- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/5685/24
Провадження № 11-сс/991/499/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52024000000000227 від 10.05.2024,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна ( ОСОБА_7 ), - адвоката ОСОБА_8,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами НАБУ та розголошення ними даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
У межах указаного кримінального провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 18.06.2024 надав дозвіл на проведення обшуку автомобіля BMW X5, 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, vin код НОМЕР_2, який перебуває у власності та яким користується ОСОБА_7 . Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема: документів у паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядниками (субпідпрядниками), організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками НАБУ, ОСОБА_9, ОСОБА_10, електронних носіїв вказаної інформації, комп`ютерної техніки, ноутбуків, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та файлів, що на них містяться.
Згідно з протоколом від 27.06.2024, у ході проведення обшуку автомобіля BMW X5, яким користується ОСОБА_7, відшукані та вилучені: ноутбук Apple MacBook, s/n: K4XWO4V47W (далі - ноутбук), планшет Apple iPad (далі - планшет) та мобільні телефони Apple iPhone 15 PRO й Apple iPhone 15 PRO MAX (далі - мобільні телефони). Вилучене майно постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_11 від 28.06.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
29.06.2024 о 13 год 41 хв старший детектив НАБУ засобами поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», у межах строку 48 годин після проведення обшуку, надіслав слідчому судді Вищого антикорупційного суду клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно вилучене 27.06.2024 в ході проведення обшуку автомобіля BMW X5.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.07.2024 наклав арешт на планшет та мобільні телефони, оскільки дійшов висновку, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та в органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Крім того, це майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, доступ до їх вмісту пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а їх надання є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Разом із тим, слідчий суддя відмовив у накладенні арешту на ноутбук, оскільки орган досудового розслідування не довів як необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна, так і необхідність його подальшого утримання.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 05.07.2024, прокурор САП ОСОБА_6 та представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами.
За змістом вимог прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання про арешт майна в повному обсязі. На думку прокурора, у слідчого судді не було підстав для відмови в накладенні арешту на ноутбук. Вважає, що ноутбук, згідно з положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, є доказом злочину та підлягає експертному дослідженню. Зазначає, що ноутбук дійсно оглядався 27.06.2024 під час проведення обшуку та тоді він не містив системи логічного захисту для доступу до інформації на ньому. Однак, наступного дня, у ході огляду ноутбука детективом та спеціалістом, останні встановили, що він має логічний захист у вигляді Touch ID або пароля. Указане перешкоджає отримати доступ та/або скопіювати внутрішній вміст носія інформації з ноутбука, а отже є необхідність в призначенні та проведенні комп`ютерно-технічної експертизи для подолання системи логічного захисту інформації.
Адвокат ОСОБА_8 за змістом вимог своєї апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження та за результатами розгляду скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна в повному обсязі.
На обґрунтування вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_8 зазначає, що 05.07.2024 була проголошена лише резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Повний текст отриманий 11.07.2024 та наступного дня подана апеляційна скарга. На думку адвоката, необізнаність із мотивами судового рішення об`єктивно унеможливило подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Обґрунтовуючи інші вимоги апеляційної скарги, адвокат звертає увагу на те, що це кримінальне провадження розслідує НАБУ, хоча згідно з вимогами ст. 216 КПК України розслідування злочинів, вчинених службовими особами НАБУ належить до підсудності слідчих Державного бюро розслідувань. Слідчий суддя не надав оцінку вказаному факту. Так само, адвокат вважає, що слідчий суддя не перевірив наявність правової підстави для арешту майна та можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні. Жодних відомостей про те, яким чином і чому вилучене майно пов`язане з розслідуваними подіями, слідчий суддя не встановив та в оскаржуваній ухвалі не навів. Також, слідчий суддя не встановив навіть мінімальний зв`язок ОСОБА_7 із розслідуваними обставинами.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Адвокат ОСОБА_8 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Узагальнено посилається на те, що апеляційна скарга прокурора не містить жодних посилань на реальні порушення вимог кримінального процесуального закону чи будь-які визначені у КПК України форми невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, є лише формою незгоди прокурора з прийнятим рішенням та його намаганням отримати бажане рішення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор у повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив задовольнити. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 .
Адвокат ОСОБА_8 підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених у ній підстав, просив задовольнити. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Щодо клопотання адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 05.07.2024 за участю детектива НАБУ, власника майна ОСОБА_7 та його представників - адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_12 . Тобто останнім днем на апеляційне оскарження, з врахуванням вимог ст. 395 КПК України, є 10.07.2024.
Водночас адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що ані власник майна, ані його представники не були обізнані з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення до отримання його повного тексту. Це унеможливило подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Частиною 1 статті 117 КПК України закріплено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, у тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Так, колегія суддів враховує, що 05.07.2024 оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Її повний текст проголошено 10.07.2024 о 10 год 00 хв, який адвокат ОСОБА_8 отримав 11.07.2024, а вже наступного дня (у межах 5-денного строку) подав апеляційну скаргу.
З огляду на вищевикладене, а також те, що адвокату ОСОБА_8 не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання ним копії повного тексту, колегія суддів вважає за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Щодо доводів апеляційних скарг
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Поряд із тим, згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя правильно вирішив усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційних скарг з метою правильного їхнього вирішення, колегія суддів має визначити чи підслідне НАБУ кримінальне провадження та, чи є правова підстава для арешту майна вилученого 27.06.2024 під час проведення обшуку.
Щодо підслідності НАБУ кримінального провадження
Сторона захисту вважає, що кримінальне провадження не підслідне НАБУ з огляду на те, що службові особи НАБУ не належать до переліку суб`єктів, визначених ч. 5 ст. 216 КПК України. Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.
Так, умови, які визначають підслідність кримінальних правопорушень, передбачених законом про кримінальну відповідальність, за детективами НАБУ, визначені ч. 5 ст. 216 КПК України.
Зокрема, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України визначено, що у разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю НАБУ кримінальних правопорушень, передбачених ст. 354, 364-370 КК України, які були вчинені службовою особою НАБУ (крім Директора НАБУ, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000227 за фактом можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами НАБУ та розголошення ними даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що працівники НАБУ упродовж 2021-2023 років здійснили розголошення даних досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності у кримінальних провадженнях та оперативно-розшукових справах НАБУ.
Крім того, деякі невстановлені точно наразі працівники НАБУ, починаючи з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Отже, указане вище свідчить про відсутність підстав вважати, що кримінальне провадження не підслідне НАБУ.
Щодо правової підстави для арешту майна вилученого 27.06.2024 під час проведення обшуку
Адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на планшет та мобільні телефони. Прокурор своєю чергою вважає, що слідчий суддя безпідставно не наклав арешт на ноутбук. Колегія судді з такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Так, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, працівники НАБУ упродовж 2021-2023 років здійснили розголошення даних досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності у кримінальних провадженнях та оперативно-розшукових справах НАБУ.
Крім того, деякі невстановлені точно наразі працівники НАБУ, починаючи з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 28.06.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив та обґрунтовано встановив достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, у копіях: рапорт про вчинення кримінального правопорушення; протоколи огляду з додатками та інші матеріали, здобуті в ході здійснення досудового розслідування, які на початковому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники НАБУ з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
18.06.2024 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою надав дозвіл на проведення обшуку автомобіля BMW X5, який перебуває у власності та яким користується ОСОБА_7 . Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема: документів у паперовому та електронному вигляді щодо фінансово-господарських відносин між замовниками та підрядниками (субпідпрядниками), організаціями щодо виконання ремонтно-будівельних робіт в межах дії так званої програми «Велике будівництво», листування з представниками НАБУ, ОСОБА_9, ОСОБА_10, електронних носіїв вказаної інформації, комп`ютерної техніки, ноутбуків, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів) та сім-карт (ідентифікаційних модулів абонента мобільного зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та файлів, що на них містяться.
Згідно з протоколом від 27.06.2024 у ході проведення обшуку автомобіля BMW X5, яким користується ОСОБА_7, відшукані ноутбук, планшет та два мобільні телефони. Зазначене майно було вилучено, оскільки доступ до вмісту планшету та мобільних телефонів обмежений їх володільцем - ОСОБА_7 та пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (код-паролями), а на ноутбуці відсутні встановлені месенджери та електронна пошта, що може бути ознакою можливого видалення файлів.
Надалі вилучене майно, постановою детектива НАБУ від 28.06.2024, визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
З метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування та міститься на вилучених пристроях, подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільних телефонів та планшету, подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам`яті, 28.06.2024 детектив НАБУ виніс постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, на вирішення якої поставив ряд запитань (щодо логічного захисту доступу до інформації та можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованих носіях пам`яті), а також надав об`єкти дослідження експерту.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду клопотання детектив НАБУ навів, а слідчий суддя перевірив його доводи, які дають підстави вважати, що вилучені мобільні телефони та планшет відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення мобільних телефонів та планшета, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження. На сьогодні така експертиза вже призначена та її проведення триває.
Отже, органом досудового розслідування мобільні телефони та планшет вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення, що дослідив та враховав слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна.
Також, колегія суддів встановила, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно в цій частині, перевіривши розумність та співрозмірність обмеження права власності із завданням кримінального провадження.
Твердження адвоката ОСОБА_8 про те, жодній особі про підозру не повідомлялося, а також відсутні дані, що мобільні телефони та планшет є предметом кримінального правопорушення, набуті протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, що має місце у цьому випадку.
Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого суддів у частині не доведення детективом необхідності арешту ноутбука.
Так, досліджені у ході судового засідання відомості свідчать про те, що під час проведення обшуку доступ до ноутбука власником не обмежувався, включення ноутбука виконано безпосередньо детективом НАБУ, без необхідності введення пароля до нього.
Також, не було встановлено обставини, які б свідчили про необхідність надання вилученого ноутбука разом з інформацією, яка на ньому міститься, для проведення експертного дослідження, як необхідної умови для його подальшого утримання органом досудового розслідування (оскільки з`ясовано, що доступ до вмісту ноутбука не обмежувався системою логічного захисту). Вилучений у ході обшуку ноутбук не є об`єктом, отриманим в результаті вчинення кримінального правопорушення, не є засобом чи знаряддям його вчинення у прямому розумінні, що могло б бути підставою для його вилучення та подальшого арешту.
Крім того, матеріали клопотання про арешт майна не містять доказів, які б пояснювали неможливість здійснення органом досудового розслідування копіювання інформації, що міститься у вилученому ноутбуці, враховуючи той факт, що власником майна доступ до нього не обмежувався.
На думку колегії суддів, орган досудового розслідування мав можливість забезпечити отримання необхідних, на його переконання, відомостей, які могли б бути використані як докази у кримінальному провадженні, безпосередньо під час проведення обшуку, іншим, менш обтяжливим для власника майна шляхом, без обмеження його права власності.
За таких обставин, колегія суддів вважає висновки слідчого суддів в частині відсутності правових підстав для накладення арешту на вилучений у ОСОБА_7 ноутбук належними та обґрунтованими.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання та накладення арешту лише на планшет та мобільні телефони. Доводи апеляційних скарг вказаного не спростовують.
Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 задовольнити, строк поновити.
Апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4