- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/10357/24
провадження №1-кс/991/10402/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«02» жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року стосовно:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Магдебург Федеративної Республіки Німеччини, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №52021000000000574 від 07 грудня 2021 року за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, щодо можливого заволодіння майном АТ «Харківобленерго» шляхом зловживання службовими особами цього товариства своїм службовим становищем під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг.
В межах даного кримінального провадження Директор з загальних питань АТ «Харківобленерго» ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння та незакінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою.
Так, відповідно до клопотання, з урахуванням наявності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень, 22 серпня 2024 року йому у порядку ст.ст. 135, 278 КПК України повідомлено про підозру. Крім того, ОСОБА_6 викликався до органу досудового розслідування на 19, 22 серпня та 02, 16 вересня 2024 року в порядку, визначеному главою 11 КПК України, однак на такі виклики не з`явився, при цьому, згідно з інформацією, отриманою від Державної міграційної службі України листами від 15 липня 2024 року №6.2-6758/2-24 та від 07 серпня 2024 року №6.2-7575/2-24, ОСОБА_6 з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в установленому законом порядку до органів ДМС не звертався і місце проживання останнього зареєстровано саме за адресою, на яку направлялися повістки ( АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим постановою детектива від 16 вересня 2024 року його оголошено в міжнародний розшук.
Мотивуючи необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначив, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, який карається позбавленням волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Метою обрання підозрюваному запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити буд-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою обрання запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків, а застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що роль ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень полягала не у безпосередньому підписанні відповідних договорів і участі в процедурі закупівель, а в залученні підприємств, які в подальшому перемогли із завищеною ціною. Крім того, долучив постанову детектива від 27 вересня 2024 року про виправлення описки, допущеної на 59 стор. письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 22 серпня 2024 року, а саме: стосовно того, що замість невірно зазначених анкетних відомостей особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, слід вважати вірним: «Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення…».
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні поданого клопотання, підтримуючи, в тому числі, доводи, викладені у письмових запереченнях та доповненнях до них. Зокрема, адвокат вказала на порушення органом досудового розслідування процедури повідомлення ОСОБА_6 про підозру, його викликів до детектива, оскільки ОСОБА_6 вибув за межі України задовго до складення такого повідомлення про підозру, у зв`язку з чим в даному випадку мали би застосовуватись положення ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України. Крім того, адвокат детально описала свої доводи на обґрунтування того, що: матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання не містять достатніх даних, які, на її переконання, поза розумним сумнівом з достатньою переконливістю доводять обґрунтованість підозри; детективом не вжиті заходи для дійсного дослідження ринку товарів, які закуплені в ході тендеру, та для встановлення факту заподіяння матеріальної шкоди підприємству і її розміру. Натомість, до матеріалів клопотання долучено висновок експерта, в ході складення якого, на думку адвоката,не досліджувався фактичний ринок вартості товарів певної категорії (ні лічильників, ні трансформаторів), а слідчий умисно обмежив експерта необхідністю досліджень лише тих документів, які були вилучені у ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА». До того ж,сторона обвинувачення не довела існування ризиків, оскільки детектив лише формально навів перелік таких ризиків, однак не послався на матеріали (докази), як підтверджують їх існування, натомість ОСОБА_6 не переховувався від органу досудового розслідування, законно перетнув кордон України 19 вересня 2023 року, тобто майже за рік до оголошення підозри, при цьому такий виїзд був обумовлений тим, що місце проживання ОСОБА_6 знаходиться у місті Харкові, яке з 24 лютого 2022 року перебуває під постійними обстрілами рф (будинок ОСОБА_6 тричі зазнавав руйнувань та потребує ремонту), при цьому, він є доглядачем за батьком-інвалідом, має дружину і малолітню дитину, у зв`язку з чим, для рятування свого життя та життя своєї родини покинув територію України. Адвокат також вважає, що до матеріалів клопотання не додані документи, які свідчать про перебування ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, а саме: копії індивідуального звіту з бази Інтерполу із зазначенням дати публікації повідомлення, строку його дії, мети публікації, копії витягу або довідки. Крім того, просила врахувати те, що ОСОБА_6 протягом 2009-2021 роки активно займався громадською діяльністю в сфері захисту прав і свобод громадян, а також діяльністю в сфері боротьби з корупцією в правоохоронних органах та інше.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання дослідити, зокрема обставини наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України; наявності та достатності доказів на підтвердження факту перебування підозрюваного у міжнародному розшуку; наявності ризиків, які можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати.
Вирішуючи зазначені питання в межах розгляду клопотання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає про наступне.
Відповідно до витягу з ЄРДР від 16 вересня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000574 розпочато 07 грудня 2021 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, складено детективом 22 серпня 2024 року за погодженням з прокурором та вручено йому згідно з вимогами ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Зокрема, як вбачається з матеріалів клопотання, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 направлено на відомі адреси за місцями його реєстрації та проживання ( АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 відповідно), вручене житлово-експлуатаційній організації - Дільниці №41 КП «Жилкомсервіс», Адміністрації Київського району Харківської міської ради, а також адміністрації за його місцем роботи - AT «Харківобленерго» (т. 1 а.с. 179-184). Як вбачається з тексту постанови про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук від 16 вересня 2024 року, у зв`язку з його відсутністю та відсутністю членів його сім`ї за відомими адресами проживання, письмове повідомлення про підозру було поміщено до поштової скриньки квартири АДРЕСА_3, а також (через відсутність поштової скриньки) вкладено до папки синього кольору та переміщено до внутрішньої частини прибудинкової території (під вхідними дверима) приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 192-193). До того ж,за даними рапорту щодо вжиття заходів, направлених на вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6, від 28 серпня 2024 року, у зв`язку з відсутністю його за місцем проживання, письмове повідомлення про підозру від 22 серпня 2024 року цього ж дня надіслано детективом на встановлені електронні поштові скриньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (т. 1 а.с. 185).
Отже, досліджені матеріали свідчать, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України з 22 серпня 2024 року і стосовно нього може розглядатися питання про обрання запобіжного заходу.
Стосовно посилань сторони захисту на необхідність застосування в даному випадку положень ч. 7 ст. 135, ч. 1 ст. 566 КПК України у зв`язку з перебуванням ОСОБА_6 за межами України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що, зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, належним визнається направлення повідомлення особі на поштову адресу, що, відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження, підтверджує саме місце проживання такої особи. При цьому, законодавство не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними адресами, тобто, згідно із встановленою процедурою, реєстрація нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання. Отже, без проходження певних визначених законодавством України процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні.
В межах даного кримінального провадження ні самим підозрюваним, ні його захисником не надано слідчому судді офіційних, передбачених чинним законодавством України документів, що підтверджували б зміну місця проживання ОСОБА_6, як і не надано доказів оформлення ним документів про залишення за кордоном на постійне місце проживання,у зв`язку з чим зазначені вище доводи сторони захисту є безпідставними, навіть за умови перебування ОСОБА_6 у певній країні на консульському обліку.
Як бачимо, процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин непроведення відповідних процедур, пов`язаних зі зміною місця проживання.
Додатково слід зазначити, що направлення органом досудового розслідування копій повідомлень про підозру на поштову електронну скриньку сприймаються слідчим суддею виключно як додаткові заходи, що направлені на забезпечення дотримання справедливості кримінального провадження в цілому.
Щодо обґрунтованості підозри
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначених вище кримінальних правопорушень, слідчим суддею досліджені наявні матеріали та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Так, з аналізу доводів, викладених в клопотанні та долучених до нього матеріалів вбачається, що в межах зазначеного кримінального провадження розслідуються обставини можливого привласнення, розтрати та заволодіння майном АТ «Харківобленерго» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами цього товариства своїм службовим становищем протягом 2021-2022 років під час організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за завищеними цінами. Зокрема, сторона обвинувачення стверджує, що у період з 24 листопада 2020 року по 24 січня 2023 року ОСОБА_7, виконуючи обов`язки Генерального директора AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», організував вчинення злочинів та керував їх підготовкою і вчиненням, утворивши при цьому організовану групу, роль співорганізатора у якій зайняв ОСОБА_8, який здійснював фактичне управління ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та який залучив до вчинення злочину ОСОБА_9 - директора ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА». До складу організованої групи, окрім ОСОБА_7, також увійшли Директор з загальних питань AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_6 та начальник Управління матеріально-технічного постачання AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» ОСОБА_10 Об`єднавшись у травні-червні 2021 року у внутрішньо стійке об`єднання вчинялось заволодіння грошових коштів AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в складі організованої групи в особливо великих розмірах. За версією слідства, елементами розробленого злочинного плану було завищення очікуваної вартості предметів публічних закупівель та формування моделей штучного обмеження допуску до участі у цих процедурах інших (непідконтрольних) суб`єктів господарювання. Так, члени організованої групи ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 заволоділи коштами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 11 126 652,90 грн, що становить суму різниць у вартості поставленого товару, що був сплачений AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», тобто 7 815 553,54,38 грн та 3 311 099,36 грн, за договорами поставки Ц9354 від 25 травня 2021 року та Ч5360 від 27 вересня 2021 року, укладених із ТОВ «ХЕТЗ «ЕНЕРГОМІРА» на постачання лічильників у порівнянні з ринковими цінами. Також вказані члени організованої групи вчинили закінчений замах на заволодіння коштами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 9 193 127,80 грн з ПДВ, що становить суму різниць у вартості непоставленого на адресу AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» товару за договорами поставки, укладених із ТОВ «ХЕТЗ «Енергоміра», Ц9354 від 25 травня 2021 року та Ч5360 від 27 вересня 2021 року, тобто 3 281 332,68 грн з ПДВ та 3 899 754,00 грн з ПДВ відповідно, та із врахуванням різниці вартості поставленого товару за видатковими накладними ЭH-0000371 від 21 лютого 2022 року та ЭH-0000372 від 21 лютого 2022 року AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у порівнянні із ринковою вартістю. Крім того, члени організованої групи заволоділи коштами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у розмірі 1 275 655,80 грн з ПДВ, що є різницею між вартістю товару, придбаного ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКОЄВРОПЕЙСЬКА АГРОКОМПАНІЯ» (які фактично контролювались ОСОБА_8 ) у виробника-ТОВ «ЕЛІЗ» та іншого постачальника -ТОВ «ДІП СЕРВІС+», та вартістю товару, а саме: трансформаторів, реалізованих ТОВ «ЕК «ЕНЕРГОТАЙМ» до AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» по договору поставки Ч5656 від 04 жовтня 2021 року. Також члени організованої групи вчинили закінчений замах на заволодіння коштами AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» у сумі 111 062 426,06 грн з ПДВ на підставі договору поставки трансформаторів Ч5656 від 04 жовтня 2021 року, укладеного із ТОВ «ЕК «ЕНЕРГО-ТАЙМ» (яка фактично контролювались ОСОБА_8 ).
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_6 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах (в тому числі експертних дослідженнях - т. 2 а.с. 184-194; протоколі додаткового огляду інформації з мобільного телефона ОСОБА_7 від 17 липня 2024 року - т. 4 а.с. 12-42; протоколі огляду інформації з мобільного телефона ОСОБА_12 від 10 серпня 2024 року - т. 4 а.с. 127-135; протоколі додаткового огляду інформації з мобільного телефона ОСОБА_7 від 30 липня 2024 року - т. 5 а.с. 27-39), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, в межах даного кримінального провадження.
При цьому, озвучені адвокатом твердження стосовно проведеної експертизи ціни лічильників на підставі даних виключно ТОВ «ХЕТЗ «Енергоміра» заслуговують на увагу, але жодних чином, з урахуванням стадії розслідування та дослідженого обсягу матеріалів, не перешкоджають розгляду даного клопотання.
Твердження сторони захисту про відсутність повноважень у ОСОБА_13 на початок оголошення закупівлі лічильників (початок 2021 року), не надання прокурором жодних відомостей про обсяг наявних повноважень у підозрюваного, як радника Генерального директора АТ «Харківобленерго» (квітень 2021 року), не спростовують висновків слідчого судді в частині можливої причетності ОСОБА_13 до подій в такій мірі, що виправдовують обрання запобіжного заходу, а питання належної кваліфікації його дій (співвиконавець по ст. 191 КК України чи пособник) може бути уточнено в ході подальшого досудового розслідування.
Щодо оголошення підозрюваної у міжнародний розшук
Зі змісту 6 ст. 193 КПК України випливає, що під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя повинен, зокрема з`ясувати чи оголошена особа, щодо якої вирішується таке питання, у міжнародний розшук. При цьому, слідчий суддя не вправі вимагати доведення факту здійснення розшукових заходів чи вчинення будь-яких інших додаткових дій, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не визначає такої вимоги.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_5 від 16 вересня 2024 року ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук (т. 1 а.с. 192-193).
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у обліках Інтерполу, але визначає необхідність оголошення такого розшуку, що в даному випадку і було здійснено детективом шляхом прийняття постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Враховуючи наведену позицію, твердження сторони захисту підозрюваного ОСОБА_6 про те, що зазначені вище дії не свідчать про фактичне внесення відомостей до бази даних Інтерполу та початок процедури розшуку особи, до уваги не приймаються, оскільки на момент звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу та його розгляду підозрюваний ОСОБА_6 уже був оголошений у міжнародний розшук у зв`язку з прийняттям детективом такого рішення, а дії правоохоронного органу щодо направлення відповідних запитів до компетентних органів за наслідком прийняття цього рішення є лише його виконанням та не впливає на констатацію факту оголошення підозрюваного у розшук.
Щодо ризиків кримінального провадження
Вирішуючи питання про наявність ризиків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що усфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6, детектив у клопотанні та прокурор в судовому засіданні посилалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити буд-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Зазначаючи у клопотанні про існування цього ризику, сторона обвинувачення посилається на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, є особливо тяжким та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, отже, в порушення п. 4 Правил реєстрації місця проживання, він не здійснив упродовж 30 днів з моменту прибуття до нового місця проживання свою реєстрацію. Крім того, ОСОБА_6 має такі дійсні паспорти для виїзду за кордон: номер НОМЕР_1 від 07 лютого 2024 року з терміном дії до 07 лютого 2034 року та номер НОМЕР_2 від 12 березня 2015 року з терміном дії до 12 березня 2025, а отже в будь-який момент може залишити межі України. Так, лише за період часу з 2018 року по 19 вересня 2023 року ОСОБА_6 систематично виїжджав за межі України загалом 14 разів, а саме: до країн Туреччини, Єгипту, Польщі, Німеччини, Чехії, Катару, Домініканської Республіки. При цьому, 19 вересня 2023 року він перетнув державний кордон із Польщею та до теперішнього часу до України не повернувся. Детектив також навів відомості щодо майнового та фінансового стану ОСОБА_6, його дружини, матері, тестя і тещі, які, у поєднанні з численними соціальними зв`язками ОСОБА_6 в інших країнах, на думку сторони обвинувачення, свідчать про реальну фінансову можливість переховування за межами України тривалий період часу.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Втім, аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик переховування підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня.
Вирішуючи питання щодо можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, слідчий суддя враховує судову практику, в тому числі вищої судової інстанції України, яка під ухиленням від слідства або суду визначає будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. При з`ясуванні того, які дії особи мають визначатись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.
Слідчий суддя в повному обсязі погоджується із вказаним вище визначенням такої дії, як ухилення та вважає, що факт ухилення від слідства буде і тоді, коли особа перебуває поза межами території України і не з`являється на виклик органу слідства без поважних причин та створює видимість наявності об`єктивних причин неможливості такої явки та/або висуває певні умови.
Як вбачається з матеріалів клопотання, під час досудового розслідування виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та проведення за його участі слідчих дій, однак ОСОБА_6 ухиляється від слідства.
Так, як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 неодноразово викликалася до органу досудового розслідування в порядку глави 11 КПК України, зокрема на 19, 22 серпня та 02, 16 вересня 2024 року. Так, за даними рапорту детектива від 15 серпня 2024 року (т. 1 а.с. 109), для вручення ОСОБА_6 повісток на 19, 22 серпня 2024 року детектив прибув за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1, однак двері квартири ніхто не відчинив, у зв`язку з чим такі повістки були залишені у дверях до спільного приміщення квартир АДРЕСА_4 . Після цього повістки були вручені начальнику дільниці №41 КП «Жилкомсервіс». Крім того, виклики ОСОБА_6 були здійснені телефонним зв`язком на його абонентський номер, а також на абонентські номери його батька, матері та дружини, однак жодна з цих осіб на дзвінки не відповіла, після чого, у зв`язку із відсутністю поштової скриньки, повістки були залишені у дверях прибудинкової території за місцем його проживання ( АДРЕСА_2 ). До того ж, вказані повістки були вручені представникові АТ «Харківобленерго» за місцем роботи ОСОБА_6, а також направлені поштою на адреси його реєстрації та проживання (т. 1 а.с. 110-113). Однак, на вказані виклики ОСОБА_6 не з`явився та про причини своєї неявки не повідомило, про що свідчать рапорти детектива від 27 серпня та 09 вересня 2024 року, при цьому у останньому, серед іншого, зазначено, що повістка про виклик на 22 серпня 2024 року також була опублікована на офіційному веб-сайті НАБУ (т. 1 а.с. 114, 115). Як вбачається з рапортів детектива від 10, 16 вересня 2024 року, за повістками на 02 та 16 вересня 2024 року, які так само направлялися ОСОБА_6 за адресами його реєстрації та проживання, електронною поштою, публікувалися на офіційному веб-сайті НАБУ та направлялись на електронну пошту за місцем його роботи, ОСОБА_6 також не з`явився (т. 1 а.с. 186-191).
Зі змісту клопотання, відповідно до інформації, отриманої від Державної міграційної службі України листами 6.2-6758/2-24 від 15 липня 2024 року та 6.2-7575/2-24 від 07 серпня 2024 року, ОСОБА_6 з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання в установленому законом порядку до органів ДМС не звертався і місце проживання останнього зареєстровано саме за адресою, на яку направлялися повістки ( АДРЕСА_1 ).
Отже, свого процесуального обов`язку ОСОБА_6 не виконав, при цьому 19 вересня 2023 року він перетнув державний кордон із Польщею та до теперішнього часу до України не повертався (т. 1 а.с. 106), а його адвокат в судовому засіданні на питання слідчого судді повідомила, що на теперішній час ОСОБА_6 не планує комунікувати із судом.
Отже, враховуючи зазначене вище, слідчий суддя констатує, що підозрюваному ОСОБА_6 наразі достеменно відомо про існування стосовно нього кримінального провадження, яке розслідується детективами НАБУ, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами.
За таких обставин, з урахуванням покарання, що передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, зокрема щодо обізнаності останньго про наявність стосовно нього кримінального провадження, повідомлення про підозру та про його зміст, слідчий суддя зміг переконатися в усвідомленій та поінформованій відмові підозрюваного від участі в слідчих діях на території України.
Підсумовуючи, наявність у підозрюваного паспортів громадянина України для виїзду за кордон та майнових ресурсів, достатніх для тривалого перебування за кордоном, його поінформованість про інтерес слідства до його особи свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою саме ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив просив враховувати, що інкримінований ОСОБА_6 злочин, вчинений ним у співучасті з іншими точно не встановленими наразі органом досудового слідства особами. При цьому, ОСОБА_6, який підозрюється у заволодінні державними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем директора з загальних питань AT «Харківобленерго», за своїми посадовими обов`язками уповноважений застосовувати заохочення та накладання дисциплінарних стягнень на працівників цього товариства. Водночас, наразі в статусі свідків не допитано жодного працівника AT «Харківобленерго», що дає підстави вважати про високу ймовірність надання ними неповних та/або недостовірних показань через існуючу нормативно визначену службову та матеріальну залежність від ОСОБА_6, тож обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на переконання сторони обвинувачення, надасть йому можливість незаконно впливати на інших осіб, як причетних до скоєння злочину, так і свідків, котрі можуть надати щодо ОСОБА_6 викривальні показання.
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин та, з урахуванням повідомлених стороною обвинувачення відомостей, слідчий суддя вважає доведеним існування заявленого ризику щодо можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Щодо ризиків знищити, сховати або спотворити буд-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Зі змісту клопотання, вказані ризики існують з урахуванням, зокрема того, що на теперішній час у ході досудового слідства не встановлено усіх осіб, причетних до скоєння кримінального провадження, не виявлено речових доказів - грошових коштів, якими, за версією слідства, ОСОБА_6 заволодів спільно з іншими співучасниками, а також не встановлено, чи здійснив він легалізацію коштів, одержаних внаслідок заволодіння бюджетними коштами, тобто злочину за ст. 209 КК України. Крім того, як зазначено у клопотання, під час проведення 22 серпня 2023 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 він намагався сховати виявлені у нього речі, що мають значення для кримінального провадження. Встановлено також, що рідний брат ОСОБА_6 проходив службу в Національній поліції, тобто має зв`язки із представниками правоохоронних органів, тож може використовувати наявні зв`язки та можливості для отримання інформації про слідчі та інші дії, які плануються в цьому кримінальному провадженні для унеможливлення досягнення їх мети. До того, за твердженням сторони обвинувачення, приймаючи до уваги факт наявності численних заяв одного з акціонерів AT «Харківобленерго» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 » щодо протиправних дій службових AT «Харківобленерго» під час проведення процедур закупівель, наявні підстави вважати, що ОСОБА_6, обіймаючи керівну посаду в AT «Харківобленерго», і надалі продовжить вчиняти нові злочини у сфері власності чи службової діяльності.
Втім, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням відповідних припущень.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існує частина ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 34-річного віку, є громадянином України, одружений, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, надані слідчому судді відомості дозволяють охарактеризувати майновий стан ОСОБА_6 як забезпечений. Підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує обсяг наявних доказів про можливе вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також встановлення частини із заявлених органом досудового розслідування ризиків, що є достатнім для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі не перевіряє питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК України, такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
З огляду на викладене, враховуючи те, що слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання детектива підлягає задоволенню.
На цьому етапі розслідування слідчий суддя не вважає за доцільне втручатися у розсуд прокурора/детектива щодо мотивів подачі ними відповідного клопотання (жодних перешкод для продовження розслідування цього провадження не встановлено), як і не оцінює перспективи досягнення дієвості обраного запобіжного заходу, а обмежується виключно констатацією факту доведеності встановлених процесуальним законодавством формальних підстав для прийняття того чи іншого рішення.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання детектива ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_14