- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/8317/24
Провадження №11-сс/991/665/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2024 року:
1. Задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459.
2. Накладено арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на речі і документи, вилучені під час проведення обшуку 27.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
- мобільний телефон Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ;
- ноутбук Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD;
- договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024.
Не погодившись із указаним рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 у справі № 991/8317/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023.
17 вересня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від представника власника майна ОСОБА_5 надійшли доповнення до апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим висновки, зроблені слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставами для її скасування, виходячи з наступного:
-відсутні об`єктивні дані, докази та відомості, які б мав довести детектив та зобов`язаний був встановити слідчий суддя для того, аби накласти арешт на майно ОСОБА_7 ;
-орган досудового розслідування не обґрунтував, чому саме речі, вилучені під час обшуку в свідка ОСОБА_7, є доказом у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023;
-неможливо проводити процесуальні дії та експертизи з майном до якого не було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема не було накладено арешт, всі такі дії свідчать лише про те, що слідчий суддя замість здійснення функції контролю за дотриманням прав осіб у кримінальних провадженнях схвалює несанкціоновані дії з вилученим майном, а також порушення таємниці спілкування;
-вилучені під час обшуку речі не мають ніякого відношення до кримінального провадження, не є доказами у ньому, саме тому на них не може бути накладено арешт;
-детектив належним чином не обґрунтував клопотання про арешт майна, а слідчий суддя не мотивував постановлену ним ухвалу, оскільки не навів доводів щодо наявності підстав для необхідності такого арешту, які б підтверджувались належними та допустимими доказами, що, в свою чергу, повністю підтверджує незаконність, необґрунтованість та невмотивованість ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024;
-вилучення майна здійснено не у відповідності до процедури та підстав, передбачених законом, що підтверджує незаконність, необґрунтованість та невмотивованість клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В судове засідання з`явились представник власника майна ОСОБА_5 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000459 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 2, 4 ст. 368-4 КК України. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.08.2024 (т. 1 а.с. 4-5).
За версією органу досудового розслідування, Мукачівський міський голова ОСОБА_9 за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_10, начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_11, та за пособництва оцінювачів ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, зловживаючи своїм службовим становищем Мукачівського міського голови, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці між реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М». Унаслідок вказаних протиправних дій Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки.
З огляду на зазначені обставини, переліченим особам 25.06.2024 повідомлено про підозри, зокрема: ОСОБА_9 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_10 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ОСОБА_11 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368-4 КК України; ОСОБА_13 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4 КК України; ОСОБА_12 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4 КК України; ОСОБА_14 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно матеріалів провадження, 27.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/7215/24 детективом НАБУ проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 .
Відповідно до протоколу обшуку від 27.08.2024, під час обшуку було вилучено :
-мобільний телефон Iphone білого кольору ІМЕІ - НОМЕР_1 ;
-мобільний телефон Iphone чорного кольору ІМЕІ - НОМЕР_2 ;
-ноутбук Lenovo ThinkBook 13S-IML s/n: Р207JRJD;
-договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024. (а.с. 12-14).
Ноутбук та мобільні телефони захищені системою логічного захисту (код-пароль), однак ОСОБА_7 відмовився надати код-пароль для дослідження вмісту вказаних технічних пристроїв. Підставою для вилучення ноутбука та мобільних телефонів була неможливість подолання в умовах проведення слідчої дії системи логічного захисту даних пристроїв.
Зважаючи на наведене, постановами детектива НАБУ від 30.08.2024 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизи з метою подолання системи логічного захисту та встановлення відомостей, які зберігаються на мобільних телефонах. Водночас інформацію, яка міститься в ноутбуці, детектив намагається отримати без залучення експерта (а.с. 57-62).
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що:
-мобільні телефони та ноутбук, що належать ОСОБА_7 можуть містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, та яке може бути пов`язане з обставинами, які підлягають доказуванню, а також можуть містись відомості щодо можливого впливу на свідка ОСОБА_7 шляхом підкупу;
-враховуючи незначний проміжок часу та наявність системи логічного захисту, який пройшов з часу вилучення вказаних речей, наявну на мобільних телефонах та ноутбуці інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження;
-орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення їхнього огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
Окрім того, згідно матеріалів, 27.08.2024 під час обшуку детективом НАБУ був вилучений договір № 1 позики грошових коштів від 10.05.2024, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_7, відповідно до якого ОСОБА_11 передав у власність ОСОБА_7 400 000 грн із зобов`язанням повернути таку суму до 30.09.2024 (а.с. 15)
За версією органу досудового розслідування, виготовлення договору про надання інформаційних послуг було способом маскування факту отримання неправомірної вигоди та може бути доказом підкупу свідка ОСОБА_7 з метою зміни раніше наданих ним свідчень щодо обставин перерахування коштів на прохання ОСОБА_11 .
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов аргументованого висновку про те, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема відомості щодо ймовірного підкупу свідка підозрюваним ОСОБА_11 через свого брата, а також порушення обов`язків, покладених на підозрюваного.
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Слідчим суддею встановлено, що вилучені у ході проведення 27.08.2024 обшуку мобільні телефони, ноутбук та договір відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість їх використання як доказу у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Інші підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023, зазначені в апеляційній скарзі, а також висловлені стороною захисту в судовому засіданні, не спростовують висновків слідчого судді.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000459, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3