- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8117/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/650/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
11 вересня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
представників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2024 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні №52023000000000236,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно - мобільні телефони, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .
Зазначене рішення мотивоване тим, що: (1) досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000236 від 31.05.2023 здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо обставин здійснення закупівлі посадовими особами Міністерства оборони України з використанням службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди від ТОВ «Наш імпорт» на підставі договорів від 20.05.2022 та від 07.06.2022 і додаткових угод до них неякісних товарів речового майна (рукавичок захисних), чим охоронюваним законом державним інтересам завдано тяжкі наслідки на загальну суму 231 876 000 грн; (2) стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б переконливо свідчили про ймовірність вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК; (3) наявність на вилучених пристроях важливої для слідства інформації не доведено; (4) накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речового доказу є невиправданим.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою накласти арешт на мобільні телефони, вилучені у ході проведення 29.08.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) така підстава для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна як відсутність будь-яких ознак розслідуваного кримінального правопорушення Кримінальним процесуальним кодексом України /далі - КПК/ не передбачена; (2) у ході обшуку ОСОБА_9 не надала паролі до мобільних телефонів, що унеможливило доступ до їх вмісту, що є підставою для арешту майна; (3) мобільні телефони органом досудового розслідування визнані речовими доказами та щодо них призначена комплексна комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій.
Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, з мотивів, наведених у ній.
Представники заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити у її задоволенні.
Власниця майна, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибула, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за її особистої участі не зверталася.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та зробленим висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
До клопотання про арешт вилученого під час обшуку майна не додано жодного доказу, який містив би відомості про ознаки кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні №52023000000000236.
З витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що розслідується факт поставки за договорами товарів неналежної якості, що спричинило збитки замовнику в особливо великому розмірі. Однак матеріали клопотання не містять жодних ознак поставки за договорами товарів неналежної якості.
Закони, нормативні документи, судові рішення не є доказами у кримінальному провадженні.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна як речового доказу не допускається, якщо сторона обвинувачення не доведе існування ознак кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. На переконання колегії суддів, долучені до матеріалів клопотання про арешт майна відомості не відповідають вимогам ст. 132 КПК.
За таких обставин висновок слідчого судді про відсутність підстав для арешту, вилученого в ході обшуку, майна є правильним, підстав для скасування оскаржуваної ухвали та арешту майна не вбачається, оскільки стороною обвинувачення до клопотання не додано жодного доказу ознак кримінального правопорушення, що розслідується.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді колегія суддів суду апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
Ураховуючи, що в ході апеляційного перегляду доводи прокурора не знайшли свого підтвердження, у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 131, 132, 170-173, 236-237, 370, 376, 405, 407, 409, 412, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4