БВ 2905220, ЄВ 6971401, ЄД 0224898, ЄБ 5882195, ВД 0896044, ЕЕ 0991195, ЦА 1144226, ЦА 6057469, СЗ 4159559, СГ 4149763, ЗЗ 1382397, ВВ 4152079, ВБ 0063762, ГН 2795471, ФБ 6196875, СБ 5490601, ЗЗ 3558045, УЗ 3993296, ВЕ 0876613, ВВ 0823886, ВА 3579006, БР 3433653, ВЕ 0177206, СЖ 9358591, СЖ 9432991, МВ 8167554, БН 6721041, СД 5818882, ГН 0413420, МА 7364596, УЗ 9030982, ЛВ 1383013, ВД 9010563, УБ 6866510, МА 9634056, УД 4764954, УБ 2389974, ЛИ 4218800, УЖ 0209793, УБ 9693684, ЛБ 4606112, УЖ 9893878, УЗ 0359784, УИ 6382585, ЗГ 5492789, ВЕ 9437931, ВИ 5003760, ЗД 5002629, ЛА 4479697, ФБ 2989955, УЖ 9673734, ЛИ 4887710, УИ 1182130, ЛГ 7502839, СГ 8234207, ЛИ 4787712, МА 7712523, МА 7712521, УЗ 1690861, УЖ 1131192, ЛИ 2942402, СГ 0970085, ЗЗ 5609293, ЗД 3829721, ВГ 0454450, ЗГ 4623895, УЗ 4492383, ЗЗ 1882808 - повернути Управлінню Служби безпеки України в Рівненській області.

Документи, надані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1