- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/8612/24
Провадження № 1-кс/991/8651/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
12 вересня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за № 52024000000000408 від 06 серпня 2024 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрювана ОСОБА_3, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Успенівка, Саратського району, Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у клопотання відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: детектив Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі - детектив).
Сторона захисту: підозрювана ОСОБА_3 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52024000000000408 від 06 серпня 2024 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання детектива НАБУ погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000408 від 06.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, але не пізніше ніж 12.06.2024 року, у невстановленому місці, за невстановлених обставин у адвоката ОСОБА_3, виник умисел, направлений на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного судового рішення у справі № 495/5279/24 про встановлення факту, що має юридичне значення.
З метою виконання свого умислу, ОСОБА_3 12.06.2024 року о 12:33, перебуваючи на вулиці біля адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27, підійшла до судді вказаного суду ОСОБА_6 та, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій. пошепки сказала судді ОСОБА_6, що в неї є до нього прохання. ОСОБА_3 особисто висловила останньому прохання цього ж дня ухвалити позитивне судове рішення у справі № 495/5279/24 за заявою ОСОБА_7 про встановлення факту постійного стороннього догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує такого догляду, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. На прохання ОСОБА_3 ОСОБА_6 запитав, чи є в матеріалах справи відповідні довідки лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК), на що адвокат запевнила про наявність усіх необхідних документів, в т.ч. і довідок ЛКК. Вислухавши ОСОБА_3, ОСОБА_6 зазначив, що якщо в матеріалах справи є всі необхідні підтверджуючі документи, то він не бачить проблем в тому, щоб ухвалити позитивне рішення. Після чого ОСОБА_3 зауважила ОСОБА_6, що вона передасть неправомірну вигоду через ОСОБА_8 .
12.06.2024 року в період часу з 12:35 по 12:54, ОСОБА_3, перебуваючи на вулиці біля адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у ході розмови з ОСОБА_8 залучила останнього до вчинення вказаного злочину в якості пособника для передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного судового рішення.
Цього ж дня о 12:54, перебуваючи в кафе «Маестро» за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_8, на виконання спільного з ОСОБА_3 злочинного умислу, в присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_3 покликав товариша та водія ОСОБА_6 . ОСОБА_9 та запропонував йому відійти до автомобіля, яким користується ОСОБА_6 .
В цей же час, ОСОБА_3, з метою конспірації спільного з ОСОБА_8 умислу, направленого на надання судді ОСОБА_6 . неправомріної вигоди, вголос в присутності вищевказаних осіб зауважила ОСОБА_8, щоб він нічого не говорив при передачі, а просто віддав. На рекомендацію ОСОБА_3 ОСОБА_8 відповів, що він нічого не говорить, а також пошуткував, що ОСОБА_6 скоро буде зашивати свої кишені. В подальшому ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 разом підійшли до автомобіля ОСОБА_6, а саме Toyota RAV4, д.н. НОМЕР_1, який був припаркований біля кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_8, реалізовуючи спільний з ОСОБА_3 умисел, вживаючи заходів конспірації, поклав до бардачка автомобіля неправомірну вигоду у розмірі 400 (чотириста) доларів США серед фоторафій, які там лежали, зазначивши ОСОБА_9, щоб ОСОБА_6 подивився фотографії, в які він поклав грошові кошти. Після надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди за ухвалення судового рішення у справі № 495/5279/24, ОСОБА_8, повернувся до ресторану «Маестро» та зазначив ОСОБА_6, що він поклав в бардачок автомобіля грошові кошти від адвоката ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.
04.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду детективами НАБУ проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку у ОСОБА_3 було виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 15 PRO MAX.
Детектив зазначає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не надала пароль поступу до зазначеного телефону, є необхідність надання вказаного мобільного телефону разом з інформацією, що на в ньому міститься відповідному експерту для подолання систем логічного захисту.
Враховуючи факт, що вказаний телефон виявлений за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, є підстави вважати, що його володільцем є ОСОБА_3
04.09.2024 року вилучений телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Оскільки в органу досудового слідства існує сукупність достатніх підстав вважати, що вказаний телефон є доказом злочину, під час досудового розслідування кримінального провадження необхідно забезпечити його збереження, зокрема, з метою проведення у разі необхідності необхідних судових експертиз та інших досліджень, а також проведення інших слідчих (процесуальних) дій з використанням даного доказу (проведення технічного дослідження на предмет відновлення видалених файлів).
Детектив зазначає, що метою арешту вилученого у ході обшуку майна за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, є збереження речового доказу.
З огляду на викладене, детектив НАБУ вважає, що для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення приховання, втрати або пошкодження указаного вище речового доказу або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню, виникла необхідність накласти арешт на мобільний телефон iPhone 15 PRO MAX.
За таких обставин, детектив просить:
- накласти арешт на тимчасово вилучений в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон iPhone НОМЕР_2, володільцем якого є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
- зберігання майна, на яке накладено арешт, доручити Четвертому Головному підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
На підтвердження вказаних обставин, до клопотання долучені копії матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР від 27.08.2024 (к/п № 52024000000000408); копія постанови про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування від ЄРДР від 06.08.2024 року; копія резолюції до службової записки про внесення відомостей в ЄРДР від 20.06.2024 року; копія службової записки про внесення відомостей в ЄРДР від 20.06.2024 року; копія витягу з ЄРДР від 20.06.2024 (к/п № 52024000000000300); копія постанови про доручення проведення досудового розслідування від 20.06.2024 року; копія повідомлення про початок досудового розслідування (САП) від 20.06.2024 року; копія постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 20.06.2024 року; копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 25.06.2024 року; копія постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 96.08.2024 року; копія ухвали ВАКС про надання дозволу на використання результатів НСРД в іншому провадженні; копія супровідного листа ДЗНД СБУ від 05.05.2023 року щодо направлення матеріалів щодо вчинення кримінального правопорушення з додатками заяви та рапорту 05.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія повідомлення про початок досудового розслідування (заявнику) від 09.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія повідомлення про початок досудового розслідування (СБУ) від 09.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія повідомлення про початок досудового розслідування (САП) від 09.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія постанови про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування від 09.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12.05.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія постанови про визначення слідчої групи від 26.06.2023 року (к/п № 52023000000000211); копія постанови про визначення слідчої групи від 18.03.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія постанови про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 27.03.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу огляду документів (особових справ суддів) від 29.03.2024 року з додатками (к/п № 52023000000000211); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 13.06.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024 (к/п № 52023000000000211); копія протоколу огляду грошових коштів, виданих ОСОБА_9 від 14.06.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія заяви ОСОБА_9 щодо добровільної видачі грошових коштів від 14.06.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія акту приймання-передачі добровільно виданого майна (грошових коштів) ОСОБА_9 від 14.06.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу огляду грошових коштів, виданих ОСОБА_9 від 06.08.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу про результати проведення НСРД-аудіо-відеоконтроль особи від 20.06.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу про результати проведення НСРД- аудіо-відеоконтроль особи від 04.07.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу огляду Єдиного державного реєстру судових рішень від 18.07.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 19.07.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія протоколу огляду Єдиного реєстру адвокатів України від 23.07.2024 року (к/п № 52023000000000211); копія супровідного листа УСБУ в Одеській області від 06.08.2024 року № 65/5/Д-4087 з додатком - рапортом; копія відповіді УСБУ в Одеській області від 07.08.2024 року № 542/012/4/22426; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 07.08.2024 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 27.08.2024 року; копія запиту від 30.08.2024 старшому слідчої групи в к/п № 5202300000000021 1 для долучення матеріалів до к/п № 52024000000000408; копія відповіді запит від 30.08.2024 року старшому слідчої групи в к/п 52023000000000211 для долучення матеріалів к/п № 52024000000000408; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 19.07.2024 року; копія запиту від 03.09.2024 року старшому слідчої групи в к/п № 52023000000000211 для долучення матеріалів до к/п № 52024000000000408; копія відповіді за запит від 03.09.2024 року старшому слідчої групи в к/п № 52023000000000211 для долучення матеріалів до к/п № 52024000000000408; копія протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_10 від 02.08.2024 року; копія рапорту про ризики відносно ОСОБА_3 ; копія витягу з ДМСУ від 13.08.2024 року; інформація з ДРРП НМ від 13.08.2024 року; реєстраційна картка транспортного засобу; протокол огляду електронних документів по БД « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2024 року; відомості з ДРФО від 14.08.2024 року; витяг ДРАЦ від ІНФОРМАЦІЯ_5 ; відомості з ДРФО від 16.08.2024 року; інформація з ДРРП НМ від 14.08.2024 року; реєстраційна картка транспортного засобу; інформація з ДРАЦ від 16.08.2024 року щодо наявності записів щодо шлюбу ОСОБА_11 ; відкрита інформація з реєстру НАЗК про щорічну (за 2023 рік) декларацію ОСОБА_11 ; копія ухвали ВАКС від 30.08.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 ; копія листа на Раду адвокатів Одеської області від 03.09.2024 року; копія довіреності від імені голови Ради адвокатів Одеської області ОСОБА_12 від 15.07.2024 року; копія протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 від 04.09.2024 року з описом та додатками; копія протоколу затримання ОСОБА_3 від 04.09.2024 року; копія доручення про надання БВПД від 04.09.2024 року; копія повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 05.09.2024 року; копія протоколу допиту ОСОБА_8 від 04.09.2024 року; копія постанови про визнання речовими доказами від 04.09.2024 року.
Детектив у судове засідання не прибув. Надіслав слідчому судді клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції і копію постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 05 вересня 2024 року у цьому кримінальному провадження.
Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник у судове засідання не з`явилися. Підозрювана надіслала слідчому судді клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з доданими до нього матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».
Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 та ч. 4 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України: «Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено»
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КПК України: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу».
З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 04 вересня 2024 року детективами Національного бюро було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку, було виявлено та вилучено мобільний телефон Phone 15 PRO MAX, що належить та яким -користується підозрювана ОСОБА_3 .
Цей мобільний телефон має значення для даного кримінального провадження, оскільки на ньому може міститися інформація, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. З огляду те, що ОСОБА_3 не надала пароль поступу до зазначеного мобільного телефону, у органу досудового розслідування є необхідність подолання систем логічного захисту з метою виявлення такої інформації.
Надалі вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні за № 52024000000000408 від 06 серпня 2024 року на підставі постанови детектива НАБУ від 04 вересня 2024 року, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Постановою детектива від 05 вересня 2024 року у кримінальному провадженні була призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій.
Слідчий суддя встановив, що матеріали клопотання не містять протоколу огляду вилучених речей, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, з докладним його описом, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України у випадку вилучення майна, яке є речовим доказом, але ця норма не встановлює строк вчинення такої слідчої дії.
Слідчий суддя погоджується з позицією детектива про те, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. Водночас, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати ознаки та визначати належність майна до речових доказів, оскільки це належить до компетенції сторони обвинувачення, яка має довести ці обставини слідчому судді.
Крім того, підставою для накладення арешту на майно є також і те, що при проведенні досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, а також щодо виявлення видаленої інформації, у тому числі стосовно спілкування осіб, причетних до вчинення злочину.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім того, накладення арешту на вищевказаний мобільний телефон забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказаний у даному клопотанні мобільний телефон, має значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Вимога детектива про доручення зберігання майна, на яке накладено арешт, Четвертому Головному підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України задоволенню не підлягає з огляду на те, що зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється у порядку, визначеному постановою КМ України від 19.11.2012 року № 1104, що встановлено вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України, а тому вирішення цього питання знаходиться поза межами повноважень слідчого судді.
Слідчий суддя вважає, що клопотання детектива та підозрюваної про проведення судового засідання у режимі відеоконференції не підлягають задоволенню, оскільки:
- ці клопотання подані з порушенням вимог ч. 4 ст. 336 КПК України, а саме без надсилання їх копій іншим учасникам кримінального провадження, а їх задоволення є правом, а не обов`язком слідчого судді;
- неприбуття до слідчого судді для розгляду клопотання про арешт майна детектива, підозрюваної та/або її захисника, не перешкоджає його розгляду, що передбачено вимогами ч. 1 ст. 172 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376, 336 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про арешт майна і про відмову у задоволенні клопотань детектива та підозрюваної про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) клопотання детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 - задовольнити частково;
2) накласти арешт на тимчасово вилучений в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон iPhone 15 PRO МАХ, володільцем якого є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
3) ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання;
4) в решті клопотання - відмовити;
5) у задоволенні клопотань детектива Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 і підозрюваної ОСОБА_3 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1