- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/8678/24
Провадження 1-кс/991/8716/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000236 від 31.05.2023,
ВСТАНОВИВ:
06.09.2023 вказана скарга на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
В обґрунтування поданої заяви адвокат зазначає, що 29.08.2024 детективами Національного антикорупційного бюро України у межах кримінального провадження №52023000000000236 від 31.05.2023 та на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 у справі №991/7638/24 проведено обшук в житлі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено мобільний телефон останнього.
Надалі, 02.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт вилученого майна, а саме мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1 .
Посилаючись на положення п. З ч. 1 ст. 169 та ч. 6 ст. 173 КПК України адвокат стверджує, що вилучене у ОСОБА_4 майно підлягає поверненню власнику, оскільки станом на час подання цієї заяви слідчий суддя не постановив ухвалу про арешт вилученого 29.08.2024 мобільного телефону.
При цьому, адвокат зауважує, що він 05.09.2024, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернувся до детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 з відповідними клопотаннями про повернення вилучено майна, проте наразі майно власнику не повернуто, чим грубо порушуються вимоги КПК України.
З огляду на зазначене, адвокат просить зобов`язати детектива у кримінальному провадженні №52023000000000236 від 31.05.2023 повернути ОСОБА_4 вилучене в нього майно.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
У зв`язку з тим, що судові засідання з розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 були неодноразово відкладені, слідчий суддя вважає за необхідне насамперед зазначити причини, які стали підставою таких відкладень в їх хронологічній послідовності.
Так, перше судове засідання з розгляду вказаної скарги було призначене на 11.09.2024 на 17 год. 15 хв., про що учасники були завчасно повідомленні. Однак, до початку судового засідання від детектива ОСОБА_6 надійшла заява про його відкладення. В обґрунтування своєї заяви детектив зазначила, що потребує додаткового часу для ознайомлення з матеріалами скарги та підготовки належної правової позиції.
11.09.2024 заслухавши в судовому засідання думку адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти відкладення, посилаючись на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги, слідчим суддею було прийняте рішення про задоволення заяви детектива ОСОБА_6 з метою забезпечення права на надання відповідних заперечень чи пояснень щодо заявленої скарги. З огляду на це, 11.09.2024 судове засідання було відкладене на 17.09.2024 на 13 год. 00 хв.
Разом з тим, 17.09.2024 судове засідання було зняте з розгляду у зв`язку з перебуванням слідчого судді ОСОБА_1 на лікарняному, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, складеною 17.09.2024 секретарем судового засідання.
Чергове судове засідання, призначене на 24.09.2024 на 15 год. 30 хв., не відбулось у зв`язку з неявкою учасників, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. При цьому, від детектива ОСОБА_7 (який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52023000000000236 від 31.05.2023) надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності, водночас адвокат ОСОБА_3 про поважність причин своєї неявки не повідомив. З огляду на вказані обставини, слідчим суддею було прийнято рішення про відкладення судового засідання та повторний виклик учасників.
24.09.2024 секретар судового засідання повідомила учасникам про дату наступного судового засідання, здійснивши їх виклик на 27.09.2024 на 12 год. 30 хв.
Водночас, в судове засідання, призначене на 27.09.2024 на 12 год. 30 хв. учасники знову не з`явились. При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до змісту попередньо поданої детективом заяви, він не заперечував проти розгляду скарги за його відсутності. Водночас, від адвоката ОСОБА_3 не надходило жодних заяв чи клопотань, тобто останній в черговий раз не повідомив про причини свого неприбуття у судове засідання.
Отже, оскільки адвокат ОСОБА_3 повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час, місце судового засідання та не повідомив про причини своєї неявки, слідчим суддею було прийняте рішення про здійснення розгляду скарги за його відсутності.
Як вже було зазначено, детектив у судове засідання не з`явилася, однак до його початку (16.09.2024) надіслала письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні скарги адвоката. В обґрунтування своєї позиції детектив ОСОБА_6 зазначила, що обшук за місцем проживання ОСОБА_4 проводився на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду якою прямо надано дозвіл на відшукання мобільних терміналів систем зв`язку, які використовувались чи перебувають у користуванні останнього. Детектив повідомила, що постановою від 29.08.2024 вилучене у ОСОБА_4 майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №52023000000000236 від 31.05.2023 та щодо нього призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
До того ж, детектив зауважила, що 13.09.2024 слідчим суддею було прийняте рішенням про накладення арешту на майно, вилучене у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 (справа №991/8135/24).
З огляду на вказані обставини, детектив вказує, що вилучені мобільні телефони не можуть бути повернуті, оскільки існує потреба в забезпеченні збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
У зв`язку з неявкою учасників в судове засідання та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.
У першу чергу, для вирішення питання про неповернення тимчасово вилученого майна, слідчий суддя має визначити чи має майно, відносно якого порушене питання, статус тимчасово вилученого.
Так, відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони відповідають одній з ознак п. 1-4 вказаної статті.
При цьому, оцінка підстав віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України залежить також від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Статтею 168 КПК України передбачено випадки за яких можливо тимчасово вилучати майно, зокрема згідно з ч. 2 цієї статті тимчасове вилучення здійснюється під час обшуку.
Вказана слідча дія відповідно до ст. 234 КПК України проводиться на підставі ухвали слідчого судді, в якій, з-поміж іншого, мають міститися відомості про речі та документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що необхідність зазначення таких відомостей узгоджується із тим, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук детектив/прокурор, серед іншого, має довести достатність підстав вважати, що відповідні речі та документи мають значення для досудового розслідування, відомості, які в них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду, а також, можливість перебування таких речей та документів у зазначеному житлі чи іншому володінні особи ( п. 2-4 ч. 5 ст. 234 КПК України).
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про дозвіл на проведення обшуку, здійснюється судовий контроль за втручанням у право власності осіб, зокрема щодо конкретного обсягу майна, яке має значення для конкретного кримінального провадження та яке за умови подальшого дотримання встановлених законом правил отримання доказової інформації із таких речей і документів та її фіксування забезпечуватиме правомірність утримання такого майна органом досудового розслідування.
У зв`язку із цим, статтею 236 КПК України, якою встановлено порядок проведення обшуку, розрізнено статус майна, яке може вилучатися під час такої слідчої дії. Така різниця у статусі обумовлена відмінностями у подальшому процесуальному оформленні майна у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінністю в питанні повернення власнику.
Так, положення ч. 7 ст. 236 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тож, законодавцем визначено, що тимчасово вилученим майном під час обшуку є майно, яке:
- не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
- не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
Застосовуючи вказані положення до майна, щодо якого порушено питання у поданій скарзі, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Зі змісту скарги та долучених до неї матеріалів встановлено, що 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді від 15.08.2024 (справа № 991/7638/24, провадження №1-кс/991/7670/24) у межах кримінального провадження №52023000000000236 від 31.05.2023 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаною ухвалою прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, матеріальних носіїв інформації (у тому числі персональних комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, SD-карт, оптичних дисків, флеш-накопичувачів, дисків, мобільних телефонів), за допомогою яких можливе створення, копіювання та/або зберігання інформації, на яких можуть знаходитися документи та інформація в електронному вигляді, що містять відомості, які стосуються обставин закупівлі та поставки рукавичок захисних для Збройних Сил України в 2022 році, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
Як вбачається з протоколу обшуку від 29.08.2024 під час проведеного обшуку ОСОБА_4 добровільно надав свій мобільний телефон для огляду. У протоколі обшуку відображено відомості про поверхневий огляд телефону та виявлення у месенджерах WhatsApp групи під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій міститься листування за 2022-2023 рр. щодо ввезення на територію України рукавичок захисних, проведення лабораторних досліджень, сплата мита; спілкування з контактом « ОСОБА_8 » під час якого відбувається пересилання скан-копії документів із зображенням напису ТОВ «МІК». У месенджері Signal виявлено спілкування із абонентом « ОСОБА_8 », у ході якого обговорюються питання отримання коштів. При цьому, у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження, детективом прийнято рішення про його вилучення, що, на думку слідчого судді, узгоджується із положеннями ст. 168 КПК України.
Положення ст. 171 КПК України встановлюють обов`язок сторони обвинувачення звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
02.09.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт вилученого у ОСОБА_4 майна, а саме мобільного телефону Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1 .
Разом з тим, зі змісту скарги вбачається, що як на підставу для повернення вилученого мобільного телефону, адвокат посилається на те, що слідчий суддя всупереч прямо передбаченого ч. 6 ст. 173 КПК України обов`язку не постановив ухвалу про арешт такого майна протягом сімдесяти двох годин із дня находження до суду відповідного клопотання. На переконання адвоката, вказана обставина є безумовною підставою для повернення майна особі, у якої його було вилучено.
Водночас, слідчий суддя не погоджується з тим, як адвокат трактує положення вказаної норми, оскільки сплив процесуального строку для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок розглянути клопотання та не тягне за собою припинення повноважень слідчого судді на прийняття відповідного судового рішення.
Так, ч. 6 ст. 173 КПК України дійсно визначає правовий наслідок нерозгляду клопотання у визначені строки, що відповідно є підставою для звернення до слідчого/прокурора із вимогою про повернення такого майна, тобто орган досудового розслідування позбавляється правових підстав утримувати у себе майно. Однак, це не свідчить, що на таке майно не може бути накладено арешт, тим більше коли вирішується доля арешту майна в якості речового доказу. Незважаючи на пропущення строків, значення такого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин кримінального провадження не втрачається, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.
При цьому встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2024 подане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене 29.08.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy M62 Ultra номер моделі SM-M625F/DS IMEI1 НОМЕР_2 IMEI2 НОМЕР_1, що підтверджується копією судового рішення.
Отже, проаналізувавши надані сторонами матеріали слідчий суддя встановив, що станом на час розгляду цієї скарги, майно, вилучене в ході проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, не має статусу тимчасово вилученого, оскільки ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2024 (справа №991/8115/24, провадження №1-кс/991/8153/24) на нього накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, а тому воно не підлягає поверненню.
Разом з тим, слідчий суддя відзначає, що перевірка обґрунтованості накладення арешту може бути здійснена у межах процедури скасування арешту майна, передбаченої ст. 174 КПК України, або апеляційного оскарження. У межах розгляду скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, оцінці підлягає лише наявність статусу тимчасово вилученого майна та існування підстав для його повернення, передбачених ст. 169 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 167, 169, 170, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52023000000000236 від 31.05.2023,- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1