- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7671/24
Провадження 1-кс/991/7704/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся прокурор у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 із клопотанням про арешт майна, вилученого 15.08.2024 в ході проведення обшуку житла ОСОБА_7 - елінга АДРЕСА_1, а саме на:
-мобільний телефон APPLE IPHONE, модель: MGJA3FS/A, S/N: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
-ноутбук APPLE, S/N: C02F77M0Q05N;
-ноутбук LENOVO, модель 81ХА, S/N: PF1T1P4Q, із забороною володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.
Клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2024 та за клопотанням представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 відкладено на 24.09.2024.
У клопотанні прокурор ОСОБА_6 просив здійснювати розгляд у закритому судовому засіданні та, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Поряд з цим, у судовому засіданні детектив ОСОБА_3, якій прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 доручено взяти участь у розгляді вказаного клопотання, не підтримала таке прохання та не наполягала на необхідності розгляду клопотання у закритому судовому засіданні.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд клопотання у відкритому судовому засіданні, з подальшим оприлюдненням змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щодо суті поданого клопотання детектив ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання у повному обсязі з викладених у ньому підстав, зазначила, що необхідність в арешті вилучених речей продовжує існувати, оскільки мобільний телефон та ноутбуки захищені системами логічного захисту, наразі вживаються заходи щодо подолання системи логічного захисту.
Представники власника майна - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні та письмових запереченнях просили відмовити в задоволенні клопотання, зазначили, що вилучені речі не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження. Крім того, просили зауважити, що під час обшуку ОСОБА_7 було надано доступ до мобільного телефону APPLE IPHONE, що дозволяло скопіювати наявну в ньому інформацію.
На вказане детектив повідомила, що під час обшуку було поверхнево оглянуто інформацію на мобільному телефоні, віднайдено листування, що має доказове значення у кримінальному провадженні, однак, ОСОБА_7 відмовився повідомити пароль доступу до телефону, тому наразі відсутня можливість скопіювати наявну в телефоні інформацію.
Заслухавши думку детектива, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 15.08.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 14.08.2024 у справі № 991/7594/24 проведено обшук у житлі ОСОБА_7, а саме в елінгу АДРЕСА_1 .
Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна подане до канцелярії суду 16.08.2024, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.
Детектив вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначили прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні, під час досудового розслідування встановлено, що за версією сторони обвинувачення, перемогу в публічних закупівлях великої складської техніки та іншого обладнання, які оголошуються Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІзМТП») протягом 2022-2024, отримує група компаній, що мають ознаки пов`язаності (подають фінансову та бухгалтерську звітність з одних IP-адрес, перераховують кошти спільним контрагентам тощо): ТОВ «КранТехЕлектро» (ЄДРПОУ 44233971, директор - ОСОБА_9 ), ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ» (ЄДРПОУ 42697365, директор - ОСОБА_10 ), ТОВ «ЕкспортТрейдГруп» (ЄДРПОУ 44231466, директор - ОСОБА_11 ). Водночас вказані ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ», ТОВ «ЕкспортТрейдГруп» фактично контролюються ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), якому і підконтрольні керівники вказаних вище підприємств.
За доводами сторони обвинувачення, заволодіння грошовими коштами зазначених державних підприємств здійснюється шляхом попередньо узгоджених з ОСОБА_7 та його підлеглими, а також іншими, на даний час не встановленими особами, дій посадових осіб ДП «ІзМТП», ініціаторів закупівель, уповноважених осіб з проведення публічних закупівель та інших осіб-працівників вказаного державного підприємства, які умисно завищують очікувану вартість предметів закупівель, встановлюють у тендерній документації дискримінаційні умови, прописані під конкретного переможця (встановлення стислих строків поставки імпортованих товарів, вимоги надання документів, не передбачених законодавством, необгрунтоване звуження технічних параметрів предмета закупівлі під конкретний товар тощо), що могло призвести до завдання державному бюджету шкоди (збитків) в особливо великих розмірах.
Відтак за доводами прокурора загальна сума завищення по вищевказаних закупівлях може становити понад 39 млн грн.
З огляду на викладене, у органу досудового розслідування існують обґрунтовані підстави вважати, що службовими особами ДП «ІзМТП» за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарювання - ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «ПОРТ І ФЛОТ», ТОВ «ЕкспортТрейдГруп», вчинено розтрату грошових коштів зазначеного державного підприємства в особливо великих розмірах під час закупівлі товарів, робіт, послуг за завищеними цінами, тобто вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому такі особи, як стверджує слідство, фактично контролюються ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями детектива у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
Водночас слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким вирішується питання про арешт майна.
15.08.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000253 від 28.05.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 14.08.2024 у справі № 991/7594/24 (т. 1, а. с. 88-89), проведено обшук у житлі ОСОБА_7, а саме в елінгу АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 90-99).
Як вбачається з протоколу обшуку від 15.08.2024, у ході обушку було виявлено:
-мобільний телефон APPLE IPHONE, модель: MGJA3FS/A, S/N: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 ;
-ноутбук APPLE, S/N: C02F77M0Q05N;
-ноутбук LENOVO, модель 81XA, S/N: PF1T1P4Q, які ОСОБА_7 видав добровільно.
За результатами поверхневого огляду зазначеного мобільного телефону під час проведення обшуку, виявлено листування ОСОБА_7 в додатках Telegram, Viber, WhatsApp, Signal, Threema з працівниками ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також з ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_11 та іншими щодо проведення закупівель плит, двигунів, навантажувачів, змінно-запасних частин для портової техніки, у тому числі щодо текстів договорів про закупівлю, очікуваної вартості, технічної специфікації товарів, розрахунки вартості товарів, зокрема плит у розмірі 15-17 тис грн, щодо адміністративних витрат тощо, щодо тендеру про перенесення крану за 12 млн грн, щодо інформування про заплановані закупівлі до їх оголошення. Окремі повідомлення були видалені. Пароль від телефону ОСОБА_7 не надав, у зв`язку з чим його копіювання та створення повної цифрової копії неможливе без проведення експертного дослідження.
Окрім того, ОСОБА_7 відмовився надати паролі до вищевказаних ноутбуків.
Таким чином, орган досудового розслідування зазначає, що на вказаних електронних пристроях міститься інформація, що має значення для кримінального провадження, при цьому власником не надані паролі до вказаного телефону та ноутбуків. За наведеного, сторона обвинувачення зазначає, що необхідним є проведення експертного дослідження вказаного телефону, ноутбуків з метою подолання системи їх логічного захисту, копіювання інформації, що має значення для кримінального провадження та відновлення видаленого листування, видалених файлів. При цьому надання телефону та ноутбуків разом з інформацією, що на них міститься є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
Згідно постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_17 від 15.08.2024 вказані пристрої, вилучені 15.08.2024 під час обшуку житла ОСОБА_7, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1, а. с. 100-101).
Як вбачається із наданих у судовому засіданні детективом ОСОБА_3 документів, ноутбуки Apple MacBook Pro (А2338), s/n: НОМЕР_4 та Lenovo IdeaPad S540-13IML s/n: PF1T1P4Q оглянуті спеціалістом, про що складено відповідний протокол від 20.08.2024.
У складі ноутбука Lenovo IdeaPad S540-13IML s/n: PF1T1P4Q виявлено накопичувач WD PC SN730 NVME, s/n: 2036DX453207. Носій підключався до робочої станції спеціаліста з використанням пристрою блокування запису у режимі «тільки для читання» без можливості внесення змін до підключеного носія. На носії виявлено шифрування типу BitLocker, ключ для розшифрування невідомий. За допомогою комп`ютерної програми X-Ways Forensics було виготовлено фізичну копію даних носія на цільовий носій.
Під час огляду ноутбуку Apple MacBook Pro (A2338), s/n: C02F77M0Q05N виявлено систему логічного захисту типу пароль, встановлену користувачем. Пароль невідомий, подальший огляд не проводився.
Крім того, відповідно до доручення керівника Другого Головного підрозділу детективів НАБУ № 52-046/26402 від 09.09.2024, працівникам Департаменту кіберполіції Національної поліції України доручено прийняти спільно з детективами Національного бюро участь в умовах приміщення Національної поліції України ( АДРЕСА_2 ) в огляді ноутбука Lenovo IdeaPad S540-13IML s/n: PF1T1P4Q, який вилучено у ОСОБА_7 під час обшуку, проведеного 15.08.2024 за місцем проживання останнього.
Таким чином, наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефону та ноутбуків без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу.
Однак, як зазначила детектив у судовому засіданні, наразі органом досудового розслідування вживаються заходи щодо подолання системи логічного захисту вилучених пристроїв без залучення експертів.
Водночас у додатках Telegram, Viber, WhatsApp, Signal, Threema оглянутого мобільного телефону APPLE IPHONE виявлено листування, що має значення для кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що вказані електронні пристрої могли використовуватися для комунікації з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що вилучені мобільний телефон та ноутбуки можуть містити відповідне листування, фото- та відеофайли, документи, у тому числі приховані чи/та видалені файли, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що доводи представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо відсутності на вилучених речах відомостей, що мають відношення до досудового розслідування цього кримінального провадження, є передчасними, оскільки на даний час взагалі неможливим є дослідження наявних у ноутбуках файлів та листувань, а віднайдені на мобільному телефоні листування із працівниками ДП «ІзМТП» та директорами товариств стосуються обставин, що досліджуються в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
За наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 в елінгу АДРЕСА_1, мобільний телефон APPLE IPHONE, ноутбук APPLE та ноутбук LENOVO, з огляду на необхідність подолання системи логічного захисту вказаних електронних пристроїв, а також існування сукупності розумних підозр вважати, що вилучені ноутбуки та мобільний телефон зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а інформація, яка міститься в них, може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
За наведеного, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилучених речей, що дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самого пристрою.
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення мобільного телефону та ноутбуків до часу розгляду клопотання про арешт майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості подолати системи логічного захисту на вказаних пристроях, провести їх детальний огляд, копіювання наявної інформації та відновлення ймовірно видаленої.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого прокурором у клопотанні майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вилучені електронні пристрої можуть містити інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилучених електронних пристроях. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону володіння, користування та розпоряджання вказаним майном.
Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучені 15.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон APPLE IPHONE, модель: MGJA3FS/A, S/N: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ноутбук APPLE, S/N: НОМЕР_4 ; ноутбук LENOVO модель 81ХА, S/N: PF1T1P4Q, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови детектива від 15.08.2024 визнані речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у них за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час є підстави для накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 мобільний телефон APPLE IPHONE, модель: MGJA3FS/A, S/N: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ноутбук APPLE, S/N: НОМЕР_4 ; ноутбук LENOVO модель 81ХА, S/N: PF1T1P4Q, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
За наведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 15.08.2024 житла ОСОБА_7 - елінга № 28 за адресою: АДРЕСА_3, а саме на:
-мобільний телефон APPLE IPHONE, модель: MGJA3FS/A, S/N: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
-ноутбук APPLE, S/N: C02F77M0Q05N;
-ноутбук LENOVO, модель 81ХА, S/N: PF1T1P4Q.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1