- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/8029/24
Провадження 1-кс/991/8067/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
23 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, дослідивши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у межах кримінального провадження № 62022100130000251 від 02.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
28.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2024 вказане клопотання було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Слідчим суддею встановлено, що вказане клопотання було подане у порядку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України, тобто одночасно з клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, судове засідання по розгляду цього клопотання мало б бути призначене після отримання судом інформації про затримання підозрюваного.
Водночас, 23.09.2024 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просив залишити вказане клопотання без розгляду, оскільки 20.09.2024 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022.
Розглянувши вказану заяву прокурора, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Чинні норми КПК не передбачають ухвалення слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою такого процесуального рішення як залишення його без розгляду.
Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Оскільки процесуальний керівник у провадженні - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 просив залишити подане детективом клопотання без розгляду, чим фактично відмовився від реалізації та використання свого права на підтримання такого клопотання та розгляду слідчим суддею питань, порушених у ньому, слідчий суддя доходить висновку, що таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 7,9, 26, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України у межах кримінального провадження № 62022100130000251 від 02.06.2022, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1