- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/4379/23
Провадження № 1-кп/991/60/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13 вересня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4, захисника у кримінальному провадженні № 52019000000001195, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2019 року.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5,
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21
обвинувачених: ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36,
представників потерпілих: ОСОБА_37, ОСОБА_38,
секретаря судового засідання: ОСОБА_39 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52019000000001195 за обвинуваченням ОСОБА_40 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_41 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та № 12014000000000496 за обвинуваченням ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, КК України, ОСОБА_33 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_35 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_34 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_36 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_31 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_32 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_24 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_30 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_26 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_27 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_28 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
2.Захист обвинуваченої ОСОБА_42 здійснює адвокат ОСОБА_4, який, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 13 вересня 2024 року, до суду не прибув та завчасно не повідомив про неможливість свого прибуття. Натомість перед початком судового засідання надіслав клопотання про відкладення судового розгляду.
2.1.Враховуючи, що вказане клопотання подано захисником ОСОБА_4 до суду не завчасно, та те, що він не прибув у судове засідання без поважних причин, суд поставив на обговорення питання щодо звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
2.1.1.Прокурор ОСОБА_5 наполягав на зверненні до КДК, оскільки жодного рішення щодо припинення повноважень адвоката ОСОБА_4 як захисника у цьому кримінальному провадженні не приймалось, а його клопотання про відкладення судового засідання безпідставне, надумане та спрямоване на зрив судового засідання.
2.1.2.Захисник ОСОБА_10 заперечувала проти звернення до КДК. Клопотання її колеги про відкладення вважає закономірним з огляду на ймовірне забезпечення обвинуваченої ОСОБА_41 захисником за договором. Зазначила, що неявки адвоката ОСОБА_4 не є систематичними.
2.1.3.Захисник ОСОБА_8 зазначив, що питання про звернення до КДК є передчасним, оскільки суд не приймав рішення, яким би визнавав неявку адвоката ОСОБА_4 в судове засідання без поважних причин.
2.1.4.Захисник ОСОБА_12 зазначила, що питання про звернення до КДК є передчасним. Запропонувала дочекатись рішення центру з надання правової допомоги щодо наявності у адвоката ОСОБА_4 повноважень захисника у цьому кримінальному провадженні.
2.1.5.Захисник ОСОБА_16 зазначив, що питання про звернення до КДК є передчасним. Запропонував вислухати позицію адвоката ОСОБА_4 .
2.1.6.Захисник ОСОБА_20 зазначив, що питання про звернення до КДК є передчасним та необґрунтованим. Одноразова неявка захисника у судове засідання не є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вважав за необхідне вислухати пояснення адвоката ОСОБА_4 щодо причин його неявки та дочекатись рішення центру з надання безоплатної правової допомоги щодо наявності у адвоката ОСОБА_4 повноважень захисника у цьому кримінальному провадженні.
2.Колегія суддів, заслухавши позиції учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судової справи, дійшла такого висновку.
3.Захист обвинуваченої ОСОБА_41 здійснює адвокат ОСОБА_4 на підставі доручення на надання безоплатної вторинної правової допомоги від 04 липня 2023 року № 026-260007151. Це доручення діє до закриття кримінального провадження, закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту.
Окремо суд зазначає, що зазначене вище доручення від 04 липня 2023 року видано у кримінальному провадженні № 52019000000001197. У подальшому, 31 липня 2023 року, вказане кримінальне провадження було об`єднано з кримінальним провадженням № 52019000000001195.
4.Як уже було зазначено у судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 13 вересня 2024 року, захисник ОСОБА_4 не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду його було повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 05 серпня 2024 року.
Перед початком судового засідання від нього надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з розглядом у Північному міжрегіональному центрі з надання безоплатної правничої допомоги (далі - центр БПД) його правового висновку щодо дійсності доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_41 (далі - правовий висновок).
Зазначене клопотання надійшло до суду та було зареєстровано у автоматизованій системі документообігу о 08 год. 24 хв. 13 вересня 2024 року, тобто за 2,5 год. до початку судового засідання.
До свого клопотання адвокат додав роздруківку з електронної пошти стосовно направлення 12 вересня 2024 року правового висновку на електронну пошту центру БПД.
У свою чергу, про судове засідання, призначене у ВАКС на 13 вересня 2024 року, захисник був проінформований судом більш ніж за один місяць - 05 серпня 2024 року, тобто завчасно. Відтак, за наявності підстав для складання правового висновку, адвокат міг заздалегідь скласти його та скерувати в центр БПД для розгляду, натомість не зробив цього.
Колегія суддів враховує можливість комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді та оцінює спосіб подання клопотань, який обрав захисник під час розгляду справи в суді. Зокрема, суд враховував, що 10 квітня, 11 квітня, 24 червня, 22 липня 2024 року адвокат ОСОБА_4 комунікував із судом шляхом надсилання документів електронною поштою. У цей же спосіб адвокат комунікував 12 вересня 2024 року й з центром БПД. Отже, обрані захисником способи комунікації з судом та центром БПД дозволяли йому завчасно вирішити формальності стосовно подальшої участі у цьому кримінальному провадженні, за наявності сумнівів, та повідомити про це суд.
Окремо суд враховує, що у своєму клопотанні про відкладення від 13 вересня 2024 року адвокат не зазначив про обставини, які унеможливили завчасно повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання. Так само адвокат не зазначив й причин, через які він завчасно не звернувся до центру БПД із правовим висновком.
Тобто у колегії суддів є усі підстави вважати, що захисник мав змогу завчасно повідомити суд про своє неприбуття 13 вересня 2024 року, проте не зробив цього, а отже не виконав обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду.
5.Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, колегія, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодила дату судового засідання зі сторонами, у тому числі адвокатом ОСОБА_4 .
5.1.Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
5.2.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).
5.3.У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
5.4.Відтак, із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання є наявність виключно тих обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
5.5.Однак, із клопотання захисника таких обставин не вбачається. Адже, як на поважну причину для відкладення судового засідання він посилався на розгляд в Північному міжрегіональному центрі з надання БПД його правового висновку щодо дійсності доручення № 026-260007151 від 04 липня 2023 року на надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_43 .
5.6.З доданих до клопотання адвоката ОСОБА_4 матеріалів суд встановив, що з 12 вересня 2024 року на розгляді Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги перебуває його правовий висновок стосовно припинення доручення на надання правової допомоги ОСОБА_43 .
5.7.У статті 23 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачені підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Так, згідно з частиною 1 статті 23 вказаного закону, надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо:
1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;
3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;
4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;
5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою;
6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;
7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав;
9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону;
10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.
Зі змісту частини 2 та 3 статті 23 цього закону вбачається, що за наявності зазначених у частині 1 обставин, захисник за призначенням складає правовий висновок та надає його для розгляду в центр БПД. За результатом розгляду правового висновку, у разі встановлення наявності підстав, центр БПД може видати рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Також, надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань (ч. 5 статті 23 цього Закону).
Отже, доручення на надання правової допомоги діє до прийняття центром БПД рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги або ж до повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань.
Враховуючи відсутність рішення центру БПД про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги та стадію кримінального провадження, суд робить висновок, що станом на 13 вересня 2024 року повноваження адвоката ОСОБА_4, як захисника у цьому кримінальному провадженні, не припинились.
5.8.На переконання колегії суддів, розгляд правового висновку щодо дійсності доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_41 жодним чином не міг перешкодити виконанню захисником своїх процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, зокрема прибуття для участі у виконанні процесуальної дії за участю його клієнта та завчасного повідомлення про неможливість прибуття. Саме тому причини неприбуття у судове засідання захисника ОСОБА_4 суд вважає неповажними.
5.9.Окремо суд зазначає, що участь захисника у кримінальному провадженні № 52019000000001195 щодо ОСОБА_41 є обов`язковою з огляду на інкримінування їй вчинення особливо тяжкого злочину та на здійснення щодо неї спеціального досудового розслідування. Тим більше кримінальний процесуальний закон дозволяє проведення підготовчого судового засідання без обвинуваченого у разі, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування (ч. 2 ст. 314 КПК України).
5.10.Отже, адвокат ОСОБА_4 не підтвердив відсутність можливості взяти участь у засіданні Вищого антикорупційного суду тим самим виконати обов`язок прибуття для участі у виконанні процесуальних дій. Адвокат проігнорував реальну можливість взяти участь у судовому засіданні у ВАКС та не виконав процесуального обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 47 КПК України.
6.Дослідивши матеріали судового провадження, суд встановив, що адвокат ОСОБА_4 здійснює захист ОСОБА_41 з 04 липня 2023 року.
25 вересня 2024 року, після того як обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був направлений для розгляду в суді, адвоката неодноразово викликали в судові засідання та направляли йому судові рішення. У свою чергу, адвокат ОСОБА_4 брав участь у судових засіданнях у цьому кримінальному провадженні, зокрема, 22 квітня 2024 року, 07 травня 2024 року та 27 травня 2024 року, висловлювався в них щодо питань, які підлягали з`ясуванню, звертався до суду з різноманітними клопотаннями.
Так, 10 квітня 2024 року адвокат ОСОБА_4 звертався до суду з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 11 квітня 2024 року.
23 травня 2024 року (зареєстровано у суді 27 травня 2024 року) звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення і відкладення судового засідання. Принагідно суд зазначає, що клопотання містить резолюцію головуючого судді від 27 травня 2024 року про видачу справи для ознайомлення, проте своє право на ознайомлення із матеріалами судового провадження захисник не реалізував. Відтак з матеріалів судового провадження не міг встановити наявність підстав для припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
23 травня 2024 року (зареєстровано у суді 27 травня 2024 року) звернувся до суду з клопотаннями про надання додаткового строку для реалізації прав, передбачених статтями 314, 215 КПК України з метою забезпечення права на захист ОСОБА_43 . У ньому адвокат просив надати строк для підготовки клопотань, скарг та заперечень, що можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання. Крім того, з додатків до сказаного клопотання суд встановив, що 22 травня 2024 року захисник звертався до НАБ України і САП із заявою про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування з метою повноцінного забезпечення права на захист ОСОБА_41
23 травня 2024 року (зареєстровано у суді 27 травня 2024 року) звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання з метою «повноцінного забезпечення права на захист ОСОБА_41, формування правової позиції та погодження її з останньою щодо скарг та заперечень, що можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання».
24 червня 2024 року адвокат ОСОБА_4 звертався до суду з клопотанням про участь в судовому засіданні з метою висловлення правової позиції.
22 липня 2024 року адвокат ОСОБА_4 звертався до суду з клопотанням щодо забезпечення права на висвітлення правової позиції щодо об`єднання кримінальних проваджень та питань, зазначених у статтях 314, 315 КПК України з метою забезпечення права на захист ОСОБА_43 .
Натомість, як вже зазначалось, у переддень судового засідання захисник звернувся в центр ЦПД з проханням вирішити питання щодо дії доручення на надання правової допомоги ОСОБА_43 .
Суд вже зауважував, що ймовірність встановлення адвокатом підстав для складання правового висновку за день до судового засідання сумнівна.
Отже, колегія суддів констатує непослідовну позицію адвоката ОСОБА_4 стосовно здійснення захисту ОСОБА_41 у цьому кримінальному провадженні, а подання правового висновку щодо припинення доручення для надання їй правової допомоги, тим більше у переддень судового засідання, трактує як таке, що спрямоване на його зрив та перешкоджання проведенню судового провадження в розумні строки, що супроводжувалось порушенням принципу забезпечення обвинуваченому права на захист та невиконанням своїх професійних обов`язків.
7.Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
7.1.Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
7.2.Колегія суддів, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинувачених у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибувши у судове засідання, захисник ОСОБА_4 порушив принцип забезпечення обвинуваченій права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч. 1 ст. 318 КПК України.
7.3.Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченої та її адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
7.4.Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
7.5.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
7.6.Згідно з нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
7.7.Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.
7.8.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
7.9.Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. У профайлі адвоката ОСОБА_4 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що він обліковується в Раді адвокатів міста Києва.
7.10.З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаного адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, зокрема, неявка в судове засідання та завчасне неповідомлення про причини своєї неявки. Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 138, 324 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3293, видане на підставі рішення Київської міської КДКА від 24 квітня 2008 року № 19-17-19, поштова адреса адвоката: АДРЕСА_1 ) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 991/4379/23 (провадження № 1-кп/991/60/23).
2.Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_44