- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/7673/24
Провадження № 11-сс/991/590/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2024, якою відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави відносно:
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Старовірівка Шевченківського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного в межах кримінального провадження № 52021000000000574 від 07.12.2021 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000574 від 07.12.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо можливої розтрати та заволодіння майном АТ «Харківобленерго» шляхом зловживання службовими особами цього товариства своїм службовим становищем протягом 2021-2022 років під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг, які при цьому вчиняли дії, спрямовані на визначення переможцями торгів конкретних учасників, з якими надалі укладались відповідні договори на закупівлі товарів, робіт та послуг за завищеними цінами.
У межах зазначеного кримінального провадження, 14.08.2024 о 12 год 55 хв детективи НАБУ, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), затримали ОСОБА_7 та повідомили йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто: заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою; незакінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
16.08.2024 детектив НАБУ, за погодженням прокурора САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 12 400 000 грн та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя своєю ухвалою від 16.08.2024 застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 000 грн та поклав на нього обов`язки передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 16.08.2024, прокурор САП ОСОБА_6 та захисник підозрюваного ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подали до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги. За змістом вимог просять:
-прокурор: скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити йому розмір застави 12 400 000 грн і у разі її внесення покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України;
-захисник: скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ.
На переконання прокурора, тяжкість та специфіка інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, розмір коштів, якими заволоділа група осіб - понад 12 млн грн, наявність трьох ризиків, дозволяє застосувати до нього запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. Застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді застави не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам. Висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_7 обізнаний про здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та це не вплинуло на його поведінку, не змусило його полишити територію України й вдатись до переховування, є помилковими та не спростовують здійснення ним таких дій після вручення підозри й застосування до нього запобіжного заходу. Окрім зазначеного, прокурор не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави. Уважає, що слідчий суддя в цій частині не надав належну оцінку фінансовому й матеріальному стану підозрюваного та його сім`ї, який є значним.
Сторона захисту у своїй апеляційній скарзі узагальнено посилається на те, що підозра щодо ОСОБА_7 є необґрунтованою, ризики відсутні, а розмір застави є надмірним для останнього та таким, що визначений без врахування його справжнього матеріального стану і доходів. Уважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не надав належної оцінки письмовим доказам, наданим захистом, а саме:
- висновок експертів від 26 квітня 2024 року підтверджує відсутність завищення ціни трансформаторів;
- ОСОБА_7 не підписував договорів, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні;
- рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 стягнуто з АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на користь ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» грошові кошти, які є заборгованістю зі сплати товару за договором поставки від 04.10.2021 № 45656.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив задовольнити. Заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисту.
Захисник у судовому засіданні в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, просив задовольнити. Заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, вислухавши доводи й заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Колегією суддів уважає, що слідчий суддя вирішив правильно всі питання, що підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді застави, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Отже, у межах доводів апеляційних скарги із метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; чи є обґрунтованим застосований запобіжний захід; чи є обґрунтованим визначений слідчим суддею розмір застави.
Щодо обґрунтованості підозри
Сторона захисту заперечувала проти застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7, оскільки пред`явлена йому підозра є необґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, про що відображено в оскаржуваній ухвалі.
Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя під час перевірки дотримався стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання колегії суддів сторона обвинувачення навела достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за інкримінованими ОСОБА_7 статтями КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у клопотанні, тобто кримінальні правопорушення могли бути вчинені за описаних у клопотанні обставин. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали, на які слідчий суддя послався при ухваленні оскаржуваного рішення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_7, оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою є достатніми для висновку, що він міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги захисту не спростовують вищенаведеного.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їхній характер та ступінь суспільної небезпеки, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі його сімейний, майновий стан й стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Слідчий суддя врахував, що ризики вчинення підозрюваною особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, належна процесуальна поведінка підозрюваного, добросовісне виконання покладених обов`язків та відсутність фактів їх порушення, на які посилається сторона захисту, не спростовує і не нівелює ризики кримінального провадження.
Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування трьох ризиків, дійшов висновку, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є виправданим та пропорційним у даному провадженні, а запобігти встановленим ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.
Прокурор, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 12 400 000 грн.
Сторона захисту заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його непомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 і 7 ст. 176 цього Кодексу.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Також слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому дійшов обґрунтованого висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у виді застави, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб. Доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення та захисту не спростовують вказаних висновків.
Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки в цій частині та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід у вигляді застави, який на цьому етапі слідства є адекватним превентивним заходом.
Щодо розміру застави
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки й вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
У контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Колегія суддів у черговий раз звертає увагу, що положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які необхідно врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
З матеріалів провадження випливає, що слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 3 000 000 грн.
Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів також перевірялись відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_7 упродовж 1998 - 2023 років (включно) отримав 5 482 871 грн у вигляді доходу, а його дружина ОСОБА_9 - 1 738 711 грн доходу.
Крім того, ОСОБА_7 та його дружина мають у спільній сумісній власності житловий будинок та автомобіль, а, також, у кожного із подружжя є частки у корпоративних правах юридичних осіб.
Обидва сини ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 володіють корпоративними правами ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (ЄДРПОУ 41945861, основний вид діяльності: електромонтажнi роботи, частками у розмірах - 50,00% та 47,00% відповідно, чистий дохід якого від реалізації продукції у 2020 році склав 31 036 100 гривень, у 2021 році - 31 036 100 грн, у 2022 році - 34 523 100 грн, а у 2023 - 27 719 200 грн.
Крім того, ОСОБА_7 та його дружині належать:
- житловий будинок площею 58,2 кв.м, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований з 09.12.2011 на праві приватної власності за ОСОБА_9 ;
- легковий автомобіль марки та моделі «HONDA E NS1», 2023 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, придбаний 11.11.2023 ОСОБА_9 за 642 000 грн, який зареєстрований та належить їй на праві приватної власності.
Окрім цього, ОСОБА_7 зареєстрований як фізична особа-підприємець та безпосередньо володіє корпоративними правами наступних юридичних осіб:
- ТОВ «АКСІОМПРОМСЕРВІС» (ЄДРПОУ 38381757, основний вид діяльності: оптова торгiвля iншими машинами й устаткуванням, розмір частки - 100,00%);
- ТОВ «ХАРКІВБУДІНОВАЦІЯ» (ЄДРПОУ 33121176, основний вид діяльності: будiвництво будiвель та споруд, розмір частки - 50,00%).
Дружина ОСОБА_7 володіє корпоративними правами ТОВ «НТК ЕНЕРГО-ТАЙМ» (ЄДРПОУ 33898770, основний вид діяльності: електромонтажнi роботи, розмір частки - 30,00%).
Указане в сукупності свідчить про високий рівень доходів та значні статки ОСОБА_7 і його родини.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_7 застави саме у розмірі 3 000 000 грн. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 .
При цьому слідчий суддя правомірно врахував, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Рішення слідчого судді в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України не оспорювалось.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень; наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України; наявність підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави. Розмір застави в сумі 3 000 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З урахування викладеного, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4