- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/6293/24
Провадження № 1-кп/991/81/24
У Х В А Л А
08 жовтня 2024 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_15,
в с т а н о в и в :
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_12, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою від 23.07.2024 призначено підготовче судове засідання (т. 2 а.с. 232), а ухвалою від 13.08.2024 обвинувальний акт призначено до судового розгляду та задоволено клопотання обвинувачених про здійснення судового провадження колегіально судом у складі трьох суддів призначено колегіальний судовий розгляд (т. 6 а.с. 93).
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 13.08.2024 для розгляду вказаної справи визначено колегію у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 6 а.с. 106).
07.10.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_11 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (т. 7 а.с. 70).
Обґрунтування клопотання
У своєму клопотанні прокурор прохала продовжити строком на два місяці обов`язки, що покладені на обвинувачену ОСОБА_11 у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 щодо обставин, викладених у повідомленні поро підозру ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Мотивуючи клопотання, прокурор зазначила про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення та продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: (1) переховуватися від суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування обвинуваченої від суду, прокурор зазначила про те, що:
(1) ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
(2) у ОСОБА_11 наявний дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (дійсний до 11.07.2027), на підставі якого вона перетнула державний кордон у напрямку «в`їзд» з Республіки Польща, де перебувала з кінця лютого/початку березня 2022 року;
(3) належний майновий стан обвинуваченої дозволяє їй проживати за кордоном.
Щодо актуальності ризику незаконно впливу обвинуваченої на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказала, що свідками у кримінальному провадженні є працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями проектної документації для ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також працівники ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК «КБР», з якими спілкується ОСОБА_11 .
Окрім того, 09.11.2019 після того як ОСОБА_14 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_11 повідомити про це ОСОБА_30 та ОСОБА_13 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 наполягала на продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_11, з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме клопотання є безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях прокурора. Окрім того, захисник послалася на характеристики особи обвинуваченої, а саме: міцні соціальні зв`язки та пенсійний вік.
Представник потерпілого ОСОБА_6 не наполягала на задоволенні клопотання прокурора, поклавшись на розсуд суд.
Інші учасники своєї правової позиції щодо клопотання не висловили, поклавшись на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_31 повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив. Захист обвинуваченого ОСОБА_13 у цьому судовому засіданні здійснювався іншим захисником ОСОБА_9 .
За таких обставин, неприбуття до суду одного із захисників обвинуваченого ОСОБА_13 не перешкоджає проведенню судового засідання.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування (абз. 1 ч. 3 ст. 331 КПК України).
В силу ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зокрема й у вигляді застави.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
З реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) та матеріалів судового провадження судом установлено таке.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.11.2023 стосовно підозрюваної ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн та покладено такі обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися з Київської області без дозволу детективів, прокурорів та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_11 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю (т. 7 а.с. 73 зв.).
У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду(1) від 24.01.2024 у справі № 991/528/24, (2) від 20.03.2024 у справі № 991/1976/24, (3) 16.05.2024 у справі № 991/4019/24 та (4) 14.06.2024 у справі № 991/5047/24 строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_11, продовжувався (п. 267-270 Розділ ІІ Реєстру).
Востаннє, під час підготовчого судового засідання ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 у справі № 991/6293/24 обвинуваченій ОСОБА_11 до 12.10.2024 продовжено строк дії таких обов`язків: (1) утримуватись від спілкування з ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_11 ; (2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (т. 6 а.с. 138).
До закінчення дії зазначених вище обов`язків прокурор звернулася до суду з клопотанням про продовження строку їх дії в порядку ст. 199 КПК України
Щодо меж розгляду клопотання
Суд зауважує, що у клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення з посиланням на відповідні докази, зібрані органом досудового розслідування. Однак, з огляду на стадію кримінального провадження питання обґрунтованості обвинувачення не може бути предметом вирішення, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, будуть досліджуватися в порядку § 3 глави 28 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання стосовно доведеності обвинувачення.
У зв`язку із цим суд надаватиме оцінку винятково питанню продовженню існування заявлених прокурором ризиків.
Щодо ризику переховування ОСОБА_11 від суду
Надаючи оцінку продовженню існування ризику переховування ОСОБА_11 від суду, суд оцінює відомості, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на порушення відповідних процесуальних обов`язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11, ст. 12 та Приміткою до ст. 45 КК України віднесене до особливо тяжких і корупційних. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
На переконання суду, суворість можливого покарання може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченої існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Так, з долучених прокурором матеріалів слідує, що обвинувачена ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, дійсний до 11.07.2027 (т. 7 а.с. 86 зв.).
Окрім того, відповідно до відомостей, що містяться в Центральній підсистему Державної прикордонної служби України «Аркан» 29.05.2022 ОСОБА_11 перетнула державний кордон України у напрямку в`їзд з Республіки Польща, відомостей про перетин останньою державного кордону в напрямку «виїзд» не зафіксовано (т. 7 а.с. 88).
Водночас, суд звертає увагу на майновий стан сім`ї обвинуваченої ОСОБА_11, який вказує на можливість проживати за кордоном.
Так, відповідно до актового запису про шлюб № 151 від 24.11.1979 ОСОБА_11 перебуває у шлюбі з ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 7 а.с. 108 зв).
Згідно з відомостями інформаційної системи Доходи фізичних осіб» (Державної фіскальної служби України)/Єдине вікно подання електронної звітності (ЄДЗВ), ОСОБА_11 в період часу з 2020 року по 1-й квартал 2024 року отримала оподаткований дохід 3 942 971,00 грн, а її чоловік ОСОБА_33 - 278 537,00 грн (т. 7 а.с. 109 зв.).
Окрім того, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_11 на праві власності належали:
- земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:01:058:0074 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1 га, яку остання відповідно до договору дарування від 12.04.2023 № 506 відчужила на користь ОСОБА_34 ;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 284,9 кв.м., який остання відповідно до договору дарування від 12.04.2023 № 506 відчужила на користь ОСОБА_35 (т. 7а.с. 101, 103).
Згідно з відомостей Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_11 на праві власності належав:
- транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2020 року випуску, придбаний 25.06.2021, який остання 22.09.2023 відчужила на користь ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 108).
Отже, на переконання суду, співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у обвинуваченої можливістю покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_11 від суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що натепер ризик переховування ОСОБА_11 не зменшився, не втратив свою актуальність та продовжує існувати. Тому доцільним є продовження релевантних цьому ризику обов`язків, що передбачені п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Щодо ризику впливу на свідків
Аналізуючи доводи прокурора, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачена може бути обізнаною із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Отже, на переконання колегії суддів, на стадії судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується.
З матеріалів клопотання вбачається, що свідками у цьому кримінальному провадженні є працівники АТ «КІЕП», які є виконавцями проєектної документації для ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом», а також працівники ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ТОВ «БК «КБР», з якими спілкується ОСОБА_11 знайома та спілкувалася у період вчинення інкримінованого їй злочину.
Окрім того, з протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що 09.11.2021 після того як ОСОБА_14 дізнався про попередні висновки Державної аудиторської служби України щодо порушення процедури віднесення до державної таємниці відомостей, що містяться в договорі від 09.12.2020, він прохав ОСОБА_11 повідомити про це ОСОБА_30 та ОСОБА_13 (т. 7 а.с. 89 ).
Зазначене у сукупності із можливістю впливу ОСОБА_11 на інших осіб шляхом використання свого становища, обумовленого зайняттям у минулому керівних посад нау державному підприємстві (т. 5 а.с. 85 - 86) та набутимих зв`язкамиів, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченої на свідків, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не допитані безпосередньо судом, залишається високим. Тому, необхідним є продовження ОСОБА_11 обов`язку, регламентованого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, утримуватися від спілкування з особами, які визначені прокурором та які є свідками у кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження строку дії кореспондуючих цим ризикам обов`язків, передбачених п. 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_11 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 194, 331, 350 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_11, - задовольнити.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку російської федерації, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
продовжити до 08.12.2024, а саме:
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 щодо обставин, викладених у обвинувальному акті.
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_36