- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/7656/24
Провадження № 11-сс/991/589/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024, якою відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави відносно:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного в межах кримінального провадження № 52021000000000574 від 07.12.2021 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо можливої розтрати та заволодіння майном АТ «Харківобленерго» шляхом зловживання службовими особами цього товариства своїм службовим становищем протягом 2021-2022 років під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, які при цьому вчиняли дії, спрямовані на визначення переможцями торгів конкретних учасників, з якими надалі укладались відповідні договори на закупівлі товарів, робіт та послуг за завищеними цінами.
У межах зазначеного кримінального провадження, 14.08.2024 о 13 год 00 хв детективи НАБУ, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), затримали ОСОБА_7 та повідомили йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто: заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою; незакінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
Наступного дня, детектив НАБУ, за погодженням прокурора САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 12 400 000 грн та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя своєю ухвалою від 15.08.2024 застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 500 000 грн та поклав на нього обов`язки передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 15.08.2024, прокурор САП ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу та доповнення до неї. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити йому розмір застави 12 400 000 грн і у разі її внесення покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання прокурора, тяжкість та специфіка інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, розмір коштів, якими заволоділа група осіб - понад 12 млн грн, наявність трьох ризиків, дозволяє застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам. Висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_7 обізнаний про здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та це не вплинуло на його поведінку, не змусило його полишити територію України й вдатись до переховування, є помилковими та не спростовують здійснення ним таких дій після вручення підозри й застосування до нього запобіжного заходу. Окрім зазначеного, прокурор не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави. Уважає, що слідчий суддя в цій частині не надав належну оцінку фінансовому й матеріальному стану підозрюваного та його сім`ї, який є значним.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
Уважаючи апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення. Узагальнено, сторона захисту погоджується з висновками слідчого судді, викладеним в оскаржуваній ухвалі, та вважає апеляційну скаргу прокурора безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що слідчий суддя правильно застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 500 000 грн. Такий запобіжний захід, пропорційно співвідноситься з обставинами кримінального правопорушення та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Розмір застави, слідчий суддя визначив з урахуванням майнового стану підозрюваного. До того ж акцентує на тому, що з моменту застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, він добросовісно виконує покладені на нього обов`язки та не здійснює спроби здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив задовольнити.
Захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Уважають, що підстави для скасування ухвали слідчого судді, відсутні.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи й заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді застави, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Отже, у межах доводів апеляційної скарги із метою правильного їхнього вирішення, колегія суддів має визначити чи є обґрунтованими застосований запобіжний захід та визначений слідчим суддею розмір застави.
Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування трьох ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є виправданим та пропорційним у цьому провадженні, а запобігти встановленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
Прокурор, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 12 400 000 грн.
Сторона захисту заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його непомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 і 7 ст. 176 цього Кодексу.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного як до вручення йому повідомлення про підозру, так і після, добросовісне виконання покладених обов`язків та відсутність фактів їх порушення, на які посилається сторона захисту, не спростовує і не нівелює ризики кримінального провадження.
Також слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому дійшов обґрунтованого висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді застави, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб. Доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення не спростовують вказаних висновків.
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в цій частині та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід у вигляді застави, який на цьому етапі слідства є адекватним превентивним заходом.
Щодо розміру застави
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
У контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів у черговий раз звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які необхідно врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 3 500 000 грн.
На думку колегії суддів, визначивши саме такий розмір застави, слідчий суддя не повною мірою врахував вимоги ст. 182 КПК України.
Так, перевіривши відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 . колегією суддів установлено, що ОСОБА_7 за період часу з 1998 року по 2023 рік включно отримав дохід у розмірі 20 928 975 грн, його дружина, ОСОБА_10, - 344 408 грн, а за період 2020-2023 ОСОБА_7 отримав заробітну плату в розмірі 12 553 597 грн (у середньому 348 711,03 грн на місяць).
Крім того, ОСОБА_7 та його дружина мають у спільній сумісній власності майно, а саме:
- будівлю площею 395,3 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, придбана ОСОБА_7 за 270 000 грн, право приватної власності на яку останній набув із 15.09.2023;
- квартиру площею 103,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, придбана ОСОБА_7 за 5 347 460 грн, та зареєстрована за ним 16.02.2024;
- легковий автомобіль марки та моделі «VOLVO C40», 2022 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, придбаний ОСОБА_7 04.03.2023 за 1 971 605 грн;
- легковий автомобіль марки та моделі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, придбаний ОСОБА_7 09.08.2022 за 20 000 грн;
- легковий автомобіль марки та моделі «TOYOTA RAV4 2.0 УНІВЕРСАЛ-B» 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, придбаний ОСОБА_7 19.02.2020 за 714 870 грн;
- мотоцикл марки та моделі «BMW R 1250RS» 2021 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, придбаний ОСОБА_7 15.08.2022 за 527 000 грн.
Разом із тим мати ОСОБА_7 - ОСОБА_10 упродовж 1998 - 2017 отримала дохід на загальну суму 97 772 грн, а у його батька - ОСОБА_11 були відсутні будь-які доходи, проте упродовж 2011 - 2017 ОСОБА_10 придбала наступне нерухоме майно:
- 22.03.2011 - квартиру АДРЕСА_4, яку продала 29.07.2021 за 2 226 675 грн;
- 27.09.2013 - квартиру АДРЕСА_5, яка перебуває у її власності;
- 26.05.2017 - квартиру АДРЕСА_6, яка перебуває у її власності.
Також, 12.01.2024 ОСОБА_10 придбала машиномісце в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_7, гараж 73 за 1 900 000 грн, яке дотепер зареєстроване за нею на праві приватної власності.
Крім того, колегія суддів враховує встановлені детективами відомості, отримані ОСОБА_7 у 2023 році від банківських установ (щодо капіталізації відсотків по депозитним рахункам, а також поповнення рахунку).
Указане в сукупності свідчить про високий рівень доходів ОСОБА_7 та значні статки.
Крім того, при визначенні розміру застави, необхідно врахувати тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7, обставин їхнього вчинення, роль підозрюваного, його індивідуальні особливості, а також обсяг розкраденого державного майна.
Також колегія суддів ураховує, що розтрачені кошти, які інкриміновані в даному кримінальному провадженні, можуть перебувати під контролем групи підозрюваних.
Наведене вище дозволяє дійти висновку, що визначений слідчим суддею ОСОБА_7 розмір застави не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. А тому, колегія суддів вважає доцільним при визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 8 000 000 грн.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 .
При цьому, колегія суддів, звертає увагу, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Рішення слідчого судді в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України не оспорювалось.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді в частині визначення розміру застави з постановленням нової ухвали в цій частині.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 скасувати в частині визначення розміру застави.
У цій частині постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) гривень.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4