- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/8127/24
Провадження № 1-кс/991/8806/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у справі № 991/8127/24,
установив:
09.09.2024 на розгляд судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у справі № 991/8127/24.
І. Суть заяви
У провадженні слідчого судді ОСОБА_5 перебуває справа № 991/8127/24 за клопотанням прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна (мобільного телефону Iphone, ноутбуків Apple А1932 MacBook Air, Apple MacBook Pro, A2780, IPad Pro A2764), яке вилучено 29.08.2024 під час проведення обшуку в кримінальному провадженні № 52023000000000236 за місцем проживання ОСОБА_4
02.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (Вх. № 33761/24) про арешт вищевказаного майна, розгляд якого призначено на 09.09.2024.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Вимогами ч. 6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Отже, на момент розгляду клопотання слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт вилучених речей у ОСОБА_4, тому вони підлягають поверненню законному володільцю.
У подальшому, 06.09.2024 адвокатом ОСОБА_3, в порядку ст. 303 КПК України, було подано скаргу про повернення тимчасово вилученого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України розгляд скарги повинен був відбутися не пізніше 09.09.2024. Однак, на момент подачі заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5, скарга адвоката ОСОБА_3 не розглянута, а результати розгляду справи за скаргою становлять визначальні обставини для розгляду справи № 991/8127/24.
З огляду на зазначене, 09.09.2024 адвокатом ОСОБА_3 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи № 991/8127/24 на іншу дату (після розгляду його скарги від 06.09.2024), яке безпідставно не задоволено слідчим суддею ОСОБА_5 .
Адвокат вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_5, у зв`язку з іншими обставинами, які викликають сумніви у його неупередженості.
Усі ці обставини в сукупності в кримінальному провадженні № 52022000000000236 ставлять під сумнів неупередженість слідчого судді ОСОБА_5, що може перешкоджати ухваленню законного судового рішення по справі № 991/8127/24.
Отже, адвокат ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000236 від 31.05.2023 у справі № 991/8127/24.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подану ним заяву про відвід слідчого судді, просив задовольнити з підстав, викладених у ній, та відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду клопотання про арешт майна. Зазначив, що фактично одночасно розглядається клопотання про арешт майна та скарга щодо повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 . Судові засідання за клопотанням про арешт призначались на 03.09.2024, 04.09.2024 та 09.09.2024. На переконання адвоката, минув строк накладення арешту на матеріальні носії, відтак адвокатом подано скаргу про повернення тимчасово вилученого майна. Адвокатом у судовому засіданні 09.09.2024 в справі № 991/8127/24 було заявлено клопотання про відкладення, але слідчий суддя ОСОБА_5 залишив його без задоволення. З огляду на те, що цим слідчим суддею розглядається велика кількість клопотань про арешт у кримінальному провадженні № 52023000000000236 та існує певна ймовірність їх задоволення, тому сторона захисту змушена заявити відвід. Тільки за наявності відводу будуть усунуті сумніви щодо упередженості слідчого судді. Зазначив, що у разі задоволення скарги адвоката ОСОБА_3, виключається розгляд питання про арешт майна.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з`явився, правом подачі пояснень, у тому числі письмових, не скористався. Неявка слідчого судді, за таких обставин, не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка судді
Вирішуючи заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75 та 76 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України обставиною, що виключає участь слідчого судді в кримінальному провадженні, є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Саме зазначену норму КПК України заявляє адвокат ОСОБА_3 як підставу для відводу слідчого судді від розгляду справи № 991/8127/24.
У Рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (заява № 21722/11) зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії», п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44).
Таким чином, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 перебуває клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000236 від 31.05.2023 (справа № 991/8127/24, провадження № 1-кс/991/8165/24).
З урахування того, що слідчим суддею не було розглянуто зазначене вище клопотання у визначений КПК України строк, 06.09.2024 адвокат ОСОБА_3 звернувся із скаргою про повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 (справа № 991/8679/24).
Відповідно до змісту поданої адвокатом ОСОБА_3 заяви, відвід слідчому судді ОСОБА_5 заявлено з тих підстав, що 09.09.2024 ним відмовлено у задоволенні клопотання адвоката про відкладення судового засідання за клопотанням про арешт майна до моменту вирішення питання за скаргою адвоката про повернення тимчасово вилученого майна. Предмет розгляду в обох справах ідентичний, кінцеве рішення по жодній зі справ ще не прийнято, тому наявні всі підстави для повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 . У разі прийняття рішення по справі № 991/8679/24 про повернення тимчасово вилученого майна - виключається прийняття судового рішення про його арешт.
Розглядаючи висловлені адвокатом доводи, суддя виходить з того, що сумнів у неупередженості слідчого судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можливо було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, до зміни судді, який був визначений у порядку ст. 35 КПК України.
Дослідивши обставини справи, суддя дійшов висновку, що аргументи адвоката ОСОБА_3 не пов`язані з визначеними КПК України підставами для заявлення відводу слідчому судді. Так, зі змісту заяви про відвід від 09.09.2024 та звукозапису судового засідання від 09.09.2024 не вбачається належного обґрунтування правових підстав для відводу слідчого судді та їх належного доведення.
На думку судді, подання такої заяви стало наслідком незгоди адвоката ОСОБА_3 з неприйняттям слідчим суддею ОСОБА_5 судового рішення за скаргою адвоката ОСОБА_3 про повернення тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 (справа № 991/8679/24) до моменту розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна (справа № 991/8127/24).
Зазначені обставини самі по собі не є підставою для відводу слідчого судді від участі у розгляді справи та жодним чином не породжують об`єктивних сумнівів у його неупередженості.
Доводи адвоката ОСОБА_3, які стосуються обставин відмови відкладення розгляду клопотання про арешт майна до постановлення слідчим суддею судового рішення в межах розгляду скарги про повернення майна та ймовірного постановлення рішення про арешт майна, суддею не приймаються в якості підстави для його відводу. Такі обставини (відмова у задоволенні поданих учасниками кримінального провадження клопотань та/або скарг або ж навпаки їх задоволення) не виключають подальший розгляд слідчим суддею будь-яких наступних клопотань, заяв чи скарг, що виникають, або можуть виникнути в ході здійснення судового контролю, досудового розслідування тощо.
Більш того, положеннями ст. 309, 392 КПК України передбачено право учасників кримінального провадження на апеляційне оскарження судових рішень, яким вони можуть скористатись у разі незгоди із прийнятим судовим рішенням, а також подання скарг та заперечень на інші ухвали слідчого судді, які під час досудового розслідування оскарженню не підлягають, під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя вважає також доречним послатись на практику Європейського суду з прав людини, в якій Суд зазначає, що прийняття рішень, які можуть викликати незадоволення однієї зі сторін, не є ознакою упередженості. Прийняття таких рішень має відбуватися відповідно до принципів судочинства та з врахуванням усіх вимог, що висуваються до судового рішення. Суддя при прийнятті рішення має врахувати усі обставини справи та дослідити усі докази (рішення у справі «Jasiсski проти Польщі» від 20 грудня 2005 року, заява № 30865/96, п. 54-58). Незгода з попередніми рішеннями не може бути підставою для відводу, оскільки не є об`єктивною обставиною, яка може вказувати на упередженість судді.
Натомість, незгода з прийнятими процесуальними рішеннями судді може бути втіленою у процедурі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, а нерозуміння правової позиції - через механізм роз`яснення процесуальних рішень судді.
Будь-яких інших підтверджень упередженості слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000236 від 31.05.2023 (справа № 991/8127/24, провадження № 1-кс/991/8165/24), судді надано не було.
Враховуючи викладене, вважаю, що у цьому випадку не встановлено жодної обставини, яка викликала б розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5, у зв`язку з чим заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 81, 372, 376 КПК України, суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у справі № 991/8127/24.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1