- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/8741/24
Провадження 1-кс/991/8782/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
12.09.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000408,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Успенівка Саратського району Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваної ОСОБА_3
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 09.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 000 000 грн, з покладенням обов`язків, визначених п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 52024000000000408.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам аніж застава;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.20.06.2024 було розпочато кримінальне провадження № 52024000000000408 /а.с. 15 т. 1/.
3.4.05.09.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_8 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_7 /а.с. 188-132 т. 1/.
3.5.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваної, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.6.Так, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи адвокатом 12.06.2024, перебуваючи на вулиці біля адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27, в завуальованій формі без зазначення суми, висловила судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 пропозицію надати йому неправомірну вигоду за ухвалення цього ж дня позитивного судового рішення у справі № 495/5279/24 за заявою ОСОБА_10 про встановлення факту постійного стороннього догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує такого догляду, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зауваживши, що грошову вигоду передасть через ОСОБА_11 .
Цього ж дня о 12:54, перебуваючи в кафе «Маестро» за адресою: Білгород-Дністровський, вулиця Перемоги, 1Р, ОСОБА_11, якого ОСОБА_3 залучила в якості пособника для передачі ОСОБА_9 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного судового рішення, в присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_3 покликав товариша та водія ОСОБА_9 . ОСОБА_12 та запропонував йому відійти до автомобіля, яким користується ОСОБА_9 . Водночас, ОСОБА_3 вголос в присутності зазначених осіб зауважила ОСОБА_11, щоб він нічого не говорив при передачі, а просто віддав. На рекомендацію ОСОБА_3 ОСОБА_11 відповів, що він нічого не говорить, а також пошуткував, що ОСОБА_9 скоро буде зашивати свої кишені.
У подальшому ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 підійшли до автомобіля ОСОБА_9, а саме Toyota RAV4, д.н. НОМЕР_1, який був припаркований біля кафе «Маестро», де ОСОБА_11, поклав до бардачка автомобіля неправомірну вигоду у розмірі 400 (чотириста) доларів США серед фотографій, які там лежали, зазначивши ОСОБА_12, щоб ОСОБА_9 подивився фотографії, в які він поклав грошові кошти. Після чого ОСОБА_11, повернувся до ресторану «Маестро» та зазначив ОСОБА_9, що він поклав в бардачок автомобіля грошові кошти від адвоката ОСОБА_3 .
3.7.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.8.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.9.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.10.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.11.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.12.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
-протоколу огляду Єдиного реєстру адвокатів України від 23.07.2024, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 є адвокатом /а.с. 109, 110 т. 1/;
-протоколу огляду документів від 29.03.2024, під час якого оглянуто, окрім інших, особову справу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 та встановлено, що останній є суддею названого суду з 20.07.2007 /а.с. 48-52 т 1/;
-протоколів допиту свідка ОСОБА_9 від 13.06.2024 та 19.07.2024, відповідно до яких, останній, окрім іншого зазначив, що під час розмови 12.06.2024 у дворі суду адвокат ОСОБА_3 попросила свідка терміново розглянути судову справу про встановлення факту догляду за хворою особою, а також зазначила, що не буде передавати неправомірну вигоду через ОСОБА_13 та ОСОБА_14, так як вони беруть за такі послуги 50 %, натомість повідомила, що передасть кошти через ОСОБА_15 . Окрім того, відповідно до протоколів допиту, 12.06.2024 ОСОБА_11 поклав у бардачок автомобіля свідка ОСОБА_9 кошти у розмірі 400 доларів США від адвокат ОСОБА_16 за ухвалення позитивного рішення у справі № 495/5279/24 /а.с. 53-57, 104-108 т. 1/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 14.06.2024, відповідно до якого свідок 12.06.2024 перебуваючи біля ресторану «Маестро» на прохання ОСОБА_15 відрив автомобіль ОСОБА_9 після чого ОСОБА_17 поклав до бардачка кошти складені навпіл. Пізніше, свідок разом із ОСОБА_9 оглянули бардачок та виявили там, окрім інших, 400 доларів США згорнуті навпіл, які, які вони зрозуміли, були від Олега Монарі /а.с. 58-62 т. 1/;
-протоколу огляду від 14.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_12 видав кошти у розмірі 2500 доларів США, виявлені в бардачку автомобіля ОСОБА_9, з яких 400 (4 купюри номіналом по 100 доларів США) були складені вдвоє /а.с. 63-73 т. 1/;
-заяви ОСОБА_18 та акту приймання-передачі добровільно виданого майна від 14.06.2026 про добровільну видачу грошових коштів у розмірі 2500 доларів США /а.с. 74, 75 т. 1/;
-протоколом огляду від 18.07.2024 відповідно до якого, оглянуто електронний документ в інтернет-ресурсі «Єдиний державний реєстр судових рішень», а саме судове рішення від 12.06.2024 № 495/5279/24, ухвалене суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_9, яким задоволено заяву ОСОБА_10 та встановлено факт того, що ОСОБА_10 здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за ОСОБА_19 /а.с. 101-103 т. 1/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 07.08.2024, відповідно до якого свідок підтвердив факт передачі ним неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США судді ОСОБА_9 від адвоката ОСОБА_3 /а.с. 114-117 т. 1/;
-протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НС(Р)Д)- аудіо-, відеоконтроль особи від 20.06.2024 /а.с. 78-92 т. 1/, яким окрім інших, зафіксовано розмову, що відбулась 12.06.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 та відповідно до якого ОСОБА_3 висловлює пропозицію надати неправомірну вигоду за пособництва ОСОБА_11 /а.с. 88, 89 т. 1/; також зафіксовано розмову у цей же день між ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_3, під час якої, після пропозиції ОСОБА_11 до ОСОБА_12 йти до автомобілю, ОСОБА_3 зазначила: «тільки нічого не говори. Просто дай і все» /а.с. 85 т. 1/; окрім того, зазначеним протоколом зафіксовано як ОСОБА_11 12.06.2024 йде до автомобіля ОСОБА_9, а далі повідомляє ОСОБА_12 щоб він сказав «щоб подивився фотографії» /а.с. 86-88 т. 1/;
-протоколу НС(Р)Д від 04.07.2024 /а.с. 93-100 т. 1/, яким, окрім інших, зафіксовано розмову, що відбулася 19.06.2024 між ОСОБА_9, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, під час якої обговорювалось, що Щербина це справа Бережної /а.с. 94 т. 1/;
-інших документів, долучених до цього клопотання у своїй сукупності та взаємозв`язку /а.с. 19-38, 76, 77, 118-121, 125-128, 132-137, 193-196 т. 1/.
3.13.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000408 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.14.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.15.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.16.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваній ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України.
3.17.Так, за вчинення кримінального правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 369 КК України, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, а також додаткове альтернативне покарання у вигляді конфіскації майна. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.18.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.19.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».
3.20.Отже, відповідно до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
3.21.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваної бути засудженою на тривалий строк з можливим примусовим відчуженням всього належного їй майна у сукупності з наступними обставинами.
3.22.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону, які відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (з наступними змінами), не поширюються на підозрювану.
3.23.До того ж, підозрювана має дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 138 т. 1/ та неодноразово після 24.02.2022 виїздила з України /а.с. 142, 143 т. 1/. Наведене переконує слідчу суддю у тому, що підозрювана може безперешкодно покинути територію України.
3.24.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваної, а також державний кордон у місцях активних бойових дій. Ба більше, Одеська область є територіально наближеною до окупованої території України, де державні органи України, в тому числі правоохоронні органи не виконують свої функції.
3.25.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.26.Окрім того, з цього приводу слідча суддя враховує майновий стан самої підозрюваної, який, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя в умовах розшуку, з огляду на таке.
3.27.Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, у період з 2002 по 3 квартал 2022 року ОСОБА_3 нараховано дохід у сумі близько 3,5 млн грн, водночас, останнє нарахування відбулося у 3 кварталі 2022 року /а.с. 144-146 т. 1/.
3.28.Разом з цим, слідча суддя переконана, що у ОСОБА_3 є інші необліковані доходи.
3.29.Так, у судовому засіданні підозрювана зазначила, що наразі її дохід складає орієнтовно 150 000 грн/рік, вона має власне адвокатське об`єднання, а також має в оренді земельну ділянку, на якій займається фермерським господарством. Водночас, доходи від зазначених видів діяльності, починаючи із 4 кварталу 2022 року у відомостях про майновий стан підозрюваної не відображені.
3.30.Матеріалами клопотання підтверджується факт оренди підозрюваною земельної ділянки для ведення фермерського господарства /а.с. 139, 140 т. 1, 60-63 т. 2/.
3.31.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 у підозрюваної було виявлено дороговартісний мобільний телефон, а також видаткову накладну від 10.07.2024 на оплату автомобіля TOYOTA RAV4, HYBRID на суму 1 548 557 грн, де покупцем зазначена ОСОБА_22 /а.с. 175-179 т. 1/. У судовому засіданні підозрювана не надала пояснень щодо названого документу, який відшуканого за місце її проживання, водночас відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 19.07.2024, ОСОБА_3 під час розмові зі свідком 17.07.2024 вихвалялася, що придбала собі новий автомобіль TOYOTA RAV4 з гібридною установкою за 37 000 доларів США /а.с. 125-128 т. 1/.
3.32.Отже, наведені у сукупності обставини переконують слідчу суддю у наявності у ОСОБА_3 інших незадекларованих доходів, якими остання може скористатись з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
3.33.Окрім того, підозрюваній на праві власності належить автомобіль TOYOTA COROLLA, 2008 року випуску, зареєстрований за нею 13.04.2024 /а.с. 141 т. 1/. Водночас, слідча суддя зазначає, що хоча підозрювана і покликалась на те, що 01.04.2017 невстановлена особа вчинила підпал зазначеного автомобілю /а.с. 34 т. 2/, однак не надала доказів, що такий було знищено, чи що він не придатний до використання.
3.34.Поряд з цим, слідча суддя враховує наявність матеріальних ресурсів у членів родини підозрюваної, зокрема, наявність у власності доньки підозрюваної - ОСОБА_23 /а.с. 147-149 т. 1/ житлового будинку загальною площею 141,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 а.с. 156, 157 т. 1/, який хоча і зареєстрований за ОСОБА_23, однак фактично перебуває у користуванні підозрюваної /а.с. 118-121 т. 1/. До того ж, як зазначила у судовому засіданні підозрювана, зазначений будинок фактично був побудований її сім`єю самостійно /а.с. 30, 36-43 т. 2/ та перебував у лізингу, а тому після сплати останнього платежу у 2023 році /а.с. 28(з) т. 2/, нею, з огляду на її вік, право власності було зареєстровано за донькою, з метою уникнення подальшої перереєстрації такого.
3.35.Поряд з цим, ОСОБА_23 з 14.03.2024 на праві власності належить автомобіль TOYOTA RAV4, 2023 року випуску /а.с. 159 т. 1/, і хоча підозрювана стверджувала, що такий автомобіль донька придбала без її участі, однак не надала жодних підтверджуючих даних про наявність у її доньки відповідних матеріальних ресурсів, разом з цим, відповідно до інформації здобутої органом досудового розслідування /а.с. 150-154 т. 1/, офіційні задекларовані доходи ОСОБА_23 не є достатніми для придбання дороговартісного майна. Її покликання на те, що це подарок цивільного чоловіка доньки нічим не підтвердила.
3.36.До того ж, слідча суддя враховує, що у період 2019-2022 років ОСОБА_23 набуто у власність інше нерухоме майно, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2019, який було визнано дійсним на підставі рішення суду у справі № 495/7519/21, за ОСОБА_23 зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 5 га за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Випасненська с/рада, кадастровий номер 5120882000:01:002:0601 /а.с. 157 т. 1, а.с. 20-21 т. 2/; на підставі рішення суду у справі № 459/6921/21, яким затверджено мирову угоду між ОСОБА_23 та ОСОБА_3 /а.с. 22, 23, 24(з)-28 т. 2/, за ОСОБА_23 зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд загальними площами 641 кв.м. та 155,7 кв.м. за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Випасненська с/рада, комплекс будівель та споруд № 17, будинки 1 та 2 /а.с. 155, 156 т. 1/.
3.37.Отже, хоча підозрювана і покликалась на те, що не має відношення до набуття її донькою у власність автомобілю та об`єктів нерухомого майна, однак не надала переконливих доказів наявності у останньої чи її близьких осіб достатніх матеріальних ресурсів для такого, зокрема щодо набуття автомобілю та земельної ділянки.
3.38.Водночас, слідча суддя не бере до уваги покликання прокурора при оцінці майнового стану підозрюваної на те, що її чоловік ОСОБА_24 володіє автомобілем TOYOTA COROLLA, 2008 року випуску (середня орієнтовна вартість 300 000 грн), а також чотирма земельними ділянками сільськогосподарського призначення та житлової та громадської забудови, які було придбано в період 2021-2024 років, квартирою та комерційним об`єктом нерухомості у м. Білгород-Дністровський. Адже матеріали клопотання не містять відомостей щодо належності зазначених об`єктів ОСОБА_24, зокрема відомостей щодо часу набуття їх у власність, натомість, стороною захисту надано відомості про те, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_24 було розірвано у 2015 році /а.с. 33 т. 2/. Доказів того, що зазначені особи продовжують спільно проживати після розірвання шлюбу слідчій суді не надано.
3.39.Також, слідча суддя враховує відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваної на території України. Так, ОСОБА_3 з 16.10.2019 має право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.110 т. 1/, як вона зазначила у судовому засіданні, має власне адвокатське об`єднання, розлучена /а. с. 33 т. 2/, неповнолітніх дітей не має, а також не має інших осіб на утриманні.
3.40.Наведене переконує слідчу суддю у відсутності у підозрюваної міцних соціальних зав`язків на території України, з огляду також і на те, що характер її діяльності дає змогу працювати віддалено без прив`язки до певного місця.
3.41.Водночас, слідча суддя зважає, що підозрюваній 61 рік /а.с. 138 т. 1, а.с. 12 т. 2/, у судовому засіданні вона покликалась на наявність у неї ішемічної хвороби, однак жодних підтверджуючих документів слідчій судді не надано. Відомостей про наявність не знятої чи не погашеної судимості у підозрюваної, а так само і про застосування до неї запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає чи про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, водночас підозрювано позитивно характеризується за місцем проживання /а.с. 59 т. 2/.
3.42.Однак, наведені позитивно характеризуючі дані не нівелюють ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на вищевикладене.
3.43.Все таки наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
3.44.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.45.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.46.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.47.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.48.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.49.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювано ї як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.50.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваної, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.51.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
3.52.Окрім того, слідча суддя визнає обґрунтованими покликання прокурора на те, що ОСОБА_3 має особистий вплив на інших учасників цього кримінального провадження, зокрема, може спонукати свідків надавати органу досудового розслідування необхідні показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.53.Так, ОСОБА_25, яка є консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, будучи допитаною у якості підозрюваної у кримінальному провадженні № 52023000000000211, зазначила, що адвокат ОСОБА_3 01.02.2024 кричала на свідка, ображала, залякувала та звинувачувала у тому, що свідок ОСОБА_25 обрала для себе не того адвоката /а.с. 132-135 т. 1/.
3.54.Окрім того, слідча суддя враховує достатньо довірительці відносини, які з огляду на обставини цього кримінального провадження, склались між нею та суддею ОСОБА_9, якими вона може скористатись з метою надання останнім необхідних показань.
3.55.Поряд з цим, слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 має безпосередній вплив на іншого підозрюваного у цьому провадженні ОСОБА_11, а тому може здійснювати на нього тиск, або ж узгоджувати з ним процесуальну поведінку з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
3.56.Також, за період своєї адвокатської діяльності ОСОБА_3 набула широке коло зв`язків в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах, серед суддів та працівників апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, якими може скористатись з метою впливу на свідків та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а саме підбурювати їх надавати неправдиві показання, відмовитися від дачі показань, або ж до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні.
3.57.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.58.Поряд з цим, слідча суддя визнає необґрунтованими покликання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_3 має вплив майже на всіх адвокатів Білгород-Дністровського району Одеської області, яких можливо буде радити/надавати іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні, з метою контролю їх показань та спонукання давати неправдиві показання органу досудового розслідування в його інтересах, адже такі покликання, на переконання слідчої судді є лише припущеннями, на підтвердження чого не надано об`єктивних даних.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.59.На підтвердження відповідного ризику прокурор зазначив, що підозрювана може використати набуті за період роботи адвокатом знайомства і зв?язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, суддів та працівників апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, з метою ухиляння від виконання покладених на неї обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.
3.60.Однак такі обставини підтверджують ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що уже встановлено слідчою суддею.
3.61.Поряд з цим, слідча суддя враховує обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_3, на підтвердження чого свідчить той факт, що ОСОБА_3 спілкувалась із суддею ОСОБА_9 пошепки, про розмір неправомірної вигоди спілкувалась завуальовано, а для передачі неправомірної вигоди залучила ОСОБА_11 .
3.62.Також, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 27.08.2024, ОСОБА_3 надавала поради як працівникам суду, так і іншим особам не співпрацювати з НАБУ, посилатись на ст. 63 Конституції України, а краще виїхати за територію України /а.с. 118-121 т. 1/.
3.63.Окрім того, слідча суддя враховує, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, остання не надала детективам доступ до її мобільного телефон, який був обмежений системою логічного захисту /а.с. 175-177 т. 1/.
3.64.Отже, на переконання слідчої судді, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурором доведено.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється
3.65.На переконання слідчої судді, прокурор не довів такий ризик.
3.66.На обґрунтування зазначеного ризику прокурор покликався на те, що 09.01.2024 одному з учасників протиправного механізму - судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52023000000000571 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Водночас детективами НАБУ у даному кримінальному проведено ряд обшуків.
3.67.Будучи обізнаною про наявність підозри у вказаного судді, ОСОБА_3 12.06.2024 надала йому неправомірну вигоду за ухвалення позитивного судового рішення. Вказане, на переконання прокурора, свідчить про те, що після висвітлення в січні 2024 року інформації про документування НАБУ протиправного механізму за неправомірну вигоду суддям Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області забезпечувати ухвалення судових рішень за надуманими обставинами для створення підстав отримання відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 висловила пропозицію та надала судді ОСОБА_9 неправомірну вигоду за ухвалення відповідного рішення.
3.68.Однак, слідча суддя не погоджується з такими твердженнями прокурора, адже матеріали клопотання не містять відомостей, що підозрювана мала відношення до кримінальних правопорушень, у яких повідомлено про підозру судді ОСОБА_9, водночас, висвітлення такої інформації у засобах масової інформації не свідчить про те, що така автоматично стала відома підозрюваній.
3.69.До того ж слідча суддя зауважує, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваний, є закінченим, а тому вочевидь не може бути продовженим, водночас, відомостей, що підозрювана може бути причетна до інших кримінальних правопорушень, слідчій судді не надано.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.70.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.71.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи: особиста порука та зобов`язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
3.72.Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу
3.73.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
3.74.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.75.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваної, інші дані про її особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваної.
3.76.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.77.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.78.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.79.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваної. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а саме, у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
3.80.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваної, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, її вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків та відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.81.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.82.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.83.За таких обставин, майновий стан підозрюваної, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про її особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 1 000 000 (один мільйон) гривень.
3.84.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваної ОСОБА_3 та разом з покладеними на неї обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігатиме існуючим ризикам.
3.85.Враховуючи зазначене, у сукупності із встановленими у цій ухвалі відомості щодо майнового стану підозрюваної, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту щодо непомірності для підозрюваної розміру застави, який просить застосувати прокурор, натомість застава у розмірі 60 560 грн, яку просила застосувати сторона захисту, не здатна запобігти встановленим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.86.Оскільки встановлено існування трьох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останню слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 - ОСОБА_26, ОСОБА_21, секретарем Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ; (4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; (5) носити електронний засіб контролю.
3.87.Поряд з цим, слідча суддя не погоджується з покликаннями сторони захисту на те, що покладення на підозрювану обв`язку не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, буде перешкоджати здійсненню нею адвокатської діяльності. Адже для можливості пересування підозрюваної за межі Одеської області передбачений механізм отримання відповідного дозволу. До того ж, слідча суддя звертає увагу, що КПК України не встановлено обмежень щодо кількості звернень сторони захисту до детектива/прокурора із клопотання про надання дозволу на виїзд за відповідної територіальної одиниці у період дії покладених на підозрювану обов`язків
3.88.Поряд з цим, як уже зазначалось вище, здійснення підозрюваною адвокатської діяльності можливе віддалено за допомогою телекомунікаційних засобів.
3.89.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрювану строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України)
3.90.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України)
3.91.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.92.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 483 КПК України, повідомити про застосування запобіжного заходу стосовно адвоката ОСОБА_3 Раду адвокатів Одеської області.
3.93.Отже, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп.
Підозрювана ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - НОМЕР_2, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_3, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_3 з 12.09.2024 строком на два місяці такі обов`язки:
-не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 - ОСОБА_26, ОСОБА_21, секретарем Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ;
-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
-носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_3, що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Повідомити про застосування запобіжного заходу стосовно адвоката ОСОБА_3 Раду адвокатів Одеської області.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1