- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/8766/24
Провадження №11-сс/991/664/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2024 залишено без задоволення скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненням, у якій стверджує про незаконність ухвали. Посилається, що норми КПК України не передбачають повноважень прокурора, слідчого здійснювати оцінку обґрунтованості заяви чи повідомлення про злочин, однак встановлюють обов`язок провести фіксацію відомостей про кримінальне правопорушення. Вважає, що суд не мотивував рішення та дійшов передчасного висновку про те, що у заяві про кримінальне правопорушення викладені відомості формального характеру, при тому, що отримання відомостей заявником із засобів масової інформації не звільняє його від обов`язку повідомляти про кримінальне правопорушення. Також суд не взяв до уваги обставини та факти, викладені в заяві про кримінальне правопорушення. Крім того, суд посилаючись на розслідування кримінального провадження №120131100600002990 від 02.04.2013 не навів переконливих мотивів відхилення доводів скаржника.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2024 та постановити нову, якою задовольнити скаргу шляхом зобов`язання уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 №1901 від 26.08.2024 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28, 209, 368, 369 та 369-2 КК України, депутатом Київської обласної ради ОСОБА_8 та розпочати досудове розслідування.
Представник НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника НАБУ. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
30.08.2024 ОСОБА_6 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення №1901 від 26.08.2024 про вчинення кримінальних правопорушень депутатом Київської обласної ради ОСОБА_8, передбачених ст.209, 368, 369, 369-2 КК України, однак відомості по вказаній заяві не були внесені до ЄРДР.
09.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшласкаргапредставника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність службових осіб НАБУ,яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_6 .
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У заяві ОСОБА_6 відсутні відомості про вчинення злочинних дій, відповідальність за які передбачена ст. 209, 368, 369, 369-2 КК України. Крім того, із викладених у заяві відомостей вбачається, що правоохоронними органами, імовірно ДБР, у межах кримінального провадження №12013110060002990 від 02.04.2013 розслідуються обставини, які на переконання заявника, вказують на злочинну діяльність ОСОБА_8, тобто, існують підстави вважати, що відповідні відомості щодо описаних заявником обставин уже є предметом перевірки у межах кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому в ЄРДР, як вбачається з п.4 ч.5 ст.214 КПК України, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положеннями ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, дійшов до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відтак, внесенню до ЄРДР підлягають не всі заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення саме кримінального правопорушення.
Враховуючи вказане, безпідставним є посилання апеляційної скарги, яке зводиться до того, що ст.214 КПК України є імперативною та передбачає безумовне внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.08.2024 вбачається, що ОСОБА_6 із ЗМІ стало відомо про обшук, який був проведений для відшукання причетності ОСОБА_8 до вчинення злочинів із легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Вказаний обшук проводився у межах кримінального провадження №12013110060002990 від 02.04.2013 щодо шахрайського заволодіння майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод» на понад 40 млн. грн. На думку ОСОБА_6, до вказаних обставин причетний ОСОБА_8, який виступив посередником та здійснював чорні трансакції через свою компанію ПТ «Ломбард», що підтверджується віднайденою чорною бухгалтерію, яка арештована. Також ОСОБА_6 вказує про інформацію у ЗМІ щодо придбання ОСОБА_8 елітних автівок та приховування мільйонних активів.
При постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею враховано, що в заяві про вчинення кримінальних правопорушень фактично викладаються відомості, опубліковані в ЗМІ щодо розслідування кримінального провадження №12013110060002990, а також наведено суб`єктивний аналіз відомостей і припущення про наявність ознак тяжкого корупційного кримінального правопорушення, однак інших відомостей про вчинення кримінальних правопорушень не наведено.
В зв`язку з цим колегія суддів вважає неспроможним твердження апеляційної скарги про невмотивованість судового рішення.
Також колегія суддів вважає голослівним посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не взяв до уваги обставини та факти, викладені в заяві про кримінальне правопорушення, оскільки жодних обставин і фактів, які б мав взяти до уваги слідчий суддя, не наведено.
Крім того, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення фактично ґрунтується на даних кримінального провадження №120131100600002990 від 02.04.2013, які викладені в ЗМІ, колегія суддів не має підстав визнавати посилання в оскаржуваній ухвалі на розслідування вказаного кримінального провадження таким, що порушує вимоги КПК України.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4