Document No. 122175491

Date of the hearing: 03/10/2024
Date of the decision: 03/10/2024
Case №: 991/11488/24
Proceeding №: 42024110000000146
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Sikora K.O.

Справа № 991/11488/24

Провадження № 1-кс/991/11542/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, за підозрою

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Селидове Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 01 жовтня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) просив продовжити на два місяці строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та залишити без змін визначену в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України заставу в розмірі 25 000 000 грн.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7,, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб.

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146 (1) щодо обставин одержання заступником Міністра енергетики ОСОБА_4, який є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8, довіреною особою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США, що є особливо великим розміром, за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України (2) та за фактом того, що громадяни України, маючи вплив на посадових осіб вугільної галузі, запровадили протиправну схему з отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У межах цього кримінального провадження 11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

На думку детектива, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків підозрюваного.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з наведених у ньому мотивів. Уточнив, що просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на 60 днів. Наполягав на обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_4, з посиланням на матеріали, здобуті за результатами НСРД. Зазначив, що ОСОБА_8 сприймав ОСОБА_4 як свого керівника, а тому підозрюваний може на нього впливати.

2.2. Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Наголошував на тому, що:

- ОСОБА_4 має низку захворювань, що виключає його перебування під вартою;

- з огляду на перебування у Нововолинському міському суді Волинської області кримінального провадження за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_11, останній має зв`язок із правоохоронними органами та зацікавлений у співпраці з ними;

- існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо ОСОБА_4 є непідтвердженим;

- клопотання не відповідає вимогам статті 184 КПК України, зокрема, на обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду детектив зазначив про підозру ОСОБА_4 у пособництві;

- матеріали справи не містять достатніх та об`єктивних доказів, що ОСОБА_4 мав на меті отримати неправомірну вигоду, у нього не було виявлено жодних попередньо ідентифікованих грошових коштів;

- розмір застави є непомірним.

Захисник прохав зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу або обрати щодо ОСОБА_4 інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Повідомив, що під час перебування під вартою не звертався до медичної частини слідчого ізолятора. Наполягав, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють, не вчиняв і неправомірної вигоди не отримував.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя має з`ясувати, чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 12 серпня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2024 року та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Зазначена ухвала була переглянута в апеляційному порядку та ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 серпня 2024 року залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді від 19 вересня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

3.4.1. Зміст повідомлення про підозру

11 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

Так, заступник Міністра енергетики України ОСОБА_4 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств, у тому числі - щодо державних підприємств «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

За версією органу досудового розслідування, у лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України, до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Під час неодноразових зустрічей, які відбулися упродовж березня-липня поточного року між радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10, заступником Міністра енергетики України ОСОБА_4, виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та довіреною особою ОСОБА_4 - ОСОБА_7, обговорювалися питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля» та його переліку.

У лютому - березні поточного року (більш точна дата на цей час не встановлена, проте не пізніше 25 травня 2024 року) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 та довіреною особою ОСОБА_4 . ОСОБА_7, з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу на зберігання, з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками згоди на ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 покладалася роль пособників, а саме - забезпечення комунікації з ОСОБА_10 щодо одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшої її передачі ОСОБА_13 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, 25 травня 2024 року в ресторані «ВАО» ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: АДРЕСА_3, довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_4 - ОСОБА_7 під час обговорення з ОСОБА_10 можливості передачі вугільно-видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» озвучив узгоджену з ОСОБА_4 умову такої передачі обладнання, а саме - надання ОСОБА_10 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами, по 250 000 доларів США кожна.

22 липня 2024 року ОСОБА_4 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_10 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину цього ж дня.

Під час зустрічі, яка відбулася 22 липня 2024 року у ресторані «ВАО», між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», через значні розміри буде передаватися ОСОБА_10 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США кожна щотижнево, через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_4 про домовленість з ОСОБА_10 щодо порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США. ОСОБА_4 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_7, 25 липня 2024 року довірена особа ОСОБА_10 - ОСОБА_11 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв у приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Наступного дня, 26 липня 2024 року о 11 год 54 хв ОСОБА_8, виконуючи роль пособника, одержані від ОСОБА_11 кошти у пакеті червоного кольору передав ОСОБА_7 у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: АДРЕСА_4 .

Крім того, ОСОБА_7 під час зустрічі останнього з ОСОБА_4 та ОСОБА_10, яка відбулася 03 серпня 2024 року у ресторані «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_5, діючи з відома та за згодою ОСОБА_4, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі наступної частини неправомірної вигоди наближеній до ОСОБА_7 особі - ОСОБА_14 . Таким чином, за версією досудового розслідування, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до своєї злочинної діяльності також залучили ОСОБА_9 .

03 серпня 2024 року ОСОБА_11 передав довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_9 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_9 поїхав на зустріч з ОСОБА_7 в ресторан «Fenix», де передав ОСОБА_7 одержані від ОСОБА_11 грошові кошти.

У подальшому, 08 серпня 2024 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що наступну (третю) частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_9 .

На виконання цієї вказівки, 10 серпня 2024 року ОСОБА_11 передав довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_9 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_9 поїхав на зустріч з ОСОБА_7 в ресторан «Фабіус» за адресою: АДРЕСА_5 .

Під час зустрічі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 10 серпня 2024 року органом досудового розслідування була припинена їх злочинна діяльність шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня також були затриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Отже, за версією органу досудового розслідування, упродовж 25 липня - 10 серпня 2024 року заступник Міністра енергетики України ОСОБА_4, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_10 за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2024 року становить 12 297 000 грн, та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 368 КК України.

3.4.2. Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 764-р про призначення ОСОБА_4 заступником Міністра енергетики України;

- заявою ОСОБА_11 від 15 квітня 2024 року щодо незаконних дій ОСОБА_7 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_11 від 15 квітня 2024 року, від 01 серпня 2024 року, від 10 серпня 2024 року, у яких зафіксовано показання останнього щодо обставин передачі ним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 трьох частин неправомірної вигоди по 100 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25 липня 2024 року, у якому зафіксовані обставини висунення умов щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- протоколом від 09 серпня 2024 року за результатами огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час якого зафіксовано розмову 25 березня 2024 року між ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_4, у ході якої ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_4 вказував ОСОБА_10 на необхідність надання неправомірної вигоди;

- протоколом від 09 серпня 2024 року, у якому зафіксовано результати огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час проведення якого зафіксовано розмову 28 березня 2024 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_10 за передачу обладнання;

- протоколом від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД, а саме - аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами яких зафіксовано розмову 18 липня 2024 року між ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8, у ході якої ОСОБА_7 надає вказівку всім прибрати телефони, що слідчий суддя розцінює як вказівку від ОСОБА_7, спрямовану на вжиття заходів з метою конспірації;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 07 серпня 2024 року, за результатами проведення якого зафіксовано надходження від ОСОБА_4 повідомлення 22 липня 2024 року про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину;

- протоколом від 22 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), у якому якого зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 22 липня 2024 року, під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_7 повідомив про досягнуту з ОСОБА_10 домовленість щодо передачі неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США, упродовж наступних 5 тижнів, з чим ОСОБА_4 погодився, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами проведення яких зафіксовано розмову 24 липня 2024 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, під час якої вони обговорюють фінансові взаємовідносини, у тому числі заплановане одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_8 ;

- протоколом від 25 липня 2024 року огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 26 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 . з ОСОБА_16 під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 07 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час якого зафіксована передача 26 липня 2024 року ОСОБА_8 ОСОБА_7 одержаних від ОСОБА_11 коштів, що знаходились у пакеті червоного кольору;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами огляду та вручення грошових коштів залученій до проведення НСРД особі, відповідно до якого ОСОБА_11 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 . з ОСОБА_9 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час проведення якого зафіксовано як 03 серпня 2024 року ОСОБА_9 після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10 серпня 2024 року, відповідно до якого цього дня ОСОБА_11 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом за результатами проведення упродовж 10-11 серпня 2024 року обшуку в автомобілі «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1, який використовує ОСОБА_9, під час якого виявлено та вилучено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США, зокрема, попередньо ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом обшуку упродовж 10-11 серпня 2024 року, проведеного в будинку за місцем проживання ОСОБА_7, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 2000 доларів США з другої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 20 купюр по 100 доларів США кожна, які були передані ОСОБА_11 03 серпня 2024 року довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_9

- протоколом обшуку від 11 серпня 2024 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_8, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя під час оцінки цього ризику враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, зокрема, зайняття ним посади заступника Міністра енергетики України, завдяки чому підозрюваний здобув широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб державних та правоохоронних органів, що вірогідно може використати з метою виїзду за кордон.

Також, слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні зафіксовано ймовірне одержання коштів у сумі 300 тисяч доларів США, з яких на сьогодні виявлено та вилучено лише 142 тисячі доларів США, а місцезнаходження інших коштів не відомо. Тому, існує ризик, що невіднайдені кошти продовжують перебувати у схованках підозрюваних або у довірених їм осіб, та можуть бути використані, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_2, виданий 15.01.2018 та дійсний до 15.01.2028), що дає йому змогу покинути територію України. Покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на переконання слідчого судді, не може повною мірою запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії він може вчиняти і на території України.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів детектива та прокурора щодо продовження існування цього ризику.

3.7. Щодо ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя приймає доводи прокурора в частині того, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, зокрема із залученням до ймовірного одержання неправомірної вигоди співучасників злочину, вказує на вжиття заходів конспірації вчинення кримінального правопорушення, а тому на цій стадії здійснення досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти дії задля створення штучних доказів своєї невинуватості.

3.8. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя дійшла висновку, що ОСОБА_4 за час перебування на посаді заступника Міністра енергетики України здобув певні важелі впливу на осіб, що можуть бути допитані у якості свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи матеріали кримінального провадження, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 має довірливі стосунки з іншим підозрюваним ОСОБА_7, завдяки яким може також впливати на нього з метою створення штучних доказів невинуватості. Також, у підпорядкуванні ОСОБА_4 перебував інший підозрюваний у кримінальному провадженні - ОСОБА_8, на якого ОСОБА_4 впливав, чим ймовірно останній може скористатися з метою примушування до надання неправдивих показань.

Крім того, завдяки своєму авторитету у сфері видобутку вугілля, ОСОБА_4 може через довірених осіб або безпосередньо вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_11, спонукаючи їх змінити свої попередні показання.

А тому, слідчий суддя дійшла висновку про продовження існування такого ризику.

3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Слідчий суддя приймає доводи сторони обвинувачення щодо існування цього ризику, позаяк інший підозрюваний у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8, у своїх показаннях стверджує про причетність ОСОБА_4 до систематичного отримання неправомірної вигоди.

Крім того, слідчий суддя зважає на необхідність перевірки інформації щодо зайняття ОСОБА_4 господарською діяльністю на окупованих територіях України, що може свідчити про вчинення ним інших кримінальних правопорушень. За таких обставин, на цьому етапі кримінального провадження цей ризик продовжує існувати.

3.9. Щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Стороною захисту не надано слідчому судді доказів на підтвердження обставин, які б виключали продовження строку дії запобіжного заходу.

Зокрема, слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо неналежного стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_4, позаяк копія консультативного висновку лікаря датована 15 лютого 2024 року, а підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що упродовж дії запобіжного заходу не звертався до медичної частини слідчого ізолятора, у якому тимчасово утримується.

Крім того, доводи щодо особистої зацікавленості ОСОБА_11 у кримінальному переслідуванні ОСОБА_4 є необґрунтованими, а його ймовірне перебування у статусі обвинуваченого не стосується цього кримінального провадження.

Описка, допущена стороною обвинувачення у тексті клопотання щодо обвинувачення ОСОБА_4 у пособництві, жодним чином не впливає на зміст висунутої йому 11 серпня 2024 року підозри у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, на стадії досудового розслідування не передбачене достовірне встановлення вини особи, що відбувається на іншій стадії, під час розгляду обвинувального акта по суті пред`явленого обвинувачення. А тому, зважаючи на те, що слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, і слідчим суддею відповідні обставини встановлені, є неспроможними доводи захисника про відсутність достатніх та об`єктивних доказів, що ОСОБА_4 мав на меті отримати неправомірну вигоду.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику впливу підозрюваного на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, соціальні зв`язки, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні прокурора, а застосування щодо підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо необхідності продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи приписи ч. 1 ст. 197 КПК України, такий строк запобіжного заходу слід продовжити на строк 60 днів.

Разом з тим, є неспроможними посилання захисника на можливість застосування щодо ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, позаяк, враховуючи встановлені слідчим суддею фактичні обставини, вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ба більше, питання зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу нещодавно було предметом дослідження слідчого судді, за результатами чого ухвалою від 19 вересня 2024 року у задоволенні відповідного клопотання про зміну запобіжного заходу було відмовлено.

Також, слідчий суддя врахувала посилання детектива та прокурора на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме на необхідність:

- отримання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме відомостей від операторів мобільного зв`язку про телефонні з`єднання підозрюваних, проведення їх виїмки та подальшого огляду з метою підтвердження фактів комунікації та зустрічей підозрюваних між собою та зі свідками у провадженні;

- отримання відеозаписів з ресторанів та інших закладів, де упродовж березня -серпня 2024 року підозрювані між собою проводили зустрічі, а також з ОСОБА_11 та ОСОБА_10, з метою обговорення злочинних планів та обставин одержання неправомірної вигоди та їх огляд;

- проведення огляду інформації з відеореєстратора, вилученого під час проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_4 ;

- проведення слідчих та процесуальних дій з метою встановлення місцезнаходження службових осіб ДП «Селидіввугілля», які були причетні до передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля», та подальший їх допит у якості свідків;

- допит у якості свідків: посадових осіб Міністерства енергетики України з обставин розгляду листів від ДП «Волиньвугілля» та ДП «Селидіввугілля» щодо передачі обладнання на відповідальне зберігання; посадових осіб ДП «Волиньвугілля» щодо обставин одержання на зберігання обладнання від ДП «Селидіввугілля»;

- встановлення та допит посадових осіб інших державних підприємств, які знаходяться на території східних областей України, засновником яких є Міністерство енергетики України з обставин планування, підготовки та евакуації обладнання у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- проведення детальних оглядів інформації з комп`ютерної техніки та мобільних телефонів, які вилучено 10-11 серпня 2024 року під час затримання підозрюваних та проведення обшуків за місцями їх проживання;

- отримання від оперативного підрозділу розсекречених матеріалів, отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, та проведення їх огляду з метою виявлення додаткових доказів вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення;

- проведення інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також судових експертиз, необхідність у проведенні яких може виникнути за результатами зібраних доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення на те, що вказані процесуальні та слідчі дії можуть мати вважливе значення для встановлення обставин ймовірно вчинених кримінальних правопорушень.

3.10. Щодо розміру застави

Враховуючи встановлені слідчим суддею фактичні обставини, які зумовлюють продовження щодо підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необхідність у продовжені визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Прокурор наполягав, що в ухвалі від 12 серпня 2024 року ОСОБА_4 визначено обґрунтований та співрозмірний розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 25 000 000 грн, а тому прохав залишити такий розмір застави без змін.

Слідчий суддя, враховуючи продовження існування щодо ОСОБА_4 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дійшла висновку, що є необхідність у продовженні визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, що не порушуватиме принцип пропорційності.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан ОСОБА_4 та членів його сім`ї, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 25 000 000 грн не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірною для нього. Саме застава у такому розмірі, що є значним, цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків. Прикметно, що застава у розмірі 25 000 000 грн була визнана помірною за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 12 серпня 2024 року, а також за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.

3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.

За таких обставин клопотання детектива про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання детектива - задовольнити.

2. Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) днів до 01 грудня 2024 року включно.

3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ: 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

4. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

5. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 122175491