- Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.
Справа № 991/8317/24
Провадження 1-кс/991/8356/24
УХВАЛА
09 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
представника власника майна - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання детектива, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
2.За змістом клопотання детектив, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, а саме на:
- мобільний телефон Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1,
- мобільний телефон Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ;
- ноутбук Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD;
- договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, з огляду на викладені у ньому обставини.
4.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання детектива, посилаючись на таке: вилучені речі та документи не мають жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення; у квітні 2024 року органом досудового розслідування уже вилучалися ноутбук та один мобільний телефон, які були повторно вилучені 27.08.2024, та які поверталися власнику, оскільки не містили інформацію, яка мала значення для кримінального провадження, а тому відсутні підстави для повторного вилучення цих речей; відсутні підстави для проведення обшуку, оскільки ОСОБА_6 повідомляв детектива, що не укладав договір про надання консультаційних послуг з ТОВ «Біном Груп», ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ «Консалтінгова Компанія «Форекс», а тому у його розпорядженні відсутні такі документи; додані до клопотання документи не обґрунтовують клопотання про накладення арешту; свідок ОСОБА_6 не змінював свої покази, які надавав детективу, а навпаки кожного разу зазначав, що підтримує рані наданні свідчення; вилучений договір лише вказує на наявність цивільно-правових відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_9
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про арешт майна підлягає задоволенню.
19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
21.Згідно з доданими до клопотання детектива матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000459 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 2, 4 ст. 368-4 КК КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.08.2024 (т. 1 а.с. 4-5).
22. Як зазначає детектив у своєму клопотанні, Мукачівський міський голова ОСОБА_10 за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_11, начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_9, та за пособництва оцінювачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, зловживаючи своїм службовим становищем Мукачівського міського голови, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці між реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М». Унаслідок вказаних протиправних дій Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки.
23. З огляду на зазначені обставини, переліченим особам 25.06.2024 повідомлено про підозри, зокрема: ОСОБА_10 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ОСОБА_11 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ОСОБА_9 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368-4 КК; ОСОБА_8 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4 КК; ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК; ОСОБА_12 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК.
24.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та свідчать про можливе вчинення кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
25.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні детектива майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
26.Як зазначає детектив, під час розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжних заходів стороною захисту висловилась версія, що кошти в розмірі 16 000 грн, які були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_8, не були неправомірною вигодою, а є коштами, отриманими внаслідок надання консультаційних послуг для (в інтересах) ОСОБА_6 .
27. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 25.04.2024 останній, серед іншого, зазначив, що 04.08.2023 до нього зателефонував ОСОБА_13, який є братом ОСОБА_9, та попросив про зустріч. Того ж дня, під час зустрічі ОСОБА_13 попросив ОСОБА_6 про послугу, яка полягала у перерахуванні коштів на рахунок, який ОСОБА_13 має надіслати. Також свідок зазначив, що ОСОБА_13 надав йому 16 000 грн готівкою та сказав відправити кошти в розмірі 16 000 грн із призначенням платежу «за інформаційні послуги». У той же день в месенджері «WhatsApp» від Альберта надійшли реквізити фізичної особи-підприємця з прізвищем Филь. У подальшому кошти в розмірі 16 000 грн ОСОБА_6 надіслав за вказаними реквізитами через додаток «Приват 24», про що повідомив ОСОБА_9 . Також свідок повідомив, що йому не знайомий ФОП ОСОБА_8, а також йому не відомо якою діяльністю він займається і в чому полягали інформаційні послуги (а.с. 16-18).
28. Водночас детектив зазначив, що після повідомлення про підозру ОСОБА_9, свідок ОСОБА_6 змінив свої показання, в тому числі, зазначав, що пригадав про те, що дійсно підписував договір про надання інформаційних послуг, але не пригадує коли та за яких умов, про що свідчать протоколи додаткового допиту свідка від 06.08.2024, 13.08.2024 (а.с. 19-23).
29. Відповідно до протоколу обшуку від 27.08.2024 детективом проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6, під час якого було вилучено такі речі та документи: мобільний телефон Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1 ; мобільний телефон Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ; ноутбук Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD; договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024. (а.с. 12-14).
30. Як встановлено з протоколу обшуку від 27.08.2024 ноутбук та мобільні телефони захищені системою логічного захисту (код-пароль), однак ОСОБА_6 відмовився надати код-пароль для дослідження вмісту вказаних технічних пристроїв.
31. З огляду на вказане, постановами детектива від 30.08.2024 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу і комп`ютерно-технічну експертизу з метою подолання системи логічного захисту та встановлення відомостей, які зберігаються на мобільних телефонах. Водночас інформацію, яка міститься в ноутбуці детектив намагається отримати без залучення експерта.
32.За версією сторони обвинувачення, виготовлення договору про надання інформаційних послуг було способом маскування факту отримання неправомірної вигоди. Водночас на мобільних телефонах та ноутбуці можуть знаходитись електронні примірники договору про надання консультаційних послуг для (в інтересах) ОСОБА_6 .
33.На переконання слідчого судді, наведені обставини, можуть свідчити про те, що мобільні телефони та ноутбук, що належать ОСОБА_6 можуть містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, та яке може бути пов`язане з обставинами, які підлягають доказуванню, а також можуть містись відомості щодо можливого впливу на свідка ОСОБА_6 шляхом підкупу.
34. З огляду на вказані обставини, враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення вказаних речей, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільних телефонах та ноутбуці інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.
35. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення їхнього огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
36. Окрім того, 27.08.2024 під час обшуку детективом був вилучений договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_6 400 000 грн із зобов`язанням повернути таку суму до 30.09.2024 (а.с. 15).
37.За версією сторони обвинувачення, вказаний договір позики може бути доказом підкупу свідка ОСОБА_6 з метою зміни раніше наданих ним свідчень щодо обставин перерахування коштів на прохання ОСОБА_9 .
38. З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема відомості щодо ймовірного підкупу свідка підозрюваним ОСОБА_9 через брата Альберта, а також порушення обов`язків, покладених на підозрюваного.
39.Водночас, адвокат посилається на відсутність підстав вилучення ноутбука та одного мобільного телефону, оскільки вказані речі уже вилучалися у квітні 2024 року та у подальшому були повернені власнику, оскільки не містили інформацію, яка мала значення для кримінального провадження.
40.Слідчий суддя вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на те, що повторне вилучення детективом 27.08.2024 ноутбука та мобільного телефону, які належать ОСОБА_6, та які раніше вилучались у цьому кримінальному провадженні, здійснювалось у зв`язку з новими обставинами, встановленими під час досудового розслідування, тому відповідні пристрої можуть містити відомості, які підлягають доказуванню.
41.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
42. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
43. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
44. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
45. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
46. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
47.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучені речі та документи може призвести до вжиття ОСОБА_6 заходів щодо їх пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
48. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні детектива, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власнику (володільцю) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
49. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо: мобільного телефону Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1 ; мобільного телефону Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ; ноутбуку Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD; договору № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024.
50. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого детектив звертається із клопотанням
51. Детектив обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
52. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459 - задовольнити.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на речі і документи, вилучені під час проведення обшуку 27.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1,
- мобільний телефон Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ;
- ноутбук Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD;
- договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1